Постановление суда № 124208346, 02.01.2025, Корецький районний суд Рівненської області

справа № 563/2215/24

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

02 січня 2025 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області у складі судді Загородько Н.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Адвокат Столярчук Т.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Також представник позивача подала клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем ОСОБА_1 .

Згідно із ч.1 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Аналогічне положення містить ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.3 ст.136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року (справа № 613/76/16-ц провадження № 61-21868св18) вказав, що вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Водночас підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати повинно бути обґрунтованим. Особа, яка його заявляє, зобов`язана навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Зміст цих норм передбачає право суду, а не обов`язок, на свій розсуд відстрочити, розстрочити, зменшити або звільнити від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної особи. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору фізичною особою за подання позовних заяв до суду є її обов`язком.

За нормами цивільно-процесуального законодавства, яке регулює сплату судового збору, передбачається, що підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, представником позивача адвокатом Столярчук Т.П. до суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджували б майновий стан ОСОБА_1 та відповідно підтверджували обґрунтування заявленого клопотання.

Враховуючи наведені положення, суд вважає, що відсутні правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

А тому, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позову в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

А тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 968 грн. 96 коп.

Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Корець міс.тг/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494;

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО) 899998;

Рахунок отримувача UA478999980313171206000017521;

Код класифікації доходів бюджету 22030101;

У графі «призначення платежу» вказується:

«Судовий збір за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, справа № 563/2215/24.

А тому, внаслідок допущення недоліків суд надає позивачу п`ятиденний строк для їх усунення. Інакше позовна заява буде вважатись неподаною і її необхідно буде повернути.

Керуючись ст.ст.185 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 п`ятиденний строк усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.А. Загородько