Решение № 123729687, 10.12.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/15999/24

РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

1. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12454-10988/Г-03/8-2200/24 від 04.07.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

2. Зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком період роботи: з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998 член колгоспу в СГТзОВ "Оріон", виконував різні сільськогосподарські робот; з 01.01.2001 по 19.03.2002, з 12.06.2002 по 31.12.2002 був прийнятий в СФГ ім.Богдана Хмельницького згідно поданої заяви №4 від 12.06.2002, працював зварювальником.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за наслідками розгляду поданої позивачем заяви щодо зарахування до трудового стажу періодів роботи та доданих документів, відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 19.03.2002, оскільки записи заповнені з порушенням, а саме: інформація про виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік не завірена підписом бухгалтера колгоспу та печаткою, не зазначено документи на підставі яких внесено записи, відсутня інформація про реорганізацію колгоспу За періоди роботи з 12.06.2002 по 31.12.2002 року відсутня інформація в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначає, що у позивача наявний трудовий стаж 31 років 26 днів, в тому числі 22 роки 5 місяців 15 днів напрацьований страховий стаж та 8 років 7 місяців 11 днів - додатковий стаж. До страхового стажу при призначенні пенсії не враховано періоди роботи: з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 19.03.2002, оскільки записи заповнені з порушеннями, а саме: інформація про виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік не завірена підписом бухгалтера колгоспу та печаткою, не зазначено документи на підставі яких внесено записи, відсутня інформація про реорганізацію колгоспу та з 12.06.2002 по 31.12.2002, оскільки відсутня інформація в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Враховуючи зазначене, підстави для врахування до страхового стажу вищезазначених періодів роботи відсутні.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 01.11.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 29.05.2017 отримує пенсію по інвалідності, розмір якої обчислено відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

14.06.2024 ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій із заявою щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12454-10988/Г-03/8-2200/24 від 04.07.2024 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для врахування до стажу періодів роботи.

Згідно документів пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 31 рік 26 днів, в тому числі 22 роки 5 місяців 15 днів напрацьований страховий стаж та 8 років 7 місяців 11 днів - додатковий стаж.

До страхового стажу при призначенні пенсії не враховано періоди роботи:

- згідно записів трудової книжки колгоспника від 04.03.1998 НОМЕР_1 , оскільки трудова книжка заповнена з порушеннями вищезазначених Інструкцій, зокрема, на титульному аркуші зазначено дату заповнення 04.03.1998, а завірена "Наркевицькою селищною радою", хоча початок трудової діяльності з 31.12.1986 в СГТзОВ "Оріон".

- періоди роботи з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 19.03.2002, оскільки записи заповнені з порушеннями, а саме: інформація про виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік не завірена підписом бухгалтера колгоспу та печаткою, не зазначено документи на підставі яких внесено записи, відсутня інформація про реорганізацію колгоспу;

- періоди роботи з 12.06.2002 по 31.12.2002, оскільки відсутня інформація в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вважаючи вищенаведене рішення відповідача щодо незарахування стажу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пенсійним віком є встановлений законодавством вік, із досягненням якого, особа може претендувати на виплату пенсії за віком.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Зі змісту Листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №12454-10988/Г-03/8-2200/24 від 04.07.2024 вбачається, що згідно документів пенсійної справи страховий стаж ОСОБА_1 становить 31 рік 26 днів, в тому числі 22 роки 5 місяців 15 днів напрацьований страховий стаж та 8 років 7 місяців 11 днів - додатковий стаж.

До страхового стажу при призначенні пенсії не враховано періоди роботи:

- згідно записів трудової книжки колгоспника від 04.03.1998 НОМЕР_1 , оскільки трудова книжка заповнена з порушеннями вищезазначених Інструкцій, зокрема, на титульному аркуші зазначено дату заповнення 04.03.1998, а завірена "Наркевицькою селищною радою", хоча початок трудової діяльності з 31.12.1986 в СГТзОВ "Оріон".

- періоди роботи з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 19.03.2002, оскільки записи заповнені з порушеннями, а саме: інформація про виконання встановленого річного мінімуму за кожний рік не завірена підписом бухгалтера колгоспу та печаткою, не зазначено документи на підставі яких внесено записи, відсутня інформація про реорганізацію колгоспу;

- періоди роботи з 12.06.2002 по 31.12.2002, оскільки відсутня інформація в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Надаючи оцінку вищенаведеним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Абзацом 2 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Однак таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи1 на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п. 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за №22- 1(далі - Порядок №22-1). Наявність же таких сумнівів може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу.

У пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (пункт 2 Порядку).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637 ).

Суд вказує, що відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №588/647/17.

Суд встановив, що відповідно до записів у трудовій книжці від 04.03.1998 НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював:

- у період з 31.12.1986 по 31.12.1990 був членом колгоспу в СГТзОВ "Оріон", виконував різні сільськогосподарські роботи;

- у період з 31.12.1993 по 19.03.2002 працював зварювальником, 19.03.2002 був звільнений за власним бажанням Наказ №10 ст.36 КЗПП України.

- у період з 12.06.2002 по 12.03.2005 був прийнятий в СФГ ім. Богдана Хмельницького згідно поданої заяви №4 від 12.06.2002 працював зварювальником, 12.03.2005 звільнений по ст.6 36 п.1 КЗпП за згодою обох сторін, що підтверджується Протоколом №2 від 12.03.2005.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону №1058-IV).

Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (яка діяла до 2004) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Отже, законодавець передбачив зарахування до страхового стажу періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок. Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

Суд встановив, що записи в трудовій книжці колгоспника щодо відомостей про роботу, кількість відроблених людино-днів на рік, встановлений мінімум трудоднів внесені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Суд вважає, що наявні у копії трудової книжки від 04.03.1998 НОМЕР_1 записи є достатніми та належними, які дійсно підтверджують трудову діяльність позивача.

Суд зазначає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Виправлення в документах не може бути підставою для виключення певного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право а призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до пункту 2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 18 Порядку №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Тобто підтвердження трудового стажу на підставі показів свідків можливо у випадку відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості їх одержання.

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства і встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998 та з 01.01.2001 по 19.03.2002, з 12.06.2002 по 31.12.2002 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи викладене суд приходить до висновку про задоволення позову відповідно до вищенаведених мотивів.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн., тому, враховуючи приписи статті 139 КАС України, витрати необхідно присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Разом з тим, суд встановив, що в адміністративному позові, позивач зазначає, що докази по розмір витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, для вирішення питання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу позивач скористався своїм правом, визначеним частиною 7 статті 139 КАС України, подавши відповідну заяву, у якій просить відкласти вирішення питання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки надати усі докази понесених витрат буде можливим лише після вирішення справи по суті.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання доказів розміру судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення рішення по справі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо неврахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 19.03.2002 та з 12.06.2002 по 31.12.2002.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 31.12.1986 по 31.12.1990, з 31.12.1993 по 31.12.1998, з 01.01.2001 по 19.03.2002 та з 12.06.2002 по 31.12.2002.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Встановити ОСОБА_1 строк для надання доказів розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу - 5 днів з дня ухвалення рішення по справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 10 грудня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.В. Матущак