Решение № 123649518, 18.11.2024, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21040/24

Провадження № 2/686/5745/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

18 листопада 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді Козак О.В.,

при секретарі Кошельник Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

В липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 21 січня 2022 року Золотих О.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі статті 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, пропонує звернути стягнення з громадянина України, яким є ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження невідомо, місце роботи невідомо, реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , який є Боржником за Договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року, укладеним з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», ідентифікаційний код юридичної особи 41084239, (Кредитор), далі іменоване - Стягувач, заборгованості за Договором 160120-КС-002 від 03.12.2020 року. Строк платежу за Договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованостіпроводиться заперіод з03.12.2020року по13.12.2021року.Сума заборгованостістановить 172475,81гривень,що складаєтьсяз: 73797,53гривень -прострочена заборгованістьза сумоюкредиту; 95478,28 гривень - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3200,00 гривень - прострочена заборгованість за комісією. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, розмірі 640 грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню Боржника на користь Стягувача становить 173 115,81 гривень. Зареєстровано в реєстрі за №22474.

Даний виконавчий напис пред`явлено для примусового виконання до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за ВП №69260447 від 17.06.2022 р.

Щодо наявності спору про заборгованість, позивач вказав, що всупереч умовам договору та позиції Верховного Суду викладеної в Постанові від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12, нотаріус вчинив виконавчий напис та незаконно стягнув заборгованість в сумі 14 607,00 грн. за період з 17.02.2020 р. по 22.05.2020 р., оскільки за вказаний період часу, згідно умов Заявки до кредитного договору не могло бути нараховано жодної заборгованості окрім заборгованості в порядку статті 625 ЦК України.

Нотаріус не вчинив жодної дії спрямованої на встановлення факту безспірності заборгованості, а вона очевидно що є спірною, та не підтверджена жодним доказом та суперечить законодавству.

Він вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню з нижчевикладених підстав.

Сторона позивача не погоджується із сумою загальної заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, тобто в даному випадку існує спір про те, що заборгованість визначена невірно.

Крім того, саме по собі вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів - в тому числі за кредитними договорами.

Позивач вважає, що виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню в зв`язку із наступним:

- нарахування заборгованості суперечить п.54 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12;

- нотаріусом не перевірено факт безспірності заборгованості на що звертає увагу Верховний суд в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16;

- нотаріус вчинив виконавчий напис, на підставі документів які не підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- відсутня виписка з особового рахунка, що є обов`язковою для вчинення виконавчого напису;

- нотаріус при вчиненні виконавчого напису керувався п.2 Переліку, який постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 визнано незаконним та нечинним;

- вчинення виконавчого напису на нотаріально не посвідченому договорі суперечить висновкам Верховного Суду, що викладені в п.83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 по справі № 910/10374/17, позиції Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 та від 12 березня 2020 року у справі N 757/24703/18-ц.

З врахуванням наведеного, позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22474, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., в якому запропоновано звернути стягнення з громадянина України ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», який є стягувачем за виконавчим провадженням ВП № 69260447; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь громадянина України ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати а саме: 12500,00 грн. - витрати на правничу допомогу; 968,96 грн. - судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру; 605,60 грн. - судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

В судове засідання позивач не з`явився, його представник подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечила.

Представник відповідача, треті особи в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення, враховуючи, що позивач не заперечив проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. було вчинено виконавчий напис в реєстрі № 22474 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 172475,81 грн. за Кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА».

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 640грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 173115,81 грн.

Строк платежу за кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 03.12.2020 року по 13.12.2021 року.

Постановою старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Боднарчука Д.Л. від 17.06.2022 року відкрито виконавче провадження № 69260447, по примусовому виконанню виконавчого напису нотаріуса № 22474 від 21.01.2022 р., який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.

Вказані обставини підтверджуються: виконавчим написом № 22474 від 21.01.2022 р., який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О.; постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2022 р.; постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 05.10.2023 р.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року.

Згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

На підставі пунктів 3.1. та 3.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно п.2.1 глави 16 вказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 вказаного Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 1 вищевказаного Переліку документів передбачено, що нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 27 березня 2019 року№ 137/1666/16-ц.

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Відповідно до ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам закону. Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 зазначила наступне.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п.п.78-83).

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 (п.87).

Проте, незважаючи на вищевказані вимоги закону, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус в свою чергу всупереч правилам, встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вчинив виконавчий напис № 22474 від 21.01.2022 р., яким з позивача звернуто стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 172475,81 грн. заборгованості за кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року, який нотаріально не посвідчений та плату за вчинення виконавчого напису.

Відповідно до ст.81 ЦПК України відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» суду не надано доказів того, що: позивачу направлялась письмова вимога про усунення порушень за кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року. У зв`язку з чим, позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої для стягнення.

Не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), розрахунок заборгованості за тілом кредиту та відсотками, тобто безспірності заборгованості.

Таким чином, вчиняючи 21.01.2022 р. виконавчий напис № 22474, приватний нотаріус Золотих О.О. неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і слід визнати таким, що не підлягає виконаннювиконавчий напис №22474 від 21.01.2022 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року.

Щодо судових витрат у справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч.3-6 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником відповідача подано до суду клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу, оскільки вартість послуг адвоката є необґрунтовано завищеною та неспівмірною із часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаної адвокатом роботи, значенню справи для учасників.

При цьому представником відповідача необґрунтовано та не доведено не співмірності витрат позивача на правничу допомогу надану адвокатом у даній справі - складності справи, виконаній адвокатом роботі, витраченому ним часу на виконання робіт, обсягу наданих послуг з врахуванням значення справи для учасників процесу враховуючи суму заборгованості за кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року, на яку було звернуто стягнення з позивача за оспорюваним виконавчим написом нотаріуса.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1574,56 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12500 грн., які підтвердженні належними доказами, а саме Договором №1004 про надання правничої допомоги від 11.07.2024 р., Актом приймання-передачі наданої правової допомоги №1 від 31.07.2024р. до Договору №1004 про надання правничої допомоги від 11.07.2024 р., квитанцією від 19.07.2024 р., детальним описом робіт (наданих послуг) від 31.07.2024 р..

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,247,258,259,263-265,280 ЦПК України, ст.ст.15,16,18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №22474 від 21.01.2022 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованості за кредитним договором №160120-КС-002 від 03.12.2020 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 1574,56 грн., 12500 грн. витрат на правничу допомогу, а всього разом 14074,56 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411).

Треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович (адреса: 01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 16); Перший відділ державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 37225066, адреса: 29018, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2)

Дата складання повного тексту рішення суду 28.11.2024 року.

Суддя: