Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 212/9438/24
2/212/4058/24
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі, головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Колісник К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті кривий Ріг, в порядку ч.2ст. 247 ЦПК України, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 доАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА«ОТП БАНК»,Приватного виконавцям.Києва МельникаРомана Івановичапро стягненнябезпідставно отриманихгрошових коштів,-
ВСТАНОВИВ:
В вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК», Приватного виконавця м. Києва Мельника Романа Івановича про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 18 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис № 7704, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2015416282 від 14.05.2017 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» у сумі 81018,85 грн.. Постановою приватного виконавцям.Києва МельникаР.І. від 08.03.2021 було відкрито виконавче провадження № 64752066 з примусового виконання виконавчого напису, у рамках якого з позивача було стягнуто на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» 31400,98 грн. та 3829,30 грн. основної виногороди приватного виконавця Мельника Р.І.. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19.03.2024 виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Позивач вважає, що стягнуті з неї грошові кошти набуті відповідачем безпідставно і відповідно до ст. ст.1212,1213 ЦК Україниповинні бути повернуті позивачу.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Кареліна А.О. до початку розгляду справи надав суду клопотання, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, до суду не прибули, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву до суду не надали.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності дост. 247 ч. 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як передбаченост. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК Українипередбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 18 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. був вчинений виконавчий напис № 7704, яким стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2015416282 від 14.05.2017 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» у сумі 81018,85 грн.. (а.с. 15).
На підставі виконавчого напису № 7704 від 18 лютого 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельник Р.І. 08 березня 2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64752066 (а.с. 13-14).
19 лютого 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мельник Р.І. винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 3829,30 грн. та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, що підтверджується листом приватного виконавця Мельник Р.І. №11065 від 20.06.2024 (а.с.14,19).
Відповідно до листа приватного виконавця Мельник Р.І. №11065 від 20.06.2024 вбачається, що в межах виконавчого провадження №64752066 із заробітної плати ОСОБА_1 було стягнуто та перераховано на рахунки АТ «ОТП БАНК» 31400,98 грн., основної винагороди приватного виконавця 3829,30 грн. (а.с.19).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року у цивільній справі № 212/716/24, виконавчий напис № 7704 від 18 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» заборгованості за кредитним договором № 2015416282 від 14.05.2017 у розмірі 81018,85 грн., визнано таким, що не підлягає виконанню (а.с. 16-17).
Вказане рішення набрало законної сили 19 березня 2024 року.
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За правовою природою конструкція зобов`язання, що виникає з безпідставного набуття майна (безпідставного збагачення), є формою реалізації охоронного правовідношення та виконує компенсаторну функцію. Зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення є протилежністю до зобов`язання з правочинів (договорів). Правочин, зокрема договір, як належна правова підстава встановлює зобов`язання з передання речі, виконання робіт (надання послуги), сплати коштів. Відповідно, за відсутності (або у подальшому відпадіння) правової підстави в особи виникає зобов`язання повернути те, що було отримано безпідставно (кондикція). Отримання майна, набутого без підстави, призводить до реституційного ефекту, прямо протилежного тому, що передбачено договором. Загальною ознакою кондикції є відсутність (або відпадіння у подальшому) правової підстави для утримання майна, набутого особою, до якої потерпілий звертається з кондикційним позовом.
Зі змісту статті 1212 ЦК України можна зробити висновок, що особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно збагатилася в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути безпідставно набуте майно цій особі. Будь-яке збагачення визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на збагачення за рахунок потерпілого, або в разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, і якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Про виникнення зобов`язання, що виникають внаслідок безпідставного збагачення або збереження майна можна говорити у тому разі, коли дії особи або події призводять до протиправного результату, що юридично не обумовлений виникненням майнових вигод на стороні однієї особи за рахунок іншої. Саме цей протиправний результат у вигляді юридично безпідставних майнових вигод, що перейшли до набувача, є фактичною підставою для виникнення зобов`язань з повернення безпідставного збагачення.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Результат аналізу статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний склад, що породжує зобов`язання, які виникають внаслідок набуття або збереження майна без достатніх правових підстав, складається з таких елементів: 1) одна особа набуває або зберігає майно за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (майно набувається або зберігається без передбачених законом, іншими правовими актами або правочином підстав).
Набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.
