Решение № 123825882, 16.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2024 рокуСправа №160/24638/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110050/2023/000153/1 від 27.06.2023.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.06.2023 для митного оформлення імпортованого Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» (далі також ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ») товару було подано до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 23UA110050002600U7, у якій вартість товару визначено за основним методом ціною договору, до якої включено вартість товару та вартість транспортних витрат з перевезення товару до кордону України. На повідомлення митниці про необхідність надання додаткових документів декларант листом № 2306-01 від 23.06.2023 повідомив, що ним надано усі наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару та надав додаткову угоду № 2 від 16.06.2023 до договору транспортного експедирування, якою продовжено строк оплати вартості транспортування. 27.06.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2023/000153/1, яким митну вартість товару скориговано за резервним методом. Також відповідач відмовив у прийнятті митної декларації шляхом оформлення відповідної картки. Товар було випущено у вільний обіг за поданою 27.06.2023 митною декларацією № 23UA110050002722U1. Внаслідок коригування митної вартості товарів різниця митних платежів становила 59032,52 грн. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів та не містили розбіжностей. Копія митної декларації країни відправлення у позивача відсутня, тому її не надано митниці. У платіжній інструкції № 9 від 24.01.2023, наданій під час митного оформлення, було допущено помилку у зазначенні номеру специфікації, а саме замість № 2023-1 помилково вказано № 2023. У наданій митниці виписці з банківського рахунку декларанта за січень 2023 року наявна інформація про здійснення 24.01.2023 оплати на підставі специфікації № 2023-1. Станом на день позовної заяви термін оплати вартості товару за специфікаціями № 2023-1.1 та № 2023-1-z не сплинув, оплата не здійснювалася. Щодо відсутності певних відомостей у прайс-листі та комерційній пропозиції позивач зазначив, що такі документи є додатковими та для них не встановлено типової форми. У сукупності з іншими наданими документами вони підтверджують вартість товару. Поставка товарів здійснювалася на умовах FOB порт CHONGQING, про що зазначено в усіх наданих документах англійською мовою. У рахунку-фактурі, акті виконаних робіт експедитором здійснено некоректне зазначення назви порту. Фактично транспортні послуги від порту Чонгкінг до порту Чунцинь не надавалися. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару. Митну вартість товару скориговано на рівні митної вартості за раніше оформленою митною декларацією № UA500080/2023/003856 від 29.05.2023, однак митницею не наведено технічні характеристики товару та умови його поставки за вказаною митною декларацією. Крім того, вказав, що митницею не було проведено консультацію з декларантом.

Ухвалою від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві, який надійшов до суду 18.10.2023, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, вказані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення № 9 від 24.01.2023 на суму 43300,0 дол. США із зазначенням специфікації № 2023 від 03.01.2023, яку до митного оформлення не надано. Сума згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) № AN2023-1 від 13.03.2023 становить 45201,93 дол. США. Поданий банківський документ неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією товару. Відсутнє документальне підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Поставка оцінюваного товару здійснювалася на комерційних умовах поставки FOB-CN CHONGQING. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, якими передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем, та пункт 3.1.1 контракту від 02.01.2023 № SAN/1, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір № KL-584/22 від 07.12.2022 на перевезення вантажу морським, річковим, залізничним транспортом (фрахту), за умовами якого замовник сплачує виставлений перевізником рахунок на оплату перевезення вантажу протягом 30 днів з дати виставлення рахунку. Надані декларантом рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 143.1/23 від 19.05.2023 та № 143/23 від 19.05.2023 мали бути сплачені 18.06.2023. Підтвердження оплати згідно з цими рахунками на суму 84107,78 грн декларантом не надано. Відповідно до заявки на перевезення № 27 та коносаменту від 23.03.2023 № HS123030720 визначений порт відправки вантажу Чонгкінг. Згідно з наданим декларантом рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг № 143/23 від 19.05.2023 відшкодування витрат на морський фрахт з порту Чунцинь (Китай) порт Гданськ (Польша) становить 71308,77 грн. Декларантом не зазначено транспортні витрати з урахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт від порту Чонгкінг до порту Чунцинь. Транспортна складова не повністю включена до митної вартості товару при заявлених умовах поставки товару. Надані до митного контролю документи не містять відомостей про вартість послуг експедитора до митного кордону України. Відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів виник сумнів щодо правильності визначення декларантом митної вартості товарів, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Між декларантом позивача та відповідачем проводилася процедура консультацій, тобто обмін наявною інформацією в усній та електронній формі, про що свідчать електронні повідомлення та дані графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару. 27.06.2023 із супровідним листом позивача від № 2306-01 вiд 23.06.2023, надісланим 27.06.2023, декларантом додатково надано такі документи: лист № 2306-01 вiд 23.06.2023; комерційну пропозицію б/н від 03.01.2023, дійсну до 24.03.2023; прайс-лист б/н від 01.01.2023, дійсний до 24.03.2023; додаткову угоду від 16.06.2023 № 1; додаткову угоду № 2 від 16.06.2023. Вказаним листом ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» надіслано пояснення щодо виявлених розбіжностей та зазначено, що будь-які інші документи під час митного оформлення товару у 10-денний строк надаватися не будуть. ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» не надано копію митної декларації країни відправлення та документи, що підтверджують оплату оцінюваного товару станом на 27.06.2023. Надані до митного контролю прайс-лист б/н від 01.01.2023 та комерційна пропозиція б/н від 03.01.2023 містять назви товарів українською мовою, що свідчить про орієнтованість на вітчизняний ринок та суб`єктивну спрямованість. Зазначене суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. У повідомленні митниці зазначалось, що перевантаження згідно з наданим трек-листом переміщення контейнерів свідчить про наявність транспортного документа, який до митного оформлення не надавався, та наявність додаткових витрат, пов`язаних із перевантаженням товару з одного транспортного засобу на інший, що є складовими митної вартості товару. Під час проведення процедури консультацій декларантом не спростовані розбіжності та відсутність даних, у зв`язку з чим відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості. За результатами контролю співставлення у відповідача згідно з ціновою інформацією ЄАІС була відсутня інформація для застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, тому було послідовно розглянуто можливість застосування наступних методів. Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст.ст. 62, 63 Митного кодексу України, неможливо було застосувати у зв`язку з відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. В інформаційних ресурсах митниці наявна інформація про митне оформлення товару за кодом згідно з УКТЗЕД 8436100000 (товар № 1 за ЕМД) «Кормоподрібнювач», співставного з оцінюваним з урахуванням опису, країни походження та відправлення, характером угоди, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 29.05.2023 № UA500080/2023/003856 за ціною договору 2,1889 дол. США/кг. Митна вартість товару № 1 визначена відповідачем за другорядним методом визначення митної вартості 2-ґ - резервний метод згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визначеній митній вартості з урахуванням країни походження, опису товару, категорії товару, умов поставки, вагових обсягів, оформлених за ціною договору товару, випущеного у вільний обіг відповідно до ЕМД від 29.05.2023 № UA500080/2023/003856 за ціною 2,1889 дол.США/кг. Враховуючи подібні фізичні характеристики товару та асортимент оцінюваного товару, оформленого за ЕМД від 29.05.2023 № UA500080/2023/003856, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 № 674-ІХ (кілограм). Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2023 № UA110050/2023/000153/1 є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством, та обґрунтованим. Позивач на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 27.06.2023 № UA110050/2023/000153/1 оформив товар за МД від 27.06.2023 № 23UA110050002722U1 під гарантійні зобов`язання (загальна сума гарантії 59032,52 грн (ПДВ)), що давало йому право для надання додаткових документів протягом 80-ти днів в порядку ст. 55 Митного кодексу України. Однак позивач не звертався до відповідача з додатковими документами.

Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 02.01.2023 між компанією LESHAN SANYUAN ELECTRICAL MACHINERY CO., LTD (Китай) (продавцем) і ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (покупцем) було укладено контракт № SAN/1, згідно з п. 1.1 якого продавець продає, а покупець купує «товар» в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується у специфікаціях (додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією специфікацією. Товар, що поставляється, повинен відповідати кількості, зазначеній у специфікації (додатку) до цього контракту або у інвойсі у разі поставки товару декількома партіями за однією специфікацією. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за вагою - згідно з вагою, зазначеною у товарно-транспортній накладній (CMR або залізничній накладній, або коносаменті).

Пунктом 3.1 контракту передбачено, що поставки здійснюються на умовах згідно з правилами ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються у специфікаціях (додатках) до цього контракту. Сторони мають право після підписання специфікації змінити умови поставки, зазначені у ній, шляхом підписання додаткової угоди.

Згідно з п. 3.1.1 контракту, у разі використання правил Інкотермс FOB (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або у межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно, своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Відповідно до п. 3.6 контракту протягом 10-ти календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару продавець зобов`язаний вислати на юридичну адресу покупця, вказану в п. 11.2 контракту, оригінали наступних документів англійською мовою: рахунок-фактуру (інвойс) на заявлену партію товару з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали), морський коносамент (3 оригінали) або телекс реліз; пакувальний лист з підписом (підпис не є обов`язковим) і печаткою продавця (3 оригінали); сертифікат походження (1 оригінал і 1 копія).

Пунктами 4.1, 4.2 контракту передбачено, що ціна на товар визначається покупцем і продавцем шляхом переговорів і вказується у специфікаціях (додатках) до цього контракту. У ціну товару включена вартість упаковки і маркування.

Загальна вартість контракту 4500000,00 доларів США (п. 4.3 контракту).

Оплата товару, що поставляється згідно з даним контрактом, здійснюється покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця на підставі специфікацій (додатків), шляхом прямого банківського переказу по системі S.W.I.F.T. (п. 5.1 контракту).

Відповідно до п. 5.2 контракту умови оплати кожної партії товару зазначається у відповідних специфікаціях (додатках) до контракту. За домовленістю сторін умови оплати, зазначені у специфікації, можуть бути змінені шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно зі Специфікацією № 2023-1 від 03.01.2023 до контракту № SAN/1 від 02.01.2023 сторонами контракту погоджено поставку двох найменувань товару: «подрібнювач стеблин ДТЗ ПСЕ-2,6/ Grass cutter ДТЗ ПСЕ-2,6» у загальній кількості 110 шт. на суму 12100,00 дол. США; «кормоподрібнювач ДТЗ КР-20С/ Flour crush machine ДТЗ КР-20С» у загальній кількості 240 шт. на суму 31200,00 дол. США у період квітень-червень 2023 року на загальну суму 43300,00 дол. США на умовах FOB Chongqing, China відповідно до правил ІНКОТЕРМС станом на 2010 рік; 100% передоплата.

Крім того, до контракту № SAN/1 від 02.01.2023 складено специфікації № 2023-1.1 від 04.01.2023 на загальну суму 180,00 дол. США та № 2023-1-z від 03.01.2023 на загальну суму 1721,93 дол. США.

16.06.2023 укладено додаткову угоду № 1 до контракту № SAN/1 від 02.01.2023, якою визначено строк оплати товару за специфікацією № 2023-1.1 протягом 180 днів з моменту фактичної поставки товару.

