Постановление суда № 123473203, 03.12.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03 грудня 2024 року місто Київ № 320/39088/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу в частині, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом:

визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини наказу начальника Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 04.04.2024 №69дс "Про застосування до працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень":

"За вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію", пунктів 1 та 2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу 1 пункту 8 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону тактико-оперативного реагування УПП у м. Києві ДПП сержанта поліції ОСОБА_2 (0147375) застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1211,20 грн., частину суми ненарахованої заробітної плати / грошового забезпечення у розмірі 1000,00 грн., витрати на правову допомогу в сумі 30000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно було подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України в частині: зазначення ідентифікаційного коду відповідачів; заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів; документ про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн., на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/39088/24), Київський окружний адміністративний суд.

Позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків, до якої, зокрема, долучено заяву про поновлення строку звернення до суду.

В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що строк звернення до суду пропущено, оскільки позивач хотів врегулювати спір в досудовому порядку шляхом подання рапорту до прямого керівника. Вказано, що 17.04.2024 ним було подано рапорт до керівника про скасування оскаржуваного наказу, 13.05.2024 отримано відповідь на рапорт, після чого 16.05.2024 направлено позов до суду.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовом, суд ураховує таке.

Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України): позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга).

За змістом наведеної норми, за загальним правилом строк звернення до суду для особи становить шість місяців. При цьому КАС України чи іншими законами може бути встановлений інший строк звернення до суду. Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, якщо не встановлено інше.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (у редакції, чинній станом на час вчинення відповідачем заходів зі встановлення наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, прийняття наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та звернення позивача до суду).

Відповідно до статті 19 цього Закону: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша); підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).

Законом України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2123-IX (набрав чинності з 01.05.2022) унормовано питання, якими правовими актами регулюються відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, а також визначено особливості проведення службового розслідування, оскарження наказів про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності під час воєнного стану.

Згідно з частиною першою статті 60 Законом України "Про національну поліцію" відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

Відповідно до частини четвертої статті 31 розділу V "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні Указами Президента України продовжувався, зокрема, Указами від 05.02.2024 №49/2024 (затверджено Законом України від 06.02.2024 №3564-IX) та від 06.05.2024 №271/2024 (затверджено Законом України від 08.05.2024 №3684-IX) воєнний стан продовжено з 05:30 год. 14.02.2024 строком на 90 та з 05:30 год 14.05.2024 строком на 90 діб.

Відтак, станом на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом від 04.04.2024 №69дс та звернення його в травні 2024 року до адміністративного суду з позовом, в Україні діяв воєнний стан.

З оглядну на наведене правове регулювання, зважаючи на встановлені обставини, суд доходить висновку, що до спірних відносин підлягає застосуванню частина четверта статті 31 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", за якою поліцейський має право звернутись до адміністративного суду з позовом про оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з відповідним наказом.

У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що 15.04.2024 йому стало відомо про невиплату премії в розмірі 1000,00 грн. та повідомлено про це телефоном працівником відділу моніторингу Управління поліції у місті Києві. За твердженням позивача, з оскаржуваним наказом від 04.04.2024 №69дс його ознайомлено 17.04.2024.

Отже, з урахуванням положення частини четвертої статті 31 розділу "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" строк звернення до суду розпочався 17.04.2024 (день ознайомлення позивача з наказом), відповідно останнім днем 15-денного строку було 01.05.2024 (робочий день середа). Позов подано засобами поштового зв`язку 16.05.2024, тобто з пропущенням 15-денного строку.

У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду вказано, що позивачем було використане альтернативне право на оскарження шляхом подання рапорту щодо перегляду оскаржуваного наказу, в такий спосіб він намагався вирішити спір в позасудовому порядку.

Позивачем додано його рапорт, адресований начальнику Управління патрульної поліції у місті Києві, в якому поліцейський просив скасувати застосовані дисциплінарні стягнення наказом від 04.04.2024 №69дс, з яким він ознайомився 17.04.2024, а також скасувати невиплату премії в розмірі 1000,00 грн. Рапорт зареєстровано 17.04.2024 №3077вн/41/11/20-2024.

За твердженням позивача, після ознайомлення 13.05.2024 з відповіддю на його рапорт про відсутність підстав для скасування дисциплінарного стягнення, він 16.05.2024 звернувся до суду.

На думку суду, доводи позивача про пропущення ним строку звернення до суду з поважних причин, оскільки ним було подано 17.04.2024 рапорт щодо скасування дисциплінарного стягнення, є необґрунтованими.

Відповідно до статті 31 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України": поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку (частина перша); розгляд рапорту поліцейського здійснюється протягом семи календарних днів з дня його реєстрації в органі поліції шляхом проведення перевірки викладених у рапорті фактів та обставин, що, на думку поліцейського, не були враховані під час проведення службового розслідування, та прийняття рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення. Відповідь за результатами розгляду рапорту поліцейського надсилається на адресу, в тому числі електронної пошти, вказану поліцейським у рапорті. За наявності в рапорті номера засобу комунікаційного зв`язку поліцейського відповідь може бути надіслана на вказаний номер.

Як уже зазначав суд, рапорт про скасування дисциплінарного стягнення позивачем подано 17.04.2024 та зареєстрований 17.04.2024, тому строк розгляду рапорту (сім календарних днів) сплив 26.04.2024.

Позивачем додано лист Управління моніторингу та аналітичного забезпечення Департаменту патрульної поліції від 23.04.2024 №9215/44/2-2024 про розгляд рапорта щодо скасування дисциплінарного стягнення, в якому позивача повідомлено про відсутність підстав для задоволення його вимог.

Вказаний лист зареєстровано в Управлінні патрульної поліції у місті Києві 06.05.2024 №15754. Як уже вказував суд, за твердженням позивача з цим листом його ознайомлено 13.05.2024.

Суд вважає, що позивач з метою позасудового вирішення спору, скерувавши рапорт про скасування дисциплінарного стягнення, не вказавши при цьому в рапорті адреси електронної пошти чи іншого засобу зв`язку, повинен був бути зацікавленим в негайному отриманні відповіді за результатами розгляду його рапорту.

Зі змісту позовної заяви, заяви про поновлення строку звернення до суду та рапорту вбачається, що позивач достатньо добре обізнаний з правами поліцейського подати рапорт до прямого керівника про перегляд застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення чи оскаржити таке стягнення до суду. Однак позивач не вжив жодних дій для того, щоб, після спливу семи календарних днів, відведених для розгляду його рапорту, ознайомитись з відповідними результатами. При цьому, не отримавши відповідь після спливу семи календарних днів, з урахуванням часу на пересилання відповіді, позивач не звернувся до адміністративного суду з позовом, що могло б підтверджувати доводи позивача про його наміри. Навіть після ознайомлення з відповіддю на рапорт 13.05.2024 (понеділок) позов подано засобами поштового зв`язку 16.05.2024. Суд зауважує, що в позовній заяві позивачем вказано про наявність у нього договірних відносин з адвокатським об`єднанням "Грань" на підставі відповідного договору від 29.03.2024.

З огляду на такі висновки, суд відхиляє доводи позивача про поважність причин пропущення ним строку звернення до адміністративного суду з позовом через його звернення з рапортом від 17.04.2024 про скасування дисциплінарного стягнення. Визначальним для суду є те, що позивач, подавши рапорт, не виявив зацікавленості у вирішенні власного питання та не вчинив жодних дій з метою дотриматись строку звернення до суду, хоча за належної поведінки така можливість у позивача була. Судом зазначалось. що строк розгляду рапорту сплив 26.04.2024, водночас останній день строку звернення до суду 01.05.2024.

Щодо тверджень позивача про застосування ним альтернативного, досудового порядку вирішення спору, то суд повторює, що частиною четвертою статті 31 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" встановлено 15-денний строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження, застосованого до поліцейського дисциплінарного стягнення, з дня ознайомлення з відповідним наказом. Водночас частинами першою-другою цієї норми поліцейському надано право подати рапорт до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення про перегляд застосованого дисциплінарного стягнення або його скасування.

Крім того, за змістом частини четвертої статті 122 КАС України, в разі застосування особою досудового врегулювання спору встановлюються тримісячний або шестимісячний строки звернення до суду в залежності від обставин.

Застосування таких значних строків у відносинах щодо припинення служби в поліції суперечить меті ухвалення Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану", яким "Дисциплінарний статут Національної поліції України" доповнено новим розділом V, де встановлено 15-денний строк звернення до суду щодо оскарження наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського.

На відміну від наведеної спеціальної норми, статтею 24 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України", за загальним правилом (не під час дії воєнного стану), поліцейському надано право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії режиму воєнного стану" метою внесення відповідних змін зазначено забезпечення діяльності поліції та ефективне виконання нею завдань в умовах воєнного стану.

На думку суду, наведене підтверджує міркування суду, про встановлення частиною четвертою статті 31 "Дисциплінарного статуту Національної поліції України" 15-денного строку звернення до суду про оскарження наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та не передбачення цією нормою продовження цього строку в разі звернення поліцейського з рапортом про оскарження такого наказу.

Згідно зі статтею 123 КАС України: у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша); якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга).

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на висновок суду про пропущення позивачем 15-денного строку звернення до суду та неповажності вказаних позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду причин для поновлення цього строку, не зазначення інших підстав та неподання доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку, відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду з пзовом, тому позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись частиною другою статті 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу в частині, стягнення коштів.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.