Для виникнення зобов`язань із повернення безпідставного набутого майна необхідно, щоб майно було набуте або збережене безпідставно. Безпідставним є набуття або збереження, що не ґрунтується на законі, іншому правовому акті або правочині.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Одним із випадків відпадіння підстави набуття (збереження) може бути скасування вищою інстанцією рішення суду, що набуло чинності, або визнання судом таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису нотаріуса, на підставі якого було здійснено стягнення майна (коштів).
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України. Будь-яке набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо особа, що збагатилася, не мала права на отримання майна за рахунок потерпілого, або у разі, коли потерпілий не погоджувався на настання не вигідних для себе наслідків. Не має права на збагачення особа, що отримала його за недійсним актом, судовим рішенням або недіючою нормою права. Збагачення є безпідставним, якщо потерпілий сам надав його для мети, що не була досягнена, або з очікуванням, яке не справдилося.
Судовий акт про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, який набрав законної сили і за яким відбулося повне або часткове виконання є правовою підставою для виникнення зобов`язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового акту правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов`язаний зобов`язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Отже, встановивши, що правові підстави набуття відповідачем грошових коштів у сумі, що стягнені з позивача на підставі виконавчого напису нотаріуса, який визнаний судом таким, що не підлягає виконанню, відпали, отримані відповідачем кошти підлягають поверненню позивачу відповідно до статті 1212 ЦК України.
Аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 910/1531/18, від 28 січня 2020 року у справі № 910/16664/18.
Факт визнання виконавчого напису (на підставі якого у виконавчому провадженні було здійснено стягнення грошових коштів з позивача) таким, що не підлягає виконанню, є підставою для повернення коштів. При цьому обставини наявності або відсутності заборгованості позивача перед відповідачем за таким кредитним договором можуть бути предметом окремого судового розгляду.
Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 201/6498/20 (провадження № 61-88св21).
Так, в якості доказу сплачених на користь відповідача за виконавчим написом коштів позивачем надано повідомлення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельник Р.І. №11065 від 20.06.2024, відповідно до якого вбачається, що в межах виконавчого провадження №64752066 із заробітної плати ОСОБА_1 було стягнуто та перераховано на рахунки АТ «ОТП БАНК» 31400,98 грн., основної винагороди приватного виконавця 3829,30 грн.. Зазначене стороною відповідача не спростовано.
Статтею 1213 ЦК Українивизначено порядок повернення в натурі безпідставно набутого майна, зокрема, передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про застосування до спірних правовідносин положеньстатті 1212 ЦК Українита вважає за належне стягнути з відповідача АТ «ОТП БАНК» на користь позивача суму безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 31400,98 грн. та з відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мельника Романа Івановича на користь позивача безпідставно отримані кошти у сумі 3829,30 грн..
Щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої (правової) допомоги № 1/27/12 від 27.12.2023, акт приймання-передачі послуг від 17.12.2024, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатом Ніколенко М.Є., платіжна інструкція №190133046 від 13.09.2024 на суму 16400,00 грн..
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що заявником документально підтверджено понесені витрати на правничу допомогу. Вказане відповідачами не спростовано, клопотань щодо зменшення витрат на правову допомогу не надходило.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст.4,19,141,259,263,264,265,280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК», Приватного виконавця м. Києва Мельника Романа Івановича про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 31400 (тридцять одну тисячу чотириста) грн. 98 коп..
Стягнути з Приватного виконавця м. Києва Мельника Романа Івановича на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 3829 (три тисячі вісімсот двадцять дев`ять) грн. 30 коп..
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОТП БАНК» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1090 (одна тисяча дев`яносто) гривень 08 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 14760 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 коп..
Стягнути з Приватного виконавця м. Києва Мельника Романа Івановича на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 121 (сто двадцять одну) гривень 12 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1640 (одна тисяча чотириста) гривень 00 коп..
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», ЄДРПОУ 21685166, юридична адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43.
Відповідач: Приватний виконавець м. Києва Мельник Роман Іванович, юридична адреса: 02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1, оф. 10.
Повне рішення виготовлено 17 грудня 2024 року.
Суддя: Р. В. Дехта
Судебное решение № 123801985, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу было принято 17.12.2024. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить полезные данные.
то решение относится к делу № 212/9438/24. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: