Решение № 123607404, 19.11.2024, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/3/24

Провадження № 2/690/66/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 листопада 2024 року м. Багачеве

Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування шкоди в порядку суброгації,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, повноваження якого підтверджуються ордером від 01.09.2020 року серії АІ № 1052677, звернувся до суду з цивільним позовом за змістом якого просить стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в порядку суброгації в розмірі 34092грн. 08 коп. та понесені судові витрати зі сплати судового збору та виправ на правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (далі ПрАТ «УПСК») на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 31.05.2021 року № 177/078/002271 (далі Договір № 177/078/002271) було страховиком ОСОБА_2 відносно автомобіля Toyota Land Cruiser 150, р.н. НОМЕР_1 , за участі якого 15.12.2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода, що спричинило його механічні пошкодження. Постановою Голосіївського районного суду міста Києва в справі № 752/1024/22 винуватцем у вищевказаній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_1 .

ПрАТ «УПСК» за заявою ОСОБА_2 на підставі страхового акту КАСКО №177/214/018246/21/1 на користь ТОВ «Автосаміт на Столичному», яким виконувались ремонтні роботи пошкодженого автомобіля, 28.12.2021року сплачено грошові кошти в розмірі 139508,17 грн. Страховиком ОСОБА_1 товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі ТДВ «СК «Гардіан») за результатами розгляду претензії ПрАТ «УПСК» 30.08.2022 року в якості страхового відшкодування на користь позивача сплачено 105416,09 грн.

Оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року в справі № 910/13204/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ «УПСК» до ТДВ «СК «Гардіан» про стягнення страхового відшкодування, пені, 3% річних та інфляційного збільшення, то залишається невідшкодованими 34092,08 грн, із загальної суми сплачених ПрАТ «УПСК» за Договором № 177/078/002271, про стягнення яких з відповідача в порядку суброгації пред`явлено позов.

Ухвалою від 08.01.2024 року відкрито провадження у справі, її учасників повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, та роз`яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження та примірник позовної заяви разом з додатками, що підтверджується матеріалами справи, однак ні відзиву на позовну заяву, ні клопотань процесуального характеру до суду не надав.

Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.02.2024 року №813 ОСОБА_1 , 1999 року народження, прийнятий на військову службу за контрактом з 29.05.2018 року.

Судом вжито заходів для перевірки факту можливого перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, однак підстав для зупинення провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, не встановлено.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву за змістом якої підтримує позовні вимоги та просить розгляд справи провести за його відсутності на підставі наявних матеріалів, а також не заперечує проти ухвалення заочного рішення в справі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, у розумінні п. 4 ч. 8, ч.11 ст. 128 ЦПК України, про місце, дату та час розгляду справи, в судові засідання неодноразово не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, заяв від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.

У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З огляду на вказане, судом 04.10.2024 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи в заочному порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України та наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Всебічно дослідивши наявні матеріали справи, встановивши характер спірних правовідносин, об`єктивно оцінивши допустимість, належність та достовірність доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, судом встановлено фактичні обставини справи.

15.12.2021 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобілів Toyota Land Cruiser 150, р.н. НОМЕР_1 , який застрахований ПрАТ «УПСК» на підставі Договору № 177/078/002271, під керуванням ОСОБА_2 , та Mercedes-Benz Atego 818, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09.02.2022року в справі № 752/1024/22, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до копії рахунку-фактури від 16.12.2021 року № ST21017166, складеної ТО «Автосаміт на Столичному», вартість ремонтних робіт автомобіля Toyota Land Cruiser 150, р.н. НОМЕР_1 , з урахуванням знижок на ТМЦ та послуги, становить 139508,17 грн.

ПрАТ «УПСК» 28.12.2021 року відповідно до страхового акту № КАСКО 177/214/018246/21/1 та заяви про страхове відшкодування від 24.12.2021 року перераховано на рахунок ТОВ «Автосаміт на Столичному» грошові кошти в розмірі 139508,17 грн з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно акту #177/214/018246/21/1 за автомобіль держномер НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення від 28.12.2021 року № 22250.

За результатами розгляду претензії ПрАТ «УПСК» від 17.06.2022 року №1134/17 страховиком відповідача ТДВ «СК «Гардіан» 30.08.2022 року, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,3481, перераховано на користь позивача грошові кошти в розмірі 105416,09 грн в якості страхового відшкодування за пошкоджений за пошкоджений автомобіль Toyota Land Cruiser 150, р.н. НОМЕР_1 , що підтверджується копією платіжного доручення від 30.08.2022 року № 9597.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2023 року в справі №910/13204/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2023 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ПрАТ «УПСК» про стягнення з ТДВ «СК «Гардіан» страхового відшкодування в розмірі 24583,91 грн, а також 2694,13 грн пені, 161,65 грн 3%річних та 1093,37 грн інфляційних втрат.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України, законами України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.

Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла особа) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Положеннями п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено вичерпний перелік підстав за наявності яких страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.

За змістом положень ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені в постанові від 04.07.2018 року в справі № 755/18006/15-ц, положення ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди в передбаченому Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

За змістом п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації, якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність, було використано нові вузли, деталі.

Аналогічна позиція з даного приводу викладена в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року в справі № 521/16/14-ц.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, за змістом ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, відшкодовуються з урахуванням його зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Таким чином, різниця між страховим відшкодуванням, виплаченим позивачем на відновлювальний ремонт автомобіля Toyota Land Cruiser 150, р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого з вини ОСОБА_1 , та сумою страхової виплати здійсненої на користь позивача страховиком відповідача в розмірі 34092,08 грн (139508,17 105416,09), підлягає стягненню з останнього.

Вказане узгоджується з правовими висновками щодо застосування ст. 1194 ЦК України, викладеними в постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 року в справі № 6-691цс 15, та Верховного Суду від 03.10.2018 року в справі № 686/17155/15-ц, про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічні посуті висновки,викладено ВерховнимСудом упостановах від30.10.2019року всправі №753/4696/16-ц,від 21.02.2020року всправі №755/5374/18,від 22.04.2020року всправі №756/2632/17,від 15.10.2020року всправі N755/7666/19,від 22.04.2021року в справі № 759/7787/18.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 2684 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2023 року № 162224992, оскільки підстав для звільнення відповідача від його сплати судом не встановлено.

Відповідно до змісту ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, належать витрати, пов`язаних з розглядом справи, до складу яких, крім іншого, відносяться витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За змістом позовної заяви та додатків до неї ПрАТ «УПСК» понесено судові витрати на оплату правничої допомоги адвокатського бюро «Юхименко та партнери» в розмірі 6000 (шість тисяч) грн., у зв`язку з чим представником позивача у позовній заяві вказано про необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивача.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у даній справі позивачем долучено копії договору про надання правничої допомоги від 21.05.2019 року № 1/05 та додаткової угоди до нього від 21.05.2023 року № 4, акту про надання правової допомоги від 13.12.2023 року № 216, а також платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 13.12.2023 року № 162224979 про сплату ПрАТ «УПСК» на користь АБ «Юхименко та партнери» грошових коштів в розмірі 6000 грн., в призначенні платежу якої вказано «надання правової допомоги згідно акту № 216 від 13.12.2023 року (до дог. № 1/05 від 21.05.2019 року).

Враховуючи ч.ч. 2, 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, підстави для його зменшення відсутні, оскільки відповідачем відповідне клопотання не заявлялось, а тому наявні підстави для його стягнення з відповідача на користь позивача в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-13, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» страхове відшкодування шкоди в порядку суброгації в розмірі 34092 (тридцять чотири тисячі дев`яносто дві) грн 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судові витрати в сумі 8684 (вісім тисяч шістсот вісімдесят чотири)грн, з них: витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Копію заочного рішення надіслати учасникам справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ватутінським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право; на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Позивач: приватне акціонерне товариства «Українська пожежно-страхова компанія», адреса місцезнаходження: вул. Кирилівська, 40, м. Київ, код ЄДРПОУ 20602681.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (попереднє найменування Ватутіне) Звенигородського району Черкаської області, паспорт НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Линдюк В.С.