Решение № 123701434, 03.12.2024, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/211/24

Справа № 470/776/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

29серпня 2024року позивач звернувся до суду з відповідним позовом, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Єрмоловим Є.М., діючим на підставі договору про надання правової допомоги № 040122ПБ від 04 січня 2022 року.

В позові зазначено, що 24 січня 2022 року відповідач ознайомився з умовами кредитування, підписав паспорт кредиту, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1) тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн.; 2) тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3) строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією; 4) процентна ставка, відсотків річних: 42,0%; 5) розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; 6) проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості, в розмірі: 60,00%. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 18 липня 2024 року має заборгованість, в розмірі 251017.82 грн., яка складається з наступного: 201697,31 грн. заборгованість за тілом кредиту, 49320,51 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2022 року, в розмірі 251017,82 грн. та судовий збір у розмірі 3012,21 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив клопотання про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі. Протягом підготовчого провадження направив на адресу суду відповідь на відзив, у якій заперечення відповідача проти нарахування заборгованості за відсотками, викладені у відзиві на позовну заяву, вважав безпідставними, оскільки відповідач не надав будь-яких доказів про проходження ним військової служби за призовом під час мобілізації, до позивача із заявою про не нарахування йому відсотків за кредитом як військовослужбовцю не звертався, а відсотки, які йому нараховані, є платою за користування кредитом, а не відповідальністю за прострочення виконання зобов`язання, передбаченою ст.625 ЦК України.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, протягом підготовчого провадження направив на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги позивача визнав лише стосовно заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 201697,31 грн., а вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, в розмірі 49320,51 грн., вважав безпідставними, оскільки за вимогами ч.2 ст.625 ЦК України їх можна зменшити, з урахуванням принципу розумності, справедливості та пропорційності, він є військовослужбовцем, а тому за вимогами ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відсотки за його кредитом нарахуванню не підлягають, а розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є належним доказом існування заборгованості за відсотками.

Оскільки представникпозивача тавідповідач всудове засіданняне з`явилися,відповідно доч.2ст.247ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази суд дійшов наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2022 року, на підставі заяви відповідача, підписаної власноручно, між акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" та відповідачем було укладено кредитний договір б/н про отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Вказаний договір складається із заяви відповідача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та паспорту споживчого кредиту, де своїм підписом відповідач підтвердив, що він ознайомився та погоджується із запропонованими банком умовами кредитування (а.с.42-71).

У відповідності до підписаної відповідачем заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, сума кредитного ліміту за кредитною карткою визначається банком, але не перевищує 200000 грн., строк кредитування до 12 місяців з пролонгацією, розмір мінімального обов`язкового платежу - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення, процентна ставка 42% річних для карт Універсальна, а процентна ставка при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту - 84 % річних (а.с.42-63).

Факт отриманнякредитних коштіввідповідачем підтвердженовипискою порахунку (а.с.23-39).

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк передав відповідачу кредитну картку, однак останній не виконав взятих на себе зобов`язань, не сплатив у встановлений строк суму щомісячних платежів та проценти за користування кредитом, а тому станом на 18 липня 2024 року йому нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, в розмірі 251017,82 грн., з яких: 201697,31 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 49320,51 грн. заборгованість за відсотками (а.с.15-22).

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Згідно з пунктом 6 статті 3ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про необхідність зменшення відсотків за укладеним з позивачем договором, у відповідності до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, оскільки вони є несправедливими, судом до уваги не приймаються, оскільки згідно ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а приписами ч.2 ст.625 ЦК України можливості зменшення заборгованості за відсотками, які передбачені умовами укладеного між сторонами договору, не передбачено.

Крім того не приймаються до уваги судом і доводи відповідача про протиправність нарахування йому відсотків за вказаним кредитним договором через перебування його на військовій службі в період воєнного стану, оскільки за вимогами п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» доказів участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, відповідачем ані позивачу, ані суду не надано. Відповідачем направлено на адресу суду лише довідку старшого інспектора відділу кадрового забезпечення УПОП №2 ДПОП «ОШБ «Лють» від 22 листопада 2023 року про проходження ним служби в Національній поліції України на посаді інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №2 полку управління поліції особливого призначення №2 Департаменту поліції особливого призначення «Об`єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (а.с.106).

Також на думку суду є хибними доводи відповідача про те, що розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є належним доказом існування заборгованості за відсотками за вказаним кредитним договором, оскільки за вимогами ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а за положеннями ч.1 ст.81 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Власного розрахунку заборгованості за відсотками відповідач до суду не надав.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору та не в повному обсязі розраховувався з позивачем за кредитом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 201697,31 грн. та заборгованості за відсотками, в розмірі 49320,51 грн., є обґрунтованими i підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк",код ЄДРПОУ14360570, заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2022 року, в розмірі 251017,82 (двісті п`ятдесят одна тисяча сімнадцять грн. 82 коп.) грн., з яких: 201697,31 грн. заборгованість за тілом кредиту та 49320,51 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь акціонерного товариствакомерційний банк"ПриватБанк",код ЄДРПОУ14360570, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 3012,21 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", місце знаходження: індекс 01001, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 15 вересня 2021 року органом 4819, місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09 грудня 2024 року.

Суддя С. А. Луста