Решение № 123496936, 19.11.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/4214/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" (м. Київ)

до: 1. FERREXPO PLC (Лондон, Великобританія);

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські новини" (м. Київ);

3. Приватного акціонерного товариства "Картель" (м. Київ);

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаб Главком" (м. Київ);

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Апостроф ТВ" (м. Київ);

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" (м. Київ)

про визнання недостовірною та спростування інформації,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін:

Від позивача: Васильєва І.В.

Від відповідача-1: Грибов Д.І.

Від відповідача-2: не з`явився

Від відповідача-3: Врублевський І.О.

Від відповідача-4: Островерхий К.М.

Від відповідача-5: не з`явився

Від відповідача-6: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до компанії FERREXPO PLC, Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські новини", Приватного акціонерного товариства "Картель", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаб Главком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Апостроф ТВ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест", про визнання недостовірною та спростування інформації, поширеної відповідачами 20.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 відкрито провадження у справі №910/4214/24, її розгляд вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.05.2024.

29.04.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти задоволення позову, оскільки не являється належним відповідачем за пред`явленими позовними вимогами.

30.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Апостроф ТВ" надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з тих підстав, що він не є належним відповідачем за даними позовними вимогами.

02.05.2024 Приватним акціонерним товариством "Картель" подано відзив на позовну заяву, яким він зазначає про відсутність у його діях, як засобу масової інформації, юридичного складу правопорушення, у вигляді поширення недостовірної негативної інформації щодо позивача.

02.05.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаб Главком" надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність поширення ним недостовірної інформації про позивача.

14.05.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаб Главком" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.05.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 у зв`язку з відпусткою судді Ващенко Т.М. підготовче засідання призначено на 02.07.2024.

10.06.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про витребування від ТОВ "Інтернет Інвест" доказів, що містять відомості про осіб реєстрантів та власників доменних імен, отримувачів послуг хостингу dsnews.ua, glavcom.ua, apostrophe.ua.

В обґрунтування означеного клопотання позивач вказує, що з відзиву ТОВ "Інтернет Інвест" слідує, що це товариство не є реєстрантом та власником доменних імен dsnews.ua, glavcom.ua, apostrophe.ua, тож оскільки дані про реєстранта та власників названих доменних імен є необхідними для встановлення особи належного відповідача, адвокат позивача звернувся до ТОВ "Інтернет Інвест" з адвокатським запитом щодо надання такої інформації, проте отримав відповідь про неможливість надання інформації, оскільки вона є конфіденційною.

Неможливість подання відповідного клопотання обґрунтована тим, що відомості про неналежність відповідача була заявлена лише у відзиві ТОВ "Інтернет Інвест" на позов, після чого позивач (адвокат позивача) вживав заходи щодо самостійного отримання відповідної інформації.

Статтею 81 ГПК України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Судом встановлено, що інформація про власників веб-сайтів розміщується в публічних базах даних про доменні імена (WHOIS) відповідно до приписів ч. 11 ст. 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права", а позивач у позовній заяві вказував (сторінка 4), що ним було досліджено відомості з ресурсу https://www.whois.com, тож на час подання позовної заяви йому було достеменно відомо, що ТОВ "Інтернет Інвест" є не реєстрантом чи власником доменних імен dsnews.ua, glavcom.ua, apostrophe.ua., а реєстратором, та надає послуги з хостингу.

Таким чином, доводи позивача про те, що про відповідні обставини він дізнався лише з відзиву ТОВ "Інтернет Інвест" суперечать зазначеним у позовній заяві відомостям.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не обґрунтовано неможливість подання клопотання про витребування доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, у зв`язку з чим протокольною ухвалою від 02.07.2024 означене клопотання залишено судом без задоволення.

02.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 16.07.2024.

11.07.2024 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства "Картель" надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності його представника.

15.07.2024 від компанії FERREXPO PLC надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.07.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 03.09.2024.

02.08.2024 до суду від компанії FERREXPO PLC надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

12.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

02.09.2024 від компанії FERREXPO PLC надійшли заперечення на відповідь на відзив.

03.09.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.10.2024.

03.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 12.11.2024.

У судовому засіданні 12.11.2024 представник ТОВ "Хаб Главком" заявив клопотання про оголошення перерви для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи.

12.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 19.11.2024.

У судовому засіданні 19.11.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги до відповідачів у повному обсязі. Представники відповідачів -1, -3, -4 проти задоволення позовних вимог повністю заперечували з підстав, викладених у відзивах. Представники відповідачів -2, -5, -6 у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи відповідачі -2, -5, -6 повідомлені належним чином, тож неявка їх представників не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 202 ГПК України.

19.11.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши та об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2024 в мережі Інтернет на сайтах, доступ до яких є вільним, в режимі відкритого доступу, в ряді онлайн-медіа було поширено повідомлення компанії Ferrexpo PLC у статтях:

- в онлайн-медіа "Українські новини" (https://ukranews.соm/ua/nеws/993112-ferrexpo-zvernula-uvagu-na-nekorektnu-informatsiyu-shho-bula-rozpovsyudzhena-deyakymy-ukrayinskymy) під назвою "Ferrexpo звернула увагу на некоректну інформацію, ідо була розповсюджена деякими українськими ЗМІ";

- в онлайн-газеті "Dsnews" (https://www.dsnews.ua/ukr/economics/ferrexpo-otreagirovalo-na-nekorrektnuyu-informaciyu-ukrainskih-smi-ob-akcivah-kompaniі-20032024-498153) під назвою "Ferrexpo відреагувало на некоректну інформацію українських ЗМІ щодо акцій компанії";

- в онлайн-медіа "Інформаційне агентство "Главком" (https://glavcom.ua/news/ferrexpo-zvertaie-uvahu-na-nekorektnu-informatsiiu-shcho-bula-rozpovsiudzhena-deiakimi-ukraiinskimi-zmi-991766.html) під назвою "Ferrexpo звертає увагу на некоректну інформацію, що була розповсюджена деякими українськими ЗМІ";

- в онлайн-медіа інтернет-виданні "Апостроф" (https://apostrophe.ua/ua/news/business/2024-03-20/v-ferrexpo-oprovergli-informatsiyu-v-smi-o-prichinah-izmeneniya-stoimosti-aktsiy-kompanii/316806) під назвою "У Ferrexpo спростували інформацію у ЗМІ щодо причин зміни вартості акцій компанії".

У кожній зі статей міститься ідентичний текст:

"Щодо ситуації із нібито боргом у розмірі 4.7 млрд гривень, у компанії назвали його "неіснуючим".."Із Полтавського ГЗК, використовуючи сфальсифіковані документи, намагаються стягнути уявний борг у розмірі 4,7 мільярда гривень (125 млн доларів США). Цей борг, який нібито виник понад 15 років тому, згідно з рішенням українського Верховного Суду від червня 2022 року був погашений ще у 2015 році", - пояснюють у Ferrexpo рlс…

"... Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) продав фактично відсутнє право вимоги до Полтавського ГЗК невідомій компанії ТОВ "Максі капітал груп", що призвело до винесення Східним апеляційним господарським судом (місто Харків) рішення про повторне стягнення коштів з Полтавського ГЗК.

За оцінкою адвокатів сторони Полтавського ГЗК, процес судового розгляду мав ознаки замовного та сумнівного характеру, адже справу обсягом майже в 4 тисячі сторінок було розглянуто колегією, що сформувалась за годину до початку судового розгляду. А саме рішення було прийняте в єдиному апеляційному засіданні, яке тривало півтори години й було оголошено після 5 хвилин обговорення справи суддями в нарадчій кімнаті. Тобто судді витратили в середньому по 1 секунді на вивчення кожної сторінки справи".

За доводами позивача, вказана інформація є недостовірною, негативною і такою, що шкодить діловій репутації ТОВ "Максі Капітал Груп".

Позивач зазначає, що відповідачами була поширена недостовірна, тобто така, що не відповідає дійсності, негативна інформація про ТОВ "Максі Капітал Груп", яка завдає шкоди особистим немайновим правам позивача - його діловій репутації.