21.06.2023 укладено додаткову угоду № 2 до контракту № SAN/1 від 02.01.2023, якою визначено строк оплати товару за специфікацією № 2023-1-z протягом 180 днів з моменту фактичної поставки товару.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, позивачем до Дніпровської митниці подано електронну митну декларацію (далі - ЕМД) № 23UA110050002600U7 від 20.06.2023 на сім найменувань товарів, у якій митну вартість товару № 1 «Обладнання побутового призначення для заготівлі та приготування кормів для домашніх тварин та птиці, використовується в індивідуальних домогосподарствах. Призначені для подрібнення та розмелювання стебел рослин, початків кукурудзи, овочів та фруктів та інших культур. Подрібнювач стеблин ДТЗ ПСЕ-2,6 110 шт.» визначено за ціною договору (основний метод).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару № 1 під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаною митною декларацією надано документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, перелік яких наведено у графі 44 та доповненні до неї ЕМД № 23UA110050002600U7 від 20.06.2023:

1) для підтвердження вартості товару: зовнішньоекономічний контракт № SAN/1 від 02.01.2023; специфікації № 2023-1 від 03.01.2023 та № 2023-1.1 від 04.01.2023; інвойс № SAN2023-1 від 13.03.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 9 від 24.01.2023; пакувальний лист б/н від 13.03.2023; накладну № 3129712869 від 08.06.2023; сертифікат про походження товару № 23C5111B0002/00002 від 20.03.2023; технічні характеристики від 13.03.2023;

2) для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України: договір транспортного експедирування № KL-584/22 від 07.12.2022; коносамент № HS123030720 від 23.03.2023; рахунок-фактуру № 143/23 від та № 143.1/23 від 19.05.2023; заявку на транспортно-експедиторське обслуговування № 27 від 16.03.2023 до договору № KL-584/22 від 07.12.2022; акти надання послуг № 143/23 від 19.05.2023 та № № 143.1/23 від 18.06.2023; довідку про транспортні витрати від 19.05.2023.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку з чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Листом ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» № 2306-01 від 23.06.2023 надано пояснення Дніпровській митниці щодо наведених у повідомленні зауважень, додатково надано такі документи: комерційну пропозицію виробника від 03.01.2023; прайс-лист від 01.01.2023; додаткову угоду № 1 від 16.06.2023 до контракту № SAN/1 від 02.01.2023; додаткову угоду № 2 від 16.06.2023 до договору № KL-584/22 від 07.12.2022; виписку з банківського рахунку за січень 2023.

27.06.2023 Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2023/000153/1, яким митну вартість товару № 1 за митною декларацією № 23UA110050002600U7 від 20.06.2023 визначено за другорядним методом визначення митної вартості 2 ґ (резервним методом). Графа 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» з технічних причин направлена окремим повідомленням. У цьому повідомленні зазначено, зокрема, такі виявлені розбіжності та відсутність інформації:

1. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснювалася на комерційних умовах поставки FOB-CN CHONGQING згідно з ІНКОТЕРМС 2010. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, якими передбачено здійснення митних формальностей у країні відправлення продавцем, та пункт 3.1.1 контракту від 02.01.2023 № SAN/1, продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

2. У наданому декларантом доповненні № 2023-1.1 від 04.01.2023 зазначено, що оплата здійснюється протягом 90 днів від дати фактичного отримання товару, а у доповненні № 2023-1 від 03.01.2023 - 100% передоплата. Якщо рахунок сплачено, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (п. 2 ст. 53 МК України). Декларантом до митного оформлення надано платіжне доручення № 9 від 24.01.2023 на сумму 43300,00 дол. США, із зазначенням специфікації № 2023 від 03.01.2023, яку до митного оформлення не надано. Сума згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) № AN2023-1 від 13.03.2023 становить 45201,93 дол. США.

3. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано договір від 07.12.2022 № KL-584/22 на перевезення вантажу морським, річковим, залізничним транспортом (фрахту), за умовами якого замовник сплачує виставлений перевізником рахунок на оплату перевезення вантажу протягом 30 днів з дати виставлення рахунку. Надані декларантом рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг № 143.1/23 від 19.05.2023 та № 143/23 від 19.05.2023 мали бути сплачені 18.06.2023. Підтвердження оплати згідно з цими рахунками на суму 84107,78 грн декларантом не надано. Відповідно до заявки на перевезення № 27 та коносаменту від 23.03.2023 № HS123030720 визначений порт відправки вантажу Чонгкінг. Згідно з наданим декларантом рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг № 143/23 від 19.05.2023 відшкодування витрат на морський фрахт з порту Чунцинь (Китай) порт Гданськ (Польша) становить 71308,77 грн. Декларантом не зазначено транспортні витрати з урахуванням навантажувально-розвантажувальних робіт від порту Чонгкінг до порту Чунцинь. Транспортна складова не повністю включена до митної вартості товару при заявлених умовах поставки товару. Виявлені невідповідності викликають сумніви у достовірності наданих відомостей, що унеможливлює перевірку числового значення понесених витрат на транспортування.

