Решение № 124209059, 15.10.2024, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/16687/23

Провадження № 2/204/1347/24 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів тимчасової державної допомоги при народженні дитини,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача надміру виплачені кошти допомоги при народженні дитини у розмірі 4300,00 грн. та судові витрати у розмірі 2684,00 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідач з 2022 року перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач державної допомоги сім`ям з дітьми. 26 липня 2022 року відповідач звернулась із відповідною заявою до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про призначення державної допомоги при народженні дитини, а також допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. На підставі наданих Відповідачем документів, передбачених п.27 Порядку призначення, Управлінням було призначено Відповідачу допомогу при народженні дитини за період з 01.12.2022 року по 30.06.2024 року у розмірі 860,00 грн. щомісячно. Відповідно до п.49 Порядку призначення, особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органи, що призначають і виплачують зазначену допомогу, про зміну всіх обставин, які впливають на виплату державної допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо). Управлінням було визначено обсяг надміру виплачених коштів за період з 01.01.2023 року по 31.05.2023 року в розмірі 4300,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше представник надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити по наступним підставам.

Відповідач з 2022 року перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач державної допомоги на дітей одиноким матерям.

26 липня 2022 року відповідач звернувся до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, у якій просила призначити допомогу, зокрема, державної допомоги при народженні дитини.

Вказаною заявою відповідач зобов`язався повідомити органи праці та соціального захисту населення в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання соціальної допомоги, компенсації та пільг.

Разом із заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг відповідач надав декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Згідно наданого позивачем розрахунку надміру отриманих коштів, розмір надміру виплачених коштів за період з 01 січня 2023 року по 31 травня 2023 року становить 4300,00 грн.

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

Згідно з п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12. 2001 р. № 1751, виплати допомоги міняється у разі позбавлення отримувача допомоги батьківських прав. Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 року за № 2811 (далі - Закон № 2811) встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім`ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

В силу вимог ст. 1 даного Закону громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п. 10 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12. 2001 р. № 1751, допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 13 Порядку призначення виплат державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751) встановлено, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється, зокрема, у разі позбавлення отримувача допомоги батьківських прав.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу (п. 13 Порядку № 1751).

Згідно з п. 46 Порядку № 1751, особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов`язані у десятиденний термін повідомити про це органи праці та соціального захисту населення.

Статтею 22 Закону № 2811 встановлено, що одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги, тощо), стягуються згідно з законом.

Норму аналогічного змісту містить п. 49 Порядку № 1751, згідно з яким суми державної допомоги сім`ям з дітьми, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Аналіз даних норм (ст. 22 Закону № 2811 та п. 49 Порядку № 1751) дає суду підстави для висновку, що необхідною умовою для стягнення надміру виплачених коштів є обов`язкова наявність факту зловживання з боку одержувачів державної допомоги (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги), що призвело до надмірної виплати державної допомоги.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Разом з тим, ст. 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Наведене узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження № 14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18)

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач не допустила будь-якої недобросовісної поведінки, не подавала до органів недостовірної інформації та не вчиняла жодних дій, які призвели або могли призвести до виникнення переплати їй державної соціальної допомоги.

На державну соціальну допомогу, отриману відповідачем, поширюється дія пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України.

Вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа, яка її сплатила не доведе, що виплата була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не наведено обов`язкових умов повернення надмірно виплаченої соціальної допомоги, зокрема, не надано суду будь-яких доказів, що підтверджували б наявні ознаки (обставини) навмисного подання саме відповідачем недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

Таким чином, перераховані грошові кошти у вигляді соціальної допомоги надані позивачем добровільно та за відсутності недобросовісності зі сторони відповідача.

Враховуючи соціальний статус сім`ї відповідача, необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача, суд вважає, що примусове повернення наданої державою соціальної допомоги може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради задоволенню не підлягають.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України розподілу між сторонами не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 211, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів тимчасової державної допомоги при народженні дитини - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42788513, місцезнаходження: 49068, м. Дніпро, вул. Трудова, 1А;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Самсонова