Решение № 123887508, 01.11.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/19024/23

провадження № 2/753/1340/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О. Ф.

за участю: секретаря судового засідання Кушнір А. А.,

представника позивача Неупокоєвої Н. К.

відповідача ОСОБА_1

представника третьої особи Синявської Н. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що з 21.07.2017 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент подання позову шлюб між сторонами не розірвано. До вересня 2022 року сторони проживали разом в квартирі АДРЕСА_1 . З моменту припинення стосунків між позивачем та відповідачем, відповідач не надає позивачу можливості жити з дітьми та піклуватися про них, оскільки сторони проживали в квартирі, що належить відповідачу. Спроби зустрітися з дітьми неодноразово закінчувалися побоями у бік позивача зі сторони відповідача та його матері. Такі зустрічі закінчуються звернення до Національної поліції України однією або обома сторонами конфлікту. Дарницькою районною в місті Києві адміністрацією зроблено висновок від 27.06.2023 № 101-5323/02 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому зазначено, що з метою забезпечення прав та інтересів дітей райдержадміністрація, як орган опіки та піклування, вважає за недоцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що відповідач вже рік чинить перешкоди позивачу у вихованні дітей та піклуванні за ними, не дає з ними бачитися, вчиняє до неї фізичне та психологічне насильство, позивач звернулася з вказаним позовом та просить визначити місце проживання дітей разом з нею.

Ухвалою суду від 27.10.2023 у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.

19.10.2024 від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.10.2023 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Постановою Киїівського апеляційного суду від 21.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана адвокатом Неупокоєвою Н. К. задоволено. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27.10.2023 скасовано. Ухвалено нове судове рішення.

23.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечував щодо позовних вимог, зазначив, що починаючи з 28.09.2022 сумісне проживання подружжя припинено, оскільки позивач ОСОБА_2 залишивши двох малолітніх дітей з відповідачем ОСОБА_1 забравши всі свої речі виїхала в невідомому напрямку. 29.12.2022 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком. 19.10.2023 Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 753/16535/22, відповідно до якого позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Доводи позивача щодо строворення перешкод у спілкуванні з дітьми, щодо вчинення по відношенню до неї фізичного та психологічного насилля не підтверджені належними та допустимими доказами.

04.12.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, сторона позивача не погоджується з позицією відповідача та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

17.01.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення відповіді з Міністерства оборони України.

Ухвалою суду від 07.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відзив на позовну заяву, відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Ухвалою суду від 07.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено відповідь на відзив, відповідно до ст. 179 ЦПК України.

Ухвалою суду від 07.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача, долучено лист від Міністерства оборони України до матеріалів справи, відповідно до ст. 83 ЦПК України.

Ухвалою суду від 07.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, продовжено строки підготовчого засідання, відповідно до ст. 197 ЦПК України.

20.03.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 09.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про долучення доказів, відповідно до ст. 83 ЦПК України.

14.05.2024 від третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшов висновок про визначення місця проживання дітей та акти обстеження умов проживання.

17.05.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 22.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, висновок про визначення місця проживання дітей та акти обстеження умов проживання долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 22.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника позивача про долучення доказів, відповідно до ст. 83 ЦПК України.

Ухвалою суду від 22.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 11.06.2024, представник позивача надала пояснення, вказала, що сторони одружилися у 2017 році, від шлюбу мають двох дітей, згодом у подружжя почалися конфлікти, після чого позивач пішла від відповідача, діти залишилися з відповідачем, він не віддав дітей, позивач почала звертатися до Служби у справах дітей та сім`ї та суду.

У судовому засіданні 11.06.2024, позивач надала пояснення, зазначила, що відповідач не працює та перебуває у розшуку в ТЦК, відповідач психологічно її травмує, відповідач не займається дітьми.

У судовому засіданні 11.06.2024, відповідач надав пояснення, щодо позову заперечував, повідомив, що у вересні 2022 року від нього пішла дружина, у неї був депресивний стан, дітьми вона не займалася, в них були скандали.

