Решение № 124126967, 27.12.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9004/24

Провадження №2/367/5291/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

27грудня 2024року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.

за участю:

секретаря судових засідань Вишневецької А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Олександрійський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Олександрійський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.

Позов мотивує тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 22111 від 21.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість в розмірі 17 888,39 грн. Приватний нотаріус, мотивував виконавчий напис тим, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 4520/7749BCL2A від 27.12.2013 укладеним із ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ПЛАТИНУМ БАНК», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІТІ ФІНАНС», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.02.2018 по 21.10.2020. Сума заборгованості за кредитним договором складає 17 888,39 грн.

Вважає, що виконавчий напис N° 22111 від 21.10.2020 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

Вказав, що наданий відповідачем нотаріусу примірник кредитного договору не був посвідчений нотаріально. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того зазначив, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» пред`явило виконавчий напис № 22111 від 21.10.2020 для виконання до Олександрійського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), на підставі якого ВДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 64746063 від 05.03.2021. Олександрійський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) змінив назву на Олександрійський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно з відповіді ВДВС №6256 від 24.06.2024 на виконання виконавчого напису № 22111 від 21.10.2020, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 64746063 від 05.03.2021 з ОСОБА_1 стягнуто 4 295,60 грн.

Враховуючи, що підставою отримання відповідачем грошових коштів був виконавчий напис № 22111 від 21.10.2020, який слід визнати таким, що не підлягає виконанню, сума в розмірі 4 295,60 грн. вважається безпідставно набутою та підлягає поверненню, оскільки правова підстава згідно якої набуті грошові кошти за рішенням суду не існуватиме.

Таким чином, з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ»» підлягає стягненню на користь позивача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 4 295,60 грн.

В зв`язкуз чимпросить суд, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича № 22111 від 21.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість в розмірі 17 888,39 грн. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 4 295,60 грн, та судові витрати.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кухленка Д.С. від 11 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Олександрійський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, було відкрито спрощене провадження у даній справі з викликом сторін.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заява, в якій просили розгляд справи проводити у їхню відсутність, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінпром Маркет» в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого за № 22111 від 21 жовтня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з ТОВ «Фінпром Маркет» судового збору за подання позовної заяви в розмірі 606грн., та у разі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 302,8 грн.

Представник третьоїособи -Олександрійський відділдержавної виконавчоїслужби уКраматорському районіДонецької областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції всудове засіданняне з`явився,про дату,час тамісце розглядусправи повідомлявсяналежним чином, причин неявки суд не повідомили.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 22111, відповідно до якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», код ЄДРПОУ 35017877, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», код ЄДРПОУ 39508708, відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1/ПТБ від 15 жовтня 2020 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк», код ЄДРПОУ 33308489, на підставі Договору факторингу № 78 від 22 лютого 2018 року, відступлено право вимоги за Кредитним договором № 520/7749BCL2A від 27 грудня 2013 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 ..

Як зазначено у виконавчому написі, строк платежу за кредитним договором настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21.02.2018 року по 21.10.2020 року включно, сума заборгованості складає 17888,39 грн.(а.с.25)

Виконавчий напис зареєстрований в реєстрі 21.10.2020 за № 22111.

Постановою заступника начальника відділу Олександрійського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Павленко Л.В. 05.03.2021 відкрито виконавче провадження № 64746063 із примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 22111 від 21.10.2020 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості в розмірі 17888,39 грн.(а.с.26-27)

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Тобто, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Так, відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Однак пунктом 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Однак приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи за кредитними договорами, укладеними у простій письмовій формі, визнані нечинними з дня їх прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, відсутністю оригіналів розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку.

Оскаржений позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 21 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.

