Решение № 124022698, 24.12.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/9510/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

09 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні дострокової пенсії за віком №163750019605 від 08 лютого 2024 року;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період здійснення ним підприємницької діяльності з 20 березня 2007 року по 12 жовтня 2010 року та призначити дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з моменту звернення за призначенням пенсії - з 08 вересня 2022 року.

В якості підстави для звернення до суду позивач зазначає, що 08 березня 2022 року звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 вересня 2022 року № 163750019605 відмовлено ОСОБА_2 в призначенні дострокової пенсії за віком. Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 року по справі № 440/2689/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/110211158) визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії за віком № 163750019605 від 14 вересня 2022 року та зобов`язано ГУ ПФУ в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 08.09.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні. Повторно розглядаючи заяву позивача, відповідач прийняв рішення від 08.02.2024 року № 163750019605, яким відмовив в призначенні дострокової пенсії за віком з огляду на те, що до страхового стажу не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 20.03.2007 по 12.10.2010. Рішення відповідача позивач вважає протиправним, оскільки на час звернення за пенсією позивач мав статус учасника бойових дій, його вік склав 55 років, мав достатній страховий стаж, що дає право на призначення дострокової пенсії за віком.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 позову заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, порядок розгляду якої визначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У наданому до суду відзиві на позов представник ГУПФ в Донецькій області просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує, що на виконання рішення суду від 13.04.2023 по справі № 440/2689/23 Головним управлінням було повторно розглянуто заяву Позивача від 08.09.2022 про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до положень п. 4 частини 1 ст. 115 Закону №1058. За наслідком розгляду наявного пакету документів було встановлено, що страховий стаж Позивача станом на дату звернення склав 22 роки 06 місяців 08 днів. В той же час, до страхового стажу не було зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 20.03.2007 по 12.10.2010, оскільки, згідно витягу з реєстру страхувальників за інформацією відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України, здійснення заявником підприємницької діяльності за

вищезазначений період відсутнє, також в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України. Таким чином, за результатами повторного розгляду заяви від 08.09.2022 Головним управлінням було прийнято рішення про відмову Позивачу в призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV у зв`язку в відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Розгляд справи, відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено 08 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено в призначенні пенсії за віком № 163750019605 від 14 вересня 2022 року.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.04.2023 у справі №440/2689/23 позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в призначенні пенсії за віком № 163750019605 від 14 вересня 2022 року. Зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 08.09.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення суду від 13.04.2023 у справі №440/2689/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 08.09.2022 про призначення дострокової пенсії за віком, прийнято рішення про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком від 08.02.2024 №163750019605, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

При цьому у рішенні зазначено, дата звернення за призначенням пенсії 08.09.2022, вік заявника на дату звернення 55 років, страховий стаж заявника на дату звернення становить 22 роки 06 місяців 08 днів. До страхового стажу не зараховано період здійснення підприємницької діяльності з 20.03.2007 по 12.10.2010, оскільки з витягу з реєстру страхувальників за інформацією відділу персофінікованого обліку органів Пенсійного фонду України здійснення заявником підприємницької діяльності за вищезазначений період відсутнє, також в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Не погодившись із прийнятим рішенням від 08.02.2024 №163750019605, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

У статті 1 вказаного Закону № 1058-ІV наведено наступні визначення:

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбачуваного цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За приписами пункту 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно частини другою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема, військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок /в редакції станом на час спірних взаємовідносин/.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до спірного рішення, страховий стаж позивача для розрахунку права на призначення пенсії згідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV становив 22 роки 06 місяців 08 днів, до страхового стажу не зарахований період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 20.03.2007 по 12.10.2010.

Як зазначалося раніше згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.Водночас, за приписами п. 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди, в т.ч. ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

При цьому, відповідно до абзацу 4 підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1 (надалі Порядок №22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Відмовляючи у призначенні пенсії за віком позивачу, пенсійний орган стверджував про відсутність у нього необхідного страхового стажу, зазначивши, що стаж ОСОБА_2 для визначення права на призначення пенсії становить лише 22 роки 06 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано період здійснення підприємницької діяльності позивачем з 20.03.20207 по 12.10.2010, оскільки, згідно витягу з реєстру страхувальників за інформацією відділу персоніфікованого обліку органів Пенсійного фонду України, здійснення заявником підприємницької діяльності за вищезазначений період відсутнє, також в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії В02 №410850 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20 березня 2007 року.

З 20 березня 2007 року по 02 березня 2011 року ОСОБА_1 був платником єдиного податку, сплачував необхідні платежі, що підтверджується матеріалами справи.

Окрім цього, суд звертає увагу, що у справі №440/2689/23 предметом розгляду було питання щодо здійснення ОСОБА_2 підприємницької діяльності у період з 20 березня 2007 року по 02 березня 2011 року.

Так, судом у справі №440/2689/23 з`ясовано, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця Серії В02 N НОМЕР_1 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 20.03.2007, номер запису про державну реєстрацію 2 5880000000014703, а також згідно відмітки на такому свідоцтві державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проведено 02.03.2011, номер запису 25880060003014703.

Згідно з повідомленням від 20.03.2007 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на облік 20.03.2007 за реєстраційним номером 9694 в Управлінні Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві.

Також згідно наданих у позові пояснень зауважено, що у період провадження підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного податку та сплачував необхідні платежі, а саме:

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 03 квітня 2007 року за перший квартал 2007 року; квитанцією від 12 квітня 2007 року на суму 150,00 грн; квитанцією від 14 травня 2007 року на суму 150,00 грн; квитанцією від 14 червня 2007 року на суму 150,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 04 липня 2007 року за другий квартал 2007 року; квитанцією від 14 липня 2007 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 серпня 2007 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 вересня 2007 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 04 жовтня 2007 року за третій квартал 2007 року; квитанцією від 15 листопада 2007 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 13 грудня 2007 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 03 січня 2008 року за четвертий квартал 2007 року; квитанцією від 14 січня 2008 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 11 лютого 2008 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 березня 2008 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 04 квітня 2008 року за перший квартал 2008 року; квитанцією від 14 квітня 2008 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 травня 2008 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 13 червня 2008 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 03 липня 2008 року за другий квартал 2008 року; квитанцією від 14 липня 2008 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 серпня 2008 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 вересня 2008 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 06 жовтня 2008 року за третій квартал 2008 року; квитанцією від 14 жовтня 2008 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 13 листопада 2008 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 02 січня 2009 року за четвертий квартал 2008 року; квитанцією від 10 лютого 2009 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 12 березня 2009 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 02 квітня 2009 року за перший квартал 2009 року; квитанцією від 14 квітня 2009 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 травня 2009 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 червня 2009 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 04 липня 2009 року за півріччя 2009 року;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 05 жовтня 2009 року за третій квартал 2009 року; квитанцією від 13 жовтня 2009 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 12 листопада 2009 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 04 січня 2010 року за четвертий квартал 2009 року; квитанцією від 12 січня 2010 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 15 лютого 2010 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 15 березня 2010 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 02 квітня 2010 року за перший квартал 2010 року ; квитанцією від 14 квітня 2010 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 травня 2010 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 червня 2010 року на суму 180,00 грн;

звітом суб`єкта малого підприємництва-фізичної особи-платника єдиного податку від 05 липня 2010 року за другий квартал 2010 року; квитанцією від 15 липня 2010 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 14 серпня 2010 року на суму 180,00 грн; квитанцією від 15 вересня 2010 року на суму 180,00 грн.

Згідно з п. 2 Указу Президента від 03.07.98 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб`єктів малого підприємництва" (який був чинний на момент здійснення позивачем підприємницької діяльності) суб`єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб`єктів малого підприємництва фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

У разі коли фізична особа - суб`єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім`ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов`язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов`язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім`ї.

Суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов`язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов`язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім`ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 16-6 від 19.10.2001 "Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" передбачено, що до Пенсійного фонду України органами місцевого бюджету перераховуються 10 відсотків від суми фіксованого податку, 17 відсотків від суми коштів, одержаних від продажу спеціальних торгових патентів, та відділеннями Державного казначейства України 42 відсотки від сум єдиного податку, 68 відсотків від сум фіксованого сільськогосподарського податку.

Відповідно до п. 16.1 розділу 16, п. 18.3 та п. 18.4 розділу 18 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів, затвердженої постановою правління ПФУ від 06.09.96 № 1-1 (яка діяла в спірний період та втратила чинність 07.02.2011 на підставі постанови правління Пенсійного фонду № 1-1 від 13.01.2011) суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, зобов`язані вести облік зборів до Пенсійного фонду та витрачання його коштів, своєчасно і в повному обсязі нараховувати, утримувати та сплачувати до Пенсійного фонду страхові збори, а також подавати йому відповідні звіти та зберігати облікові дані про нарахування, утримання та сплату страхових зборів до Пенсійного фонду протягом трьох років.

Відсутність заборгованості перед податковим, пенсійним органами та органом соціального страхування свідчить про сплату позивачем всіх необхідних платежів під час провадження підприємницької діяльності. Доказів зворотного матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

При цьому суд зауважив, що хоч вказані вище матеріали позивачем долучені до матеріалів справи, однак не надано доказів на підтвердження факту їх надання органам Пенсійного фонду на підтвердження відповідного страхового стажу під час звернення позивача із відповідною заявою.

За приписами ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Суд звертав увагу, що саме відповідачу як суб`єкту владних повноважень Законом надано право щодо отримання відповідних документів від підприємств, організацій і окремих осіб (у тому числі позивача, але не виключно), видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевірка обґрунтованості їх видачі, достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо.

Згідно із частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд вважає доведеним факт здійснення позивачем підприємницької діяльності у період з 20.03.2007 по 12.10.2010 та сплату ним за цей період обов`язкових платежів, а тому цей період підлягає зарахуванню до страхового стажу.

У свою чергу ГУПФ в Донецькій області при вирішенні питання про призначення позивачу пенсії за віком згідно із Законом №1058 безпідставно не врахував подані позивачем документи на підтвердження факту здійснення ним підприємницької діяльності у спірний період, а також висновки суду у справі №440/2689/23.

Суд звертає увагу, що відсутність даних персоніфікованого обліку про сплачені позивачем у статусі ФОП податки і збори не залежали і не залежить від волі позивача, а тому ця обставина не може бути покладена йому у провину та позбавити права на зарахування до страхового стажу періодів роботи у статусі ФОП.

Тож вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 лютого 2024 року №163750019605.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період здійснення ним підприємницької діяльності з 20.03.2007 по 12.10.2010.

В свою чергу, уповноваженим органом для призначення пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого входить розгляд документів, розрахунок страхового стажу. Адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

За таких обставин через неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" задоволенню не підлягають.

Суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.09.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 1 підлягають частковому задоволенню.

Підстави розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вул. Батюка,8, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122 код ЄРДПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 лютого 2024 року №163750019605 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період здійснення ним підприємницької діяльності з 20.03.2007 по 12.10.2010 та повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.09.2022 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV " Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.С. Бойко