Постановление суда № 123933771, 29.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44797/24

Провадження № 1-кс/761/29617/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушення у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вересович Чернігівської області, громадянина України, який здобув вищу освіту, зареєстрований як фізична особа - підприємець, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018), у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140110001262 від 11.07.2019,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушення у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018), у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019140110001262 від 11.07.2019 року.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140110001262 від 11.07.2019, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону № 2617-VIII від 22.11.2018) КК України.

В рамках даного провадження 27.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018).

У той же час, у ході досудового розслідування стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та можливого покарання з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, впливати на потерпілих, анкетні відомості яких йому стали відомі у зв`язку з наданими матеріалами в обґрунтування клопотання, а також на інших учасників злочинної організації, які мають безпосереднє чи опосередковане відношення, до вчиненого кримінального правопорушення, шляхом схиляння їх до дачі неправдивих показів, здійснення тиску, тощо, а також може продовжити свою злочинну діяльність, зокрема, надані докази свідчать про тривалий проміжок часу його вчинення та незважаючи на проведені слідчі дії у 2022 році, діяльність злочинної організації не було припинено.

Враховуючи встановлені органом досудового розслідування ризики, детектив просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням йому розміру застави та покладенням обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 195 КПК України.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також вказав, що ОСОБА_4 неодноразово виїжджав закордон, а відтак, існує ризик переховування останнього поза межами території України.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив долучити свої письмові заперечення, зі змісту яких вбачається, що ризики, якими детектив обґрунтовує необхідність застосування щодо підзахисного ОСОБА_4 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведені. Так, поведінка підозрюваного не свідчить про наявність наміру переховуватися від органу досудового розслідування та у подальшому суду, оскільки навіть при проведенні обшуку він не чинив опору працівникам правоохоронних органів. Останній має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання. Крім того, наявність даного ризику не може виправдовуватися лише суворістю покарання, що загрожує особі у разі визнання її судом винуватою.

Разом з тим, підозрюваний позбавлений можливості вчинити будь-які незаконні дії щодо речових доказів, оскільки такі речі та документи вже знаходяться у розпорядженні сторони обвинувачення та вільного доступу до них підозрюваний ОСОБА_4 не має. Відтак, вказаний ризик є безпідставним та необґрунтованим.

У свою чергу, щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження того, в якому підозрюється, захисник вказав, що ОСОБА_4 раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, не має наміру у подальшому вчиняти протиправні діяння. Щодо впливу ОСОБА_4 на свідків та інших учасників провадження сторона захисту вказує, що такий ризик нівелюється відсутністю потреби у будь-якому впливі на вказаних у клопотанні детектива осіб. При цьому, жоден із учасників провадження за період здійснення досудового розслідування (з 2019 року) не скаржився на тиск з боку ОСОБА_4 .

У той же час, запропонований детективом у клопотанні розмір застави, як альтернативний запобіжний захід ОСОБА_4 , є непомірним для останнього. Так, підзахисний не має відповідних статків та доходів, які б давали йому можливість внести визначену заставу. При цьому, такий розмір не співрозмірний із завданою в рамках даного провадження шкодою.

Враховуючи, що стороною обвинувачення не доведено необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник вважає за можливе застосувати до підзахисного більш м`який запобіжний захід, зокрема домашній арешт чи особисте зобов`язання, при цьому, останній зобов`язується з`являтися до слідчого за першою вимогою.

Підсумовуючи, захисник зазначив, що долучені до клопотання протоколи НСРД є недопустимими доказами, а сама пред`явлена ОСОБА_4 підозра необґрунтована. Крім того, помилковими є твердження сторони обвинувачення щодо того, що жодна особа не виграла в лотереї, на підтвердження наведеного просив долучити копії договорів дарування грошей. Щодо доводів про неодноразовість виїзду ОСОБА_4 закордон захисник зазначив, що він здійснював такі виїзди саме з метою здійснення волонтерської діяльності.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та додав, що люди самостійно замовляли товар та могли при отриманні посилки відмовитися від її отримання та оплатити. Також зауважив, що має батьків, які є особами з інвалідністю, наміру покинути територію України не має, так само як і переховуватися від органів досудового розслідування та у подальшому суду.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до них матеріали кримінального провадження №12019140110001262 від 11.07.2019, а також надані стороною захисту у судовому засіданні документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, у ході судового розгляду клопотання встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019140110001262 від 11.07.2019, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні ними кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-III від 05.04.2001) та ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018) КК України.

В рамках даного провадження 27.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018).

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 , причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні в ході судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження у їх сукупності, слідча суддя встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018).

Враховуючи конкретні обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 особливо тяжких злочинів, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даних злочинів, характер їх вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією майна, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які зазначені у клопотанні слідчого та на які посилається прокурор у судовому засіданні.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до якого підозрюваний ОСОБА_4 , усвідомлюючи зміст пред`явленої підозру та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування і суду.

Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Як вбачається зі змісту клопотання та доведено стороною обвинувачення у ході судового розгляду, лише підозрюваному ОСОБА_4 відомі усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, при цьому, у ході досудового розслідування ще не допитано у якості свідків всіх працівників кол-центру за адресою: м. Чернігів, вул. Святомиколаївська, 12-А, де 27.11.2024 проведено обшук, а також повного кола потерпілих, яким можуть бути відомі окремі обставини вчиненого кримінального правопорушення, а тому, існує ризик того, що підозрюваний шляхом погрози, вмовляння, підкупу може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Крім того, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність, зокрема, надані докази свідчать про тривалий проміжок часу його вчинення та незважаючи на проведені слідчі дії у 2022 році, діяльність злочинної організації не було припинено.

Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

Разом з тим, слідча суддя не бере до уваги твердження захисника ОСОБА_6 про недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків, оскільки такі доводи спростовуються встановленими у ході судового розгляду обставинами. Крім того, слідча суддя звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження слідча суддя не праві оцінювати зібраними сторонами докази, а лише на підставі наданих матеріалів повинна встановити наявність чи відсутність обґрунтованої підозри особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та наявність ризиків, які виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи, який би поза розумним сумнівом забезпечив виконання підозрюваним покладених на нього судом обов`язків.

У той же час, стороною захисту не наведено переконливих аргументів щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. На переконання слідчої судді, жоден інший запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених до нього обов`язків, не убезпечить орган досудового розслідування від встановлених у ході судового розгляду клопотання ризиків.

Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (в редакції Закону №2341-ІІІ від 05.04.2001), ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону №2617-VІІІ від 22.11.2018), а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання детектива та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Визначаючи, відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідча суддя вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі його сплати ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Враховуючи наведене, слідча суддя приходить до висновку, що такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 слідча суддя не вбачає.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, тобто до 25 січня 2025 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання детектива - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 25 січня 2025 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самими підозрювнаим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року у справі (№761/44797/24, провадження №1-кс/761/29617/2024).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 та ОСОБА_43 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 03 грудня 2024 року об 11 год. 20 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1