Постановление суда № 123580350, 06.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

06 грудня 2024 року м. Київ №320/49719/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до керівництва Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання керівництва Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.08.2023 по 06.09.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 позовну заву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (два примірника), з урахуванням вказаних судом зауважень; надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

12.11.2024 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява з додатками.

В уточненій позовній заяві позивач зазначив в якості відповідача Військову частину НОМЕР_1 та заявив такі вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №232 від 08.09.2023 про зняття зі всіх видів забезпечення майора Збройних Сил України ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №1293 від 20.09.2023 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини майором Збройних Сил України ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №647 від 28.09.2023, відповідно до якого майора Збройних Сил України ОСОБА_1 увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України;

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №254 від 29.09.2023 про звільнення з займаної посади майора Збройних Сил України ОСОБА_1 ;

- поновити майора Збройних Сил України ОСОБА_1 на займаній посаді у військовій службі або на рівнозначній посаді;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити майору Збройних Сил України ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 01.08.2023 по теперішній час;

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №469 від 05.10.2023 по факту завершення службового розслідування самовільного залишення військової частини майором Збройних Сил України ОСОБА_1 .

Дослідивши вказані документи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 161 КАС України визначено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов`язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб`єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов`язків, передбачених законом для даного суб`єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

Відповідно до частини другої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 р. №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України.

Суд зазначає, що оскільки місцезнаходженням відповідача є м.Ніжин, Чернігівської області, визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи є необхідність надання позивачем саме паспорту громадянина України з відміткою про реєстрацію його місця проживання.

У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 .

Згідно із частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У прохальній частині уточненої позовної заяви позивач, зокрема, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №1293 від 20.09.2023 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини майором Збройних Сил України ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 №469 від 05.10.2023 по факту завершення службового розслідування самовільного залишення військової частини майором Збройних Сил України ОСОБА_1 .

Таким чином, уточнена позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, а сума судового збору, яка має були сплачена позивачем за звернення до суду з такими вимогами, становить 2422,40 грн. (3028,00 грн. х 0,4х2).

Позивач всупереч вимогам КАС України не долучив до позовної заяви доказів сплати судового збору за звернення до суду з уточненою позовною заявою.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору за звернення до суду з вимогою немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн., який слід сплатити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача:UA718999980313151206084010001;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

У рядку призначення платежу платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова судовий збір за позовом, ПІБ чи назва установи, організації позивача, Київський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі Судова влада України за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до частини шостої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з пункту 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Предметом позову у даній справі є вимоги про: визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 №232 від 08.09.2023 про зняття зі всіх видів забезпечення майора Збройних Сил України ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказ Військової частини НОМЕР_1 №1293 від 20.09.2023 про призначення службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини майором Збройних Сил України ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказ Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №647 від 28.09.2023, відповідно до якого майора Збройних Сил України ОСОБА_1 увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України; визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 №254 від 29.09.2023 про звільнення з займаної посади майора Збройних Сил України ОСОБА_1 ; поновлення майора Збройних Сил України ОСОБА_1 на займаній посаді у військовій службі або на рівнозначній посаді; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити майору Збройних Сил України ОСОБА_1 належне грошове забезпечення за період з 01.08.2023 по теперішній час; визнання протиправним та скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 №469 від 05.10.2023 по факту завершення службового розслідування самовільного залишення військової частини майором Збройних Сил України ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що строк звернення з уточненими позовними вимогами становить один місяць.

Таким чином, звернувшись 28.10.2024 до суду з даним позовом, позивач пропустив місячний строк звернення до суду з позовною заявою.

До уточненої позовної заяви позивач долучив заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій позивач зазначив про неможливість звернення до суду з позовом у зв`язку із перебуванням на лікуванні у період з 03.09.2024 по 01.01.2024.

На підтвердження наданих пояснень позивач долучив копії виписок із медичної карти та направлення на стаціонарне лікування.

У вказаній заяві позивач зазначив, що він отримав спірні накази засобами поштового зв`язку 16.04.2024.

Проте, позивач не долучив до позовної заяви докази, які підтверджують факт отримання спірних наказів саме 16.04.2024.

Крім того, позивач не надав жодних пояснень щодо наявності поважних обставин, які унеможливили його звернення до суду у період з 17.04.2024 по 27.10.2024, та доказів на підтвердження таких пояснень.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у справі є, зокрема, вимоги про визнання протиправними та скасування: наказу Військової частини НОМЕР_1 №232 від 08.09.2023 про зняття зі всіх видів забезпечення майора Збройних Сил України ОСОБА_1 ; наказу Командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " №647 від 28.09.2023, відповідно до якого майора Збройних Сил України ОСОБА_1 увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " Сухопутних військ Збройних Сил України; наказу Військової частини НОМЕР_1 №254 від 29.09.2023 про звільнення з займаної посади майора Збройних Сил України ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що в силу об`єктивних обставин позивач не міг не знати про припинення виплати йому грошового забезпечення та про звільнення його з військової служби ще у вересні 2023 року, однак не повідомив, які поважні причини перешкоджали йому звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав протягом одного місяця з моменту, коли він дізнався про припинення виплати грошового забезпечення та звільнення зі служби.

Суд зауважує, що обумовлений строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У цьому аспекті день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Також порівняльний аналіз словоформ дізналася і повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду: докази, які підтверджують факт отримання спірних наказів саме 16.04.2024; пояснення щодо наявності поважних обставин, які унеможливили його звернення до суду з позовною заявою у період з 17.04.2024 по 27.10.2024, пояснення щодо наявності поважних причин, які унеможливили його звернення до суду з позовною заявою у період з вересня 2023 року по 17.04.2024, та докази на підтвердження таких пояснень.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 121, 241, 243, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно:

- надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України ОСОБА_1 ;

- надати оригінал платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.;

- надати докази, які підтверджують факт отримання позивачем спірних наказів саме 16.04.2024;

- надати пояснення щодо наявності поважних обставин, які унеможливили його звернення до суду з позовною заявою у період з 17.04.2024 по 27.10.2024, пояснення щодо наявності поважних причин, які унеможливили його звернення до суду з позовною заявою у період з вересня 2023 року по 17.04.2024, та докази на підтвердження таких пояснень.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Дудін С.О.