Решение № 1237048, 12.12.2007, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа

За позовом

до відповідача

Суддя

Представники:

Від позивача:

Від відповідача:

Суть спору : Одеським національним морським університетом ( далі –позивач) заявлено вимога про стягнення з приватного малого підприємства „Ерон” ( далі –відповідач) необґрунтовано завищеної вартості виконаних робіт на суму 7 770 гривень, інфляційних витрат в розмірі 2 657,34 гривень., 3% річних в сумі 691 гривень.

Представник позивача вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомленний належним чином про час та місце розгляду справи за наявною у позові адресою, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення від 05.11.07 р. згідно якого по зазначеній адресі відповідач не знаходиться. Отже справа розглядається згідно вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

23 вересня 2002 року між сторонами по даній справі укладений Договор підряду № 9, відповідно до п. 1.1 якого замовник, тобто позивач по справі, доручає, а підрядник, тобто відповідач по справі, приймає на себе зобов’язання на здійснення установки вимикачів навантаження масляних вимикачів на стороні 6 000 вольт ТП-1751.

Згідно п. 4.1 цього договору вартість робіт складає 26 071,60 гривень.

1 грудня 2002 року між сторонами по даній справі укладений Договор підряду № 17, відповідно до п. 1.1 якого замовник, тобто позивач по справі, доручає, а підрядник, тобто відповідач по справі, приймає на себе зобов’язання на здійснення випробувань контурів заземлення заземлених пристроїв.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків від 21.09.2004 р. складеного та засвідченого печатками обох сторін по справі, борг відповідача складає 7770 гривень.

Крім того, 21.09.2004 р. відповідачем ( директором ПМП „Ерон”) на адресу позивача наданий гарантійний лист, згідно якого відповідачем запрошений дозвіл за власний рахунок виконати додатковий обсяг ремонтно - будівельних робіт.

Будівельні роботи відповідачем не були виконані, що свідчить про невиконання з боку відповідача вказаних вище зобов’язань, тобто вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до цих вимог відповідачеві нараховано : інфляційних витрат в розмірі 2 657,34 гривень, 3 % річних в сумі 691 гривень, згідно наданого розрахунку, який господарський суд вважає правильним, оскільки він відповідає вимогам закону.

Таким чином, борг відповідача складає : суму основного боргу в розмірі - 7 770 гривень, інфляційних витрат в розмірі 2 657,34 гривень, 3 % річних в сумі 691 гривень.

Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене і, керуючись статями 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного малого підприємства „Ерон” (Одеська область місто Білявка, вул..Мира,11, р/р 2600130110719 в „Ощадбанк України”, МФО 388078, код 19213170) на користь Одеського національного морського університету ( м. Одеса, вул. Мечнікова, 34; р/р 32227004000121 в УДК у Одеській області, МФО 828011, код 01127777 ) суму необґрунтовано завищену вартість виконаних робіт –7 770 /сім тисяч сімсот сімдесят/ гривень, інфляційних витрат в розмірі 2 657 /дві тисячі шістсот п’ятдесят сім/ гривень 34 копійки, 3 % річних в сумі 691 /шістсот дев’яносто одна/ гривна, державне мита в сумі 112 /сто дванадцять/ гривень та суму витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 /сто вісімнадцять/ гривень.

Рішення набирає чинності в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя