Решение № 124207093, 03.01.2025, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/8102/24

Категорія 38

2/295/3382/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03.01.2025 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі

Головуючої судді Воробйової Т.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №3618974 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.04.2023 станом на 24.04.2024 у розмірі 118698,94 грн, яка складається з: 19984,77 грн - заборгованість за кредитом; 98714,17 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 21.04.2023 по 24.04.2024; стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування вимог вказано, що відповідно до договору №3618974 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.04.2023, який було укладено між ТОВ «Лінеура Україна» (торгова марка «Credit7») та ОСОБА_1 , відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування (730% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна». Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитні кошти були перераховані відповідачу 21.04.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ КБ «Приватбанк». 24.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс» укладено договір факторингу №24/04/2024 від 24.04.2024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №3618974 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.04.2023 перейшло до позивача. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості, що наданий первісним кредитором. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань, заборгованість за кредитним договором станом на 24.04.2024 (дата переходу права вимоги до позивача) становить 118698,94 грн, яка складається з: 19984,77 грн - заборгованість за кредитом; 98714,17 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. кредитного договору за ставкою 2 % за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 21.04.2023 по 24.04.2024.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати з АТ КБ «Приватбанк» наступну інформацію: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 21.04.2023 по 26.04.2023 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 21.04.2023 по 26.04.2023.

Ухвалою суду від 04.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувано в АТ КБ «Приватбанк»: інформацію про те, чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну карту № НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів, відкритого до платіжної карти № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період з 21.04.2023 по 26.04.2023 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 в період з 21.04.2023 по 26.04.2023.

05.11.2024 від АТ КБ «Приватбанк», на виконання ухвали суду від 04.10.2024, до суду надійшли витребовувані судом докази.

Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з ч. 5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За правилами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

В статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею

Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація, в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, від 28.04.2021 у справі №234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що 21.04.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №3618974 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума кредиту складає 20000,00 грн, строком на 360 днів, процентна ставка - 2,00% в день (а.с. 26-44).

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом підписання кредитного договору ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Також, електронним підписом одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 підписала додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3618974 від 21.04.2023 - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 45).

За умовами кредитного договору, ТОВ «Лінеура Україна» надало відповідачу кредит у сумі 20000,00 грн шляхом перерахування коштів на картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а.с. 50) та випискою АТ КБ «Приватбанк».

Згідно з повідомленням АТ КБ «Приватбанк», карту № НОМЕР_1 емітовано банком на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в належній формі був укладений кредитний договір, згідно з яким відповідач отримав кредит та можливість користуватись кредитними коштами зі сплатою відсотків за користування кредитом, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору кредиту.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Лінеура Україна», ОСОБА_1 має загальну заборгованість за договором у сумі 118698,94 грн, яка складається з: 19984,77 грн - заборгованість за кредитом; 98714,17 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 21.04.2023 по 15.04.2024 (а.с. 51-64), який суд визнає правильним.

24.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» укладено договір факторингу №24/04/24, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило на користь позивача права грошової вимоги до боржника за договором №3618974 про надання коштів на споживчого кредиту від 21.04.2023, який був укладений між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 (а.с. 86-101).

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. 512, 514 ЦК України, до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №3618974 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.04.2023.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору, а відтак наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в межах заявлених позивачем вимог в загальному розмірі 118698,94 грн.

Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з правилами пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги представником позивача надано: копію договору про надання юридичних послуг №03/07/2023 від 03.07.2023, відповідно до п. 3.1 якого передбачено, що вартість послуг зі складання позовної заяви становить 5000,00 грн; акт приймання-передачі наданих послуг №70 від 03.06.2024 та витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №70, платіжну інструкцію №913 від 06.06.24, що підтверджує перерахування адвокату Руденку К.В. коштів у сумі 100000,00 грн за надання юридичних послуг згідно з договором №03/07/2023 від 03.07.2023 (а.с. 102-111).

Враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг робіт, виконаних адвокатом, з відповідача підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн. Суд вважає, що такий розмір витрат на правничу допомогу є реальним, обґрунтованим та співмірним з обсягом виконаних адвокатом робіт, що підтверджується матеріалами справи.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений повністю, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» заборгованість за договором №3618974 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 21.04.2023 станом на 24.04.2024 у розмірі 118698,94 грн, яка складається з: 19984,77 грн - заборгованість за кредитом; 98714,17 грн - заборгованість за нарахованими процентами, а також стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» (м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, код ЄДРПОУ 41915308).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Т.А. Воробйова