Решение № 124208840, 03.01.2025, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2932/24

2-а/154/5/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2025 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ

06 серпня 2024 року позивач ОСОБА_1 , через свого представника Жука Ю.Б., звернувся до Володимир-Волинського міського суду Волинської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просив: поновити строк оскарження постанови БАД №818936 від 20 травня 2024 року, яка винесена поліцейським СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Яцків Ю.Ю. та скасувати вказану постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.2 ст.126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн через відсутність складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою БАД №818936 від 20.05.2024, винесеною поліцейським СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Яцківом Ю.Ю., його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки в діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП, так як 20 травня 2024 року позивач не керував транспортним засобом, а був пасажиром автомобіля «Шкода-Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 . Будь-які докази вчинення позивачем адміністративних правопорушень, за які він притягнутий до відповідальності, в матеріалах справи відсутні. Крім того, відповідачем грубо проігноровано права позивача на захист, оскільки розгляд справи та винесення постанови відбулося за його відсутності, в результаті чого не було повно, всебічно та об`єктивно досліджено усіх обставин справи.

Ухвалою суду від 09 серпня 2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення її недоліків.

Ухвалою від 19 серпня 2024 року позивачу поновлено строк звернення до суду із зазначеним позовом, відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті.

02.09.2024 від відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 20 травня 2024 року поліцейським СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції Яцків Ю.Ю., по вул. Шпитальній у м. Володимирі, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №818936 на ОСОБА_1 , котрий 20.05.2024 о 19:55 рухався по вул. Лобачинській у с. Заріччя Володимирського району автомобілем марки «Шкода Фабія», р.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, також був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №818936 було винесено на території Володимирського ТМО, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 під час керування т/з не врахував безпечної швидкості, не впорався з керуванням, здійснив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження, а ОСОБА_1 тілесні ушкодження, через що був доставлений до лікувального закладу. При огляді ОСОБА_1 встановлено стан алкогольного сп`яніння, результат приладу алкотест Драгер - 1/64%. Доводи позивача про те, що він не керував транспортним засобом спростовуються поясненнями очевидця даної події та відсутністю на місці події інших осіб. Факт відсутності в автомобілі на момент керування полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивачем не оскаржується. Встановивши особу порушника, було розпочато розгляд справи про адміністративне правопорушення, заслухано усні пояснення по факту вчиненого ним правопорушення, було роз`яснено порушнику його права відповідно до ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Таким чином, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини вчинення адміністративного правопорушення, заслухавши та врахувавши усні пояснення правопорушника - поліцейським, як уповноваженою особою органу Національної поліції було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №818936 від 20.05.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.

Відповідач просить суд врахувати вказані доводи та залишити позовну заяву без задоволення.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Жук Ю.Б. в судове засідання не з`явилися, проте від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, в якій він просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Волинській області в судове засідання також не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, про що надав відповідну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

Суд, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 20 травня 2024 року поліцейським СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшим сержантом поліції Яцків Ю.Ю була винесена постанова серії БАД № 818936 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно якої 20 травня 2024 року о 19:55 водій ОСОБА_1 рухався по вул. Лобачинській у с. Заріччя Володимирського району автомобілем марки «Шкода Фабія», р.н.з. НОМЕР_2 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, також був відсутній поліс обов`язкового страхування, чим порушив вимоги п.2.1 «а» та п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України.

Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від її отримання та засвідчення факту роз`яснення йому прав за ст.268 КУпАП.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та інше.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч.1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Унормуванням статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.213 КУпАП органи (посадові особи) Національної поліції уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, оскаржуване рішення прийнято уповноваженою на те особою.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч.1 ст.246 КУпАП).

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Слід вказати про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП, за порушення ним п.2.1 «а» та п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України, оскільки він керував транспортним засобом не маючи на це права, також був відсутній поліс обов`язкового страхування.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами п.2.1 «а» та п.2.1 «ґ» Правил дорожнього руху України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Таким чином, основною ознакою вказаних адміністративних правопорушень, є керування особою транспортним засобом.

ОСОБА_1 у своїй позовні заяві заперечував факт керування ним 20 травня 2024 року транспортним засобом «Шкода-Фабія», д.н.з. НОМЕР_3 .

На підтвердження факту вчинення позивачем вказаних адміністративних правопорушень відповідачем надано лише копія постанови про накладення адміністративного стягнення та DVD-R диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано лише факт перебування ОСОБА_1 в медичному закладі, де він також заперечував керування ним транспортним засобом.

Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративних правопорушень, відповідачем, на якого в даному випадку покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, суду не надано.

Отже, достатніх доказів, які б у своїй сукупності дали змогу суду дійти висновку про вчинення позивачем адміністративних правопорушень, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому суд вважає безпідставними доводи сторони позивача про порушення поліцейським ст.268 КУпАП при розгляді справи, оскільки як вбачається з відеозапису, розгляд справи відбувся у присутності ОСОБА_1 , якому були оголошені його права, проте останній відмовився від підписання будь-яких документів.

Пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За встановлених обставин суд вважає необхідним скасувати постанову серії БАД №818936 від 20.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 та ч.2 ст.126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо останнього, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 КАС України).

З урахуванням викладеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України у Волинській області підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір у розмірі 484,00 грн.

Крім того, приписами ч. 7 ст.139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Представником позивача у позовній заяві зазначено, що витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 5000,00 грн. Докази судових витрат будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Оскільки такі докази не були подані до закінчення розгляду справи, суд вважає необхідним встановити позивачу та його представнику строк у п`ять днів після ухвалення рішення суду для подання суду доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи. Для вирішення питання про розподіл судових витрат слід призначити судове засідання, у відповідності до ч.4 ст.143 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 9, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД №818936 від 20.05.2024, винесену поліцейським СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Яцків Ю.Ю. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126, ч.2 ст.126 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції України у Волинській області на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,00 грн.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України позивачу ОСОБА_1 та його представнику Жуку Юрію Богдановичу слід подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення докази щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Згідно ч. 4 ст. 143 КАС України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.01.2025 року на 08:00, про що повідомити учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Копію судового рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Головуючий А.М.Лутай