Решение № 123769431, 18.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20440/24

Провадження № 2-а/761/476/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Аббасової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Сухини А.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції МВС України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції МВС України (далі по тексту - відповідач) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.05.2024 інспектор 2 взводу 2 роти 2 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві Крошко О.О. склав у відношенні позивача постанову Серія ЕНА №2268028 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП за порушення п.9.2.б ПДР (порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом) із накладенням на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Позивач із зазначеною постановою інспектора поліції не погоджується, вважає її незаконною в зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

Зазначає, що керуючи транспортним засобом, в м. Києві по вул. Вишгородській, позивач зробив маневр - правий поворот, який зобов`язував його увімкнути правий сигнал повороту. Після маневру позивач позаду помітив патрульне авто з увімкненими проблисковими сигналами та зупинився. Інспектор поліції стверджував про те, що позивач не ввімкнув сигнал повороту. На вимогу позивача інспектор поліції надав відео з камери, однак ніякого порушення на відео не вбачалось. Після чого інспектор поліції став стверджувати про те, що нібито раніше, перед поворотом по вул. Вишгородській, позивач перестроювався у правий ряд і не показав сигнал повороту. Однак, на Вишгородській 22 немає розмітки і позивач нікуди не перестроювався.

На думку позивача, при складанні оскаржуваної постанови інспектор поліції не дотримався законності, не розібрався належним чином в обставинах, знехтував поясненнями позивача та незважаючи на відсутність складу правопорушення прийняв рішення про наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

З урахуванням викладеного, позивач просить суд: скасувати постанову Серія ЕНА №2268028 від 29.05.2024, винесену інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві Крошко О.О. за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн; закрити провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутністю складу правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2024 адміністративний позов залишено без руху.

04.07.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2024 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також зазначеною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зобов`язано відповідача у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали направити на адресу суду належним чином завірену копію постанови від 29.05.2024 Серія ЕНА №2268028 та матеріалів, які стали підставою для її винесення відносно ОСОБА_1 , а також відеоматеріали, на яких зафіксовано вказане правопорушення.

23.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву у якому представник Департаменту патрульної поліції УПП у м. Києві заперечив проти позову, просив відмовити у його задоволенні, пославшись на правомірність дій інспектора поліції при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зазначив, що порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксовано на нагрудний реєстратор інспектора, проте строк зберігання відеозаписів становить 30 днів, тому відсутня можливість надати суду зазначений доказ. Факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення був досліджений та встановлений інспектором поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, за результатом якого винесена оскаржувана постанова.

01.11.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що постановою інспектора 2 взводу 2 роти 2 батальйону 1 полку Управління патрульної поліції в м. Києві Крошко О.О. Серія ЕНА №2268028 від 29.05.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п.9.2.б ПДР та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно змісту зазначеної постанови інспектора, 29.05.2024 о 16 год 25 хв., в м. Києві по вул. Вишгородській 22, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВМW Х6 д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку при перестроюванні, чим порушив п. 9.2.б ПДР.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржувана постанова інспектора поліції перевірялася судом на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07 листопада 2015 року, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

У відповідності до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Так, в п.7 оскаржуваної постанови зазначено, що до постанови додається камера 473602 (за запитом).

Ухвалою суду від 05.07.2024 відповідача було зобов`язано у строк зазначений в ухвалі направити на адресу суду копію матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, складеної у відношенні позивача, та відеоматеріали на яких зафіксовано вказане правопорушення.

Відповідач у відзиві стверджував, що порушення позивачем правил дорожнього руху зафіксовано на нагрудний реєстратор інспектора. Проте, пославшись на положення розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018, згідно якого строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, відеоматеріали, на яких зафіксовано вказане правопорушення, до суду не надав.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відповідачем до суду подано не було.

Отже, ухвала суду від 05.07.2024 про витребування доказів, а саме матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, складеної у відношенні позивача, та відеоматеріалів, на яких зафіксовано вказане правопорушення, відповідачем виконана не була.

Так, згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП склад адміністративного правопорушення становить: порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 17.07.2019 (справа №295/3099/17).

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за вкладених у оскаржуваній постанові про притягання позивача до адміністративної відповідальності обставин.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, в порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставини справи, що мали значення для її правильного вирішення.

З урахуванням задоволення позову, у відповідності до положень ст. 139 КАС України, суд вважає можливим стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72, 77, 90, 139, 262, 286 КАС України, ст. ст. 7, 10, 122, 251, 252, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суд, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції МВС України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №2268028 від 29.05.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцепроживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві, код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження за адресою: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя: Н.В. Аббасова