Решение № 123544672, 05.12.2024, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/723/24

2/680/369/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просив встановити факт, що має юридичне значення від якого залежить виникнення майнових прав, а саме, що ОСОБА_1 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_2 з 01 вересня 2015 року до 30 листопада 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 2,17 в умовних кадастрових гектарах із земель, що перебували у колективній власності КСП «Промінь» с. Зелені Курилівці Кам`янець-Подільського (колишнього Новоушицького) району Хмельницької області у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , якому належала земельна частка (пай) у КСП «Промінь» с. Зелені Курилівці, яку він успадкувала після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 . Вказує, що він прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) та у зв`язку з неможливістю доведення факту спільного проживання позивача із ОСОБА_2 .

Зазначає, що на момент смерті ОСОБА_2 фактично проживав разом із позивачем по АДРЕСА_1 , хоча був зареєстрований в с. Зелені Курилівці Новоушицької ТГ, Кам`янець-Подільськогорайону Хмельницької області, тому вважає себе таким, що прийняв спадщину в силу вимог статті 1268 ЦК України.

Представник позивача - адвокат Соловей О.В. подав заяву про розгляд справи без його та позивача участі (арк.спр.50).

Від відповідача Новоушицької селищної надійшла заява про розгляд справи без участі представника та визнання позову (арк.спр.40).

Процесуальні дії у справі

30 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та виклик свідків.

20 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

05 грудня задоволено клопотання представника позивача про допит свідка.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є сином ОСОБА_3 , про що свідчить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану (арк. спр.9 на звороті).

19 листопада 1998 року ОСОБА_3 склала заповіт, відповідно до якого заповіла усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право ОСОБА_2 , про що свідчить копія заповіту (арк. спр. 16 на звороті - 17).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк. спр.7 на звороті).

ОСОБА_3 на день смерті проживала та була зареєстрована с. Зелені Курилівці, Новоушицького району Хмельницької області (особовий рахунок домогосподарства № НОМЕР_1 ). Разом з нею на день смерті був зареєстрований ОСОБА_2 - син, про що свідчать довідки від №352, 353 від 18 вересня 2024 року (арк. спр. 15).

20 липня 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Промінь» (с. Зелені Курилівці) передано у колективну власність 1 799,2 га землі. У списку громадян членів колективного сільськогосподарського підприємства, що є додатком №1 до Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 0017, виданого 20 липня 1995 року КСП «Промінь», с. Зелені Курилівці, за номером 264 значиться ОСОБА_5 (арк.спр.8-9).

Відповідно до запису за №292 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельні частки (паї) бувшого КСП «Промінь», с. Зелені Курилівці, ОСОБА_3 отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0311392, розмір паю - 2,17 в умовних кадастрових гектарах (арк.спр.20).

Вказана обставина також підтверджується відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькі області від 22 жовтня 2024 року (арк. спр.19).

Грошова оцінка земельної частки (паю) колишнього КСП «Промінь», с. Зелені Курилівці на день видачі сертифікату становить 7 304 грн, розмір паю - 2,17 умовних кадастрових гектарів (арк. спр. 19).

Сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0311392, виданий ОСОБА_3 втрачений, про що міститься запис у газеті «Наддністрянська правда» (арк. спр. 32).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заведена (арк.спр.46-49).

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження (арк. спр. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , місце смерті с. Клішківці, Хотинського району Чернівецької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк. спр. 10).

Згідно даних довідок №354,355 від 19 серпня 2024 року, виданих Новоушицькою селищною радою, ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований один в с. Зелені Курилівці, Новоушицького району Хмельницької області (особовий рахунок домогосподарства № НОМЕР_2 ) (арк. спр. 12 на звороті - 13).

Згідно даних довідки №1451 від 26 вересня 2024 року, виданої Клішківецькою сільською радою, ОСОБА_2 на день смерті проживав без реєстрації разом із своїм сином ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (арк. спр.16).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена (арк.спр.35,38,39).

Позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину на право на земельну частку (пай), що належало ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем після якої був син ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно та неможливості встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , що підтверджується постановою нотаріуса від 14 жовтня 2024 року (арк. спр.29).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Щодо встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293, частиною шостою статті 294 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення, а якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, такий вирішується в порядку позовного провадження.

Частиною третьою статті 1268 ЦК визначено, що спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи, згідно з частиною першою статті 29 ЦК, є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обґрунтовуючи свою заяву ОСОБА_1 вказав, що є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , що було встановлено судом під час розгляду справи, заяву про прийняття спадщини після смерті останнього у визначений законом строк не подавав, проте вважає себе таким, що прийняв спадщину в силу постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила,що є жителькою с. Клішківці. По сусідству із нею проживала мати позивача ОСОБА_7 із сином заявником у справі ОСОБА_8 та дітьми від іншого шлюбу. Батьки позивача розійшлися і проживали окремо, проте на весні 2014 року чоловік ОСОБА_9 повернувся у с. Клішківці та проживав там постійно до своєї смерті разом із сином ОСОБА_8 . Мати позивача ОСОБА_7 померла раніше у 2015 році.