У судовому засіданні 11.06.2024, представник відповідача надав пояснення, повідомив, що позивач вчиняла насилля щодо відповідача, це було зафіксовано поліцією, докази містяться в матеріалах справи, позивач принижувала честь і гідність відповідача, позивачу як матері дітей дітей ніхто не забороняв забирати їх, у кінці грудня 2022 року подали позовну заяву про визначення місця проживання дітей з батьком, перша інстанція задовольнила позов, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, подали касаційну скаргу, щодо розшуку відповідача ТКЦ позивач спекулює, дані не підтверджені, відповідач перебуває на обліку в ТЦК та оскаржує рішення ВЛК, Служба у справах дітей та сім`ї надала висновок про недоцільність проживання дітей з матір`ю.

Представник третьої особи у судовому засіданні 11.06.2024, повідомила, що малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вересня 2022 року проживають з батьком, де для проживання та розвитку дітей наявні всі умови, батько дітей офіційно не прцює, проте має постійний дохід, матір працює, дохід для утримання дітей має, питання про вирішення місця проживання дітей було з`ясовано та комісією вирішено недоцільним проживання дітей разом з матір`ю.

У судовому засіданні 04.10.2024, представник позивача заявила клопотання про відмову від доказів, а саме папки № 3 на флеш носію том перший аркуш 45 та просила суд не досліджувати вказані докази.

Ухвалою суду від 04.10.2024, яка занесена до протоколу судодового засідання, задоволено клопотання представника позивача.

У судових дебатах 01.11.2024, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судових дебатах 01.11.2024, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У судових дебатах 01.11.2024, представник третьої особи покладалася на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, з 21.07.2017 позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , зареєстровано Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1365 (том 1, а. с. 10).

У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (том 1, а. с. 11-12).

Після народження дітей вся родина проживала в квартирі АДРЕСА_1 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19.10.2023 шлюб між сторонами розірвано (том 1, а. с. 106-113).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади позивач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 15).

За відомостями електронного реєстру територіальної громади м. Києва відповідач ОСОБА_1 є зареєстрованим в квартирі АДРЕСА_3 (том 1, а. с. 59).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 (том 1, а. с. 20).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в квартирі АДРЕСА_2 (том 1, а. с. 13).

Позивачу на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності, виданого відділом приватизації житла Дарницької районної у м. Києві Держадміністрації від 17 листопада 2008 року, № НОМЕР_2 (том 1, а. с. 34-35).

Згідно довідки ТОВ Управлінська компанія «Житло-сервіс» № 81 від 08.12.2022, ОСОБА_1 заборгованості по сплаті за отримані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, теплопостачання щодо квартири АДРЕСА_1 немає (том 1, а. с. 136).

Згідно побутової характеристики ТОВ Управлінська компанія «Житло-сервіс» від 08.12.2022 в період проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 скарг від мешканців будинку на ОСОБА_1 не надходило (том 1, а. с. 137).

Згідно повідомлення Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району м. Києва», ОСОБА_1 укладена декларація з лікарем загальної практики-сімейної медицини КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 3 Дарницького району м. Києва» ОСОБА_5 , з приводу лікування порізів вен в період з 27.07.2017 по 5.12.2022 ОСОБА_1 не звертався (том 1, а. с. 138).

За змістом витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» позивач ОСОБА_1 на території України станом на 07.12.2022 до кримінальної відповідальності не притягувавсяя, незнятої чи непогашеної судимості не має, в розшуку не перебуває (том 1, а. с. 139).

З повідомлення Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві від 18.12.2022, згідно бази «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130, ст. 176, ст. 177, ст. 178, ст.179 КУпАП не притягувався (том 1, а. с. 140).

У актах проведення оцінки рівня безпеки дітей від 13.10.2022 зазначено, що ознаки домашнього насильства батька до дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні, вбачаються ознаки психологічного тиску батьків дітей по відношенню один до одного (том 1, а. с. 142-155).

За змістом акту № 92 оцінки потреб сім`ї/особи від 27.10.2022, складеному Дарницьким районним в м. Києві центром соціальних служб, сім`я проживає в двохкімнатній квартирі, в квартирі чисто, охайно, діти мають свою окрему кімнату, яка облаштована всіма необхідними речами для розвитку дітей, зі слів ОСОБА_1 його дружина ОСОБА_2 разом з ними не проживає, дітьми займається він, а дружина інколи приходить до дітей в емоційно нестабільному стані (том 1, а. с. 157-162).

Згідно висновку оцінки потреб сім`ї, додатку № 1 до акту № 92 оцінки потреб сім`ї/особи від 27.10.2022 послуг центру соціальних служб ОСОБА_1 не потребує (том 1, а. с. 163-167).

