Постановление суда № 123768603, 18.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 759/17494/21

Провадження № 2/752/619/24

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

у місті Києві в приміщенні суду, розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп» про захист прав споживача та визнання права власності, -

встановив:

03.08.2021 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діяв представник - адвокат Кротя Р.О., звернувся до Святошинського районного суду з позовом про захист прав споживача та визнання права власності, яким позивався до ОСОБА_2 , ТОВ «Укравтотрейд-Груп».

Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Укравтотрейд-Групп» про захист прав споживача та визнання права власності, передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.

Провадження у справі було відкрито, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, 16.09.2022 року з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Підготовче провадження у справі закрито 09 травня 2023 року.

У судові засідання, призначені на 06.06. та 18.11.2024 року учасники справи не з`явилися, позивач не забезпечив явку свого представника.

Судові повістки надіслані судом на вказану в позовній заяві адресу позивача повернуто до суду з довідкою відділу зв`язку про причини повернення - адресат відсутній за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення позивача про судові засідання щодо розгляду справи по суті.

Відповідно до правил п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За даними матеріалів справи, представник позивача 10.10.2023 року звернувся до суду з заявою про судовий розгляд справи по суті за його відсутності, однак відсутність позивача у судовому засіданні стала перешкодою для ухвалення судом рішення у судовому засіданні 18.10.2023 року.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Наразі, приймаючи до уваги, що позивач або ж його представник повторно не з`явилися у судове засідання, а їх нез`явлення до суду перешкоджає судовому розгляду справи по суті, відповідно суд доходить висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Укравтотрейд-Групп» про захист прав споживача та визнання права власності має бути залишено без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, останній має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-Групп» про захист прав споживача та визнання права власності, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею

(частина 2 статті 261 ЦПК України).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду (частина 1 статті 353, стаття355 ЦПК України).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (стаття 354 ЦПК України).

Суддя: Плахотнюк К.Г.