Постановление суда № 124200791, 31.12.2024, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

31 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10515/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7-а, м. Кропивницький, 25006)

до Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління» (код ЄДРПОУ 01057723; адреса: вул. Воровського, 9, м. Гайворон, Кіровоградська область, 26300)

про стягнення боргу,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягненути з Приватного акціонерного товариства "Гайворонський тепловозоремонтний завод", (код 01057723) боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.п. "а" та "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пільгової пенсії в розмірі 72 251,60 грн на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Код ЄДРПОУ 20632802.

Ухвалою судді від 24 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі; справу вирішено розглядати у порядку спрощеного письмового провадження.

О.днак, 15 липня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано заяву про відмову від позовної заяви у зв`язку з фактичною сплатою суми заборгованості та просить суд повернути позовну заяву без розгляду та повернути сплачений судовий збір.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Щодо клопотання представника позивача про повернення сплаченої суму судового збору, то суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься платіжна інструкція №3240 від 18.12.2023, яким позивач сплатив судовий збір за подання даного адміністративного позову у розмірі 2276, 63 грн.

Пунктом 8 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Частиною 1 статті 47 КАС України передбачено, що крім прав та обов`язків визначених у ст. 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову.

Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Зрештою, у контексті відшкодування судового збору у статтях 139-142 КАС України законодавець визначив коло суб`єктів розподілу чи повернення судового збору, позаяк у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.

Зокрема, у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача (стаття 140 КАС України).

Частиною першою статті 142 КАС України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Також положеннями частини третьої статті 7 Закону №3674-VI встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позов.

Аналіз змісту частин першої-третьої статті 139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. На користь саме такого тлумачення свідчить зміст частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до якої суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору.

Суд вважає, що такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаним із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Стаття 140 КАС України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані в статті 139 КАС України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб`єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (стаття 139 КАС України) про те, що витрати суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, наведене вище дає підстави для висновку, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.

Інше тлумачення цих статей призведе до парадоксальної ситуації, для прикладу - у випадку задоволення позову суб`єкта владних повноважень до особи про стягнення заборгованості (податкового боргу, адміністративно-господарських санкцій тощо) судовий збір з відповідача стягнутий не буде, а сплата особою-відповідачем боргу до бюджету до прийняття судом рішення та, відповідно, відмови позивача - суб`єкта владних повноважень від позову з мотивів погашення відповідачем заборгованості - призведе до стягнення з відповідача (особи) судового збору.

Суд вважає, що наведений приклад ілюструє помилковість описаного позивачем - суб`єктом владних повноважень підходу до тлумачення норм про розподіл судових витрат у випадку відмови позивача - суб`єкта владних повноважень від позову.

Так у постанові від 29 серпня 2022 року у справі №826/16473/15 (провадження № К/9901/47471/21) об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №380/3138/20 щодо можливості покладення на відповідача обов`язку відшкодування понесених позивачем - суб`єктом владних повноважень судових витрат як міри відповідальності за поведінку, яка змусила позивача вирішувати спір у судовому порядку, та дійшла висновку про те, що передбачене статтею 140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб`єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб`єкт владних повноважень, незалежно від результату розгляду справи не підлягають відшкодуванню понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з чим у суду відсутні підстави для повернення Головному управлінню Пенсійного фонду в Кіровоградській області, сплаченого згідно платіжної інструкції №3240 від 18 грудня 2023 року.

З огляду на викладене вище та керуючись положеннями частини 5 статті 242 КАС України, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 29 серпня 2022 року у справі №826/16473/15, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви представника позивача.

Керуючись ст.ст. 132, 140, 142, 189, 238, 2430, 248, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Товариства з додатковою відповідальністю «Світловодське кар`єроуправління» про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

У задоволенні заяви представника позивача в частині повернення судового збору відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання такої ухвали.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК