Постановление суда № 124129343, 20.12.2024, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.12.2024

Справа № 497/2029/24

Провадження № 2/497/763/24

УХВАЛА

про призначення справи до розгляду

20.12.2024рокусуддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, розглядаючи у приміщенні суду в м.Болград матеріалами цивільної справи за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

З 29.08.2024р. у провадженні Болградського районного суду Одеської області - судді Висоцького С.О. - перебувала вищезазначена цивільна справа.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024р. вона надійшла у провадження судді Кравцової А.В.

Частиною 12 ст. 33 ЦПК України визначено, що у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦПК України, справа розглядається одним і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що вони не містятьдостатніх доказівна підтвердженняповноважень представникапозивача, а тому позивачу (представнику позивача) слід запропонувати надати суду докази його правана представництвоу судіюридичної особи - Товариства зобмеженою відповідальністю«Бізнес Позика» оскільки не додано доказів того, що представник заявника - юридичної особи - є належним.

Так, згідно ст.60 ЦПК України, представником усуді можебути адвокат або законний представник.Крім того, 29.12.2019р. набрав чинності ЗУ №390-IX, відповідно до якого юрисконсульти, інші працівники юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування отримали право представляти їх у суді, а у 2016 році українським парламентом в Конституції закріплено поступове введення "адвокатської монополії" (представництво у судах виключно адвокатами, за винятком малозначних справ): з 1 січня 2017 року - у Верховному Суді та касаційних судах (на той час - вищих спеціалізованих), у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року, у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами в судах усіх інстанцій мало здійснюватися з 1 січня 2020 року. Процесуальні кодекси, що набрали чинності у грудні 2017 року закріпили наступну схему процесуального представництва юридичноїособиу судовійсправі: самостійна участьусправіабо самопредставництво - участь у судовому процесі через керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення; участь через представника - адвоката, уповноваженого на підставі довіреності чи ордеру, виданих на підставі договору про надання правової допомоги, за певними виключеннями.

А тому, з 29 грудня 2019 року судами, в ході отримання процесуальних документів та вирішення питань щодо допуску осіб до участі у справі враховується наступне: по-перше, крім керівниката членавиконавчого органу,право представлятиюридичнуособу упорядку самопредставництваотримали іншіособи,якімаютьзтакоююридичноюособою трудові відносини (діють на підставітрудового договору(контракту); кодекси доповнено положеннями щодо самопредставництва органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, від імені яких діють їх керівники, інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору. З наведеного вбачається, що зазначеним закономне скасованонормущодопредставництва юридичнихосібвиключноадвокатами, а, відтак і про скасування адвокатської монополії мова не йде. Натомість, розширення можливостей для самопредставництва мало на меті вирішити назрілі проблеми щодо: надання бізнесу можливості захищати свої інтереси силами власногоперсоналу - юрисконсультів; позбавлення юрисконсультів потреби в отриманні адвокатського свідоцтва; та вирішення проблеми представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах нестачі бюджетів та відсутності чіткого механізму закупівлі саме адвокатських послуг. Аналіз практики Верховного Суду свідчить, що сама лишедовіреністьнеможе підтверджуватиповноваження особи (навіть працівника, юрисконсульта) представляти інтересиюридичної особи чи державного органу у порядку самопредставництва. Так, наприклад ВС (КАС) в ухвалі від 12.02.2020 у справі №160/2199/19 зазначив, що для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень) без додаткового уповноваження (довіреності). А в ухвалі від 07.02.2020 у справі №17/495-08 ВС (КГС), залишаючи без руху касаційну скаргу зазнавив, що для підтвердження повноважень брати участь у справі у порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду: докази того,що особаобіймає певнупосаду (наказ,трудовий договір), а також докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт). При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді. Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі. Так, в ухвалі від 20.01.2020 у справі №910/3245/19, повертаючи касаційну скаргу юридичної особи, Верховний Суд (КГС) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді. В ухвалі від 21.01.2020 у справі №924/440/19 ВС (КАС) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти у порядку самопредставництва, такий працівникмає надатисуду:витяг зконтракту,в якомувизначено,що особамає повноваженняпредставляти органдержавної влади,орган місцевогосамоврядування всуді в конкретній судовійсправі безокремого доручення;або оригіналчи копіютрудового договору (актупро призначення),або оригінал посвідчення тавитяг зпосадової інструкції,в якійвизначено,що особамає повноваження представляти органдержавної влади,орган місцевогосамоврядування всуді безокремого дорученнякерівника; та окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття справи до свого провадження з викликом осіб, а заявнику слідзапропонуватинадати судуналежні докази його правана представництвоу суді юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Тому, керуючись ст.ст.128, 130, 223 ЦПК України, суд

ухвалив:

Прийняти до провадження новим складом суду цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначити судовезасідання у цивільнійсправ увідкритому судовомузасіданні на 10:30годину05.02.2025року у приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: м.Болград, вул.25 Серпня,192, зала №10.

Роз`яснити заявнику, що він ще моженадати судудостатні докази його правана представництвоу суді юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика».

Повідомити сторонам у справі про дату, час та місце судового засідання з розгляду заяви - шляхом направлення копії даної ухвали та роз`яснити, що їхня неявка не є перешкодою в розгляді заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає, та, на підставі ст.261 ЦПК України, - набирає законної сили в момент підписання її суддею.

Суддя А.В. Кравцова