Решение № 123724423, 12.12.2024, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1607/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ ЕН ЕМ УК РА ЇН И

12.12.2024 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

за участі:

позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Ткачука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Корець, за правилами спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за за позовом ОСОБА_1 до поліцейської ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції Герус Алли Миколаївни, ГУНП в Рівненській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

Адвокат Ткачук В.М. інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вказуючи, що 06 вересня 2024 року постановою ЕНА № 2992380 його довірителя було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн. за порушення п. 2.1 «а» ПДР України. Дану постанову вважає необґрунтованою та незаконною, адже вона була складена з грубими порушеннями та без дослідження всіх обставин справи. Зокрема, згідно оскаржуваної постанови 06.09.2024 о 12.18 год у с. Новий Корець, Рівненського району, Рівненської області, по вул. Нова, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 бдучи позбавленим права керування транспортними засобами. Зазначає, він взагалі не керував транспортним засобом. Перебував в автомобілі на пасажирському сидінні, а керувала автомобілем дружина, ОСОБА_2 . Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам закону, оскільки ОСОБА_1 не вчиняв інкримінованого йому правопорушення. При винесені оскаржуваної постанови інспектор поліції порушив вимоги КУпАП, Закону України «Про Національну поліцію України», його провина у скоєнні правопорушення жодними доказами не доведена. Враховуючи вищевикладене, представник позивач просив скасувати оскаржувану постанову в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП.

Позивач в судовому засіданнні позовні вимоги підтримав. Вказав, що дав дружині покерувати автомобілем щоб та відновила свої водійські навчики, тим більше вона і є власником автомобіля. Дружина проїхала близько 200-300 метрів по вулиці Нова, що у с. Новий Корець, Рівненської області. Автомобіль поліцейських, що їхав позаду з включеними синіми та червоними проблисковими маячками не бачив та звукової сигналізації не чув.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги просив задоволити в повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Представник ГУНП в Рівненській області та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з`явилися, хоча про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином, в установленому законом порядку. У встановлений судом строк відзив на позов не подано.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 06 вересня 2024 року, на прохання свого чоловік ОСОБА_1 , з доми відвозила сміття. Приїхавши додому, на вулиці побачила поліцейських, які вказали, що у її автомобілі не світилась задня фара. Після чого чоловік продемонструва поліцейським, що всі світлові прилади в автомобілі в справному стані. Потім поліцейські стлали перевіряти документи чоловіка та пред`явили йому, що він керував транспортним засобом, будучи особою позбавленої права керування. Поліцейським повідомила, що саме вона керувала автомобілем, хоча не має посвідчення водія відповідної категорії. Також суду показала, що в останнє керування транспортним засобом тридцять років тому, але навиків в керуванні не втратила.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, показання свідка та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Зі змісту вказаної постанови встановлено, що ОСОБА_1 , 06.09.2024 о 12.18 год у с. Новий Корець, Рівненського району, Рівненської області, по вул. Нова, 23, керував транспортним засобом «Peugeot Partner» д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

ПДР України встановлено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Доводи позивача та його представника в судовому засіданні про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є безпідставними, неспроможними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема і переглянутому відеозапису з камери поліцейського. Зокрема, з переглянутиого відеофайлу №0000000_00000020240906121833_0007 на відрізку 12:19:40-12:19:42 на запитання поліцейського чому ОСОБА_1 не зупинився на вимогу, той відповів, що «не чув…включив голосно магнітофон». З переглянутого відео видно, що ОСОБА_1 знаходився біля дверей водійського місця, а його дружина ОСОБА_2 перебувала біля передніх дверей пасажирського місця. Будь яких повідомлень, що автомобілем керувала ОСОБА_2 , ОСОБА_1 не висловлював, таку версію озвучив лише після того, як інспектор Поліщук В. повідомив, що буде складати постанову. З відео також видно, що ОСОБА_2 спочатку також не повідомляла, що вона керувала траспортним засобом, лише згодом запропонувала поліцейським скласти постанову щодо неї .

Твердженння та аргументи ОСОБА_1 повністю спростовуються матеріалами справи та є абсолютно ним надуманими, націленими на уникнення відповідальності. Більше того, пояснення надані ним в судовому засіданні вступають в повне протиріччя, з переглянутим відеозаписом та наданими ним письмовими поясненнями від 06 вересня 2024 року, відповідно до яких він взагалі не перебував в автомобілі, а почувши сирену поліцейського автомобіля вийшов з будинку, коли дружина заїхала на подвір`я. Суд також враховує те, що ОСОБА_1 , під час розляду справи про адміністративне правопорушення, добровільно надавав посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, тобто в тій ситуації він асоціював себе як водій транспортного засобу, його позиція була змінена лише після усвідомлення реальності притягнення його до адміністративної відповідальності.

Щодо показань свідка ОСОБА_2 , яка є дружиною позивача, то суд вважає їх неправдивими, оскільки дані нею як зацікавленою особою в доказуванні в невинуватості свого чоловіка. Своїми показанням свідок ОСОБА_2 намагається відвести від відповідальності. Такі показання нічим не підтверджені та взагалі суперечать іншим зібраним доказам у справі про адміністративне правопорушення. Більш того, тверження свідка про те, що навчаючить на курсах тракториста близько тридцяти років тому, а після чого ні разу не керувала транспортими засобами, суд вважає неспроможними та об`єктивно не можливими, оскільки керування транспортним засобом, з механічною коробкою передач,(що в даному випадку), вимагає відповідних знань та навичків, які апріорі не можливо відновити за один раз.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на не досить добросовісну та етично немотивовану поведінку поліцейського ОСОБА_4 , який при розгляді справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом, запевняв особу, яка притягується до адміністративної відповідальності у тому, що питання не зупинки на вимогу поліцейського він уникне, фактично самоусунувшись від притягнення ОСОБА_1 за фактом не зупинки на вимогу поліцейського. Також суд вважає неприпустимою поведінку поліцейського ОСОБА_4 , який під час розгляду справи курив електронну сегарету.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 р. за № 1576/29706, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та Законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи.

Щодо встановленого порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення та відповідності дій поліцейських у вказаній справі встановленим правилам та вимогам суд вважає за необхідне вказати таке.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (ст. 126 КУпАП).

Відповідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

При цьому, у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, ухвалюється на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно ст. 279 КУпАП чітко встановлено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, який розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Поліцейський в своїй діяльності зобов`язаний керуватися як вказаними законодавчими актами, так і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за № 1395.

Згідно з пунктом 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Однак, постанова у справі про адміністративне правопорушення складена відповідачем без дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка передувала б ухваленню постанови, тобто не у відповідності до вимог ст. 247, 251, 279, 283 КУпАП та п.п. 9, 10 розділу ІІІ згаданої Інструкції.

При перегляді відеофайлу №0000000_00000020240906125313_0010 встановлено, що поліцейським, який розглядав справу був ОСОБА_4 , саме він на відрізку 12:59:04-12:59:10 роз`яснює ОСОБА_1 його права та обов`язки, саме ОСОБА_4 відбирав у Фесюка В.П. пояснення та виніс оскаржувану постанову. Хоча в постанові, яка оскаржується серії ЕНА №2992380 від 06.09.2024 особою, яка розглянула справу та винесла постанову зазначена поліцейська Герус А.М..

Тому, розгляд справи про адміністративне правопорушення не було здійснено з дотриманням встановленого порядку, постанова винесена не уповноваженою особою.

Відповідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За встановлених і наведених судом обставин, суд вважає, що відповідачем було незаконно ухвалено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Враховуючи встановлені та наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідач склав оспорену постанову без фактичного розгляду справи (не упоноваженою особою).

За таких обставин, необхідно визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн. з направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області. При цьому, суд вважає, що скасування постанови та направлення справи на новий розгляд є належним способом для забезпечення дотримання законних прав та інтересів позивача при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Постанову серії ЕНА № 2992380 від 06 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 гривень - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП направити на новий розгляд до ВП № 7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місця проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ГУНП в Рівненській області, код ЄДРПОУ: 40108761, 33000, м. Рівне, вул. Миколи Хвильового, 2.

відповідач: поліцейська Герус Алла Миколаївна, вул. Київська, 11, м.Корець, Рівненський район, Рівненська область.

Суддя: