Решение № 123836631, 16.12.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6848/24

Провадження № 2/201/3036/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

16 грудня 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Наумової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Паращенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (третя особа - ОСОБА_3 ), про визнання неправомірними дії органу досудового слідства в особі процесуального керівника у кримінальному провадженні, зобов`язання уповноважених осіб відновити правове становище шляхом вилучення і знищення персональних даних з матеріалів кримінального провадження, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

10.06.2024 ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (третя особа - ОСОБА_3 ), про визнання неправомірними дії органу досудового слідства в особі процесуального керівника у кримінальному провадженні, зобов`язання уповноважених осіб відновити правове становище шляхом вилучення і знищення персональних даних з матеріалів кримінального провадження, стягнення моральної шкоди (а.с. 1-17).

В обґрунтування позову зазначила, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023040000000981 від 19.09.2023 виділені з матеріалів досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №12023041030000350 від 10.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України.

18.09.2023 у межах кримінального провадження № 12023041030000350 від 10.02.2023 ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Процесуальне керівництво в кримінальному провадженні здійснюється прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури Онішком Я.А., який є старшим групи.

25.12.2023 слідча СУ ГУНП в Дніпропетровській області Пархоменко А.О., за погодженням із прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Онішком Я.А. звернулась до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 (справа 202/17351/23 провадження №1-кс/202/9211/2023).

Адвокат Горб Ю.В. (основний адвокат Авраменка М.Р.) для розгляду клопотання не викликалась.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2023 клопотання слідчого задоволено.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20.02.2024 ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська скасована, клопотання слідчого СУ ГУНП, погоджене прокурором Онішком Я.А., залишене без задоволення.

Під час слухання клопотання про обрання запобіжного заходу 29.12.2023 в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська під головуванням слідчого судді Мачуського О.М. прокурором Онішком Я.А. в судове засідання надано слідчому судді лист-відповідь від 27.12.2023 ГУНП УКР (за підписом ОСОБА_5 , виконавець В.Адамів) на телеграму від 25.12.2023 прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Онішка Я.А., в якому поставлено питання щодо факту перетину кордону - виїзд та в`їзд громадянкою ОСОБА_2 (зазначено повну дату народження) в межах кримінального провадження №12023040000000981 від 19.09.2023, яким повідомлялось, що згідно відомостей ДПС України «Аркан ЦП» наявна інформація щодо перетину державного кордону 26.11.2023 - надалі зазначається інформація про її паспортні дані закордонного паспорту та пункти перетину кордону.

Цей лист використаний судом як підстава для залучення адвоката з центру безоплатної правничої допомоги.

Тобто, в процесі проведення слідчих дій у межах кримінального провадження № 12023040000000981 від 19.09.2023 проведені негласні слідчі дії стосовно адвоката.

Прокурором здійснено збір конфіденційної інформації щодо особи, стосовно яких неможливо збирати інформацію в межах вказаного провадження без згоди. Відсутні правові підстави для запиту в базі «Аркан» щодо адвоката, який надає правову допомогу в межах кримінального провадження. Вказані дії є прямим втручанням в особисте життя у зв`язку із здійсненням адвокатської діяльності та надання правничої допомоги ОСОБА_4 .

Збирання та обробка персональних даних стосовно позивачки як громадянки та як адвоката призвели до спричинення моральної шкоди, яка виявилась у душевних стражданнях, у приниженні честі, гідності та ділової репутації що, в свою чергу, призвело до порушення нормального ритму життя та переживань. Моральну шкоду оцінює у 80000,00 грн.

На підставі викладеного, просила визнати неправомірними дії органу досудового слідства в особі процесуального керівника у кримінальному провадженні ЄРДР №12023040000000981 від 19.09.2023 - прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 ;

зобов`язати відповідних уповноважених осіб відновити правове становище позивачки шляхом вилучення і знищення персональних даних з матеріалів кримінального провадження ЄРДР №12023040000000981 від 19.09.2023, що є конфіденційною інформацією, а саме, телеграму та лист УКР ГУНП в Дніпропетровській області №3/20- 6792 від 27.12.2023 за підписом ОСОБА_5 ;

стягнути на користь (шляхом перерахування грошових коштів на користь ЗСУ) солідарно з Прокуратури Дніпропетровської області та Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України моральну шкоду, завдану неправомірними діями органів досудового розслідування у розмірі 80000,00 грн.

