Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2010 № 35/283
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Нікіпелова К.Є. – дов. б/н від 06.10.2010р;
Черкашіна Ю.Ю. – дов. б/н від 06.10.2010р;
відповідача: не з’явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут глибинної психології"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.08.2010
у справі № 35/283 ( .....)
за позовом ТОВ "Мастер Клас"
до Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут глибинної психології"
про стягнення 77533,86 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер Клас” звернулось до Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний інститут глибинної психології” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про співробітництво та організацію взаємовідносин від 02.01.2009р. в розмірі 77 533,86 грн., та стягнення судових витрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2010р. у справі №35/283 позовні вимоги було задоволено повністю, а саме стягнуто з Приватного вищого навчального закладу “Міжнародний інститут глибинної психології” (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 34; ідентифікаційний код 33102441; п/р 26005013226001 в філії ВАТ КБ “Надра” Київське РУ, МФО 320564; п/р 26003301020947 в ВАТ “ВТБ Банк” в місті Києві, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер Клас” (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 6; місцезнаходження: 01015 м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 34; ідентифікаційний код 35625475; п/р 26006010848791 в КМФ АКБ “Укрсоцбанк” м. Київ, МФО 322012) – з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 70984,79 грн. (сімдесят тисяч дев’ятсот вісімдесят чотири гривні, 79 коп.) - заборгованості за користування приміщенням за Договором про співробітництво та організацію взаємовідносин від 02.01.2009 р., 5323,85 грн. (п’ять тисяч триста двадцять три гривні, 85 коп.) - інфляційних нарахувань, 1225,22 грн. (одна тисяча двісті двадцять п’ять гривень, 22 коп.) - трьох процентів річних, 775,34 грн. (сімсот сімдесят п’ять гривень, 34 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень, 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначав про порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, просив Рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2010р. у справі №35/283 скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Свою апеляційну скаргу відповідач обґрунтовував тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення не було враховано доводів відповідача щодо того, що Додаткова угода №1 та №2 підписані не уповноваженими на це особами, а отже не можуть бути підставами для виникнення зобов’язань у відповідача.
Також, в своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що платежі, які здійснювалися відповідачем були здійснені не на підтвердження схвалення підписаної неповноважною особою Додаткової угоди №1, а за оренду приміщень наданих згідно Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин та Договору суборенди нежилих приміщень від 01.10.2008р. Таким чином, на думку відповідача, виходячи з умов Договору суборенди від 01.10.2008р. відповідачем було повністю оплачено вартість оренди приміщень, що виключає задоволення вимог позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.10.2010р.
07.10.2010 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судове засідання 13.10.2010 року представник відповідача не з’явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, про поважність не з’явлення в судове засідання, суд не повідомили, будь-яких клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 03.11.2010р., в зв’язку з нез’явленням в засідання представника відповідача.
01.11.2010 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 03.11.2010р. представники позивача надали суду усні пояснення по суті спору, в яких заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін, як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин справи, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Представник відповідача у судове засідання 03.11.2010р. не з’явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про поважність не з’явлення в судове засідання, суд не повідомили, будь-яких клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний Господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі
Так, 02.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер Клас” та Приватним вищим навчальним закладом “Міжнародний інститут глибинної психології” було укладено Договір про співробітництво та організацію взаємовідносин.
У відповідності до умов Договору, позивач надав відповідачу у користування приміщення за адресою: м. Київ, вул. І. Мазепи, будинок 34, площею 273 кв.м. (п. 2.1.1. Договору).
Місцевим господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було підписано низку змін до Договору, які є невід’ємними частинами Договору.
02.01.2009 року між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою сторони встановили строк користування Приміщенням з 02.01.2009 р. до 31.05.2009 р., розмір оплати (267435,43 грн.) та порядок оплати за користування Приміщенням – у строк до 31.05.2009 р.
05.05.2009 року між сторонами було підписано Додаток до Додаткової угоди №1 до Договору, згідно з яким сторони змінили розмір витрат на прибирання Приміщення.
22.05.2009 року між сторонами було підписано Додаткову угоду №2 до Договору, згідно з якою сторони змінили вартість оплати за користування Приміщенням у зв’язку зі зменшенням площі Приміщення до 195,8 кв. м.
06.05.2009 року між сторонами було підписано Додаток № 2 до Додаткової угоди №1 до Договору, згідно з яким сторони погодили графік оплати за користування Приміщенням, відповідно до якого остаточний розрахунок за користування Приміщенням мав бути здійснений у вересні 2009 року.
Строк дії Договору було встановлено сторонами з 02.01.2009 р. до 31.12.2010 р. (п.10.3. Договору).
На виконання Договору між сторонами було складено та підписано низку актів здачі-приймання робіт (надання послуг), згідно яких позивачем (виконавцем) були проведені, а відповідачем (замовником) прийняті роботи (надані послуги). Відповідач (замовник) претензій по обсягу, якості і строкам надання послуг (робіт) не має.
Згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 428 від 06.04.2009 р. витрати на оплату послуг з охорони Приміщення за Договором з 01.01.2009 р. по 04.04.2009 р. склали 19529,48 грн.
Відповідно до Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 429 від 06.04.2009 р. витрати на оплату послуг з надання доступу до мережі Інтернет з 01.01.2009 р. по 04.04.2009 р. становили 900,00 грн.
На підставі Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 430 від 06.04.2009 р. витрати на прибирання Приміщення згідно Договору з 01.01.2009 р. по 04.04.2009 р. нараховували 9566,65 грн.
За Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 431 від 06.04.2009 р. комунальні платежі з 01.01.2009 р. по 04.04.2009 р. нараховані на 13572,81 грн.
У відповідності з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 533 від 15.05.2009 р. сума за використання Приміщення згідно Договору з 01.01.2009 р. по 15.05.2009 р. дорівнює 234790,01 грн.
Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 536 від 15.05.2009 р. визначений розмір комунальних платежів з 06.04.2009 р. по 15.05.2009 р. в сумі 4302,78 грн.
В Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) № 537 від 15.05.2009 р. зазначені витрати на оплату послуг з охорони Приміщення з 06.04.2009 р. по 15.05.2009 р. в розмірі 13356,91 грн.
Згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 538 від 15.05.2009 р. витрати на оплату послуг з надання доступу до мережі Інтернет з 06.04.2009 р. по 15.05.2009 р. склали 395,16 грн.
На підставі Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 539 від 15.05.2009 р. витрати на прибирання Приміщення з 06.04.2009 р. по 05.05.2009 р. становили 3865,00 грн.
У відповідності до підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг) загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт (наданих послуг) за Договором складає 300 278,80 грн.
Згідно з наданими позивачем банківськими виписками відповідач сплатив на користь позивача за виконані роботи (надані послуги) за Договором загальну суму в розмірі 229294,01 грн.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Договору відповідач неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати за користування Приміщенням, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 70 984,79 грн.
В зв’язку з цим позивач надіслав відповідачу Претензією вих. №151 від 02.09.2009 р. щодо виконання зобов’язань за Договором.
Також, позивач вимагав стягнення з відповідача індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми.
Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги повністю, зазначивши про їх обґрунтованість та підтвердженість належними доказами. За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 70984,79 грн. боргу, 1225,22 грн. трьох процентів річних, 5323,85 грн. інфляційних витрат.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), відповідно до вимог ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної оплати за користування Приміщенням, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 70 984,79 грн., що також підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Місцевим господарським судом було правомірно задоволено вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за користування Приміщенням в розмірі 70984,79 грн., оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження погашення заборгованості.
Доводи відповідача с приводу того, що Додаткова угода №1 та №2 підписані не уповноваженими на це особами, а отже не можуть бути підставами для виникнення зобов’язань у відповідача не знайшли підтвердження під час перегляду справи апеляційним судом та спростовуються матеріалами справи, оскільки Додаткова угода №1 підписана уповноваженим представником відповідача, виконавчим директором Сухоруковим Д.І, а Додаткова угода №2 особисто підписана уповноваженою особою відповідача, ректором Уваровою С.Г., яка діє на підставі статуту відповідача, що також підтверджується Протоколом №2 від 10.09.2004р. загальних зборів засновників відповідача.
Крім того, спір про недійсність вищевказаних додаткових угод вже був предметом розгляду у Господарському суді м. Києва по справі 335/403, де Приватному вищому навчальному закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” було відмовлено в задоволенні позову, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 13.08.2010р. у справі №35/403 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2010р.
Також, доводи відповідача щодо того, що платежі, які здійснювалися відповідачем були здійснені не на підтвердження схвалення підписаної неповноважною особою Додаткової угоди №1, а за оренду приміщень наданих згідно Договору про співробітництво та організацію взаємовідносин та Договору суборенди нежилих приміщень від 01.10.2008р. є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, а саме актами здачі-прийняття №428 від 06.04.2009р, №429 від 06.04.2009р., №430 від 06.04.2009р, №431 від 06.04.2009р, №533 від 15.05.2009р, №536 від 15.05.2009р, №537 від 15.05.2009р, №538 від 15.05.2009р, №539 від 15.05.2009р., та банківськими виписками по особовому рахунку №26006010848791 від 25.03.2009р, від 01.04.2009р, від 09.04.2009р, від 13.04.2009р, від 15.05.2009р, від 27.05.2009р, від 26.06.2009р, від 31.07.2009р, якими підтверджено факт виконання позивачем робіт (надання послуг), та прийняття відповідачем виконаних робіт (надані послуги) за договором, Додатковою угодою №1 та №2 загальною вартістю 300278,80 грн., а також часткову оплату відповідачем виконані роботи позивача на загальну суму 229294,01 грн.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що всі вказані акти здачі-прийняття робіт за договором затверджені уповноваженою особою відповідача – ректором Уваровою С.Г., яка діє на підставі статуту відповідача та скріплені печаткою відповідача.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 5323,85 грн. та трьох процентів річних в сумі 1225,22 грн. від простроченої суми боргу за період з 1 жовтня 2009 р. по 28 квітня 2010 р. у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права не може бути прийнято судом до уваги, оскільки відповідачем не підтверджено жодної норми (статті), яка була порушена Господарським судом міста Києва під час розгляду даної справи.
Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Натомість за результатами перегляду справи апеляційний суд дійшов висновку про те, що Рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача, з викладених у ній підстав, відсутні.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покладаються на відповідача (апелянта).
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного вищого навчального закладу „Міжнародний інститут глибинної психології” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2010р. у справі №35/283 – без змін.
2. Матеріали справи №35/283 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
10.11.10 (відправлено)
Судебное решение № 12388077, Київський апеляційний господарський суд было принято 03.11.2010. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 35/283. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: