Постановление суда № 124022646, 19.12.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 грудня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/7733/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Бурми А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Сиромятнікова Т.Т.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 в розмірі 70 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та з обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 у розмірі 83 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 19.08.2023 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/112321838/.

03.11.2023 окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду, постановленою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, по справі № 440/7733/23 задоволена заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невиконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині не проведення виплати ОСОБА_1 заборгованості по перерахованій пенсії та облікування такої заборгованості в органі Пенсійного фонду України, що свідчать про неналежне та неповне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії /https://reyestr.court.gov.ua/Review/114657874/.

01.04.2024 Постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/7733/23 апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишена без задоволення. Окрема ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року по справі № 440/7733/23 залишена без змін /https://reyestr.court.gov.ua/Review/118235521/.

27.05.2024 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 у справі №440/7733/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії /https://reyestr.court.gov.ua/Review/119430860/.

01.07.2024 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволені заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо прийняття звіту про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року у справі №440/7733/23 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/120091909/.

26.11.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/7733/23, у якій заявник просить на підставі статті 129-1 Конституції України, частини 2 статті 14, статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23, окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2024 року, ухвали Верховного суду від 27.05.2024 та ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2024:

- встановити судовий контроль за виконанням Головним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 та окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023;

- зобов`язати пенсійний орган подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, накласти на начальника ГУПФУ в Полтавській області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб /а.с. 75-76; т.2/.

27.11.2024 ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії до розгляду у письмовому провадженні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26. Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області інформацію щодо стану виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023, окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі №440/7733/23, а також докази на підтвердження такої інформації.

29.11.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі № 440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії в судовому засіданні за участі представників засобів масової інформації та вільних слухачів у кількості до 10 осіб /а.с. 83-84; т.2/.

29.11.2024 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому позивач просить суд в рамках розгляду зави ОСОБА_1 , на підставі ч.1 ст. 249 КАС України проінформувати органи досудового розслідування про невиконання начальником ГУПФУ в Полтавській області Тараторіним Володимиром Нікандровичем окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/7733/23 та відповідно до ст.185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону накласти на ОСОБА_2 штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /а.с. 86; т.2/.

02.12.2024 ухвалою суду призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 у судове засідання на 11:00 19 грудня 2024 року у приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

03.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява прийняти інформацію Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про повне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року та окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі №440/7733/23 /а.с. 92-95; т.2/.

В обґрунтування вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомляє, що у статті 382 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі (постанова Верховного Суду у справі №520/11829/17 від 27.11.2018). На виконання рішення та окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/7733/23 Головним управлінням перераховано пенсію, згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за період з 01.02.2022 по 31.08.2023, гр. ОСОБА_1 та нарахована доплата на загальну суму 35877,58 грн., яку обліковано в реєстрі судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. З метою повного виконання рішення та окремої ухвали суду Головне управління зверталося до Пенсійного фонду України із запитами від 17.11.2023 за вих. №1600-0404-5/84090, від 05.04.2024 за вих. №1600-0404-5/25552 та від 03.12.2024 за вих. №1600-0404-5/88019, з проханням розглянути питання виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду. За результатами розгляду вищезазначених листів, Пенсійним фондом України від 20.12.2023 за вих. №2800-030203-9/72209 та від 17.04.2024 за вих. №2800-040203-9/23234 (що надаються), повідомлено, що облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території. Таким чином, як на думку відповідача, рішення та окрема ухвала суду виконані в межах покладених на Головне управління зобов`язань з урахуванням норм чинного законодавства та відповідно до документів пенсійної справи. Щодо виплати Головним управлінням боргів за рішеннями суду повідомляємо, що з вересня 2018 року по 2024 рік стан такої виплати повністю залежить від видатків Головного управління, запланованих за рахунок коштів Державного бюджету, кошти, які виділялися Державним бюджетом профінансовані в повному обсязі. Протягом 2021-2023 років по рішенням судів проведено 811 виплат на загальну суму 28151504,59 грн. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Зазначені кошти входять до складу запланованих асигнувань з державного бюджету по бюджетній програмі за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду». Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат, крім зазначених, Головне управління не має.

Позивач в судовому засіданні підтримав:

заяву від 26.11.2024 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23;

клопотання від 29.11.2024 про інформування на підставі ч. 1 ст. 249 КАС України органів досудового розслідування про невиконання начальником ГУПФУ в Полтавській області окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7733/23 та відповідно до ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону накласти на ОСОБА_2 штраф.

Представник відповідача проти задоволення заяви та клопотання позивача заперечував.

Заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали заяви про встановлення судового контролю, суд виходить з наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №440/7733/23, звернувся до суду 26.11.2024 в порядку встановленому статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1, 2, 8 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення із заявою про встановлення судового контролю) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

18 грудня 2024 опублікований, а 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» № 4094-IX (далі Закон № 4094-ІX), яким, зокрема, внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІX врегульовано, що справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

За таких обставин, на підставі частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІX під час вирішення заяви позивача про встановлення судового контролю до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, а саме норми Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення судового контролю в редакції Закону № 4094-ІX.

Відповідно до статті 381-1 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Згідно частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами частин 4, 7 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Окрім того, в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України значив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Суд наголошує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відтак, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 в розмірі 70 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та з обмеженням її максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 у розмірі 83 відсотків відповідної суми грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат. Відмовлено у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили 19.08.2023 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/112321838/.

З`ясовуючи питання щодо фактичного виконання пенсійним органом рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 судом встановлено, що 01.09.2023 згідно з протоколом за пенсійною справою №1602011838 - СБУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2022 виходячи з 83 відсотків грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром. Після проведеного перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 визначено в сумі 31813,68 грн, в тому числі до виплати з 01.09.2023 - 31813,68 грн. /а.с. 103 (зворот); т.2/

Водночас, згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №1602011838 за дорученням № Д 1602011838/46 пенсіонера ОСОБА_1 судом встановлено, що в результаті проведеного 01.09.2023 перерахунку пенсії нарахована заборгованість по виплаті пенсії в розмірі 35877,58 грн за період з 01.02.2022 по 31.08.2023, яка до цього часу не виплачена та облікована в Пенсійному фонді України, як заборгованість по виплаті пенсії, яка в порядку черговості підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України /а.с. 103; т.2/.

Представник відповідача в обґрунтування часткового виконання судового рішення від 19.07.2023 у справі №440/7733/23 надав суду витяги з підсистеми виплати пенсій деяким категорій громадян (Витяг з ПВП ДКГ) за період з жовтня по грудень 2024 року, згідно яких додатково до суми до виплати основної відомості пенсій ВПО позивачу виплачена доплата пенсій ВПО за минулий період в сумі по 2361 грн. 00 коп. за жовтень, листопад та грудень 2024 року.

При цьому відповідач не надав суду достатніх, належних та допустимих доказів, що такі виплати здійснені на виконання саме судового рішення від 19.07.2023 у справі №440/7733/23, пояснивши, що облік сум в розрізі судових рішень в органах Пенсійного фонду України не ведеться.

Отже пенсійним органом не надано суду достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що рішення суду від 19.07.2023 у справі № 440/7733/23 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити перераховану з 01.02.2022 пенсію ОСОБА_1 виконане в повному обсязі.

Також з метою повного виконання рішення суду Головне управління зверталося до Пенсійного фонду України із запитами від 17.11.2023 за вих. №1600-0404-5/84090, від 05.04.2024 за вих. №1600-0404-5/25552 та від 03.12.2024 за вих. №1600-0404-5/88019, з проханням розглянути питання виплати заборгованості пенсії, нарахованої на виконання рішення суду. За результатами розгляду вищезазначених листів, Пенсійним фондом України від 20.12.2023 за вих. №2800-030203-9/72209 та від 17.04.2024 за вих. №2800-040203-9/23234, повідомлено, що облік фінансових зобов`язань, що виникають внаслідок нарахування коштів на виконання судових рішень, здійснюється в автоматизованих системах обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Суми пенсії, нараховані внутрішньо переміщеним особам на виконання рішень суду, обліковуються в Головних управліннях Пенсійного фонду України та підлягають виплаті на умовах окремого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території.

За приписами пункту 1 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 (надалі - Порядок №1165), пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.

Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).

Згідно з пунктом 4 Порядку №1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.

Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.

У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов`язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 1080 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 92, ст. 3256).

Відповідно до підпунктів 4, 7 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно наведених в заяві відповідача від 03.12.2024 письмових пояснень сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду визначена у бюджеті Фонду на 2024 рік 25 262,3 млн. грн. В свою чергу виплату заборгованості на виконання рішень судів, проведено в межах коштів, виділених на зазначені цілі у 2024 році, дата набрання чинності яких є 19.11.2020, включно. Фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості за рішеннями суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що не проведення виплати ОСОБА_1 заборгованості по перерахованій пенсії свідчать про неповне виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі №440/7733/23, а тому заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення, а саме: Рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/7733/23, підлягає задоволенню.

Щодо іншої частини зави позивача про встановлення судового контролю за виконанням Головним управлінням пенсійного фонду України в Полтавській області окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 та зобов`язати пенсійний орган подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд приходить до наступних висновків.

Позивач просить суд зобов`язати пенсійний орган подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, накласти на начальника ГУПФУ в Полтавській області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно частин 1, 2, 3, 4 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

А тому заява позивача в частині прохання за наслідками розгляду звіту про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту, накласти на начальника ГУПФУ в Полтавській області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є передчасною та задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку заяві позивача - ОСОБА_1 , в частині стосовно встановлення судового контролю за виконанням головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Згідно зі статтею 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Аналіз наведених приписів процесуального закону у сукупності дає підстави для висновку про те, що суди мають можливість встановити судовий контроль лише стосовно виконання судових рішень по суті спору тобто судових рішень у формі Рішення суду або Постанови суду.

Натомість, у цій частині заяви позивач просив встановити судовий контроль шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, не за виконанням судового рішення по суті спору (Рішення або Постанови), а за виконанням процесуального рішення суду першої інстанції у формі окремої ухвали, що не відповідає меті інституту судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, передбаченого статтями 381-1, 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказане є підставою для відмови у задоволенні заяви позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 440/7733/23 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи подане в рамках розгляду цієї заяви клопотання позивача про інформування органів досудового розслідування про невиконання начальником ГУПФУ в Полтавській області ОСОБА_2 окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/7733/23 та відповідно до ст.185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону накласти на ОСОБА_2 штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на підставі ч. 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства, суд приходить до наступних висновків.

Клопотання за своїм змістом містить адресоване суду прохання про постановлення судом окремої ухвали на підставі частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду в порядку 382 - 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, у зв`язку з невиконанням начальником Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/7733/23, постановленої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку клопотанню позивача суд виходить з такого.

Нормою частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено: суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

За змістом статей 324, 358 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції та суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.

Згідно пунктів 1, 13, 14, 15 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Рішення суду - рішення суду першої інстанції, в якому вирішуються позовні вимоги. Постанова - письмове рішення суду апеляційної або касаційної інстанції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги. Ухвала - письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Відповідно до частин 2,3,4,5 статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови. У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали.

Зі змісту наведених норм процесуального закону, вбачається, що за загальним правилом, суд може постановити окрему ухвалу відповідно до частини 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України виявивши порушення закону під час розгляду справи, тобто вирішення публічно-правового спору переданого адміністративному суду і до його закінчення в суді першої інстанції ухваленням рішення суду або до закінчення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку прийняттям постанови.

Отже аналіз положень наведеної статті Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що окрема ухвала суду є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Постановлення такої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 07 лютого 2019 року по справі № 800/500/16 та в Постанові від 22 січня 2019 року по справі № 221/6626/17.

Отже у судовій практиці сформувався сталий підхід, відповідно до якого правова природа окремої ухвали виявляється у таких її ознаках: а) її постановлення є правом, а не обов`язком суду; б) є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені судом саме під час судового розгляду.

При цьому спеціальні підстави винесення судом окремої ухвали встановлені частиною 1 статті 278 при розгляді окремих категорій термінових адміністративних справ та частиною 6 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах, а саме.

Суд, установивши порушення законодавства про вибори чи референдум, визначає у рішенні спосіб захисту порушених прав та інтересів, а також порядок усунення усіх наслідків цих порушень відповідно до закону або приймає інше визначене законом рішення. У разі виявлення порушень, що можуть бути підставою для притягнення до відповідальності не за правилами цього Кодексу, суд постановляє окрему ухвалу з повідомленням про наявність таких порушень і надсилає її до органів чи осіб, уповноважених вжити у зв`язку з цим заходів, встановлених законом (ч. 1 ст. 278 КАС України).

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчений ухваленням рішення суду по справі № 440/7733/23, тобто спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до виконання судового рішення.

Окрема ухвала Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/7733/23, про невиконання якої позивач просить на підставі ч. 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства, тобто шляхом постановлення нової окремої ухвали, інформувати органи досудового розслідування та відповідно до ст.185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень, за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання судового рішення у справі № 440/7733/23, як вид окремої ухвали, яку суд постановляє за наявності підстав для задоволення заяви про визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідача у справі, прийнятих або вчинених ним на виконання судового рішення (ч. 6 ст. 383 КАС України).

Тобто в своєму клопотанні, поданому під час розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, позивач просить суд постановити окрему ухвалу про невиконання окремої ухвали постановленої судом у справі № 440/7733/23 на підставі частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто не при вирішенні публічно-правового спору переданого адміністративному суду, а стосовно процесуального рішення суду першої інстанції у формі окремої ухвали, що не відповідає як змісту статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України так і меті інституту судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, передбаченого статтями 381-1, 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Постановлення окремої ухвалу в силу приписів статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України є правом, а не обов`язком суду.

Вказане є підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про інформування на підставі ч. 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства органів досудового розслідування про невиконання начальником ГУПФУ в Полтавській області Тараторіним Володимиром Нікандровичем окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/7733/23 та відповідно до ст.185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону накласти на ОСОБА_2 штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами абзацу 2 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно частини 2,3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заява позивача від 26.11.2024 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення у справі №440/7733/23, а саме рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19 липня 2023 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, встановивши Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії два місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.

У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, слід відмовити.

У задоволенні клопотання про інформування на підставі ч. 1 ст. 249 КАС України органів досудового розслідування про невиконання начальником ГУПФУ в Полтавській області окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7733/23 та відповідно до ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону накласти на ОСОБА_2 штраф, слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 248, 256, 294, 381-1, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії два місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду.

У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та окремої ухвали у справі №440/7733/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

У задоволенні клопотання про інформування на підставі ч. 1 ст. 249 КАС України органів досудового розслідування про невиконання начальником ГУПФУ в Полтавській області окремої ухвали Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/7733/23 та відповідно до ст. 185-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону накласти на ОСОБА_2 штраф, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду в частині задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу суду в іншій частині може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44, частиною 5 статті 382-1 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 24 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Р.І. Молодецький