Заяви учасників процесу по суті справи.

Відповідач Дніпропетровська обласна прокуратура позовні вимоги не визнав. 03.07.2024 представник відповідача Алексєєнко М.І. надав відзивна позовнузаяву (а.с. 95-98), у якому вказав, що кримінальне провадження №12023040000000981 від 19.09.2023 на даний час знаходиться у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області, де фактично й перебувають матеріали досудового розслідування. Оскільки за заявленими позовними вимогами, суд першої інстанції під час постановлення рішення у цій справі у межах цивільного судочинства буде фактично надавати оцінку діям слідчого та прокурора, вчинених під час досудового розслідування кримінального провадження відповідно до вимог КПК України, що є грубим порушенням приписів статті 19 ЦПК України, Дніпропетровською обласною прокуратурою 26.06.2024 подано клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 в порядку ст. 255 ЦПК України.

З приводу стягнення моральної шкоди, зазначив, що адвокат Горб Ю.В. є захисником ОСОБА_4 , який підозрюється та обвинувачується в організації вчинення упродовж 2019-2023 років у складі утворених ним чотирьох стійких злочинних об`єднань цілої низки тяжких та особливо тяжких корисливих злочинів насильницького характеру, в тому числі із використанням зброї.

Зокрема, на цей час судовий розгляд у шести кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_4 здійснюється Бабушкінським, Жовтневим, Кіровським районними судами міста Дніпропетровська та Дніпропетровським районним судом.

Захист ОСОБА_4 у всіх названих кримінальних провадженнях здійснює адвокат Горб Ю.В.

Підставою для отримання ОСОБА_3 як прокурором у кримінальному провадженні № 12023041030000981 інформації щодо перетину адвокатом Горб Ю.В. державного кордону та виїзду за межі України стала необхідність спростування неправдивих відомостей, викладених цим захисником у заяві до слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська щодо неможливості її участі 27-29.12.2023 у судових засіданнях з розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через свою зайнятість у ці дні у Голосіївському районному суді м. Києва.

Окрім того, адвокат Горб Ю. В. є заставодавцем у двох кримінальних справах, що перебувають на розгляді Жовтневого та Кіровського районних судів міста Дніпропетровська, у зв`язку із тим, що нею тричі за власні кошти вносилась застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , визначена ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2021 та 02.05.2022 у розмірі відповідно 237900 грн. та 475800 грн., а також ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31.07.2023 у розмірі 805200 грн.

Отже, на ОСОБА_2 , як на заставодавця, покладався передбачений ч. 3 ст. 182 КПК України обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та його явки за викликом суду у судові засідання з розгляду вказаних кримінальних проваджень.

Однак після звільнення 01.08.2023 з - під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та суду, у зв`язку із чим як слідчим, так і судом його оголошено в розшук, в тому числі і міжнародний.

Вважав, що позивачкою не надано доказів спричинення їй діями слідчого та процесуального керівника моральної шкоди, не наведено причинно-наслідкового зв`язку між діями, що можливо порушили її особисте немайнове право, та самою шкодою та необґрунтовано розмір такої шкоди саме у сумі 80 000 грн.

Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач Державна казначейська служба України також позовні вимоги не визнав. 28.06.2024 представник відповідача Тараненко М.С. надала відзивна позовнузаяву (а.с. 69-73), у якому вказала, що Державна казначейська служба України, яка відповідно до чинного законодавства є органом, який реалізовує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не є належним відповідачем, і помилково визначена таким. Вважала позовні вимоги необґрунтованими і не доведеними. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Третьою особою прокуроромДніпропетровської обласноїпрокуратури Онішком Я.А. 10.07.2024 надані пояснення (а.с. 104 105), у який він зазначив, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023040000000981, відомості про яке внесено до ЄРДР 19.09.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури Старшим групи прокурорів визначено ОСОБА_3 .

На цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку із оголошенням розшуку підозрюваного ОСОБА_4 .

Вказане кримінальне провадження виділено в окреме з матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041030000350 відомості про яке внесено до ЄРДР 10.02.2023 у зв`язку з оголошенням 18.09.2023 розшуку підозрюваного ОСОБА_4 .

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041030000350 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ще шести осіб, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186, ч, 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, було закінчено й 11.10.2023, обвинувальний акт у ньому направлено до суду.

22.09.2023 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, за результатами розгляду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 12023040000000981, надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

02.11.2023 постановою слідчого у кримінальному провадженні № 12023040000000981 оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із чим, 29.12.2023 винесено ухвалу, відповідно до якої підозрюваному ОСОБА_4 , який оголошений у міжнародний розшук, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захист ОСОБА_4 у ряді кримінальних проваджень здійснює адвокат Горб Ю.В.

Підставою для отримання ним як прокурором у кримінальному провадженні інформації щодо перетину адвокатом Горб Ю.В. державного кордону та виїзду за межі України стала необхідність спростування неправдивих відомостей, викладених захисником у заяві слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська щодо неможливості її участі 27-29 грудня 2023 року у судових засіданнях з розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через свою зайнятість у ці дні у Голосіївському районному суді м. Києва.

Надана суду інформація щодо неможливості прибуття обраного захисника для розгляду клопотання слідчого у передбачені законом строки надала підстави для залучення слідчим суддею захисника для проведення невідкладної процесуальної дії та дозволи волила провести судовий розгляд у строк, передбачений ст. 186 КПК України.

Інформацію щодо перетину адвокатом Горб Ю. В. державного кордону та виїзд за межі України отримано ним як прокурором, відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України у межах досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Гарантії адвокатської діяльності, визначені ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», порушено не було.

Під час апеляційного розгляду Дніпровським апеляційним судом скарги захисника Горб Ю.В. на ухвалу слідчого судді про обрання Авраменку М.Р. запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою нею заявлено відвід прокурору Онішку Я. А. з тих же підстав, що викладені у позовній заяві, однак судом у задоволенні заявленого відводу як необґрунтованого відмовлено.

Окрім того, адвокат Горб Ю.В. є заставодавцем у двох кримінальних справах, що перебувають на розгляді Жовтневого та Кіровського районних судів міста Дніпропетровська, у зв`язку із тим, що нею тричі за власні кошти вносилась застава за обвинуваченого ОСОБА_4 , визначена ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.09.2021 та 02.05.2022 у розмірі відповідно 237900 грн. та 475800 грн., а також ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31.07.2023 у розмірі 805200 грн.

Внаслідок порушення ОСОБА_2 як заставодавцем покладених на неї обов`язків із забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 та його явки за викликом суду ухвалами Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі № 932/2545/20 стягнуто заставу, внесену ОСОБА_2 .

Рух справи.

Ухвалою судді Наумової О.С. від 11.06.2024 позовну заяву залишено без руху та позивачці наданий строк на усунення недоліків (а.с. 45).

12.06.2024 позивачка усунула недоліки позовної заяви, сплативши судовий збір (а.с. 46 48).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 13.06.2024 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 49).

Ухвалою судді Наумової О.С. від 06.09.2024 заявлений позивачкою відвід визнано необґрунтованим, заяву передано на розгляд іншого судді (а.с. 178 179).

Ухвалою судді Федоріщева від 09.09.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді Наумової О.С. відмовлено (а.с. 180 181).

Ухвалою суду ід 11.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури про закриття провадження (а.с. 210- 211).

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, не вийшла на зв`язок у режимі відеоконференцзв`язку, 20.11.2024 надала заяву про проведення судових засідань без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с. 220).

Представник відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури Алексєєнко М.І. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Державної казначейської служби України Паращенко Ю.О. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову.

Третя особа прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури Онішко Я.А. у судове засідання не з`явився, 08.10.2024 надав заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності (а.с. 200).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Встановлено та перевірено за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, що впровадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12023040000000981, відомості про яке 19 вересня 2023 року, шляхом виділення матеріалів досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185,ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 189 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному кримінальному провадженні здійснюється групою прокурорівДніпропетровської обласної прокуратури.

В рамках кримінального провадження № 12023041030000350 від 10.02.2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 135, ст.ст. 276-278 КПК України, 15..09.2023 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальнихпередбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України.

18.09.2023 в рамках кримінального провадження№ 12023041030000350 від 10.02.2023 року ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041030000350 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 186, ч, 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189, ч. 1 ст. 263 КК України, закінчено й 11.10.2023, обвинувальний акт направлений до суду.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.09.2023 за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Пархоменко А.О., погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Онішком Я.А. надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, з метою приводу до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Контроль за виконанням ухвали покладений на прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Онішка Я.А.

Захист обвинуваченого ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні здійснює адвокат Горб Ю.В.

Третя особа прокурор Онішко Я.А. пояснив у своїх письмових поясненнях, що підставою для отримання ним як прокурором у кримінальному провадженні інформації щодо перетину адвокатом Горб Ю.В. державного кордону та виїзду за межі України стала необхідність спростування неправдивих відомостей, викладених захисником Горб Ю.В. у заявах слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська щодо неможливості її участі 27-29 грудня 2023 року у судових засіданнях з розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через свою зайнятість у ці дні у Голосіївському районному суді м. Києва.

Надана суду інформація щодо неможливості прибуття обраного захисника для розгляду клопотання слідчого у передбачений законом строк надала підстави для залучення слідчим суддею захисника для проведення невідкладної процесуальної дії та дозволила провести судовий розгляд у строк, передбачений ст. 186 КПК України.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2023 у справі № 201/17351/23 відкладено розгляд клопотання слідчого, погодженого прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Онішком Я.А. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, до 15 години 00 хвилин 29 грудня 2023 року.

Доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області призначити адвоката для здійснення захисту підозрюваного ОСОБА_4 та забезпечити прибуття адвоката для участі у розгляді клопотання на 15 години 00 хвилин 29 грудня 2023 року.

Як видно зі змісту ухвали, залучення захисника обґрунтоване тим, що у судове засідання захисник підозрюваного адвокат Горб Ю.В. не з`явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки слідчому судді не повідомила.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що адвокат на даний час перебуває поза межами території України, а тому з метою забезпечення права підозрюваного на захист, заявив клопотання про залучення захисника з регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області для участі у розгляду клопотання. Також прокурор надав відповідні докази на підтвердження факту перетину адвокатом Горб Ю.В. кордону України.

Слідчий суддя, посилаючись на норми ст.ст. 48, 49, 52, 53 КПК України, вважав за доцільне залучити захисника для проведення окремої процесуальної дії у вигляді розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою недопущення порушення права на захист останнього, що гарантовано Конституцією України, Кримінально-процесуальним кодексом України та статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2023 обрано відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 189 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалено також, що після затримання підозрюваного, не пізніше як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя повинен розглянути за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , питання про застосування обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

У судовому засіданні приймав участь захисник адвокат Кірєєв С.В.

Позивачка не заперечує і підтверджує той факт, що під час слухання клопотання 29.12.2023 в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська прокурором Онішком Я.А. у судове засідання надані документ, який використаний судом як підставу для залучення адвоката з центру надання безоплатної правової допомоги, а саме, лист-відповідь від 27.12.2023 ГУНП УКР (за підписом ОСОБА_5 , виконавець В.Адамів) на телеграму від 25.12.2023 прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури Онішка Я.А., в якому поставлено питання щодо факту перетину кордону - виїзд та в`їзд громадянкою ОСОБА_2 (зазначено повну дату народження) в межах кримінального провадження №12023040000000981 від 19.09.2023, яким повідомлялось, що згідно відомостей ДПС України «Аркан ЦП» наявна інформація щодо перетину державного кордону 26.11.2023 з інформацією про її паспортні дані закордонного паспорту та пункти перетину кордону (а.с. 24, 40 41).

2. Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до частин першої, другої статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що: збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків,визначених законом,і лишев інтересахнаціональної безпеки,економічного добробутута правлюдини (абзац другий частини першої статті 302 ЦК України); поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 14 Закон України «Про захист персональних даних» № 2297-VI);

Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 2 ст. 7 Закону № 2939-VI).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Згідно ст. 21 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про захист персональних даних»персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

У частині6ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних»визначено, що не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачає, що обробка даних про фізичну особу без її згоди допускається в інтересах прав людини.

Це положення закону є результатом імплементації п. b) ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист осіб у зв`язку з автоматизованою обробкою персональних даних, від 28.01.1981 (ратифікована із заявами згідно із Законом України 2438-VIвід 06.07.2010 («Якість даних»), відповідно до якого персональні дані, що піддаються автоматизованій обробці повинні зберігатися для чітких та легітимних цілей і не використовуватися у спосіб, що суперечить цим цілям.

Чіткість формулювання є основним кроком гарантування законності обробки. Так, будь-яка дія, яка здійснюється щодо персональних даних повинна відповідати визначеній меті їх обробки. Відтак, саме мета закладає базові межі обробки, необхідні для того, щоб надати суб`єкту персональних даних картину того, як оброблятимуться дані, а відтак і можливість контролювати їх обробку.

Згідно із п.п. 7, 8 Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, затвердженого спільним Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства праці та соціальної політики України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України від 03.04.2008 № 284/287/214/150/64/175/266/75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.05.2008 за № 396/15087, розпорядником системи "Аркан" є Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація Держприкордонслужби).

Система «Аркан»створюється зметою своєчасного, достовірного та функціонально повного інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності суб`єктів системи стосовно здійснення ними заходів із запобігання і недопущення в`їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів, розшуку в пунктах пропуску через державний кордон осіб, які переховуються від органів дізнання, слідства та суду, ухиляються від відбуття кримінальних покарань, припинення протиправної діяльності фізичних і юридичних осіб, які незаконно переправляють мігрантів в Україну або транзитом переміщують їх через територію України, посилення контролю за додержанням правил в`їзду, виїзду, перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, а також виконання інших завдань у правоохоронній сфері згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Прокурор - особа, яка обіймає посаду, передбачену статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 КПК прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, серед іншого, доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Прокурор має право підтримувати державне обвинувачення в суді (ч. 2 ст. 36 КПК).

Як встановлено із матеріалів справи і не заперечується позивачкою, прокурором у судове засідання наданий лист, що містив персональні дані про захисника, який використаний судом як підставу для залучення іншого адвоката з центру надання безоплатної правової допомоги.

Порушення права на захист є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїй постановах.

Відповідно дост.48КПК Українизахисник можеу будь-якиймомент бутизалученим підозрюваним,обвинуваченим,їх законнимипредставниками,а такожіншими особамиза проханнямчи згодоюпідозрюваного,обвинуваченого доучасті укримінальному провадженні. Слідчий, прокурор,слідчий суддя,суд зобов`язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв`язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв`язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо: 1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 49 КПК України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК України у часть захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Згідно із ч. 1 ст. 53 КПК України с лідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченомустаттею 49цього Кодексу,виключно уневідкладних випадках,коли єпотреба упроведенні невідкладної процесуальноїдії заучастю захисника,а завчасноповідомлений захисникне можеприбути дляучасті упроведенні процесуальноїдії чизабезпечити участьіншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

А відповідно до ч. 3 ст. 54 КПК відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов`язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому статтею 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.

Якщо обробка здійснюється з метою виконання обов`язку, передбаченого законом (наприклад, надання у випадках та в порядку, визначених законодавством, інформації за запитами правоохоронних та податкових органів та ін.), володільці повиннівраховувати,які данінеобхідні дляйого виконання.При цьомуі той,хто запитуєперсональні дані,повинен враховуватипринцип необхідностіта запитуватилише тідані,що необхіднідля досягненнявизначеної мети (рішення «Gardel v. France» від 17.12.2009 № 16428/05).

