№ 123508124, 02.12.2024, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/1100/24

номер провадження 3/546/578/24

ПОСТАНОВА

іменем України

02 грудня 2024 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Лівер І.В., розглянувши у відкритому судовому засідання у м. Решетилівка Полтавської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України стосовно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

29.10.2024 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення від Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Постановою судді Решетилівського районного суду Полтавської області Лівер І.В. від 30.10.2024 справу № 546/100/24 (провадження № 3/546/551/24) стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст.155-1КУпАП повернуто до Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України для доопрацювання.

18.11.2024 до Решетилівського районного суду Полтавської області повторно надійшли після доопрацювання матеріали справи про адміністративне правопорушення від Головного управління ДПС у Полтавській області Державної податкової служби України стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу № 9949 від 24.10.2024, в ході проведеної головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області Литовченко А.О. за результатами фактичної перевірки магазину «Маркетопт» за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ПП «Фудстор» (43249048) юридична адреса ФОП: Полтавська обл., м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 68, ОСОБА_1 , вчинила порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через РРО, проведення розрахункової операції через РРО та/або ПРРО з використанням режиму програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Подала через канцелярію суду заперечення, просила суд розглядати справу без її участі, просила закрити справу відносно неї у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Крім того, до своїх заперечень особою долучено копію посадової інструкції менеджера (управителя) з адміністративної діяльності від 01.10.2024.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, дійшов до наступного.

За змістом статті 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями статті 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Згідно з статтею 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Диспозиція частини 1 статті 155-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Разом з тим, вказана норма є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 155-1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Відповідно до п. п. 1, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

- зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- передбачено, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно зУКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Згідно зі ст. 2 вищевказаного закону, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Приводом для складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП став Акт (довідка) фактичної перевірки магазину «Маркетопт» за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ПП «Фудстор» (43249048) юридична адреса ФОП: Полтавська обл., м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 68, відповідно до якого виявлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не забезпечено проведення розрахункової операції на повну суму покупки через РРО, проведення розрахункової операції через РРО та/або ПРРО з використанням режиму програмування найменування товарів (послуг) із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Крім того, суб`єктами правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суд констатує, що ініціатором складення протоколу до суду не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 дійсно є суб`єктом інкримінованого їй правопорушення, тобто є особою, на яку покладено обов`язокздійснювати розрахункові операції або до компетенції якої належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суд також зазначає, що згідно правової позиції, висловленої у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020р. по справі №489/4827/16а, свідчення службової особи не можуть вважатись об`єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, за відсутності будь-яких інших доказів також не є беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом , оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

З огляду на викладене, суд вважає, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, та акт перевірки, за відсутності інших доказів, зокрема доказів що ОСОБА_1 дійсно є суб`єктом інкримінованого їй правопорушення, не можуть бути допустимими доказами вини ОСОБА_1 , оскільки в них відображена лише позиція перевіряючого органу, а інші ж докази, які б підтвердили фактичні обставини, та свідчать про доведеність поза розумним сумнівом наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, до матеріалів справи не надано.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.

Згідно вимог ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляд справи Конвенцію про захист прав і основоположних свобод і протоколів до неї, та практику Європейського суду з прав людини і Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі Кобець проти України .

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Також, в справі Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

У справі Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви стосовно доведеності вини ОСОБА_1 , трактуються на її користь.

Виходячи із змістуст. 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У свою чергу, суд враховує, що п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»таст. 40-1 КУпАПвизначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст.284та ст.247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

Керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 283,294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя - І.В. Лівер