4. Декларантом не надано копії митної декларації країни відправлення.

5. Надані до митного контролю прайс-лист б/н від 01.01.2023 та комерційна пропозиція б/н від 03.01.2023 містять назви товарів українською мовою, що свідчить про орієнтованість на вітчизняний ринок та суб`єктивну спрямованість. Зазначене суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

У графі 33 рішення також вказано, що за результатами проведення контролю співставлення встановлено відсутність інформації для застосування методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, тому було послідовно розглянуто можливість застосування наступних методів визначення митної вартості. Методи на основі віднімання та додавання вартості, передбачені ст.ст. 62, 63 Митного кодексу України, неможливо було застосувати у зв`язку з ненаданням декларантом необхідних документів. Митна вартість товару № 1 визначена відповідачем за другорядним методом визначення митної вартості 2-ґ резервним методом згідно з положеннями ст. 64 Митного кодексу України та ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ціною договору відповідно до ЕМД від 29.05.2023 № UA500080/2023/003856 2,1889 дол.США/кг, з урахуванням країни походження, опису товару, категорії товару, умов поставки, вагових обсягів. Враховуючи подібні фізичні характеристики товару та асортимент оцінюваного товару, оформленого за ЕМД від 29.05.2023 № UA500080/2023/003856, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 № 674-ІХ (кілограм).

Також Дніпровською митницею було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110050/2023/00025 у зв`язку з неможливістю використання обраного декларантом методу визначення митної вартості товару № 1. У картці зазначено про необхідність подання нової митної декларації з митною вартістю відповідно до рішення № UA110050/2023/000153/1 від 27.06.2023.

Оцінюваний товар № 1 випущено у вільний обіг відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України за ЕМД № 23UA110050002722U1 від 27.06.2023. У зв`язку з коригуванням митної вартості товару № 1 було донараховано митних платежів на суму 59032,52 грн (ПДВ).

Правомірність та обґрунтованість прийнятого Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2023/000153/1 від 27.06.2023 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі також МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У переліку документів, визначених пунктом 3.6 контракту № SAN/1 від 02.01.2023, які продавець зобов`язаний надати покупцю, відсутня копія митної декларації країни відправлення, у зв`язку з цим у позивача не було можливості надати такий документ митниці.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 380/6459/20.

Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 9 від 24.01.2023 ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» сплачено на рахунок LESHAN SANYUAN ELECTRICAL MACHINERY CO., LTD (Китай) 43300,00 доларів США. У призначенні платежу зазначено, що вказана сума є передоплатою за контрактом № SAN/1 від 02.01.2023, специфікацією № 2023 від 03.01.2023.

У виписці з банківського рахунку ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» в АТ «ОТП БАНК» наявні відомості про здійснення 24.01.2023 передоплати в сумі 43300,00 доларів США за контрактом № SAN/1 від 02.01.2023, специфікацією № 2023-1 від 03.01.2023 на рахунок LESHAN SANYUAN ELECTRICAL MACHINERY CO., LTD (Китай).

В інвойсі № SAN2023-1 від 13.03.2023 до контракту № SAN/1 від 02.01.2023 та специфікацій від 03.01.2023 № 2023-1 та № 2023-1-z, від 04.01.2023 № 2023-1.1, складеному LESHAN SANYUAN ELECTRICAL MACHINERY CO., LTD для ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ», зазначено, зокрема, загальну ціну товару 45201,93 дол. США.

Пакувальний лист містить, зокрема, інформацію про інвойс № SAN2023-1 від 13.03.2023, реквізити контракту, специфікацій, найменування тварів, їх кількість, що відповідають зазначеним в інвойсі.

Надані декларантом документи у їх сукупності підтверджують, зокрема, сплату 24.01.2023 визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар № 1 у сумі 43300,00 доларів США.

Комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. Водночас конкретна його ціна визначається інвойсом. Чинним законодавством України не встановлено обов`язкових реквізитів для комерційної пропозиції, оскільки вона не є первинним документом чи правочином, а тому не є обов`язковим документом, який надається на підтвердження митної вартості товару. Комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки в ній зазначена ціна, на підставі якої продавцем було запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі № 420/18880/21 зазначив, що прайс-лист, по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс за терміном FОВ продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта.

Враховуючи умови поставки FOB, продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження.

Положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не передбачено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надана перевізником довідка про транспортно-експедиторські витрати є допустимим доказом розміру таких витрат.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18, від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано, зокрема, договір транспортного експедирування № KL-584/22 від 07.12.2022, укладений між ТОВ «КЕРРІЛЕНД ЛОГІСТИКС ЛТД» (експедитором) і ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (клієнтом), та додаткову угоду № 2 від 16.06.2023 до вказаного договору, якими визначено термін оплати транспортно-експедиторських послуг за рахунками № 143.1/23 від 19.05.2023 та № 143/23 від 19.05.2023 протягом 45 календарних днів з дати виставлення рахунків.

До позовної заяви додано копії платіжних інструкцій від 26.06.2023 № 697 та № 698 про здійснення ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» оплати транспортно-експедиторських послуг за рахунками № 143.1/23 від 19.05.2023 та № 143/23 від 19.05.2023.

У заявці № 27 від 16.03.2023 до договору № KL-584/22 від 07.12.2022, актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 143/23 від 19.05.2023, № 143.1/23 від 18.06.2023 до договору № KL-584/22 від 07.12.2022, як і в коносаменті № HS123030720 від 23.03.2023, зазначено найменування порту навантаження англійською мовою CHONGQING.

Як зазначив позивач, у рахунку-фактурі, акті виконаних робіт некоректне зазначення назви порту Чунцинь здійснено експедитором.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження витрат, пов`язаних з навантажувально-розвантажувальниими роботами від порту Чонгкінг до порту Чунцинь, є неправомірними.

Позивачем до митного оформлення надано документи, які дають змогу перевірити витрати на транспортування товару.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості за резервним методом на підставі митної декларації № UA500080/2023/003856 від 29.05.2023 та вказано, що таке коригування здійснено з урахуванням країни походження, опису товару, категорії товару, умов поставки, вагових обсягів.

У відзиві відповідач зазначив, що враховуючи подібні фізичні характеристики товару та асортимент оцінюваного товару, оформленого за ЕМД від 29.05.2023 № UA500080/2023/003856, коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 04.06.2020 № 674-ІХ (кілограм).

Копію ЕМД № UA500080/2023/003856 від 29.05.2023 до відзиву не додано. Однак з наданих відповідачем відомостей з ЦБД встановлено, що товар за ЕМД № UA500080/2023/003856 від 29.05.2023 було поставлено на інших умовах - СPT, що зумовлює відмінності у складових митної вартості.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за обраним декларантом методом, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

1,5 відсотка ціни позову у цій справі становить 885,49 грн (59032,52 х 1,5%), що є меншим за 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 2147,20 грн (2684,00 х 0,8).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 37286464 від 21.09.2023.

Отже, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 536,80 грн (2684,00-2147,20).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2147,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110050/2023/000153/1 від 27.06.2023.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОТЕХІМПОРТ», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 70, прим. 9, код ЄДРПОУ 44830259.

Відповідач: Дніпровська митниця, місцезнаходження: 49038, м. Дніпро, вул. Ольги княгині, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371.

Повний текст рішення суду складено 16.12.2024.

Суддя В.В. Рянська