Під час вирішення питання про участь захисника за рахунок держави слідчим суддею було встановлено, що у судове засідання захисник підозрюваного адвокат Горб Ю.В. не з`явилась, про час та місце розгляду клопотання повідомлялась належним чином, причини неявки слідчому судді не повідомила.

На підтвердження того, що адвокат не прибуде у судове засідання прокурором було надано докази відсутності адвоката в Україні та перетин нею кордону у напрямку «виїзд».

Саме з урахуванням норм статей 48, 49, 52, 53 КПК України у даному випадку слідчим суддею залучено захисника для проведення окремої процесуальної дії у вигляді розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - з метою недопущення порушення права на захист останнього, що гарантовано Конституцією України, Кримінально-процесуальним кодексом України та статтею 6 Європейської конвенції з прав людини.

При цьому, позивачка не надала доказів заявлення клопотання про участь у судовому засіданні режимі відеоконференцв`язку.

Отримання інформації про перетин захисником кордону відповідало легітимній меті охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, у даному випадку - проведення невідкладної процесуальної дії за участю захисника, якого слід було залучити у невідкладному випадку.

Використання інформації супроводжувалося відповідною гарантією від зловживань, оскільки було предметом оцінки судом, який дійшов висновку про підстави і порядок використання цієї інформації лише для ухвалення мотивованого рішення щодо залучення іншого захисника. При цьому, інформація про місце перетину кордону і паспортні дані захисника не відображені в ухвалі слідчого судді.

Крім того, означені обставини не стали і підставою для заявленого адвокатом Горб Ю.В. прокуророві Онішку Я.А. відводу від розгляду кримінального провадження, що видно з ухвали Дніпровського апеляційного суду від 30.01.2024 у справі № 202/17351/23 про відмову у задоволенні заяви про відвід прокурора.

Відтак, суд доходить висновку, що використання даних щодо перетину кордону відповідало закону, адже узгоджувалося із завданнями кримінального судочинства і переслідувало легітимну мету з`ясування питання про те, що завчасно повідомлений захисник не прибуде у судове засідання, яке натомість має бути проведено невідкладно.

Статтею 29 Закону України «Про інформацію»передбачено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Статтею 15 Закону України «Про захист персональних даних»визначено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб`єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

У даномуж випадкуінформація представленау судовезасідання ідолучена доматеріалів кримінальногопровадження упорядку,передбаченому кримінальнимпроцесуальним законом,була предметомогляду іоцінки слідчимсуддею підчас ухваленняпроцесуального рішення,а томуне підпадаєпід ознаки поширенняу розумінні Закону України «Про інформацію».

Частина 2 ст. 317 КПК України визначає статус матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та право на ознайомлення з ними.

Так, після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання. Під час ознайомлення учасники судового провадження мають право робити з матеріалів необхідні виписки та копії.

Порядок надання судової справи для ознайомлення врегульований розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814.

Так, справи (матеріали кримінального провадження) видаються для ознайомлення апаратом суду за резолюцією судді (судді-доповідача), у разі його відсутності - іншого судді зі складу суду, що розглядає справу, у разі відсутності всього складу суду - секретаря відповідної судової палати, у разі відсутності секретаря судової палати - заступника голови суду, а у разі відсутності заступника голови суду - голови суду на підставі письмової вимоги (заяви) таким особам:

прокуророві, який має право на участь у розгляді справи, - після пред`явлення службового посвідчення;

адвокатам, які беруть участь у розгляді справ (після пред`явлення документа, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, зокрема: посвідчення адвоката, договору про надання правової допомоги; довіреності; ордера; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги);

учасникам справи (кримінального провадження), а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки (після пред`явлення документа, що посвідчує особу: паспорта, службового посвідчення, пенсійного посвідчення тощо, та в необхідних випадках - доручення представника).

Особам, які мають право витребування справ за службовим становищем для проведення аналізів, узагальнень або з іншою метою, не пов`язаною з розглядом справи (матеріалів кримінального провадження), справи видаються тільки на підставі відповідної письмової вимоги з резолюцією голови суду (якщо провадження у справі закінчено) або судді/судді-доповідача (якщо провадження у справі не закінчено), після пред`явлення службового посвідчення.

Судова справа видається для ознайомлення після перевірки документів, що посвідчують особу та її повноваження відповідно до чинного законодавства.

Висловлювання у судовому процесі не є поширенням недостовірної інформації, такі дії повинні розглядатися в контексті дотримання процесуального закону щодо прав та обов`язків учасника процесу (постанова Верховного Суду від 12.07.2023 у справі № 341/1988/21, провадження № 61-11066св22).

Отже, матеріали судової справи не є публічною інформацією, а є інформацією, доступ до якої обмежений та надається для ознайомлення лише певному колу осіб, які є учасниками кримінального провадження.

Документи, надані суду під час розгляду справи становлять матеріали справи, доступ до якої вже є обмеженим відповідними процесуальними законами та Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, а тому долучення до матеріалів справи того чи іншого документа не вважається розповсюдженням інформації необмеженому колу осіб.

Слід зазначити, що відповідно до п. 23 розділу VII Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17.10.2023 № 485) у виняткових випадках, визначених законодавством, вилучення документів з матеріалів судової справи може здійснюватися за резолюцією судді (судді-доповідача), у провадженні якого перебуває судова справа, або голови суду, якщо провадження у справі закінчено.

З цихпідстав вимогапозивачки про вилученняі знищенняперсональних данихз матеріалівкримінального провадження-телеграми талиста УКРГУНП не узгоджуютьсяіз приписамиКПК України таІнструкції зділоводства вмісцевих таапеляційних судахУкраїни,а такожці документине можутьбути видаленіі знищеніна підставіст. 15 Закону України «Про захист персональних даних».

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, їх посадовими та службовими особами.

Під час розгляду справи судом не вставлено протиправної поведінки - незаконних дій посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, а тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

Щодо обраного позивачкою способу захисту порушеного права.

Пред`являючи вимоги до Дніпропетровської обласної прокуратури, позивачка просить визнати неправомірними дії органу досудовогослідства в особіпроцесуального керівника-прокурора. При цьому, не вказує, які дії слід визнати неправомірними. Орган досудового слідства і прокурор є особами із різними процесуальними статусами.

Ані орган досудового розслідування ані прокурор не визначені позивачкою відповідачами у цій справі, відповідачем зазначені Дніпропетровська обласна прокуратура і Державна казначейська служба України.

З огляду на припис статті 56 Конституції України шкоду, завдану органом державної влади чи його посадовими і службовими особами, відшкодовує саме держава.

За змістом ч. 2 ст. ЦК України одним із учасників цивільних відносин є держава Україна. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 ЦК України).

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). За змістом статті 173 ЦК України, яка має назву «Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад», у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави за спеціальними дорученнями можуть виступати органи державної влади.

Органи державної влади є частиною апарату держави, виконують виключно її завдання та функції, представляють державу у правовідносинах, для участі в яких наділені відповідними повноваженнями та належними державі матеріальними засобами, зокрема і коштами.

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц).

У пунктах 5.4, 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110цс18) вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України.

У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 ЦК України є частною національного законодавства,встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Позивачка просить визнати бездіяльність органів досудового розслідування в особі прокурора (як у прохальній частині позову зазначено) щодо протиправного використання і розголошення конфіденційної інформації (персональних даних) під час розгляду справи в суді.

Означені вимоги не пов`язані із кримінальним судочинством, а стосуються особистого немайнового права - право наперсональні дані(ст.8Закон України«Про захистперсональних даних»,а томуне можутьоскаржуватися упорядку поданняскарг на рішення, дії чи бездіяльність суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Із цих підстав суд дійшов висновку саме про відмову у задоволенні позовних вимог, а не про закриття провадження у зв`язку із порушенням правил предметної юрисдикції.

Розподіл судових витрат.

Щодо судового збору.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір з відповідачів не стягується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України (третя особа - ОСОБА_3 ), про визнання неправомірними дії органу досудового слідства в особі процесуального керівника у кримінальному провадженні, зобов`язання уповноважених осіб відновити правове становище шляхом вилучення і знищення персональних даних з матеріалів кримінального провадження, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складений 18 грудня 2024 року.

Суддя О.С. Наумова