Решение № 123548913, 05.12.2024, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Житомир справа № 240/13581/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000146/2 від 06.06.2024.

Визнати протиправною та скасувати, прийняту Волинською митницею, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001489 від 06.06.2024 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Волинської митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту сітки та шпагату. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містить усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а також в зв`язку з автоматичним спрацюванням профілів ризику АСАУР, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Через відділ документального забезпечення суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що доводи, які зазначені у відзиві є безпідставними та необґрунтованими. ФОП ОСОБА_1 надав для митного оформлення вантажно-митну декларацію з усіма документами, які не містять розбіжностей, не є підробленими та мають усі необхідні відомості та дані для визначення митної вартості, а тому орган митного контролю прийняв необґрунтоване рішення щодо коригування митної вартості товарів, які імпортувалися ФОП ОСОБА_1 ..

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

09.05.2024 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Україна) - надалі за текстом ФОП ОСОБА_1 , як покупцем, та Ifis Spa, (Італія), як постачальником, укладено контракт № 2024/044 на поставку товару:

шпагат, без покриття, без оболонки, поліпропіленовий, призначений для пакування: визначений : - PP twine 2000 tex/2000 m white/ПП шпагат 2000 tex/2000 м білого кольору, арт.41P500SABI375 - 22320, 00 кг. Виробник: IFI S S.p.A. INDUSTRIA FILATI SINTETICI. Торговельна марка: STELLA AZZURRA.

14.05.2024 між ФОП ОСОБА_1 та Ifis Spa укладено додаткову угоду №1 до контракту від 09.05.2024, відповідно до якої вважати вірною назву постачальника Ifis S.p.a (Industria Filati Sintetici).

За Специфікацією №1 до контракту від 09.05.2024 умови поставки FSA Oggiono.

05.06.2024, з метою імпорту товару на територію України та за допомогою засобів електронного зв`язку, до Волинської митниці було подано митну декларацію №24UА205140036973U0. Також, разом з митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, ФОП ОСОБА_1 було надано:

-пакувальний лист б.н. від 28.05.2024 року;

-рахунок-фактура (інвойс) №24001232/2024 від28.05.2024;

-автотранспортна накладна №24-1617 від 30.05.2024 ;

-сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 VE T05730 від 03.06.2024;

-платіжний документ, що підтверджує вартість товару №175 від 20.05.2024;

-калькуляція транспортних витрат №05062024-4/1 від 05.06.2024;

-документ, що підтверджує вартість перевезення товару №05062024-4 від 05.06.2024;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація №1 від 14.05.2024;

-зовнішньоекономічний контракт №2024/044 від 09.05.2024;

-копія митної декларації країни відправлення №24UA205140036973U0 від 05.06.2024.

Матеріали справи свідчать, що для визначення митної вартості товарів, що імпортувалися на територію України, було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

В подальшому, при перевірці правильності визначення митної вартості, Волинська митниця дійшла до висновку, що документи, які надані до митного оформлення не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний ФОП ОСОБА_1 .

Тому, внаслідок вищезазначеного, ФОП ОСОБА_1 було запропоновано надати додаткові документи, які б підтвердили митну вартість товарів.

ФОП ОСОБА_1 , з метою виконання вищезазначеного прохання, надав до митного органу лист-пояснення з документами, для підтвердження митної вартості, а саме:

прайс-лист відправника б/н від 13.05.2024,

експертний висновок Житомирської ТПП №В-1542 від 06.06.2024,

лист відправник б/н від 31.05.2024 стосовно курсу валют,

лист №0606-7 від 06.06.2024 стосовно поданих додаткових документів.

Листом № 0606-8 від 06.06.2024 повідомлено про подані документи на підтвердження заявленої митної вартості.

Разом з тим, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000146/2 від 06.06.2024.

У рішенні зазначено, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний ФОП ОСОБА_1 .. Також митним органом було вказано, що надані документи містять розбіжності, зокрема:

В зовнішньоекономічному договорі від 09.05.2024 № 2024/044 п.2.4 передбачено, що ціни на товар поставляються на умовах EXW, однак згідно Специфікації №1 від 14.05.2024 умови поставки FCA Oggiono ІТ. Заявлені умови поставки FCA передбачають, що покупець повинен оплатити вартість перевезення та навантажувально-розвантажувальні роботи. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження не надано.