Як вбачається з витягу особового рахунку АТ «Універсал Банк» монобанк про рух грошових коштів по картці клієнта ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 30.11.2022 загальна сума зарахувань за період 202 537,78 грн (том 1, а. с. 167-186).

29.12.2022 відповідач ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини з батьком.

Згідно висновку служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 27.06.2023 № 101-5323/02 з метою забезпечення прав та інтересів дітей Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація вважає за недоцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 (том 1, а. с. 36-37).

19.10.2023 Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 753/16535/22, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задоволено, шлюб між сторонами розірвано, визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1, а. с. 106-113).

Постановою Київського апеляційного суду від 28.02.2024 апеляційну скаргу адвоката Неупокоєвої Н. К. в інтересах ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19.10.2023 в частині вирішення позовних вимог про визначення місця проживання малолітніх дітей з батьком скасовано та ухвалено нове судове рішення в цій частині вимог про відмову в позові (том 1, а. с. 224-235).

Згідно з відомостей з Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Верхового Суду від 04.09.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 28.02.2024 залишено без змін.

Згідно висновку служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 13.05.2024 № 101-4281 з метою забезпечення прав та інтересів дітей Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація вважає за недоцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_2 (том 2, а.с. 2-4).

Відповідач ОСОБА_1 призваний через ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову службу за призовом під час мобілізації, що підтверджується витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 16.07.2024 № 199 (том 2, а. с. 69).

В силу вимог ст. 140 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За змістом статей 160-161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати. Судам слід враховувати також положення ст. 160 СК ( 2947-14 ), якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років, - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно висновку служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 13.05.2024 № 101-4281 з метою забезпечення прав та інтересів дітей Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація вважає за недоцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_2 .

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Оцінюючи висновок Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністраціївід 13.05.2024 № 101-4281 про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_2 , суд вважає його необґрунтованим та таким, що не відповідає інтересам дітей.

Крім цього, принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної асамблеї ООН 20.11.1959 року, передбачено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері кохання та морального і матеріального забезпечення; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена з матір`ю.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2021 року у справі № 223/306/20 (провадження № 61-9005св21) зазначено, що «міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною. При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах».

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_2 працює та має дохід для утримання та виховання дітей.

Позивачу на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_2 , де для розитку та навчання дітей створено належні умови, про що складено акт обстеження умов проживання від 05.04.2024.

Відповідачем не доведено належними доказами, що матір дітей не здатна забезпечити нормальні умови проживання дітям, їх виховання і розвитку або ухилилась від виховання та утримання дітей.

Надані відповідачем докази на флеш-накопичувачу на якому знаходяться аудіо та відео-файли де позивачка веде аморальний спосіб життя, так ОСОБА_2 розповідає ОСОБА_1 про свої особисті відносини з іншими чоловіками, просить відповідача дати їй грошові кошти, розмова між колишнім подружжям супроводжується незаензурною лайкою, в тому числі, в присутності дітей; з іншого файлу вбачається як відповідачка знаходиться в барі/кафе, і вживаючи пиво, просить у відповідача кошти.

Однак, вказані докази не можуть вважатися належними та допустимими доказами невиконання чи неналежного виконання ОСОБА_2 її батьківських прав. Вказані докази лише підтверджують наявність у сторін конфлікту, який виник на тлі розлучення, особистих взаємних претензій та суперечок, які стосуються їх особистого життя. Існування між сторонами неприязних стосунків підтверджують і самі сторони, зазначаючи на неоднарозові викликі працівників поліції та складання адміністративних протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, суд вважає за необхідним звернути увагу батьків на неприпустимість агресії один до одного, на правильність своєї поведінки та контроль за своїми емоціями.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач не зднатна піклуватися про дітей або ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

За змістом ст.ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги інтереси та потреби малолітніх дітей, зумовлені їх розвитком та станом здоров`я, проживання їх з матір`ю, добросовісне виконання позивачкою батьківських обов`язків, а також те, що відповідач перебуває на військові службі за призовом під час мобілізації, суд приходить до висновку, що місце проживання малолітніх дітей сторін слід визначити із матір`ю - позивачкою по справі, що буде відповідати їх інтересам.

В порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дітей разом з матір`ю - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_2 за місцем її проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_5 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37448223, адреса: 02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: