Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2024 рокуСправа №160/30459/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046850013808 від 06.11.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області переглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 31.10.2023, з урахуванням спірних періодів роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 31.12.1986, архівними довідками № С-73 від 16.10.2023 та № С-75 від 31.10.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 31.10.2023 він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком, до якої було додано необхідні документи. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 046850013808 від 06.11.2023 йому було відмовлено у призначенні пенсії. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки необхідний для призначення пенсії стаж підтверджується записами у його трудовій книжці та архівними довідками, доданими до заяви про призначення пенсії. Щодо вказаних у рішенні недоліків позивач зазначив, що недотримання правил ведення трудової книжки та іншої документації може мати наслідки для особи, яка допустила порушення, а не для працівника, та не може бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обчислення стажу при призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 24.11.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
05.12.2023 до суду надійшла подана у встановлений строк заява позивача про усунення недоліків з доданими до неї документами.
Ухвалою від 07.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію заяви ОСОБА_1 від 31.10.2023 про призначення пенсії з копіями доданих до заяви документів.
19.01.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог зазначив, що 31.10.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області прийнято рішення № 046850013808 від 06.11.2023 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу ОСОБА_1 не враховано періоди роботи у колгоспі «ім. Чапаєва» згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 31.12.1986 та архівною довідкою № С-73 від 16.10.2023, оскільки на титульній сторінці ім`я ОСОБА_2 (рос. мовою) не відповідає даним паспорта ОСОБА_3 (рос. мовою). Крім того, період роботи у колгоспі «ім. Леніна» з 01.08.1990 до 31.12.1998 зараховано частково, оскільки у наданій довідці № С-75 від 31.10.2023 ім`я, по батькові не відповідає паспортним даним. Рішення суду про встановлення факту належності позивачеві вказаних документів разом із заявою про призначення пенсії не надано.
До відзиву було додано витребувані судом докази.
Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 31.10.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відділу обслуговування громадян № 6 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, зарахування до загального стажу періодів роботи у колгоспах ім. Чапаєва та ім. Леніна.
За результатами розгляду заяви позивача та доданих до неї документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 046850013808 від 06.11.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У рішенні зазначено, що пенсійний вік, визначений ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 60 років, необхідний страховий стаж 30 років. Вік заявника становить 60 років, стаж - 23 роки 01 місяць 01 день. За результатами розгляду доданих до заяви документів не враховано періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 від 31.12.1986, архівною довідкою № С-73 від 16.10.2023 (період роботи у колгоспі «ім. Чапаева»), оскільки на титульні сторінці ім`я ОСОБА_2 (рос. мовою) не відповідає даним паспорта ОСОБА_3 (рос. мовою), та частково зараховано період роботи у колгоспі «ім. Леніна» з 01.08.1990 до 31.12.1998, оскільки у наданій довідці № С-75 від 31.10.2023 ім`я, по батькові не відповідають паспортним даним. Роз`яснено, що відповідно до п. 26 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвище особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Не погодившись із рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законі України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 1 Закону № 1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 7 Закону № 1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Частиною 1 статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, зокрема, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положеннями ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з частинами першою-другою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Постановою Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, в яких зазначено, зокрема, таке:
- трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів;
- трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу;
- в трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань, нагородження і заохочення за успіхи в роботі, передбачені статутом та правилами внутрішнього розпорядку колгоспу, інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди;
- всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою;
- заповнення трудових книжок і вкладишів до них виробляється на тій мові, на якій ведеться діловодство в даному колгоспі;
- відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу;
- відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), передбачено перелік документів, що додаються до заяви для призначення пенсії за віком.
Згідно з п.п. 3 п. 4.2 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку № 22-1.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.
Вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.
Відповідно до розрахунку стажу позивача (форми РС-право) до страхового стажу, обчисленого до 02.02.2015, зараховано такі періоди: 09.11.1981-01.11.1983 (військова строкова служба); 01.08.1990-10.04.1995 (робота в колгоспі); 11.04.1995-31.12.1995; 01.01.1999-25.03.2000; 01.04.2000-08.04.2000; 01.06.2000-30.11.2000; 01.01.2001-31.12.2003; 01.01.2004-05.04.2010; 06.07.2010-31.03.2014; 01.04.2014-02.02.2015, усього 23 роки 01 місяць 01 день.
У трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , заповненій вперше 31.12.1986, на титульній сторінці зазначено прізвище, ім`я, по батькові « ОСОБА_1 » (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_2 , професія, спеціальність шофер.
У паспорті позивача серії НОМЕР_2 , виданому 13.03.2001 Солонянським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, на другій сторінці зазначено відомості про прізвище, ім`я, по батькові « ОСОБА_1 » (російською мовою).
Трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_1 містить такі записи:
записи №№ 1, 2 - членство у колгоспі ім. Чапаєва у період 01.07.1980-25.07.1990;
записи № 3 01.08.1990 прийнятий у члени колгоспа ім. Леніна на посаду шофера;
запис № 4 -15.02.1995 переведений у члени КСП «Колос»;
запис № 5 03.03.2000 звільнений з членів КСП «Колос»;
записи №№ 6, 7 робота водієм у СТОВ «Колос» у період 25.03.2000-31.01.2008;
записи №№ 8, 9 робота водієм у СТОВ «Колос» у період 01.02.2008-05.04.2010;
записи №№ 10-13 робота у ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» у період 06.07.2010-31.03.2014;
записи №№ 14, 15 робота у ТОВ «Логістик Юніон» у період 01.04.2014-02.02.2015.
У військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 від 05.11.1981 зазначено його основну цивільну спеціальність шофер 3 кл., тракторист, період військової служби 09.11.1981-01.11.1983.
16.10.2023 Архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області видано позивачу архівну довідку № С-73 про те, що за документами архівного фонду «Колгосп ім. Чапаєва» у книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспників значиться « ОСОБА_1 », рік народження 1963, за наявними документами працював у 1980-1981, 1983-1990 рр. У довідці містяться, зокрема, відомості про трудову участь у колгоспному виробництві (кількість вироблених трудоднів).
31.10.2023 вказаною архівною установою видано позивачу архівну довідку № С-75 про те, що за документами архівного фонду «Колгосп ім. Леніна» у книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспників з 1990 року до 1995 року значиться « ОСОБА_1 », у книгах обліку розрахунків з оплати праці значиться у 1996 році « ОСОБА_4 », з 1997 року до 1998 року « ОСОБА_5 », у 1999 році « ОСОБА_1 ». За наявними документами працював з 1990 року до 1999 року. У довідці містяться, зокрема, відомості про трудову участь у колгоспному виробництві (кількість вироблених трудоднів).
Судом встановлено, що страховий стаж позивача обчислено відповідачем з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнооюов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5), зараховано до страхового стажу період строкової військової служби та частково зараховано період роботи згідно з архівною довідкою № С-75 від 31.10.2023.
Зараховані до страхового стажу позивача періоди роботи частково збігаються із періодами роботи відповідно до записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 .
Підставою для неврахування трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 та архівних довідок № С-73 від 16.10.2023 та частково № С-75 від 31.10.2023, виданих Архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області, відповідач зазначає невідповідність зазначених у них імені ( ОСОБА_6 ОСОБА_7 ) та по батькові (не зазначено у книгах обліку розрахунків по оплаті праці у 1996-1998 рр.) вказаним у паспорті позивача.
Дійсно, у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 , заповненій вперше 31.12.1986, зазначено ім`я « ОСОБА_2 » (російською мовою), що не відповідає зазначеному у поспорті позивача «Геннадий». Розбіжності у написанні прізвища, по батькові і дати народження позивача у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 та його паспорті відсутні.
Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що трудова книжка колгоспника НОМЕР_4 містить неправдиві або недостовірні відомості щодо періодів трудової діяльності ОСОБА_1 .
З урахуванням обставин справи, встановлених на підставі досліджених судом доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що незарахувавши до страхового позивача періоди його роботи відповідно до трудової книжки колгоспника НОМЕР_4 , з урахуванням архівних довідок № С-73 від 16.10.2023 та № С-75 від 31.10.2023, виданих Архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області, відповідач дійшов передчасного висновку про відсутність необхідного страхового стажу для призначення позивачу пенсії за віком.
Як встановлено з матеріалів справи, відповідач не досліджував записи у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_4 та не врахував у повному обсязі надані на їх підтвердження архівні довідки № С-73 від 16.10.2023 та № С-75 від 31.10.2023, видані Архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046850013808 від 06.11.2023 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 31.10.2023 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням записів про періоди роботи позивача згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 та архівними довідками № С-73 від 16.10.2023 та № С-75 від 31.10.2023, виданими Архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
З системного аналізу матеріалів справи та наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з виходом за межі позовних вимог.
Як встановлено з матеріалів справи позивачем понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3308139400.1 від 16.11.2023.
Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046850013808 від 06.11.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 31.10.2023 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням записів про періоди роботи ОСОБА_1 згідно з трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 та архівними довідками № С-73 від 16.10.2023 та № С-75 від 31.10.2023, виданими Архівною установою «Трудовий архів» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 12.12.2024.
Суддя В.В. Рянська
Судебное решение № 123726346, Дніпропетровський окружний адміністративний суд было принято 12.12.2024. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 160/30459/23. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: