Решение № 123640902, 06.12.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/3496/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну (вулиця Квітки-Основ`яненка, 4/6, місто Харків, 61003) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, Театральний майдан, буд.1) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ІНВЕСТ 87» ( вулиця Є. Єніна (Бакуліна), 11, місто Харків, 61166) про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Харківський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ІНВЕСТ 87», в якому просить:

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ІНВЕСТ 87» (61166, м. Харків, вулиця Є. Єніна (Бакуліна), 11, код ЄДРПОУ: 40368610) на користь Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну (61003, м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 4/6, код ЄДРПОУ 01275992, МФО 820172; UА488201720314281004203008701 в Державній казначейській службі України) 18 053 гривень 97 копійок, з них: 8 934 гривні 86 копійок - орендна плата, 5 956 гривень 56 копійок - ПДВ, 3 162 гривні 55 копійок - податок на землю.

- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ІНВЕСТ 87» (61166, м. Харків, вулиця Є. Єніна (Бакуліна), 11, код ЄДРПОУ: 40368610) на користь Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну (61003, м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 4/6, код ЄДРПОУ 01275992, МФО 820172; р/р UА248201720344251004300008701 в Державній казначейській службі України) судовий збір у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо внесення орендної плати, з урахуванням ПДВ, та щодо відшкодування податку на землю за умовами договору оренди №6332-Н від 23.05.2017 та договору про відшкодування витрат балансоутримувача на оплату комунальних послуг до Договору оренди №6332-Н від 23.05.2017.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3496/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачеві, згідно ст. 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, Театральний майдан, буд.1, код ЄДРПОУ 44223324).

21.10.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін за вх. № 26407.

22.10.2024 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано відзив на позовну заяву за вх. № 26682.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.10.2024 в задоволенні клопотання ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ 87» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін (вх. № 26407 від 21.10.2024) - відмовлено.

Інших заяв чи клопотань сторонами подано не було.

В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

23 травня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ ІНВЕСТ 87» (далі Орендар) було укладено договір оренди № 6332-Н.

Відповідно до умов договору оренди державного майна № 6332-Н від 23.05.2017 року, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення кімнати № 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 20, 21, 22, 26, 27 на 4-му поверсі 5-ти поверхового громадського будинку з навчальними майстернями та кабінетами, загальною площею 158,8 м2 , за адресою: місто Харків, вулиця Бакуліна, 11, що перебуває на балансі Харківського фахового коледжу будівництва, архітектури та дизайну.

Відповідно до п.10.1. Договору, цей договір укладено на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 23.05.2017 року до 23.04.2020 року.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року-3310 грн. 86 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувача щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним. На рахунок, визначений Балансоутримувачем орендна плата перераховується у розмірі 50 відсотків.

Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору оренди № 6332-Н від 23.05.2017 року, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні: Державний бюджет - 70 %, Балансоутримувач - 30 %.

Договором № 2 від 26.06.2020 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.05.2017 року № 6332-Н, внесено зміни у розділ орендна плата. Зокрема, встановлено, що розмір орендної плати становить 5083 грн. 33 коп. (пункт 3.1.). Продовжено строк дії Договору до 23.03.2023 року (пункт 10.1).

Також, відповідно до пункту 5.12. договору оренди державного майна № 6332-Н від 23.05.2017 року, між Балансоутримувачем та Орендарем, було укладено Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на оплату комунальних послуг до Договору оренди № 6332-Н від 23.05.2017 року. За цим договором Балансоутримувач здійснює оплату комунальних послуг, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на оплату комунальних послуг за водопостачання та податку на землю, з урахуванням інфляції.

Як вказує позивач, 31.05.2023 року, за угодою сторін, договір оренди № 6332-Н від 23.05.2017 року було припинено та складено акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності.

Однак, за твердженнями позивача, передбачені договором оренди та договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на оплату комунальних послуг, орендарем систематично не виконувались, орендна плата не сплачувалась, також не компенсувалась оплата земельного податку, внаслідок чого на момент припинення дії договору оренди № 6332-Н у ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ 87» перед Балансоутримувачем утворився борг у сумі 18 053 гривень 97 копійок, з них: 8 934 гривні 86 копійок - орендна плата, 5 956 гривень 56 копійок - ПДВ, З 162 гривні 55 копійок - податок на землю.

27 травня 2024 року Балансоутримувачем (позивачем) на адресу ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ 87» було направлено претензію з проханням в добровільному порядку оплатити суму боргу.

18 червня 2024 року від ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ 87» на адресу балансоутримувача надійшла відповідь, в якій ТОВ «СІТІ ІНВЕСТ 87» із сумою боргу не погоджується.

В свою чергу, позивач стверджує, що всі можливі перерахунки та корегування, які балансоутримувач державного майна міг зробити для зменшення сум нарахувань - були зроблені. Інших підстав, які були б передбачені законодавством, для зменшення суми оплати орендарем орендної плати та земельного податку - немає.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ч. 1 ст.762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі (ч.3 ст.286 ГК України).

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з чч. 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.

Так, згідно розрахунку позивача за відповідачем за Договором оренди № 6332-Н від 23.05.2017 за період жовтень 2022 року травень 2023 року рахується заборгованість з орендної плати у розмірі 8934, 86 грн. та заборгованість з ПДВ у розмірі 5 956, 56 грн.

Також, згідно розрахунку позивача, за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на оплату комунальних послуг до Договору оренди № 6332-Н від 23.05.2017 року за відповідачем рахується заборгованість з податку на землю у розмірі З 162, 55 грн.

Втім заперечуючи проти позову, відповідач вказує:

По-перше, позивачем до позовної заяви не наданий розрахунок суми заборгованості, а лише додані бухгалтерські довідки про стан розрахунків з відповідачем, які підписані лише позивачем.

По-друге, відповідно до Постанови КМУ №634 від 27.05.2022р., зі змінами внесеними згідно з Постановами КМ № 1026 від 13.09.2022р., № 1236 від 18.10.2022р., № 280 від 24.03.2023р., № 35 від 16.01.2024р., № 512 від 07.05.2024р., встановлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 цієї Постанови, здійснюється з урахуванням змін, затверджених Постановою КМ № 512 від 07.05.2024, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів згідно з Постановою КМ № 512 від 07.05.2024, а саме - 1-1) орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.

Згідно інформації з Переліку, що Затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309, зі змінами та доповненнями, території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією :

1. Території, на яких ведуться (велися) бойові дії

2. Території активних бойових дій

Код UA63120270000028556 Найменування Харківська міська територіальна громада

Дата початку бойових дій 24.02.2022

Дата завершення бойових дій 15.09.2022

Тобто, будь-яка заборгованість зі сплати орендної плати повинна розраховуватись з урахуванням зазначених вище норм.

- По-третє, між позивачем та відповідачем був підписаний та скріплений печатками акт обстеження від 15.09.2022р. (у складі комісії з представників позивача та відповідача) з обстеження пошкодження орендованих нежитлових приміщень, та зафіксовано, що без відновлення зазначені приміщення не можливо використовувати (пошкоджені вікна, системи водопостачання та водовідведення, теплопостачання), тобто приміщення повністю непридатні до використання за їх цільовим призначенням. Надалі були складені ще 3 (три) акти обстеження приміщень у зв`язку з повторними пошкодженнями від агресії Російської федерації.

- По-четверте, між відповідачем та позивачем були підписані двосторонні акти звірки взаєморозрахунків станом на 01.02.2023 року та станом на 01.04.2023р., в яких визначено сальдо «0,00» гривень, тобто взагалі будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, що підтверджено підписом та печаткою позивача.

По-п`яте, відповідач направляв листи до Регіонального відділення Фонду державного майна та позивача з мотивованим обґрунтуванням та заявами про не нарахування орендної плати та компенсації плати за землю у зв`язку з руйнуванням приміщень та неможливістю їх використання за цільовим призначенням. Проте, позивач не здійснив необхідні для балансоутримувача дії для внесення інформації про пошкоджене майно у відповідний реєстр для зменшення ставки земельного податку та призупинення нарахування орендної плати до відновлення приміщень до стану придатного до використання.

Відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу Українивизначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, відповідно до підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 р., за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 р. або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 р. або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене, зокрема, на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях).

Підпунктом 4 пункту 1 даної постанови Кабінету Міністрів України (у редакції від 27.05.2022) орендарям, на територіях, визначених у підпунктах 2 і 3 цього пункту, орендна плата нараховується у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати, встановленої договором оренди (з урахуванням її індексації) після 30 вересня 2022 р. і 30 травня 2022 р. відповідно і до закінчення строку, визначеного в абзаці першому цього підпункту (на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування).

Постановою Кабінету Міністрів України № 512 від 07.05.2024 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка набрала чинності 08.05.2024, пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 було доповнено підпунктом 1-1 такого змісту:

«орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку».

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій наказом №309 від 22.12.2022, Харківська міська територіальна громада перебувала у переліку територій активних бойових дій з 24.02.2022 по 15.09.2024.

Зі змісту наведених положень постанов Кабінету Міністрів №634 від 27.05.2022 та № 512 від 07.05.2024 випливає, що орендарів державного або комунального майна, яке розташоване, зокрема, на території Харківської області (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях), звільнено від орендної плати на період воєнного стану, але в будь якому разі - не довше ніж до 30 вересня 2022 року, а починаючи з 01.10.2022, плата за відповідними договорами оренди має становити 50% розміру орендної плати, встановленої цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.02.2023 та станом на 01.04.2023 між сторонами були підписані акти взаєморозрахунків за Договором № 6332-Н від 23.05.2017, в яких за період січень 2022 року березень 2023 року визначено сальдо «0,00» гривень, тобто взагалі будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Отже, відсутність заборгованості за договором оренди за період січень 2022 року березень 2023 року підтверджено підписом та печаткою позивача.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, а саме в липні 2023 року, позивачем було здійснено перерахунок орендної плати та здійснені наступні нарахування: за лютий 2022 р.- 0,00 грн, жовтень - грудень 2022р. - 3298,92грн, січень - травень 2023р- 5635,94грн. Тобто, всього за період жовтень 2022 року травень 2023 року нараховано орендну плату у розмірі 8934, 86 грн.

Крім того, позивачем здійснено перерахунок ПДВ, а саме нараховано: за лютий 2022р. - 0,00грн, жовтень - грудень 2022р- 2199,27 грн, січень - травень 2023р. -3757,29 грн, всього 5956,56 грн.

В довідках позивача про стан розрахунків за договором оренди № 6332-Н від 23.05.2017 наявне посилання про нарахування 50% від орендної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634.

Разом з цим, дослідивши розрахунок позивача, суд звертає увагу на наступне.

Пунктом 3.1. договору (в редакції Договору 2 від 26.06.2020 про внесення змін до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 23.05.2017 року № 6332-Н) передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2020 року-5083 грн. 33 коп.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди - квітень 2020 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень 2020 року.

Відповідно до п. 3.2. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Разом з цим, з розрахунку заборгованості, який наявний в матеріалах справи не можливо встановити, яким чином здійснювались нарахування орендної плати та ПДВ.

Суд вважає неможливим задоволення такої позовної вимоги про стягнення коштів, яка не має здатності до арифметичної (математичної) перевірки.

Отже, на переконання суду, якщо розмір грошової вимоги не може бути верифікованій, перевірений в ході судового розгляду, вимога не може бути задоволена.

Крім того, суд звертає увагу, що ч. 6 ст. 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як свідчать матеріали справи, Актом обстеження № 1 від 15.09.2022р. (у складі комісії з представників позивача та відповідача), який складено після обстрілу 09.09.2022 орендованої будівлі, зафіксовано, що в будівлі пошкоджено вікна, стеля, стіни, двері, дах, системи водопостачання та водовідведення, теплопостачання, а також те, що без відновлення зазначені приміщення не можливо використовувати. Тобто, комісією встановлено, що приміщення повністю непридатні до використання за їх цільовим призначенням. Причинами пошкоджень приміщень стали обстріли із невстановленого калібру внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України.

З матеріалів справи вбачається, що про неможливість використання орендованих приміщень, відповідачем також було повідомлено і орендодавця Регіональне відділення ФДМУ по Харківській області), а саме листом № 5 від 26.09.2022.

Доказів того, що після обстрілу орендованої будівлі та до закінчення дії договору оренди відповідач використовував спірні нежитлові приміщення матеріали справи не містять.

А отже, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення орендної плати у розмірі 8 934, 86 грн та ПДВ у розмірі 5 956, 56 грн. недоведеними та необґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача податку на землю у розмірі 3 162, 55 грн. за період січень 2023 року травень 2023 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.1. Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на оплату комунальних послуг до Договору оренди № 6332-Н від 23.05.2017 року, нарахування сум для відшкодування вартості спожитих Орендарем комунальних послуг здійснюється бухгалтерією Балансоутримувача, у такому порядку:

- за водопостачання та водовідведення, сума до сплати розраховується згідно натуральних показників лічильників з обліку води встановлених в Будівлі по тарифам КП «Харківводоканал»;

- компенсація податку на землю (щомісяця), обчислюється пропорційно розміру площі приміщень, що передано Орендарю.

Відповідно до п. 2.2. Договору про відшкодування витрат, Орендар перераховує на рахунок Балансоутримувача, щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем, грошові кошти в рахунок відшкодування вартості спожитих Орендарем комунальних послуг на опалення, електроенергію, водопостачання, податок на землю, воду на підставі рахунка-фактури та розрахунку суми відшкодування вартості спожитих комунальних послуг орендованого приміщення. Балансоутримувач повинен не пізніше 10 числа надати Орендарю рахунок - фактуру та розрахунок спожитих Орендарем комунальних послуг та сум відшкодування їх вартості, а саме за опалення, електроенергію, водопостачання, податок на землю/воду в поточному місяці та акту виконаних робіт (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п.п. 3.1.1. Договору про відшкодування витрат, Балансоутримувач зобов`язаний надавати Орендарю рахунки-фактури та розрахунки щомісячних сум відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.

Отже, за умов договору сторін, визначення точних сум боргу (розміру грошового зобов`язання) залишене на розсуд позивача.

Однак ця обставина не звільняє позивача від виконання обов`язку із доказування перед судом розміру зобов`язання, яке він просить стягнути.

Втім, з розрахунку позивача неможливо встановити, яким чином здійснювалося нарахування податку на землю.

Як було вище зазначено, на переконання суду, не підлягають стягненню судом суми, які неможливо верифікувати (перевірити вірність заявленої до стягнення суми правилами математики і формальної логіки).

Крім того, суд звертає увагу, що можливість виконання відповідачем свого обов`язку по Договору про відшкодування щодо сплати витрат позивача, що мають відношення до орендованого майна, обумовлене виконанням позивачем свого обов`язку щодо надання відповідачеві інформації про розмір грошового зобов`язання у формі відповідних розрахунків таких витрат.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів направлення Балансоутримувачем на адресу відповідача рахунків фактур щодо оплати податку на землю та його розрахунку, як не містять доказів надання відповідачеві акту виконаних робіт.

За таких обставин, в даному випадку має місце прострочення кредитора з боку позивача в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України у вигляді невиконання ним обов`язку по Договору про відшкодування щодо надання орендарю рахунків на оплату, що позбавило відповідача можливості здійснити оплату витрат, що мають відношення до орендованого майна, в конкретному розмірі.

Також суд звертає увагу на те, що відповідно до Рішення Харківської міської ради Харківської області від 14.07.2023р. № 403/23 «Про деякі питання плати за землю в місті Харкові на період дії воєнного стану» за період з 01.03.2022р. по 31.12.2022р. в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні юридичних осіб встановлено ставку земельного податку на рівні 0 відсотків. За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 за земельні ділянки, на яких розташовані пошкоджені об`єкти нерухомого майна - відповідно до категорії пошкодження.

Так, відповідно до вказаного вище Рішення ХМР Харківської області, на період з 01.01.2023 по 31.12.2023 земельні ділянки, на яких розташовані пошкоджені об`єкти нерухомого майна, які відповідно до Методики проведення обстеження та оформлення його результатів, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та території України від 06.08.2022 № 144, належать до таких категорій пошкоджень об`єкта:

- наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи - податок справляється в розмірі 70 відсотків суми земельного податку;

- наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт щодо часткового демонтажу частин об`єкта або його окремих конструкцій, підсилення об`єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій - податок справляється в розмірі 40 відсотків суми земельного податку;

- об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти) - податок справляється в розмірі 1 відсотка суми земельного податку.

Як було вище зазначено, в Акті обстеження № 1 від 15.09.2022, який складено сторонами, зафіксовано неможливість використання орендованих приміщень за цільовим призначенням, внаслідок їх пошкодження.

Вказане може свідчити в тому числі і про те, що об`єкт втратив свою економічну цінність, що в свою чергу може бути підставою для зменшення розміру податку на землю навіть до 1% від суми земельного податку.

В той же час, матеріали справи не містять доказів, що позивачем, як Балансоутримувачем орендованого нерухомого майна, були вжиті дії щодо встановлення дійсного обсягу пошкоджень та руйнувань будівлі. А отже, саме лише посилання позивача на відсутність таких пільг, вказує на необґрунтованість розрахунків щодо нарахування податку на землю та недоведеність позовних вимог в цій частині.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з відмовою в позові в повному обсязі, судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач: Харківський фаховий коледж будівництва, архітектури та дизайну (61003, м. Харків, вул. Квітки-Основ`яненка, 4/6, код ЄДРПОУ 01275992);

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ ІНВЕСТ 87» (61166, м. Харків, вулиця Є. Єніна (Бакуліна), 11, код ЄДРПОУ: 40368610).

Повне рішення складено "06" грудня 2024 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/3496/24