Решение № 124201624, 02.01.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5683/24

02 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільської митниці про визнання протиправним і скасування рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів № UA 4030702024/000130/1 від 23.04.2024, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (далі позивач) звернулося до суду із позовною заявою до Тернопільської митниці (далі відповідач) у якій просить ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024.

Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару: оливки зелені, консервовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, розфасовані у жерстяних банках: оливки зелені без кісточки - вагою нетто 300г (314мл) 5111 упаковок, по 12 банок в упаковці - 61332 бан.; чиста вага складає 18104,40 кг. Без ГМО. Виробник Fruyper S.A. Торгівельна марка DIVA OLIVA. Країна виробництва Іспанія, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" було подано електронну митну декларацію №24UA403070003732U6 від 22.04.2024 з вартістю товару згідно рахунку 0,21 євро/банку.

Проте, митний орган прийняв спірне рішення №UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно зі статтею 59 Митного кодексу України до суми 1,8274 Євро/кг аргументуючи наступним: заявлена декларантом митна вартість товарів є нижчою за вартість раніше ввезених на митну територію України подібних (аналогічних) товарів; документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни товару, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за Товар; до митного оформлення не подано: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації: висновки про вартісні характеристики товарі, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; згенеровано форми митного контролю за кодами 105-2, 106-2; у рахунках від 01.04.2024 №5653345742 та №5653345743 зазначено судно MARIT MAERSR/405W, проте у коносаменті від 20.03.2024 №236649620 - MSC NEW HAVEN 409 W; у залізничній накладній від 12.04.2024 №2151528471 до перевезення вантажу залучено, третіх осіб, а саме: РКР CARGO CONNET Sp.z.o.o., проте декларантом не надано жодних, документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом.

Крім того, в якості правової підстави прийняття рішення про коригування митної вартості товару, відповідач називає дані автоматизованої системи аналізу ризиків.

Позивач вважає, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України (далі - МК України), є належними та допустимими, підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх дані піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом (резервним) здійснено з порушенням вимог митного законодавства.

Відповідач, у встановлений судом строк подав відзив на позов у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що 22.04.2024 уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію, у якій до митного оформлення заявлено товар "Оливки зелені, консервовані, без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, розфасовані у жерстяних банках: -ОЛИВКИ ЗЕЛЕНІ БЕЗ КІСТОЧКИ, вагою нетто 300г (314мл) 5111 уп. по 12бан. в упаковці -61332бан. Без ГМО. Чиста вага складає 18104,40кг Торгівельна марка: DIVA OLIVA Виробник: FRUYPER, S.A., ES Країна виробництва: ES".

До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю 105-2, 106-2. Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.

Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено розбіжності та невідповідності у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

На вимогу митниці уповноваженою особою декларанта окрім наданих до ЕМД документів, додаткових документів не було надано.

Таким чином, Тернопільська митниця вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024 прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 01.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Копію ухвали про відкриття спрощеного провадження відповідач отримав 01.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його електронний кабінет.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № PF/FRP001 від 25.08.2022, укладеного між компанією "FRUYPER, S.A." (Іспанія) та ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №2.024/270 від 04.03.2024, позивачем на митну територію України ввезено товар.

Уповноваженою особою позивача 22.04.2024 було подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА № 24UA403070003732U6, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Оливки зелені, консервовані, без додання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, розфасовані у жерстяних банках: -ОЛИВКИ ЗЕЛЕНІ БЕЗ КІСТОЧКИ, вагою нетто 300г (314мл) 5111уп. по 12бан. в упаковці -61332бан. Без ГМО. Чиста вага складає 18104,40кг Торгівельна марка: DIVA OLIVA Виробник: FRUYPER, S.A., ES Країна виробництва: ES".

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 04.03.2024; пакувальний лист № 2.024/270 від 04.03.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 2.024/270 від 04.03.2024; коносамент № 236649620 від 20.03.2024; накладна УМВС № 2151528471 від 12.04.2024; сертифікат про походження товару № A 1768768 від 08.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653345742 від 01.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653345743 від 01.04.2024; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №б/н від 03.04.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 05.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Доповнення №1 від 02.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/FRP001 від 25.08.2022; договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022; договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів - Certificate of NON-GMO № б/н від 04.03.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11335507; інші некласифіковані документи - ІМ40 23UA100100448737U8 від 19.10.2023; інші некласифіковані документи - Лист №821 роз`яснення щодо транспортних витрат від 03.04.2024; інші некласифіковані документи - Сертифікат №б/н від 04.03.2024; копія митної декларації країни відправлення №23 ES004611 1 61116B 1 від 05.03.2024.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015№ 684, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" (надалі - АСМО "Інспектор") було згенеровано форми митного контролю: "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".

Також, АСМО "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: "За участі фізичної особи (гр. 54 МД) наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень.

ПІДСТАВА: п.3.3.4. Переліку індикаторів ризику, які можуть використовуватись посадовими особами митниць для обрання форм та обсягів митного контролю на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Заявлення митної вартості товарів за рівнем нижчим, ніж рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено".

Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403070003732U6 від 22.04.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

у рахунках від 01.04.2024 № 5653345742 та від 01.04.2024 №5653345743 зазначено судно MARIT MAERSK/405W, проте у коносаменті від 20.03.2024 №236649620 - MSC NEW HAVEN 409W. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати;

у залізничній накладній від 12.04.2024 № 2151528471 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом.

За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів встановлено розбіжності, а саме: в договорі про перевезення від 12.08.2022 № UA00251386 перевізником зазначено "Maersk A/S", а в залізничній накладній № 2151528471 від 12.04.2024 - "PKP CARGO Connect Sp.z.o.o". Інформація, яка б підтверджувала причетність "Maersk A/S" до перевезення вантажу залізничним транспортом окрім залізничних накладних відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між "Maersk A/S" та - "PKP CARGO Connect Sp.z.o.o".

У зв`язку з тим, що виявлені розбіжності, прошу відповідно до ч. 2 ст 53 МКУ надати документи:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

-страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи:

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

-каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.".

Листом від 22.04.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що надати інші додаткові документи, крім наданих до ЕМД, немає можливості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024, у гр. 33 якого зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у митного органу наявна цінова інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару, що є вищою за заявлену декларантом, у документах наявні розбіжності та декларантом до митного оформлення не подано:

-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

-висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Згідно з п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105 2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне.

Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 25.08.2022 № PF/FRP001.

У рахунках від 01.04.2024 № 5653345742 та від 01.04.2024 № 5653345743 зазначено судно MARIT MAERSK/405W, проте у коносаменті від 20.03.2024 № 236649620 - MSC NEW HAVEN 409W. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.

У залізничній накладній від 12.04.2024 № 2151528471 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом. У зв`язку з цим неможливо перевірити всі числові значення складових частин митної вартості, які повинні бути сплачені, а саме транспортні витрати.

Листом ТОВ "ОМА-УКРАЇНА" № б/н від 22.04.2024 декларант повідомив, які документи було надано, та відмовився від надання додаткових документів.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ.

Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно з ЕМД від 07.02.2024 №UA100320/2024/404334 (товар - Оливки приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти в асортименті ...; країна виробництва Іспанія; країна походження Іспанія; умови поставки EXW) на рівні 1,9612 дол. США/кг, що на момент подання ЕМД становить 1,841 євро/кг.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось".

Отже, як вбачається із вищенаведеного, джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості № UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024 використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів, зокрема, товару згідно ЕМД від 07.02.2024 №UA100320/2024/404334 (товар - Оливки приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти в асортименті ...; країна виробництва Іспанія; країна походження Іспанія; умови поставки EXW) на рівні 1,9612 дол. США/кг, що на момент подання ЕМД становить 1,841 євро/кг.

У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Мотивувальна частина

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024.

Отже, в цій справі суд має надати оцінку на предмет законності оскаржуваного рішення, оцінивши його на предмет відповідності верховенству права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб`єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.

Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом. Зокрема вказати причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ рахунок-фактура (інвойс) № 2.024/270 від 04.03.2024 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем надано зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №PF/FRP001 від 25.08.2022 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 02.08.2023.

Також, митному органу надано ряд інших документів, які стали підставою для застосування першого методу визначення митної вартості - за ціною договору.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на різну вартість товару у рахунку та митній декларації країни відправлення є безпідставними.

Підставами для сумніву митного органу щодо заявленої митної вартості товару згідно з МД №24UA403070003732U6 від 22.04.2024 були:

у рахунках від 01.04.2024 № 5653345742 та від 01.04.2024 № 5653345743 зазначено судно MARIT MAERSK/405W, проте у коносаменті від 20.03.2024 № 236649620 - MSC NEW HAVEN 409W. Даний факт вказує про неможливість перевірки всіх числових значень складових частин митної вартості, таких як транспортні витрати.

у залізничній накладній від 12.04.2024 № 2151528471 до перевезення вантажу залучено третіх осіб, а саме: PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa. Проте декларантом не надано жодних документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничним транспортом.

Таким чином, у поданих до митної декларації документах наявні розбіжності та невідповідності, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

На переконання відповідача ці обставини, а також те, що вартість подібних товарів, вже розмитнених у попередніх періодах, є значно вищою, вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

Проте суд із такими доводами відповідача не погоджується з таких підстав.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Враховуючи вказані висновки Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

З приводу доводів відповідача, про наявність сумнівів у декларуванні транспортних витрат та не включення всіх складових митної вартості через відсутність інформації, яка б підтверджувала причетність "PKP CARGO CONNET Sp.z.o.o. ul.Leszno 12, 01-192 Warszawa" до перевезення залізничним транспортом, суд зазначає таке.

МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи) (постанова Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №804/9754/15).

Згідно Договору №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів, укладеного між Maersk A/S та ТОВ "Перемога Фуд", від 12.08.2022 року предметом останнього є міжнародне морське і інтермодальне перевезення вантажів у контейнерах.

Пунктом 3.1. даного Договору чітко визначено обов`язки Перевізника, зокрема що він організовує наземне транспортування контейнерів підрядниками Перевізника до кінцевого пункту призначення. Пунктом 6.1.1. цього Договору передбачено, що Сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань, несе перед іншою Стороною Договору відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою як за власні дії.

Отже, саме Перевізник в повній мірі несе відповідальність перед Замовником (позивач) за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань залученою третьою особою. Тому, договірні відносини між Перевізником та залученою третьою особою є їхніми господарськими відносинами і не стосуються Замовника.

Таким чином, можливе залучення Maersk A/S, як Перевізником, інших осіб (перевізників, експедиторів, тощо) для виконання умов Договору №UA00251386, зокрема "PKP Cargo Connect Sp.z.o.o", на переконання суду жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару у спірному випадку, оскільки таке може здійснюватись за умовами цього договору.

Надання послуг саме Maersk A/S підтверджується також: рахунком-фактурою №5653345742 від 01.04.2024; рахуноком-фактурою №5653345743 від 01.04.2024; банківським платіжним документом, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №б/н від 03.04.2024, а також листом №821 про роз`яснення щодо транспортних витрат від 03.04.2024 до яких, серед іншого, включені і послуги з залізничних перевезень.

З приводу посилань відповідача, що у рахунках від 01.04.2024р. №5653345742 та №5653345743 зазначено судно MARIT MAERSR/405W, проте у коносаменті від 20.03.2024 № 236649620 - MSC NEW HAVEN 409 W, то суд зазначає таке.

За умовами договору №UA00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 12.08.2022, укладеного між Maersk A/S та ТОВ "Перемога Фуд", предметом даного договору є міжнародне морське і інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів замовника та/або клієнтів "замовника" (п.1); перевізник приймає на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажів відповідно до інструкцій замовника. Під інструкціями замовника слід розуміти: будь-яку інформацію, надану замовником перевізнику щодо конкретного перевезення у письмовій чи електронній формі, у тому числі у формі замовлення (booking) шляхом заповнення он-лайн форм перевізника (п 2.1); плата (фрахт) та інші належні ставки і збори за перевезення вантажів по кожному конкретному перевезенню фіксуються у відповідних рахунках перевізника (п 2.2.); перевізник організовує: морське транспортування контейнерів на замовлення замовника або іншої особи на користь замовника; вивантаження завантажених вантажем замовника контейнерів з вантажівок; перевантаження контейнерів із судна на судно в порту (портах) перевантаження; розвантаження контейнерів з останнього судна в порту призначення; наземне транспортування контейнерів підрядниками перевізника до кінцевого пункту призначення (п.3.1).

Таким чином, сам факт здійснення перевезення у спірних правовідносинах є беззаперечним, а твердження відповідача на те, що у вищезазначених рахунках зазначено судно MARIT MAERSR/405W, проте у коносаменті від 20.03.2024 №236649620 - MSC NEW HAVEN 409 W, жодним чином не впливає на вартість перевезення вантажу і не є підставою для коригування заявленої митної вартості товару, яка підтверджується також й іншими поданими документами.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що подані позивачем документи про транспортні витрати є належними та достовірними доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Безпідставними є також у спірному рішенні та відзиві посилання відповідача щодо не надання позивачем під час митного оформлення товару платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару і містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Так, згідно ійвойсу №2.024/270 від 04.03.2024, передбачено умови оплати - 120 днів з дати виставлення рахунку, тобто на день митного оформлення імпортованого товару, останній ще не було оплачено позивачем, що також не суперечить п.4.2. Договору в редакції додаткової угоди №1 від 02.08.2023.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.

Така правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року справі №826/10527/17.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Крім того, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово виснував, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод (постанова від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19).

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларацій, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, не навів характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядними методами, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована належними та допустимими доказами у справі.

Зважаючи на викладені порушення, допущені митним органом при здійсненні коригування митної вартості товарів, суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Суд зазначає, що інші доводи сторін, наведені у цій справі, вищезазначених висновків суду не спростовують.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою та частиною другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 139 КАС України визначені правила розподілу судових витрат.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами першою та третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 14.06.2024 №509, а також 1 920,00 грн за офіційний переклад на українську мову копій доданих до позову документів, які викладені іноземною мовою, що підтверджується платіжною інструкцією №514 від 14.06.2024.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 3028,00 грн. та 1 920,00 грн витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В стягненні з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн слід відмовити, оскільки представником не подано жодних доказів понесення таких витрат, а також, до закінчення розгляду справи не заявлено (у позові чи окремою заявою), що такі докази буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зокрема, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Також слід зазначити, що обґрунтовуючи необхідність їх стягнення представник позивача у позові посилається на положення статей 325, 338 МК України та Постанову КГС ВС від 03.09.2019 у справі №910/11153/17, які не регулюють порядок стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМОГА ФУД» до Тернопільської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403070/2024/000130/1 від 23.04.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМОГА ФУД» судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) грн. та 1920,00 (тисячу дев`ятсот двадцять) грн. витрат на оплату послуг з перекладу документів за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.

У стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження: вул. Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11, м. Київ, 01054 код ЄДРПОУ 44860440);

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддяЮзьків М.І.