Свідок ОСОБА_10 підтвердила, що також є жителькою с. Клішківці з 2012 року. У 2014 році батько позивача ОСОБА_1 переїхав до нього і його матері Тамари у с. Клішківці, де проживав постійно до дня своєї смерті. Помер ОСОБА_4 також у вказаному селі, де й похований.

Наявні у справі письмові докази, зокрема довідка №1451 від 26 вересня 2024 року, дані свідоцтва про смерть ОСОБА_2 де зазначено місце смерті спадкодавця - с. Клішківці, показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ,які є чіткими, послідовними та не викликають у суду жодних сумнівів у своїй правдивості, на переконання суду підтверджують викладенні у заяві факти, оскільки суд установив, що позивач ОСОБА_1 постійно проживав разом із батьком ОСОБА_2 у будинку АДРЕСА_1 в період з 01 вересня 2015 року до 30 листопада 2016 року.

Таким чином з огляду на викладене, варто зазначити, що відсутність єдиного зареєстрованого місця проживання спадкоємця та спадкодавця не може бути доказом того, що останні не проживали постійно разом на момент смерті спадкодавця, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявником та оцінені судом.

З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про встановлення факту постійного спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 з 01 вересня 2015 року по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Метою встановлення даного юридичного факту є реалізація спадкових прав позивачем після смерті ОСОБА_2 .

Щодо визнання права в порядку спадкування.

Цивільні відносини щодо спадкування по даній справі виникли як до набрання чинності Цивільним кодексом України, а саме щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , так і після набрання чинності ЦК України - щодо спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тому застосуванню підлягають як норми ЦК УРСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI так норми ЦК України 16 січня 2003 року № 435-IV, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до частини першої статті 524, статті 534, статті 549 ЦК УРСР 1963р. спадкоємство здійснюється за законом і заповітом. Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом. Спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Нормами статей 1216, 1217, 1218, 1220,1261 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на наведені вище норми права, суду при розгляді справ про визнання права на спадкове майно належить встановити: факт смерті спадкодавця, коло спадкоємців, наявність (відсутність) заповіту, факт прийняття спадщини, наявність спадкового майна.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Наявні у матеріалах справи письмові докази свідчать про те, що на час передачі земель у колективну власність КСП «Промінь» та одержання останнім державного акта на право колективної власності на землю, ОСОБА_3 перебувала у членах КСП та отримала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ 0311392. Відповідно право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 увійшло до складу спадщини, яку прийняв її син ОСОБА_2 в порядку статті 549 ЦК УРСР, як спадкоємець за заповітом шляхом вступу в фактичне управління спадковим майном, оскільки він продовжив проживати у будинку спадкодавця, однак не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв його син позивач ОСОБА_1 , в порядку статті 1268 ЦК України, як спадкоємець за законом першої черги, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. До складу спадщини увійшло, в тому числі, й право на земельну частку (пай), успадковане ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 .

Відсутність у спадкодавця ОСОБА_2 правовстановлюючого документу на спадкове майно не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а згідно зі ст.16 ЦК України способом захисту свого права є, зокрема, визнання права.

Оскільки відсутні інші спадкоємці, які б могли претендували спадщину, а Новоушицька селищна рада здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення, в тому числі колишнього КСП «Промінь» с. Зелені Курилівці, Новоушицька селищна рада є належним відповідачем у справі.

Обраний позивачем спосіб захисту права - визнання права є ефективним, право позивача підлягає захисту, оскільки іншого порядку визнання права в даному випадку не існує.

Розподіл судових витрат

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 та статтею 2 ЦПК України та враховує, що у даному випадку спір виник не внаслідок винних дій відповідача, який проти позову не заперечував, будь - яких дій, які б порушували право позивача на оформлення спадщини не вчиняв.

Тому, керуючись такими засадами цивільного судочинства як справедливість та верховенство права, суд покладає судові витрати на позивача незалежно від результатів вирішення спору та підстав для їх стягнення з відповідача не вбачає.

Керуючись ст.ст.2, 12, 81, 141, 258, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 доНовоушицької селищноїради провстановлення факту,що маєюридичне значеннята провизнання правана земельнучастку (пай)в порядкуспадкуваннязадовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно спільно проживав з 01 вересня 2015 року до 30листопада 2016рокуіз ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай) розміром 2,17 в умовних кадастрових гектарах із земель, що перебували у колективній власності колишнього КСП «Промінь» с. Зелені Курилівці, Новоушицького району, Хмельницької області, посвідчене сертифікатом серії ХМ №0311392, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , яке він успадкував за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_3 .

Судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. покласти на позивача ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: Новоушицька селищна рада, місцезнаходження: с-ще Нова Ушиця, вул. Подільська, 17, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04407388.

Суддя А. О. Олійник