№ 123766882, 26.11.2024, Кременчуцький районний суд Полтавської області

№ 536/128/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Баранська Жанна Олександрівна, розглянувши в м.Кременчуці адміністративний матеріал, який надійшов від Відділення поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2024 року о 07.01 годині в с.Соснівка Кременчуцького району по вулиці Котляревського, 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками стану алкогольного сп`яніння, та відмовився від проходження огляду на алкотестері Драгер та у медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Капєльніков В.Л. в судове засідання не з`явився, направив клопотання про розгляд справи без його участі.

28 травня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення захисника Капєльнікова В.Л. щодо протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , де захисник просить провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне. Так, як вказав захисник, у даному випадку взагалі були відсутні підстави для зупинення транспортного засобу. Також, до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_2 автомобілем, тим паче в стані алкогольного сп`яніння, а у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, у присутності яких ОСОБА_1 висловив відмову від проходження огляду.

Окрім того, захисник вказав, що ОСОБА_1 не видавалось працівниками поліції направлення на огляд за формою, яка є додатком № 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Також у своїх запереченнях захисник зауважив, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, транспортний засіб в нього не вилучався.

Окрім того, на відеозаписі з бодікамери патрульного поліцейського не вбачається наявність ознак стану алкогольного сп`яніння, натомість на відео видно, що ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем о 07.00 годині ранку виїжджав з м.Кременчука та поспішав до місця несення служби, а тому фізично не мав часу на проходження огляду та скористався правом відмовитись від проходження такого огляду. Натомість поліцейський не роз`яснив йому наслідків такої відмови.

Також, як вказав захисник, відсутність у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення може підтвердити свідок ОСОБА_3 , який був присутній при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення.

Вивчивши та проаналізувавши усі матеріали справи, докази у їх сукупності та взаємозв`язку, приходжу до наступних висновків.

Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для виявлення стану, зокрема, наркотичного сп`яніння.

Як вбачається з акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного інспектором СРПП ВНП № 2 Дмитренком В.І., ОСОБА_1 12 січня 2024 року відмовився від проходження огляду за допомогою алкотестера Драгер 6810.

Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 12 січня 2024 року ОСОБА_1 було направлено на огляд до медичного закладу, однак він відмовився від огляду.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , складених ним 12 січня 2024 року, він пояснив, що у вказану дату близько 07.01 години він керував транспортним засобом Opel Vectra, державний номер НОМЕР_2 , напередодні вживав алкогольні напої. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці так і в медичному закладі, відмовляється.

Як вбачається з розписки ОСОБА_3 , складеної 12 січня 2024 року, останній прийняв на зберігання транспортний засіб Opel Vectra, державний номер НОМЕР_2 та зобов`язався не допускати ОСОБА_1 до керування автомобілем протягом доби.

Як вбачається з довідки інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Кременчуцького РУП І.Нечитайла від 12 січня 2024 року, по обліковим базам даних Національної поліції ОСОБА_1 посвідчення водія отримував серії НОМЕР_3 від 09 вересня 2011 року, протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не притягувався.

Також, дослідженим в судовому засіданні відеозаписом зафіксовано, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спілкування його з працівниками поліції, повідомлення працівником поліції йому про наявні в нього ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора Драгер, або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

Відповідно до п.п. 2, 16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМУ №340 від 08.05.1993 року, до керування транспортними засобами допускаються особи за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, тобто ті особи, які пройшли медичний огляд у порядку встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку до встановлених планів і програм та склали теоретичний та практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

Отже, презюмується, що посвідчення водія отримують лише ті особи, які успішно склали теоретичний іспит із знань ПДР України та всіх пов`язаних з ними законами та підзаконними нормативно-правовими актами, в тому числі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов`язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дана позиція повністю відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року, використовується судами як джерело права. Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працівником поліції було повідомлено які саме ознаки стану алкогольного сп`яніння в нього виявлено та запропоновано пройти тестування на алкотестері Драгер або пройти огляд у медичному закладі, а також роз`яснено право відмови від проходження огляду, чим ОСОБА_1 і скористався.

При цьому, слід зауважити, що чинними нормативно-правовим актами не передбачено обов`язку поліцейського щодо роз`яснення наслідків відмови від проходження огляду.

Всі інші доводи захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак стану алкогольного сп`яніння, невручення йому направлення для проходження огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, повністю спростовуються матеріалами справи, які проаналізовані суддею у їх сукупності та взаємозв`язку.

Щодо посилань захисника на необхідність виклику свідка ОСОБА_3 , слід зазначити, що судом неодноразово здійснювались виклики вказаного свідка шляхом направлення судових повісток на адресу, яка вказана захисником особи, що притягується до адміністративної відповідальності, судові повістки отримані, однак свідок жодного разу так і не з`явився до суду.

Отже, оцінюючи наявні докази адміністративної справи в їх сукупності та взаємозв`язку, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, згідно частини 2 статті 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП, яка є безальтернативною.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 605, 60 грн.

Керуючись статтями 40-1, 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Реквізити для сплати штрафів за порушення правил дорожнього руху: р/р 048999980313050149000016001; ЄДРПОУ: 37959255; одержувач: ГУК у Полтавській області; призначення платежу 21081300: серія ААД та № 296672.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджет 22030106

Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, стягнутий з ______ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору). При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а у разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 34 000 грн.

Стягувач: Держава.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяЖанна Олександрівна Баранська