Постановление суда № 124066621, 25.12.2024, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/1678/24

Провадження № 1-кп/615/173/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області матеріалів кримінального провадження №12024220000000855 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

встановив:

25.12.2024 прокурор подав клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 2 місяці без права внесення застави, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .

Зі змісту клопотання, ОСОБА_3 фактично затриманий на території КНП «МКЛШНМД» ХМР ім. проф. ОСОБА_11 16.07.2024 о 22:10.

Ухвалою слідчого судді від 18.07.2024 відносно нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.09.2024 без визначення розміру застави, який ухвалами суду від 05.09.2024, 04.11.2024 продовжено до 10.01.2025 включно, без права внесення застави.

На думку прокурора, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, як окремо, так і усіма в сукупності, а саме: протоколами огляду місця події, допиту свідка, потерпілих, слідчих експериментів, висновками судово-медичних та авто технічних експертиз.

Вважає, що враховуючи тяжкі наслідки кримінального правопорушення, продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, як зазначає прокурор, санкція інкримінованого кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, що надає достатніх підстав вважати, що обвинувачений зможе переховуватись від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності та покарання, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Окрім того, ОСОБА_3 , маючи можливість вільного пересування, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, зможе незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому кримінальному провадженні до моменту безпосереднього допиту їх судом, що має суттєве значення враховуючи вимоги ч.4 ст.95 КПК України.

Наполягає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, а подальше застосування заходу забезпечення у виді тримання під вартою жодним чином не порушить справедливої рівноваги між вимогами суспільного інтересу та необхідністю захисту основних прав зацікавлених осіб. Оскільки ОСОБА_3 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив смерть двох потерпілих, визначення розміру застави згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України вважає неможливим.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на те, що заявлені раніше ризики не минули, просить задовольнити.

Представник потерпілих підтримала думку прокурора.

Захисник вказав, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню через, зокрема, відсутність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки потерпілі допитані в судовому засіданні. Наголосив, що на минулому судовому засіданні було досліджено висновок експертів, за яким етиловий спирт в крові обвинуваченого відсутній, проте невідомо, чому до цього часу прокурор не змінив обвинувачення. Вважає, що застосування запобіжного заходу в межах підозри за ч.4 ст.286-1 КК України не обґрунтоване. В даному випадку достатнім буде застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту за зареєстрованим місцем проживання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Обвинувачений підтримав правову позицію захисника, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, зобов`язався виконувати всі обов`язки.

Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши надані матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Ч.2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.

Згідно п.4 ч.2 ст.183КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.

Порядок продовження строку тримання під вартою, передбачений ст.199 КПК України, ч.5 якої зобов`язує суд відмовити в продовженні строку тримання під вартою лише у випадку якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Суд вважає, що стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, досліджених в судовому засіданні, щоб пересвідчитись про наявність обґрунтованої підозри у порушенні ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть двох осіб та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ще двом особам, що сторони кримінального провадження та потерпілі визнали.

Разом з тим, надані на цей час прокурором докази обвинувачення викликають розумні сумніви в обґрунтованості підозри щодо перебування обвинуваченого під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння, що потребує додаткових, в тому числі слідчих дій.

Одночасно, суд відзначає, що санкція ч.3 ст.286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, що відноситься до категорії тяжких злочинів.

Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст.178 КПК України, враховуючи тяжкість наслідків кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, а також інформацію із наданих сторонами доказів щодо особи обвинуваченого: не одружений, офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання не має, суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому судом досліджено можливість не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , але оцінюючи сукупність викладених обставин, враховуючи, що встановлені ризики не зменшилися, менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти наявним ризикам, що надає підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного у виді тримання під вартою, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання ним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним протиправних дій.

Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного, керуючись ст.369-372 КПК України,суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 днів, тобто з 10.01.2025 до 05.03.2025 включно, без права внесення застави.

В зв`язку з проведенням судової молекулярно-генетичної експертизи судове засідання відкласти на 10:00 23.01.2025.

Ухвала, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1