Решение № 123901931, 19.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Справа № 160/30824/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/30824/24 за позовом Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

19.11.2024р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Львівської митниці, та просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці у вигляді листа №7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року про відмову у задоволенні Заяви ФОП ОСОБА_1 №1410/1 від 14.10.2024 року щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року;

- зобов`язати Львівську митницю внести зміни до митної декларації №UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року шляхом складення аркушу коригування відповідно до Заяви ФОП ОСОБА_1 №1410/1 від 14.10.2024 року;

- зобов`язати Львівську митницю підготувати висновок про повернення з єдиного рахунку на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) UА403052990000026000050533962 помилково та/або надміру сплаченої суми платежів в розмірі 151 986,09 грн. та подати відповідний висновок для виконання до органа, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Ухвалою суду від 21.11.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 21.11.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:

- рішення Львівської митниці у вигляді листа №7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року про відмову у задоволенні Заяви ФОП ОСОБА_1 №1410/1 від 14.10.2024 року щодо надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року;

- відомості щодо сплати позивачем помилково чи надміру сплаченої суми платежів в розмірі 151 986,09 грн.;

- всі наявні докази щодо суті спору, які тали підставою для прийняття спірного рішення.

04.12.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву. Долучені додаткові докази по справі.

06.12.2024 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив. У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 19.12.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

у обґрунтування позовної заяви зазначено, що ФОП ОСОБА_1 , з використанням послуг митного брокера, було оформлено вантажну митну декларацію № UA209140/2022/035017 від 02.05.2022 року. ІМ 40 ДЕ про ввезення акумуляторів перезаряджувальних літій-іонних MOLI INR 18650-М35А 3500 mAh у кількості 5400 шт., загальною вартістю 759930,45 гривень.

Позивач вказує, що 01.07.2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21.06.2022 року № 2325-ІХ (далі - Закон № 2325-ІХ), яким внесено зміни до Податкового кодексу України відповідно до яких, зокрема з 01.07.2022 року втратив чинність пункт 69.23 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

З 00:00 год. 01.07.2022 року вищевказані пільги не застосовуються.

Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом № 2142-ІХ, діяло в період з 01.04.2022 року по 01.07.2022 року.

Як зазначено у Витязі № 1079 з реєстру платників єдиного податку від 25.05.2021 року, а також у Витязі № 19253 з реєстру платників єдиного податку від 10.06.2022 року, датою обрання або переходу на спрощену систему оподаткування ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є 01.07.2020 року, дата застосування ставки та групи: 01.07.2020 року, група - 2, ставка - 20.

Враховуючи вищевикладене, вказує, що при оформленні вантажної митної декларації №UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року ІМ 40 ДЕ було допущено помилку, і не було враховано, що на ФОП ОСОБА_1 розповсюджуються вимоги пункту 69.23 підрозділу 10 розділу XX ПК України, в редакції, дійсній на момент подання декларації, а саме: 02.05.2022 року, - тобто в період дії преференції.

Тому в графі 36 ВМД помилково була вказана преференція 023/000/000 замість 024/000/024.

Таким чином, вказує, що за декларацією помилково було нараховано 151986,09 грн. податку на додану вартість, які було сплачено платіжним дорученням №56 від 02.05.2022 року.

14.10.2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Львівської митниці із заявою № 1 та № 1410/1, поданою через особистий кабінет єдиного державного інформаційного порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» в електронній формі (вх. Львівської митниці № Е436 від 14.10.2024, №15/15-01/39983 від 15.10.2024) щодо повернення митних платежів за митною декларацією від 02.05.2022 року №UA209140/2022/035017, та внесення змін до неї.

Однак, митний орган розглянувши таку заяву позивача від 14.10.2024 року щодо повернення митних платежів за митною декларацією від 02.05.2022 року №UA209140/2022/035017, та внесення змін до неї рішенням оформленого у формі листа №7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року фактично відмовив у задоволенні таких вимог позивача з посиланням на те, що позивач звернувся до Львівської митниці із заявою про внесення таких змін до митної декларації 14.10.2024 року, тобто після скасування пільги, а отже правові підстави для застосування вказаної пільги відсутні.

Позивач вважає таке рішення Львівської митниці неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, а преференцію 024/000/024 такою, що підлягала застосуванню до товару, задекларованого 02.05.2022 року у ВМД №UА209140/2022/035017, ІМ 40 ДЕ.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

На адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що у зв`язку з набранням 01.07.2022 року чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 року № 2325-ІХ та втрати чинності пункту 69.23 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, та абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, правові підстави для застосування пільги із звільнення від оподаткування товарів за кодом пільг «224» Класифікатора звільнень відсутні.

Вказують, що митне оформлення товарів за митною декларацією №UA209140/2022/035017, яку подано 02.05.2022 року до митного оформлення у відділ митного оформлення "Малехів" митного поста "Львів-північний" Львівської митниці, здійснено цього ж дня - 02.05.2022 року.

Однак, заяви ФОП ОСОБА_1 від 14.10.2024 №1 щодо повернення митних платежів за митною декларацією від 02.05.2022 року №UA209140/2022/035017, та внесення змін до неї надійшли у митницю через особистий кабінет єдиного державного інформаційного порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» в електронній формі 14.10.2024 року (вх. Львівської митниці № Е436 від 14.10.2024, № 15/15-01/39983 від 15.10.2024).

Згідно ч. 30.3 ст. 30 ПК України платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Як свідчать обставини справи, податкова пільга була введена Законом № 2142-ІХ, та діяла з 05 квітня 2022 року по 00 годин 01.07.2022 року, тобто у період чинності підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в редакції Закону № 2142-ІХ.

У подальшому Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 року за № 2325-IX, пільга, передбачена законом №2142-ІХ була скасована.

З огляду на те, що ч. 30.3 ст. 30 ПК України визначено право платника податків використовувати податкову пільгу з моменту виникнення підстав (в даному випадку такою підставою є дата набрання чинності Закону № 2142-ІХ (5 квітня 2022 року) і протягом усього строку її дії (строк дії пільги закінчився в 00 години 01.07.2022 року, оскільки з 01.07.2022 року набрав чинності Закон №2325-IX, яким пільга була скасована), відтак, право платника податків на застосування пільги діяло з 05 квіня 2022 року по 00 години 01.07.2022 року і саме в цей період платник податків вправі її застосувати.

Зазначена норма права, не визначає право платника податків на застосування пільги у будь-який невизначений період час, оскільки частина 30.3 статті 30 ПК України визначає на її (пільги) використання протягом усього строку її дії.

У той же час, позивач звернувся до Львівської митниці із заявою про внесення змін до митної декларації 14.10.2024 року, тобто після скасування пільги.

З огляду на наведене, вбачається неможливість застосування позивачем пільги, передбаченої Законом № 2142-ІХ, яка на дату звернення до відповідача із заявою про її застосування була скасована Законом № 2325-IX.

Законом № 2335-ІХ внесено до розділу ХХ «Перехідних положень Податкового кодексу України зміни, зокрема підпункт 69.23 пункту 69 підрозділу 10 виключено, а відповідно строк дії застосування податкової пільги також закінчився.

Відповідно, Законом № 2335-ІХ також внесено зміни і до Митного кодексу України в питанні звільнення від оподаткування ввізним митом та скасовано пільгу зі звільнення від оподаткування товарів ввізним митом.

Тобто, з 00 годин 01.07.2022 року пільга із оподаткування податком на додану вартість із ввезення на митну територію України товарів, як і звільнення від оподаткування ввізним митом не застосовуються.

Таким чином, встановлена Законом № 2142-IX пільга з оподаткування товарів при ввезенні на митну територію України ПДВ та ввізного мита, скасована Законом № 2325-ІХ, а строк її дії завершився в 00 годин 01.07.2022 року.

Також зазначають про те, що внесення змін до митної декларації після завершення митного оформлення можливо лише у разі наявності чітко встановлених у пункті 37 Положення № 450 підстав.

Перелік підстав, встановлених пунктом 37 Положення № 450, у яких митний орган заповнює та оформлює аркуш коригування, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Приписи пункту 37 Положення №450 відповідають нормам статті 269 Митного кодексу України та визначають порядок внесення змін до митної декларації.

Відповідно до частини шостої статті 301 МКУ повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 301 МКУ, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

Митне оформлення товарів за митною декларацією №UA209140/2022/035017, яку подано 02.05.2022 до митного оформлення у відділ митного оформлення "Малехів" митного поста "Львів-північний" Львівської митниці, здійснено цього ж дня - 02.05.2022 року.

Заяви ФОП ОСОБА_1 від 14.10.2024 № 1 щодо повернення митних платежів за митною декларацією від 02.05.2022 №UA209140/2022/035017, та внесення змін до неї надійшли у митницю через особистий кабінет єдиного державного інформаційного порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» в електронній формі 14.10.2024 року (вх. Львівської митниці № Е436 від 14.10.2024, № 15/15-01/39983 від 15.10.2024).

Тобто, враховуючи відсутність обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів, позовна вимога щодо зобов`язання Львівської митниці підготувати висновок про повернення Позивачу помилково та/бо надміру сплаченої суми митних платежів не підлягає задоволенню.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 , з використанням послуг митного брокера, було оформлено вантажну митну декларацію №UA209140/2022/035017 від 02.05.2022 року, ІМ 40 ДЕ про ввезення акумуляторів перезаряджувальних літій-іонних MOLI INR 18650-М35А 3500 mAh у кількості 5400 шт., загальною вартістю 759930,45 гривень.

Згідно витягу №1079 з реєстру платників єдиного податку від 25.05.2021 року, а також у Витязі № 19253 з реєстру платників єдиного податку від 10.06.2022 року, датою обрання або переходу на спрощену систему оподаткування ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є 01.07.2020 року, дата застосування ставки та групи: 01.07.2020 року, група - 2. ставка - 20.

Встановлено, та не заперечується учасниками справи, що митне оформлення товарів за митною декларацією №UA209140/2022/035017, яку подано 02.05.2022 року до митного оформлення у відділ митного оформлення "Малехів" митного поста "Львів-північний" Львівської митниці, здійснено цього ж дня - 02.05.2022 року

14.10.2024 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Львівської митниці із заявою № 1 та № 1410/1, поданою через особистий кабінет єдиного державного інформаційного порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» в електронній формі (вх. Львівської митниці № Е436 від 14.10.2024, №15/15-01/39983 від 15.10.2024) щодо повернення митних платежів за митною декларацією від 02.05.2022 року №UA209140/2022/035017, та внесення змін до неї.

Митний орган розглянувши таку заяву позивача від 14.10.2024 року щодо повернення митних платежів за митною декларацією від 02.05.2022 року №UA209140/2022/035017, та внесення змін до неї рішенням оформленого у формі листа №7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року фактично відмовив у задоволенні таких вимог позивача з посиланням на те, що позивач звернувся до Львівської митниці із заявою про внесення таких змін до митної декларації 14.10.2024 року, тобто після скасування пільги, а отже правові підстави для застосування вказаної пільги відсутні.

Позивач вважає таке рішення Львівської митниці неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, а преференцію 024/000/024 такою, що підлягала застосуванню до товару, задекларованого 02.05.2022 року у ВМД №UА209140/2022/035017, ІМ 40 ДЕ.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 24 Митного кодексу України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно з ч. 1-3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формуваннями реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім поверненні надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річною оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Відповідно до пунктів 43.4-43.5 Податкового кодексу України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових, зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника додатків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцяти денного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно із п. 1 Розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 №643 (надалі також - Порядок № 643) повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до п. 3-5, 8 Розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

4) напрям(и) перерахування суми коштів:

а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на депозитний рахунок 3734 іншої митниці;

на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Після реєстрації в митниці заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу.

Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).

Митний орган у строк не пiзнiше нiж за п`ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за відповідними платежами для виконання вiдповiдному органу Державної казначейської служби України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у разі отримання заяви платника податків на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, оформленої у порядку, встановленому законодавством, митний орган зобов`язаний не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання такої заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому митний орган наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Відповідно до пп.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Відповідно до ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 Митного кодексу України).

За правилами ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до п.6 ч.8 ст.257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст.270 Митного кодексу України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4.4 статті 4 Податкового кодексу України передбачено, що установлення i скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом (ч.2 ст.270 Митного кодексу України). Відповідно до пп. 17.1.4 п. 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 30.1., 30.3 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Згідно п.30.2 цієї статті - підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Згідно приписів ч.1 ст.281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Так, слід вказати, що 24 березня 2022 року прийнятий Закон України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», який набрав чинності з дня його опублікування (05.04.2022) і яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України внесені зміни до Податкового кодексу України та Митного кодексу України, якими передбачено пільги у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів на митну територію України і ввізним митом товарів.

Так, Податковий кодекс України доповнено підпунктом 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення», за змістом якого, тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб`єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу.

У Митному кодексі України розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-11, згідно якому тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: пп.1) звільняються від оподаткування ввізним митом: товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України підприємствами для вільного обігу, крім спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива (крім квасу "живого" бродіння), тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Звільнення від оподаткування ввізним митом, передбачене цим підпунктом, не поширюється на товари, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Виходячи із змісту вказаних норм, положення підпункту 69.23 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в редакції Закону № 2142-ІХ від 24.03.2022 року, а також п.9-11 розділу XXI МК України повинні застосовуватися з 01.04.2022 року, оскільки про це є пряма вказівка в цих нормах.

У подальшому абз.1-4 пп.1 п.9-11 розділу XXI МК України та пп.69.23 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України виключені на підставі Закону №2325-IX від 21.06.2022 року, який набрав чинності 01.07.2022 року.

Таким чином, звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, запроваджене Законом № 2142-IX, діяло в період з 01.04.2022 року по 30.06.2022 року.

Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановленому законодавством порядку звернувся до митниці з відповідною заявою про повернення надмірно сплачених коштів, до яких додав повний пакет документів, визначений Порядком № 643.

Таким чином, позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв`язку з чим у митниці виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 14.05.2019р. у справі №810/1941/16, адміністративне провадження №К/9901/13902/18.

Однак, митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито належних заходів та вчинено дій, визначених Порядком № 643, як то проведення перевірки, встановлення факту наявності/відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви за встановленими порядком і формою або з порушенням, тобто митницею не виконано процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище Порядком, враховуючи наведені вище положення чинного законодаства.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не використав податкову пільгу протягом строку дії пільги, а тому не має права на її використання поза періодом її дії, слід зазначити про таке.

Відповідно до п. 30.1-30.4 ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Як вже зазначалось, Розділом ІІІ Порядку №643 передбачено, що повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення.

Здійснюючи митне оформлення товару протягом травня 2022 року, позивач, як платник податків на спрощеній системі оподаткування, сплатив митні платежі (ПДВ) у повному обсязі.

Однак, оскільки через неправильне зазначення в вантажній митній декларації коду преференції було помилково нараховано ПДВ у розмірі 151986,09 грн., і ці кошти були сплачені ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням №56 від 02.05.2022 року.

Так, згідно матеріалів справи, обґрунтовуючи таку позицію, відповідач посилається на те, що суми помилково або надміру сплачених митних платежів могли бути повернуті виключно у межах строку (періоду), в якому діяла податкова пільга, тобто, у спірному випадку, в період з 01.04.2022 по 30.06.2022 р.р.

З цього приводу відповідач посилається на положення ст.30 Податкового кодексу України згідно з якими (п.30.1-30.4 ст.30 ПК України): податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Отже, вказаними нормами права, на які посилається відповідач, визначено поняття «податкової пільги», порядок їх надання та порядок використання.

Однак, вказаною нормою права не визначено строків звернення із заявою про повернення надміру або помилково сплачених до бюджету коштів, не встановлено і того, що таку заяву може бути подано виключно в період дії податкової пільги.

Дія пільги розпочалась з моменту прийняття відповідного нормативно-правового акту, і діяла до моменту її скасування іншою нормою права.

Для ФОП ОСОБА_1 дана норма була актуальна станом на 02.05.2022 року (день подання/оформлення митної декларації), і тому повинна була бути застосована під час митного оформлення, однак помилково застосована не була, через що були помилково сплачені митні платежі.

Використання податкової пільги та повернення надміру/помилково сплачених коштів до бюджету жодним чином не співвідносяться як за своїм змістом так і за порядком реалізації.

Процедура реалізації права на повернення надміру/помилково сплачених коштів до бюджету визначена Порядком повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.

Згідно із п. 1 Розділу ІІІ Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У цьому випадку позивачем подано заяву у визначеній Порядком №643 формі та у встановлені строки.

Таким чином, доводи відповідача про неможливість повернення помилково сплачених сум, з огляду на те, що такі суми могли бути повернуті виключно у межах строку (періоду), в якому діяла податкова пільга, тобто, у спірному випадку, в період з 01.04.2022 по 30.06.2022, є передчасними.

Отже, з огляду на обставини справи, та те, що позивач, перебував на спрощеній системі оподаткування за наявності виявлених помилок, законодавчо встановленої пільги помилково сплатив митні платежі у вигляді ПДВ за митне оформлення товару у травні 2022 року та вчасно звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Тому доводи відповідача щодо відсутності у позивача права скористатись пільгою поза межами її строку дії, в цьому випадку, є передчасними.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення, слід дійти до висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про відмову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 оформити та направити на адресу відповідного органу Державної казначейської служби України висновків щодо повернення надміру сплачених сум митних платежів, оформлене листом від №7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року, в частині суми 151 986,09 гривень.

Щодо внесення змін до митної декларації.

Як вже зазначалось вище, 14.10.2024 року, через особистий кабінет у електронній формі ФОП ОСОБА_1 подав до Львівської митниці супровідним листом №1 заяву №1410/1 від 14.10.2024 року про внесення змін до митної декларації, а саме про зміну відомостей, зазначених у графах 36, 44, 47, В з метою застосування пільги 024/000/024 щодо звільнення від сплати ПДВ у розмірі 151 986,09 грн.

30.10.2024 року рекомендованим поштовим відправленням ФОП ОСОБА_1 отримав рішення Львівської митниці у вигляді листа №7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року. У рішенні зазначено, що правові підстави для застосування вказаної пільги відсутні.

Так, згідно долучених до матеріалів справи доказів, через неправильне зазначення в вантажній митній декларації коду преференції було помилково нараховано ПДВ у розмірі 151 986,09 грн., і ці кошти були сплачені ФОП ОСОБА_1 , що також підтверджується платіжним дорученням №56 від 02.05.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.

Частинами 1, 2, 7 ст. 269 МК України визначено, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

На виконання вимог статті 269 Митного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 затверджено Положення про митні декларації (далі - Порядок №450), пункти 33 - 38 якого визначають порядок внесення змін до митних декларацій.

Пунктом 33 Положення №450 передбачено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.

Пункт 34 Положення №450 передбачає випадки, коли внесення змін до митної декларації не дозволяється, а саме:

внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа;

внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів;

внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;

внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено);

внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання;

внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Згідно з п. 37 Положення №450 після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом;

подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;

заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;

необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Відповідно до вимог статті 255 Митного кодексу України митне оформлення за даною митною декларацією не може бути здійснене у зв`язку із складенням протоколу про порушення митних правил.

Частиною 1 статті 255 Митного кодексу встановлено, що митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Позивач зазначає у позові про те, що оскільки через неправильне зазначення в вантажній митній декларації коду преференції було помилково нараховано ПДВ у розмірі 151 986,09 грн., і ці кошти були сплачені ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням №56 від 02.05.2022 року.

Враховуючи наведене, та вказані вище положення чинного законодавства наявні підстави для внесення змін до митної декларації від 02.05.2022 року у ВМД №UА209140/2022/035017, ІМ 40 ДЕ - шляхом оформлення уповноваженою особою Львівської митниці відповідного аркушу коригування.

Отже, позовна вимога позивача в частині зобов`язання митниці внести зміни до митної декларації №UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року шляхом складення аркушу коригування відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 №1410/1 від 14.10.2024 року є обгрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Також, слід зазначити відповідно до п. 14.1.182 ПКУ, помилково сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету та/або на єдиний рахунок від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань, та у випадках, передбачених статтею 35-1 цього Кодексу (14.1.1.82).

Тобто, для класифікації грошових зобов`язань як помилково сплачених, треба встановити факт, що платник цих зобов`язань фактично не був їх платником.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач не виконав процедурних обов`язків щодо алгоритму дій, покладених на нього вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком № 643, безпідставно проігнорувавши обов`язок у підготовці відповідного висновку з метою повернення позивачу надмірно/помилково сплачених платежів.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Однак, слід вказати про те, що згідно пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи, що права позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення митного органу, внесення відповідних змін до митної декларації №UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року шляхом складення аркушу коригування відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 №1410/1 від 14.10.2024 року під час розгляду цієї справи судом були відновлені, а отже, похідні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача підготувати висновок про повернення з єдиного рахунку на користь ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) UА403052990000026000050533962 помилково та/або надміру сплаченої суми платежів в розмірі 151 986,09 грн. та подати відповідний висновок для виконання до органа, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на час розгляду цієї справи є передчасними, оскільки відповідні зміни митним органом це не здійснені, то суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому дані позовні вимоги підлягають частково задоволенню, зокрема із викладенням вимог у відповідній редакції, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем не було доведено належними доказами правомірність своїх рішень.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2271,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про відмову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 оформити та направити на адресу відповідного органу Державної казначейської служби України висновків щодо повернення надміру сплачених сум митних платежів, оформлене листом від №7.4-2/15/13/28810 від 22.10.2024 року, в частині суми 151 986,09 гривень.

Зобов`язати Львівську митницю внести зміни до митної декларації №UА209140/2022/035017 від 02.05.2022 року шляхом складення аркушу коригування відповідно до заяви ФОП ОСОБА_1 №1410/1 від 14.10.2024 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особа-підприємця ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 2271,00 гривень.

Позивач: ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).

Відповідач: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 19.12.2024 року.

Суддя В.В. Ільков