В калькуляції транспортних витрат № 05062024-4/1 від 05.06.2024 зазначена інформація всіх понесених витрат на транспортування, а також, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість товару, однак декларантом не наданий числовий розрахунок даних витрат.

Декларант надав наступні додаткові документи:

Прайс-Лист відправника б/н від 13,05.2024

Експертний висновок Житомирської ТПП №В-1542 від 06.06.2024.

Лист відправник б/н від 31.05.2024 стосовно курсу валют.

Лист №0606-7 від 06.06.2024 стосовно поданих додаткових документів.

Листом №0606-8 від 06.06.2024 повідомлено про подані документи на підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, стосовно поданих документів, митний орган дійшов висновку про відсутність документального підтвердження витрат на навантажування, розвантажування товару. З урахуванням зазначеного такі витрати не включені у вартість товару, а тому відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Кодексу повинні бути включені до митної вартості оцінюваного товару як складова митної вартості.

Прайс-лист від 13.05.2024 № б/н не є достатнім документальним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості, оскільки не містить відомостей про умови поставки, на підставі якої зазначена в ньому ціна сформована.

Також не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару Експертний висновок Житомирської ТПП № В-1542 від 06.06.2024 через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; висновку щодо найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість.

У зв"язку з цим, митна вартість товару визначена за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, Інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 на рівні - 3,52 дол.США/кг за МД UA100330/2024/508673 від 13.05.2024. Митницею за основу для коригування митної вартості взято вартість подібного товару "Шпагат та мотузки для пакування: шпагат поліпропіленовий...." з врахуванням обсягу партії (21088 кг), ввезеного з врахуванням умов поставки (FCA) та згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) стороною якого є виробник товарів та скориговано самостійно декларантом.

На підставі вказаного рішення відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001489 від 06.06.2024 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Позивач вважає такі рішення протиправними, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Тобто, частиною 3 статті 53 МК України закріплено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 58 МК України визначено метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з ч.21 ст.58 МК України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Частиною 2 ст. 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17, від 16.08.2022 у справі №240/10401/19.

Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №24UА205140036973U0 від 05.06.2024 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний ФОП ОСОБА_1 .. Також митним органом було вказано, що надані документи містять розбіжності.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено:

В зовнішньоекономічному договорі від 09.05.2024 № 2024/044 п.2.4 передбачено, що ціни на товар поставляються на умовах EXW, однак згідно Специфікації №1 від 14.05.2024 умови поставки FCA Oggiono ІТ. Заявлені умови поставки FCA передбачають, що покупець повинен оплатити вартість перевезення та навантажувально-розвантажувальні роботи. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження не надано.

В калькуляції транспортних витрат № 05062024-4/1 від 05.06.2024 зазначена інформація всіх понесених витрат на транспортування, а також, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість товару, однак декларантом не наданий числовий розрахунок даних витрат.

Прайс-лист від 13.05.2024 № б/н не є достатнім документальним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості, оскільки не містить відомостей про умови поставки, на підставі якої зазначена в ньому ціна сформована.

Також не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару Експертний висновок Житомирської ТПП № В-1542 від 06.06.2024 через невідповідність вимогам Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09,2003 № 1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; висновку щодо найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість.

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача, з огляду на таке.

Щодо твердження відповідача, що в зовнішньоекономічному договорі від 09.05.2024 року №2024/044 в п. 2.4 передбачено, що ціни на товар поставляються на у мовах ЕХW, однак згідно Специфікації №1 від 14.05.2024 року умови поставки FСА Oggiono. Заявлені умови поставки ЕСА передбачають, що покупець повинен оплатити вартість перевезення та навантажувально-розвантажувальні роботи. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження не надано.

У п.2.4. зовнішньоекономічного договору від 09.05.2024 №2024/044 передбачено, що ціни на товар поставляються на умовах ЕХW. В той же час у пункті 2.4. також зазначено, що умови поставки узгоджуються в Специфікації на кожну окрему поставку.

Тому, відповідно до Специфікації № 1 від 14.05.2024 умови поставки FСА ІТ Oggiono. Також, умови поставки FСА підтверджуються рахунком-фактурою №24001232/2024 від 28.05.2024.

Крім того, матеріали справи свідчать, що між сторонами підписана додаткова угода №1 від 14.05.2024 до контракту №2024/044 від 09.05.2024 року, відносно якої пункт 2.4. Розділу 2 діючого Контракту викладено в наступній редакції: "2.4. ... сторони мають право замінити умови поставки кожної окремої партії товару. В такому випадку сторони зазначають змінені умови поставки товару у відповідній специфікації".

Відтак, сторони наділені правами змінювати умови поставки що відповідно і було зроблено у специфікації №1 від 14.05.2024.

Слід звернути увагу, що адресою місця завантаження товару, є складське приміщення продавця (IFIS S.p.A.), у відповідності до умов FCA продавець (IFIS S.p.A.) здійснив завантаження товару на транспорт позивача.

Щодо самого визначення FCA (Free Carrier) це міжнародний торговельний термін, який підпадає під категорію Інкотермс 2020. Free Carrier безпосередньо пов`язаний з привезенням продукції, часто перекладається як "франко-перевізник", вказуючи на те, що компанія, що реалізує партію сировини/товарів, добровільно бере на себе всю відповідальність за привіз у місце, про яке попередньо зазначено в договорі. В даному випадку у відповідності до специфікації №1 Умови поставки: FCA- Olomouc, ціна включає вартість пакування, навантаження, маркування, вартість піддонів, експортної та пакувальної тари, всі митні формальності необхідні для вивозу товару, що не суперечить умовам поставки FCA.

Таки чином, позивач, в свою чергу, не поніс будь-яких витрат щодо завантаження товару на транспорт.

Про вказані обставини позивач повідомляв відповідача у листі від 06.06.2024 №0606-7, проте, такі не було взяті до уваги.

Щодо твердження відповідача, що в калькуляції транспортних витрат №05062024-4/1 від 05.06.2024 року зазначена інформація всіх понесених витрат на транспортування, а також, що навантажувально-розвантажувальні роботи включені у вартість товару, однак декларантом не наданий числовий розрахунок даних витрат.

Відповідно до Специфікації №1 від 14.05.2024 до зовнішньоекономічного договору від 09.05.2024 року №2024/044 сторони погодили, що ціна товару включає, зокрема, вартість пакування, навантаження, маркування, вартість піддонів, експортної та пакувальної тари, всіх митних формальностей необхідних для вивезення товару, що повністю узгоджується з умовами поставки FСА, передбаченими у зазначеній специфікації.

Крім того, під час митного оформлення декларантом було надано довідку №0506202-4-4 від 05.06.2024 про транспортні витрати та калькуляцію №05062024-4/1 від 05.06.2024 щодо транспортних витрат зазначених у довідці про транспортні витрати №0506204-4 від 05.06.2024.

Як вже зазначалося, відповідачу було надано пояснення з цього приводу, та зазначено, що у відповідності до Специфікації №1 від 22.02.2024 сторони погодили, що ціна товару включає, зокрема, вартість навантажувальних робіт, що повністю узгоджується з умовами поставки FCA, яка передбачена у Специфікації №1.

Отже, витрати на навантажуванні роботи включені безпосередньо у вартість товару, а не у вартість транспортного перевезення.

Однак , відповідач протиправно не взято до уваги ні вказані докази, ні пояснення позивача з даного приводу.

Крім того, суд зауважує, що перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик.

Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.

Щодо твердження відповідача, що експертний висновок Житомирської ТПП №В-1542 від 06.06.2024 року не відповідає вимогам та не може бути взятий до уваги оскільки не містить: мети проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; викладу усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; висновку щодо найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; викладу змісту застосованих методичних підходів методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість.

По-перше, експертний висновок №В-1542 від 06.06.2024 року, проведений експертом Житомирської торгово-промислової палати України та складений у відповідності до Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 року №671/97-ВР, Положення про загальний порядок надання послуг з цінової інформації торгово-промисловими палатами в Україні, затвердженого рішенням Президії ТП України від 30.01.2020 року №52(4), Методики проведення товарознавчої експертизи торгово-промислових палат в Україні СОУ 94.1- 00016934-001:2005, затвердженої рішенням Президії ТП України від 26.09.2005 року, №46(4), Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оцінку діяльності в Україні", а також Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440.