Відповідач-1 - компанія FERREXPO PLC, заперечує проти позову та зазначає, що більша частина поширеної інформації не стосується позивача, поширена інформація є оціночними судженнями Компанії, а не констатацією фактів, позивачем не доведено порушення його особистих немайнових прав.

Відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські новини", відзиву на позовну заяву чи будь-яких заяв та заперечень суду не подав.

Відповідач-3 - Приватне акціонерне товариство "Картель", заперечує проти позову та зазначає, що поширені відомості не стосуються позивача, така інформація є оціночними судженнями, позивачем не доведено порушення його прав поширенням спірної інформації. Також відповідач-3 вказує, що поширена інформація є дослівним відтворенням повідомленням прес-служби компанії FERREXPO, тож відповідно до Закону України "Про медіа" відповідач-3 не несе відповідальності за її достовірність.

Відповідач-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хаб Главком", заперечує проти позову, посилаючись на недоведеність поширення ним інформації, та поширення недостовірної інформації щодо позивача, тобто такої, що не відповідає дійсності.

Відповідач-5 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Апостроф ТВ", зазначає, що він не є належним відповідачем за пред`явленими позовними вимогами.

Відповідач-6 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" проти позову заперечує та зазначає, що ним не поширювалась жодна інформація відносно позивача, він не є власником чи реєстрантом сайтів, на яких були опубліковані спірні статті, а надає послуги з хостингу.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина друга цієї статті встановлює способи захисту цивільних прав та інтересів, якими, зокрема, є припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

За статтею 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 ст. 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дискредитацією суб`єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов`язаних із особою чи діяльністю суб`єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб`єкта господарювання.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 7 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору).

При цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Оцінивши в сукупності забрані в матеріалах справи та досліджені судом докази в частині позовних вимог до відповідача-1, суд встановив наступне.

1. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповвідачем-1, пес-службою компанії Ferrexpo PLC було поширено повідомлення наступного змісту:

"Щодо ситуації із нібито боргом у розмірі 4.7 млрд гривень, у компанії назвали його "неіснуючим".."Із Полтавського ГЗК, використовуючи сфальсифіковані документи, намагаються стягнути уявний борг у розмірі 4,7 мільярда гривень (125 млн доларів США). Цей борг, який нібито виник понад 15 років тому, згідно з рішенням українського Верховного Суду від червня 2022 року був погашений ще у 2015 році", - пояснюють у Ferrexpo рlс…

"... Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) продав фактично відсутнє право вимоги до Полтавського ГЗК невідомій компанії ТОВ "Максі капітал груп", що призвело до винесення Східним апеляційним господарським судом (місто Харків) рішення про повторне стягнення коштів з Полтавського ГЗК.

За оцінкою адвокатів сторони Полтавського ГЗК, процес судового розгляду мав ознаки замовного та сумнівного характеру, адже справу обсягом майже в 4 тисячі сторінок було розглянуто колегією, що сформувалась за годину до початку судового розгляду. А саме рішення було прийняте в єдиному апеляційному засіданні, яке тривало півтори години й було оголошено після 5 хвилин обговорення справи суддями в нарадчій кімнаті. Тобто судді витратили в середньому по 1 секунді на вивчення кожної сторінки справи".

Дане повідомлення було продубльовано в ЗМІ в мережі Інтернет.

В означеному повідомленні наявна назва позивача, а також посилання на судові провадження, що викликає у стороннього спостерігача асоціації виключно з позивачем.

Таким чином, судом встановлено поширення відповідачем-1 інформації саме про позивача, із безпосереднім зазначенням його найменування.

2. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Як вказується позивач, ТОВ "Максі Капітал Груп" придбало у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на торгах пул активів банку "Фінанси та Кредит", у складі якого були кредиторські вимоги, забезпечені порукою Полтавського ГЗК. Користуючись своїм правом кредитора, ТОВ "Максі Капітал Груп" пред`явило позов щодо стягнення заборгованості до поручителя, а саме до Полтавського ГЗК. Суди першої та апеляційної інстанції прийняти рішення про задоволення вимог ТОВ "Максі Капітал Груп". На момент виходу статей Полтавський ГЗК подав касаційну скаргу на відповідні рішення по справі.

Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що в опублікованих статтях міститься інформація про те, що ТОВ "Максі Капітал Груп": придбав "фактично відсутнє право вимоги до Полтавського ГЗК"; подав позов до суду на підставі "сфальсифікованих документів"; судами були винесені рішення про повторне стягнення з Полтавського ГЗК коштів; за оцінкою адвокатів сторони Полтавського ГЗК, процес судового розгляду мав ознаки замовного та сумнівного характеру.

Така інформація викладена у сверджувальній формі (у формі констатації фактів), що унеможливлює її визнання виключно оціночними судженням відповідача-1.

Обґрунтованим є висновок позивача про те, що поширена відповідачем-1 інформація є негативною по відношенню до ТОВ "Максі Капітал Груп", оскільки в ній саме особа позивача асоціюється з твердженнями про порушення закону, використання сфальсифікованих документів, "замовність" ініційованого позивачем судового процесу.

При цьому доказів на підтвердження достовірності такої інформації, зокрема, обставинами, встановленими в межах відповідних проваджень за фактом використання сфальсифікованих документів тощо, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд погоджується з висновком позивача про те, що відповідачем-1 було поширено недостовірну, тобто таку, що не відповідає дійсності, негативну інформацію саме про позивача у стверджувальній формі.

Поширення в інформаційному просторі негативної та недостовірної інформації щодо позивача зі сторони відповідача-1 є порушенням особистих немайнових прав позивача, як юридичної особи, на недоторканність ділової репутації та завдає шкоди репутації ТОВ "Максі Капітал Груп".

Враховуючи встановлені вище обставини, пред`явлені позовні вимоги до відрповідача-1 є обґрунтованими, доведеними, підтвердженими матеріалами справи та означеним відповідачем не спростовану в установленому законом порядку, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог до відповідачів -2 - 6, суд встановив наступне.

Як зазначено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 вказано, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Відтак, належними відповідачами у даній справі власники сайтів ukranews.соm, dsnews.ua, glavcom.ua, apostrophe.ua.

Статтею 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, серед іншого, що:

- веб-сайт - сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, зокрема об`єктів авторського права та/або суміжних прав тощо, пов`язаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту та/або облікового запису власника такого веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу в мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, записів про каталоги або виклики та/або числової адреси за Інтернет-протоколом;

- власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого, власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, та/або отримувач послуг хостингу;

- обліковий запис - формалізований згідно із стандартами мережі Інтернет запис на комп`ютерному обладнанні (комп`ютерах, серверах), підключеному до мережі Інтернет, що ідентифікує користувача (наприклад власника веб-сайту) на такому обладнанні, містить дані про доступ до частини каталогів і комп`ютерної програми, комп`ютерного обладнання, а також визначає права такого доступу, що надають можливість володільцю облікового запису додавати, видаляти, змінювати цифровий контент і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частини, окремих даних іншим особам.

У пункті 2 частини 7 статті 56 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що якщо на веб-сайті та в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) відсутні відомості про власника веб-сайту в обсязі, що дає змогу звернутися до нього із заявою про припинення порушення, передбаченою частиною другою цієї статті. Такими відомостями є інформація про адресу електронної пошти для зв`язку з власником веб-сайту та інші відомості, розміщення яких передбачено частиною одинадцятою цієї статті.

У статті 2 Закону України "Про електронні комунікації" визначено, що домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, що має унікальну назву (доменне ім`я), що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Отже, власник веб-сайту може бути встановлений, серед іншого, з публічних баз даних (WHOIS).

За даними сервісу WHOIS, доступ до якого міститься в загальному доступі в мережі інтернет, зокрема, на сайті реєстратора доменних імен "Imena.UA", щодо доменного імені UKRANEWS.COM міститься інформація про реєстранта (власника): Network Solutions, LLC.

Інформація щодо реєстрантів доменних імен dsnews.ua, glavcom.ua, apostrophe.ua не опублікована у вільному доступі (є закритою інформацією).

З огляду на вищевикладене, у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідачі -2 - 5 є власниками відповідних доменних імен та, відповідно, можуть виступати відповідачами в даному спорі.

Більше того, суд звертає увагу на те, що на означених інтернет-ресурсах спірна інформація щодо позивача була розміщена не від імені певних онлайн-медіа, а з посиланням на повідомлення відповідача-1.

Частиною 1 ст. 117 Закону України "Про медіа" передбачено, що суб`єкти у сфері медіа та їх працівники не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація:

1) є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим зареєстрованим медіа, або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них;

2) була отримана у відповідь на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", або у відповідь на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян";

3) містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування (в тому числі іноземних) у письмовій формі, в тому числі була оприлюднена на їхніх веб-сайтах та сторінках на платформах спільного доступу до інформації;

4) є дослівним відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади;

5) поширювалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками відповідного суб`єкта у сфері медіа, якщо працівники такого суб`єкта вжили заходів щодо припинення порушення.

Таким чином, розміщення відповідними онлайн-медіа інформації, поширеної прес-службою відповідача-1, не може бути підставою для притягнення таких ресурсів до відповідальності за її поширення.

Так само, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" надає послуги з хостингу та не розміщує на відповідних ресурсах будь-яку інформацію, тож є неналежним відповідачем у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, пред`явлених до відповідачів -2 - 6.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, за результатом розгляду даної справи суд задовольняє позовні вимоги до відповідача-1. У частині вимог до відповідачів -2 - 6 суд відмовляє з наведених вище підстав.

Понесені позивачем витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача-1 за розгляд пред`явлених до нього вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною та такою, що шкодить діловій репутації Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-Д, прим. 5; ідентифікаційний код 39319365) інформацію, поширену 20 березня 2024 року в повідомленні від імені FERREXPO PLC (55 St. Jame`s Street, London SW1A, Great Britain; реєстраційний номер 05432915), а саме інформацію:

"Із Полтавського ГЗК, використовуючи сфальсифіковані документи; намагаються стягнути уявний борг у розмірі 4,7 мільярда гривень (125 млн доларів США). Цей борг; який нібито виник понад 15 років тому, згідно з рішенням українського Верховного Суду від червня 2022 року був погашений ще у 2015 році",

"Щодо ситуації із нібито боргом у розмірі 4.7 млрд гривень, у компанії назвали його "неіснуючим"

"... Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) продав фактично відсутнє право вимоги до Полтавського ГЗК невідомій компанії ТОВ "Максі капітал груп", що призвело до винесення Східним апеляційним господарським судом (місто Харків) рішення про повторне стягнення коштів з Полтавського ГЗК."

"За оцінкою адвокатів сторони Полтавського ГЗК, процес судового розгляду мав ознаки замовного та сумнівного характеру".

3. Зобов`язати FERREXPO PLC (55 St. Jame`s Street, London SW1A, Great Britain; реєстраційний номер 05432915) невідкладно, але не пізніше ніж на п`ятий день з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили спростувати поширену недостовірну інформацію щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" у всіх медіа, в яких було поширену таку інформацію, шляхом розміщення в онлайн-медіа, у відповідних розділах, вступної та резолютивної частини рішення суду у цій справі, не допускаючи при цьому власних коментарів, із забезпеченням вільного доступу до спростування без вимоги внесення паролів та/або кодів тощо, під заголовком "Спростування недостовірної інформації щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп".

4. Стягнути з FERREXPO PLC (55 St. Jame`s Street, London SW1A, Great Britain; реєстраційний номер 05432915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максі Капітал Груп" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-Д, прим. 5; ідентифікаційний код 39319365) 6 058 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. судового збору.

5. В задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне агентство "Українські новини", Приватного акціонерного товариства "Картель", Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаб Главком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Апостроф ТВ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.12.2024.

Суддя Т.М. Ващенко