Крім того, аналогічна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

За встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису № 22111 від 21.10.2020 таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4295,60 грн. безпідставно набутих коштів слід зазначити таке.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відповіді начальника Олександрійський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Болотової І. № 6256 від 24.06.2024 на виконання виконавчого напису № 22111 від 21.10.2020 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» боргу у розмірі 17888,39грн, утримано суму у розмірі 4495,60, з цієї суми 4295,60грн. було перераховано ТОВ «Фінпром Маркет».(а.с.22)

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Наведені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18, від 29.05.2019 у справі № 757/42443/15-ц, від 28.01.2020 у справі № 910/16664/18, від 08.09.2021 у справах № 201/6498/20, № 206/2212/18 тощо.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 08.09.2021 у справі № 201/6498/20 висновки апеляційного суду про те, що між сторонами виникли договірні відносини у зв`язку з укладенням кредитного договору, що виключає можливість застосування статті 1212 ЦК України, визнав помилковими, оскільки факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.

З огляду на те, що під час виконавчого провадження № 64746063 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за № 22111 від 21.10.2020, стосовно якого суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, було стягнуто з боржника ОСОБА_1 та перераховано на рахунок ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» 4295,60 грн., тому ці кошти підлягають стягненню з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставно набуті.

Також, щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги представником позивача надано копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.06.2024 укладеного між Адвокатським бюро «Калінін і Партнери» в особі керуючого Калініна Сергія Костянтиновича та ОСОБА_1 , копією Додатку № 1 від 19.06.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 19.06.2024, платіжної інструкції № @2PL314995 від 19.06.204, Акту виконаних робіт від 06.09.2024, з яких вбачається, що витрати на правову допомогу склали 5500,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Необхідно зауважити, що ч. 6 ст. 137 ЦПК України передбачає, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу було зазначено про не співмірність витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, пов`язаних зі справою, також зазначено, що вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в інших аналогічних справах.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявником документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 137, ч. ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також відповідно до розміру задоволених вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення витрат на правову допомогу у сумі 5500,00 гривень.

Також, представник відповідача в своїй заяві про визнання позовних вимог від 31.10.2024р. просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Фінпром Маркет» лише 50% судового збору за подання позовної заяви в розмірі 606 грн., та уразі подання заяви про забезпечення позову в розмірі 302,80 грн., а інші 50% судового збору повернути позивачу з державного бюджету.

У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Передбачене ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернення 50 відсотків від судового збору, сплаченого при поданні заяви у разі визнання відповідачем позову є правом, а не обов`язком суду.

Суд вважає, що в задоволенні клопотання представника відповідача про повернення 50% судового збору з державного бюджету слід відмовити, оскільки позивач не визнає суму заборгованості за кредитним договором. Крім того, суд враховує, що саме недобросовісна поведінка відповідача призвела до звернення позивача до суду та зумовило вирішення спору судом по суті.

У відповідностідо ст.141ЦПК України,з відповідачаслід стягнутина користьдержави сплаченийпри подачіпозову судовийзбір.

Крім того, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір за подання позову та заяви про забезпечення позову в розмірі 1816,80 грн..

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2-5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Олександрійський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича № 22111 від 21.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість в розмірі 17 888,39 грн..

Стягнути з ТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ФІНПРОМ МАРКЕТ» (адреса: вул. Михайла Стельмаха, буд. № 9-А, офіс № 204, м. Ірпінь, Київська обл., 08205, Код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошові кошти у сумі 4 295,60 гривень.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (адреса: вул. Михайла Стельмаха, буд. № 9-А, офіс № 204, м. Ірпінь, Київська обл., 08205, Код ЄДРПОУ 43311346) на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 5500,00 (п`ять тисяч п`ятсот гривень).

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», (адреса: вул. Михайла Стельмаха, буд. № 9-А, офіс № 204, м. Ірпінь, Київська обл., 08205, Код ЄДРПОУ 43311346) на користь держави судовий збір в розмірі 1816,60грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 ,адреса місцяреєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, адреса місце знаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. М. Стельмаха, 9А, оф. 204.

Третя особа: Олександрійський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 34125433, ел. пошта info@ol.dvs.gov.ua, адреса вул. Соборна, будинок 5, смт. Олександрівка, Краматорський район, Донецька область, 84000.

Суддя: Д.С. Кухленко