Постановление суда № 124040728, 25.12.2024, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7701/24

Провадження № 2/645/3183/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 грудня 2024 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорова О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства.

Територіальна підсудність справи певному суду визначається за такими критеріями: по суб`єкту, по місцю, по правовідносинам. Є два види визначення підсудності: а) однозначно визначена законом підсудність, б) альтернативна підсудність. Щодо однозначного визначення підсудності, то процесуальним законом визначено підсудність за загальним правилом: за зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача. Така підсудність (ст. 27 ЦПК України) встановлюється імперативно для всіх цивільних справ, окрім тих, для яких встановлено виключну підсудність (ст. 30 ЦПК України), або конкретно передбачено іншу підсудність (ст. ст.26,29 ЦПК України). Щодо альтернативного визначення підсудності, то це означає, що у певних, конкретно передбачених законом випадках (і розширене тлумачення неприпустиме) позивачу надається право вибору підсудності: або за загальним правилом, встановленимст. 27 ЦПК України, або за підсудністю, визначеною альтернативно вст. 28 ЦПК України).

Позивачем пред`явлений позов до Фрунзенського районного суду м. Харкова за місцем зареєстрованого проживання одного з відповідачів.

Стаття 28 ЦПК Українине передбачає альтернативної підсудності для позову про визнання батьківства, тому територіальна юрисдикція позову про визнання батьківства визначається за загальним правилом - застаттею 27 ЦПК України- за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Для випадків, коли невідоме зареєстроване місце проживання відповідача, то для цього закон встановлює певні правила (ч. 9, ч. 10 ст. 28, ст.29 ЦПК України). Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленою статтею 27 ЦПК України - процесуальний закон не передбачає. Таким чином у будь-якому випадку територіальна підсудність справи за позовом про визнання батьківства не може бути визначена за місцем проживання позивача. Жодна з норм параграфу 3 глави 2 ЦПК України такого не передбачає.

Згідно позовної заяви один із відповідачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .Також позивач вказує адресу фактичного проживання відповідачки як внутрішньо- переміщеної особи: АДРЕСА_2 , однак до позовної заяви не надано довідки, яка б свідчила про реєстрацію відповідачка як внутрішньо переміщеної особи за адресою, яка територіально належить до підсудності Фрунзенського районного суду м. Харкова, за таких обставин позовна заява підлягає залишення без руху.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1ст 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачам строку на усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,177,185,353 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства- залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати стороні позивача.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 25.12.2024 року.

Суддя О.В. Федорова