По-друге, підставою для проведення експертизи слугував наряд №В-1542 від 06.062024 року метою оцінки є визначення митної вартості шпагату для митних процедур.

Крім того, експерт у своєму висновку використав та відобразив інформацію відносно аналогічних груп товарів у різних постачальників та на різних торгових площах з зазначенням відповідних Інтернет посилань, при цьому експерт зазначає що в середньому ціна шпагату за 1 кг становить в діапазоні від 1,03 до 1,9 євро в той же час вартість придбаного шпагату позивачем становить 1,83 за 1 кг.

Також експерт акцентує увагу й на тому, що при використанні інформації про ціни пропозицій, зазначені ціни повинні бути скоректовані убік зменшення на 5-25% (рекомендації Українського Суспільства Оцінювачів). Тобто фактична ціна продажу може бути меншою від ціни пропозиції на 5-20%.

Відтак, у цій частині розбіжності, які могли б слугувати підставою для визначення митної вартості товару за резервним методом, відсутні.

Також, з оскаржуваного рішення вбачається, що причиною коригування митної вартості товарів є виявлена невідповідність, а саме: прайс-лист від 13.05.2024 № б/н не є достатнім документальним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості, оскільки не містить відомостей про умови поставки, на підставі якої зазначена в ньому ціна сформована.

Разом з тим, прайс-лист не є первинним документом бухгалтерського обліку, на підставі прайс-листа не здійснюється ані оплата, ані поставка товару. На підставі відомостей, що зазначені в прайс-листі не формується та не визначається митна вартість товарів.

У статті VII ГАТТ не міститься обов`язку або рекомендацій щодо дотримання певної форми при створенні та наданні прайс-листів.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.05.2023 року по справі № 815/1780/17 вказав наступне: Висновки відповідача стосовно того, що зазначення у прайс-листах умов поставки CIF Одеса (Чорноморськ) не відповідають вимогам чинного законодавства, судова колегія також вважає такими, що не свідчать про наявність розбіжностей у поданих документах, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв`язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Отже, зазначені доводи відповідача не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів .

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).

Водночас, посилання відповідача на неподання позивачем додатково витребуваних від нього документів суд не приймає, оскільки ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів.

Така сама правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.

Суд вважає необхідним зазначити, що спрацювання ризиків АСУР не може бути достатньою підставою щодо твердження під час перевірки показників МД наявності у митного органу сумнівів та наявність підстав для витребування додаткових документів, оскільки згідно Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 №684, такий розроблено з метою забезпечення вибірковості митного контролю шляхом застосування системи управління ризиками, поліпшення ефективності роботи Держмитслужби під час митного контролю, прискорення митного оформлення за рахунок застосування методів управління ризиками, у тому числі аналізу ризиків із використанням інформаційних технологій, та здійснення таргетингу та цей Порядок встановлює єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.

Тобто, сам спрацьований АСУР не є достатнім доказом порушення декларантом положень МК України, а є тим розробленим методом, який покращує ефективність роботи митниці під час перевірки та оформлення МД, та посадові особи під час застосування СУР як системи управління ризиками мають діяти у відповідності до МК України.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що коригування митної вартості було здійснено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Так, за основу було взято Товар 1 на рівні - 3,52 дол.США/кг за МД UA100330/2024/508673 від 13.05.2024.

В свою чергу, саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоб вважати прийняте рішення обґрунтованим. Таке твердження ґрунтується на тому, що товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямо пропорційно впливає на ціноутворення даного товару.

По перше, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Так, відповідач в обґрунтування прийнятих ним рішень вказує на ввезення аналогічного товару, утім, розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним.

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зауважує, що декларація МД UA100330/2024/508673 від 13.05.2024 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000146/2 від 06.06.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України, митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001489 від 06.06.2024 складена на підставі рішення про коригування митної вартості №UA205140/2024/000146/2 від 06.06.2024, протиправність якого встановлена судом, тому така картка також підлягає скасуванню як протиправна.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 295 КАСУ,

вирішив:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Волинської митниці (вул. Призалізнична, 13,Римачі,Ковельський район, Волинська область,44350, ЄДРПОУ 43958385) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000146/2 від 06.06.2024.

Визнати протиправною та скасувати, прийняту Волинською митницею, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/001489 від 06.06.2024 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5604,89 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос

05.12.24