Решение № 124183352, 30.12.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7020/24

30 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - Відповідач 2) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650008871 від 09.10.2024, яким було відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12.03.2024.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що пенсійним органом протиправно відмовлено в призначенні пенсії, оскільки на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має пільгу щодо зменшення пенсійного віку. Наголошував, що станом на 01.01.1993 прожив у зоні гарантованого добровільного відселення повних 4 роки, що підтверджено посвідченням потерпілого 4 категорії та довідкою органу місцевого самоврядування. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки він належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, на підтвердження чого надав відповідне посвідчення.

Тому, на думку позивача, він має право на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, у відзиві від 11.12.2024 щодо позовних вимог заперечував. Зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності було розглянуто заяву позивача і долучені до заяви документи, та було прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується рішенням №192650008871 від 09.10.2024.

Даним рішенням документально не підтверджено факт того, що позивач станом на 01.01.1993 постійно проживав/працював в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Період проживання та роботи у зоні посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993, підтверджений належними документами становить 02 роки 04 місяці 17 днів. Отже, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, підстав для застосування початкової величини зниження пенсійного віку на даний час немає.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12.03.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

07.10.1993 Тернопільською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (Категорія 4), серії НОМЕР_1 .

Позивач 12.03.2024 звернувся до територіального орану ПФУ - Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.

Органи Пенсійного фонду України з 01.04.2021 застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Територіальний орган фонду, який опрацьовував заяву про призначення пенсії відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, рішенням від 18.03.2024, посилаючись на період роботи (проживання) позивача на території зони посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 менше 4 роки, оскільки такий період вважає за 02 роки 04 місяців 17 днів, відмовило у призначенні пенсії. При цьому підтверджено страховий стаж особи 30 років 10 місяців 04 дні.

За наслідками оскарження рішення територіального органу ПФУ від 18.03.2024, Тернопільським окружним адміністративним судом 24.07.2024 ухвалено рішення у справі №500/33036/24, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650008871 від 18.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2024 про призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, 09.10.2024 повторно відмовляючи позивачу в призначенні пенсії з тих же міркувань стверджує, що поданими документами не підтверджено факт проживання (роботи) позивача в зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 01.01.1993 не менше 4 років, оскільки вважає такий період за 2 роки 4 місяці 17 днів.

При цьому, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 у справі №500/3036/24, до страхового стажу позивача зараховано періоди навчання з 01.09.1983 по 25.05.1985 та з 25.05.1985 по 04.06.1985, і визначено страховий стаж особи - 33 роки 16 днів.

Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0305-8/51646 від 23.10.2024.

Не погоджуючись з даним рішенням в частині відмови в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.03.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Закон №796-XII визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначено статтею 55 Закону №796-ХІІ. Згідно з частиною третьою цієї статті призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Приписами пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки* та додатково 1 за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналіз наведених положень Закону свідчить, що обов`язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі пункту 2 частини першої статті 55 Закону № 796-ХІІ є факт постійного проживання та (або) роботи такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року.

При цьому, особам, які додатково до зазначеної умови постійно проживали у зоні посиленого радіологічного контролю в період з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року, ще встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку - 2 роки.

Особам, які постійно не працювали/постійно не проживали в зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року, але постійного проживали/постійно працювали у зоні посиленого радіологічного контролю протягом чотирьох років до 01 січня 1993 року, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, з розрахунку - 1 рік за 3 роки проживання/роботи.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону (частини друга та третя статті 55 Закону №796-XII).

Виходячи зі змісту правовідносин, які регулюються Законом №796-ХІІ, обов`язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Отже, щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні посиленого радіологічного контролю протягом 4 років станом на 01.01.1993, то його необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993. Вказане пов`язане із поняттям виникнення зони посиленого радіологічного контролю, яке згідно чинного законодавства нерозривно пов`язано із моментом аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 року у справі №565/1829/17, від 26.09.2018 року у справі №205/4589/16-а та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

За умовами частини першої статті 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII.

Положення Закону №796-ХІІ за дотриманням умов, визначених у ньому, дозволяють зменшувати пенсійний вік особи, але не більше 5 років, та, відповідно, необхідний стаж.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1).

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з абзацом дев`ятим підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/3036/24 від 24.07.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №192650008871 від 18.03.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.03.2024 про призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Як вбачається з матеріалів справи, довідкою відділу ЦНАП Чортківської міської ради Тернопільської області від 16.02.2023 року № 20-10/225 підтверджується, що ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 10.04.1985 року по 17.04.1986 року, з 28.06.1988 року по 26.11.1991 року, з 14.12.1991 року по 21.12.2006 року, з 06.02.2007 року по даний час.

Аналогічно, факт реєстрації та проживання позивача в АДРЕСА_1 з 06.02.2007 на сьогодні вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

Записами трудової книжки серія НОМЕР_3 від 13.12.1985, заповненої вперше Чортківським автотранспортним підприємством -19036 підтверджується факт роботи позивача на території м. Чортків Тернопільської області з 13.12.1985 по 11.04.1986 (пункти 1-3), з 08.09.1988 по 25.09.1989 (пункти 6-7), з 10.12.1991 року по 18.06.1999 року (пункти 10-11).

Відповідно до положень ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 по справі №500/3036/24 встановлено, що постійне місце роботи позивача нерозривно пов`язане з його постійним місцем проживанням, відтак факт роботи позивача у Ромоданівській селищній раді Миргородського району Полтавській області заперечує факт проживання його у зоні гарантованого добровільного відселення ( АДРЕСА_1 ) в цей період.

Таким чином, позивач не набув права на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"».

Відповідно до статті 78 КАС України, обставини у справі №500/3036/24 є преюдиційними та не підлягають доказуванню.

З огляду на вище встановлене, суд погоджується з доводами відповідача 2 з приводу того, що період проживання позивача є недостатнім для визначення права на зниження пенсійного віку.

Відтак, в ході судового розгляду суд встановив наявність документального підтвердження проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю, що становить 02 роки 04 місяці 17 днів станом на 01.01.1993 з моменту аварії на ЧАЕС.

Будь-яких додаткових документів, які б підтверджували проживання або роботу у вказаний період в зоні посиленого радіологічного контролю, позивачем надано не було.

Таким чином, на думку суду, відповідач правомірно дійшов висновку про відмову позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 30 грудня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769);

Головуючий суддяОсташ А.В.