Решение № 123467784, 06.11.2024, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1134/24 2/335/1176/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Романько О.О., за участю секретаря судового засідання Корсунової Г.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Радостєвої М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні суду цивільну справу за позовною заявою Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 16737, 61 грн., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своєчасно не оплачувала надані їй за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 01.01.2016 по 30.11.2023 у неї утворилась заборгованість на суму 16 737,61 грн., що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді від 06.02.2024 відкрито провадження в справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

25.03.2024 на адресу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та застосування строки позовної давності (а.с. 38-46).

01.04.2024 з боку представника позивача було надано відповідь на відзив, в якому зазначили щодо обґрунтованості позовних вимог та заперечували щодо застосування позовної давності, оскільки вважали, що періодична сплата відповідачем платежів переривали її строки ( а.с.54-58).

Представник позивача належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилась, разом з тим у позовній заяві та окремо в заяві від 06.09.2024 просила суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили суд застосувати строк позовної давності. Окремо відповідач зазначила, що спадщину після свого чоловіка у виді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вона прийняла в липні 2021 року, який був на той час борг зі сплати житлово-комунальних послуг вона не знає. Зазначала, що гарячого водопостачання в їхньому будинку вже не було, тому вважала безпідставне нарахування боргу за вказану послугу.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Концерну «МТМ»,предметом його діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концернута задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Право Концерну «МТМ» на отримання оплати за надані послуги з опалення підтверджено рішенням виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 5 від 29 січня 2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Запоріжжі», відповідно до якого з 01 січня 2009 року в м. Запоріжжі виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності, з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну.

Згідно Рішення виконавчого комітету Запорізької міської Ради № 200 від 28.04.2011 «Про визначення виконавців комунальних послуг» у м. Запоріжжя, починаючи з 01.04.2011 виконавцем комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, підігріву питної води визначено Концерн «МТМ» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну.

Основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, призначеної для централізованого опалення, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

02.10.2021 на виконання вимогЗакону України «Про житлово-комунальні послуги»позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії. Вказаний договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Станом на 01.11.2021 типовий індивідуальний договір № 601004520 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 є укладеним між позивачем та відповідачем.

Відповідно п. 5 Договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати надану послугу в строки та умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Згідно п. 33 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десть днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Згідно п. 34. Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за рахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 38 Договору споживач не звільняєтеся від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього Договору.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 не зареєстрована, що підтверджується інформацією, яка надана Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради у листі № 04-07/582 від 01.02.2024 (а.с.18-19).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 435760 від 05.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.04.1998 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 358882621 від 18.12.2023 ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 59062530 від 02.07.2021, виданий, видавник П`ята запорізька нотаріальна контора, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серія та номер 2-391 виданого 02.07.2021 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9-10).

Отже, судом встановлено, що позивачем надавались послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

З позовної заяви та доданих до неї довідки щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та розрахунку суми позову, встановлено, що загальна сума заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надавалися Концерном «МТМ» за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2016 по 31.11.2023складає 44040,24 грн.За вказаний період відповідачем було сплачено 27302,63 грн.. Остаточна сума заборгованості за вказаний період становить 16737,61 грн. (а.с.7).

Претензій від відповідача щодо якості наданих послуг за вказаний період до позивача не надходило. Зазначене було підтверджено самою ОСОБА_1 в судовому засіданні, остання вказала, що з будь-якими заява до позивача з цього приводу не зверталася. Пояснила, що вона знала про наявність певного боргу, який вважала утворився саме з надання послуг з централізованого опалення. За таких обставин вона періодично сплачувала комунальні платежі на більшу суму, але в призначенні платежу не вказувала саме за який період вноситься оплата.

Згідно акту припинення подачі теплової енергії від 01.09.2021 комісії Концерну «МТМ» житловий будинок по АДРЕСА_3 з 01.09.2021 було відключено від системи гарячого водопостачання згідно рішення № 272/7 від 27.08.2021, труби ГВП демонтовані (а.с.40,84-85).

Згідно наданої позивачем роздруківки руху коштів на рахунках Концерну «МТМ» відповідач дійсно сплачувала послуги з центрального опалення в більшій сумі ніж нараховувалося за певний період, але в призначенні платежу не зазначала точного періоду, за який вона вносить оплату щодо погашення заборгованості (а.с.86).

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За змістомст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

За нормами ст. ст.64,67,68 ЖК Українинаймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води; наймач і всі повнолітні члени сім`ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язанням, пов`язаним з найманням житла.

За правилами ст. ст.19,25 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Частиною 1ст. 639 ЦК Українипередбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 ЦК Українивстановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ч. 2ст. 642 ЦК Україниякщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно доЗакону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року, який діяв в період виникнення спірних правовідносин і втратив чинність з 01.05.2019 року, а такожЗакону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, який введено в дію з 01.05.2019 року, правовідносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, мають ознаки зобов`язання, в силу яких споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зіст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Пунктом 1 ч. 1ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 рокупередбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3ст. 20 цього Законуобов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зіст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24.06.2004 року, плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п.п. 11, 17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630(далі - Правила № 630), чинних на момент виникнення спірних правовідносин, плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках: у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу); у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення; у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил. Послуги з водовідведення оплачуються споживачем з розрахунку обсягу витрат холодної та гарячої води згідно з нормативами (нормами) споживання або показаннями засобів обліку води.

Згідно п. 18 Правил № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідно до п.п. 20, 21 Правил № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Згідно п. 30 Правил № 630 споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Споживач згідно ч.ч. 1, 3, 4ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року, який введено в дію з 01.05.2019 року, здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цьогоЗакону.

За змістомст. 24 Закону України «Про теплопостачання»споживач теплової енергії зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Як вже зазначалося, то відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 02 липня 2021 року П`ятою запорізькою державною нотаріальною конторою.

Позовні вимоги з якими звернувся Концерн «Міські теплові мережі» до відповідача є стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.01.2016 по 30.11.2021 р. у розмірі 16 737,61 грн,

Відповідно до частини 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу)

Тобто, період за який позивач заявляє до стягнення заборгованості з відповідача входить в період за яким спадковадець користався послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 4 ст. 1231 ЦК України передбачено, що майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до норм цивільного законодавства відповідач як єдиний спадкоємець, набула у спадщину не тільки квартиру за адресою надання послуг, а і заборгованість, яка утворилась за вищевказаною квартирою.

Отже, відповідач отримала у спадок не тільки майно у вигляді квартири, а й борги, які обліковуються за особовим рахунком, тим самим несе відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (Закон України «Про житлово-комунальні послуги»).

Право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї. Про це йдеться впостанові ВС від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц.

Зазначені обставини відповідачем та її представником не заперечувалися та не спростовувалися.

Оскільки відповідач не виконував свого обов`язку зі своєчасної сплати за надані позивачем послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, не спростував розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, а також не заперечував факту здійснення ним оплат за них не в повному обсязі, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Концерну «МТМ» про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води є обґрунтованими.

Разом із тим, позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню, оскільки стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості у межах строку позовної давності, про застосування якої відповідачем ОСОБА_1 , заявлено у відзиві.

Представник позивача надав клопотання та просив долучити інформацію щодо нарахувань ГВП.

Так, згідно розрахунку заборгованості, який відповідачем належними та допустимими доказами не спростований, заборгованість за надані у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.01.2016 по 30.11.2023 становить 16737, 61 грн..

Тобто, Концерн «Міські теплові мережі» нарахував заборгованість за централізоване опалення та постачання гарячої води за період з 01.01.2016 по 30.11.2023.

З позовом про стягнення вказаної суми заборгованості позивач звернувся до суду 30.01.2024 (згідно штампу з відміткою суду).

Згідно зіст. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1ст. 261 ЦК Україниперебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно дост. 257 ЦК Українизагальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

За ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як встановлено судом, відповідач зобов`язаний щомісяця здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, а відтак вказані зобов`язання відповідачем з оплати житлово-комунальних послуг виникали щомісяця. Розрахунковим періодом для оплати послуг, згідно п. 18 діючих Правил надання населенню послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженихПостановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, є календарний місяць. Плата за послуги повинна була вноситися не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Тобто, з 21 числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим, починається період прострочення оплати наданих у попередньому місяці житлово-комунальних послуг, а отже, і перебіг позовної давності щодо відповідного щомісячного платежу, за яким споживач допустив прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17.

Пунктом 12Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українивстановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в силу пункту 12Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українипродовжено на строк дії карантину. Вказаний закон набрав чинності з 02 квітня 2020 року.

Пунктом 1постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

З позовом до суду Концерн «МТМ» звернувся 31.01.2024. Строк позовної давності продовжено з дня набрання чинності змін уРозділі «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу Українищодо продовження строку позовної давності, з 02.04.2020.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5статті 261 ЦК України). В даному випадку перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, до вимог Концерну «МТМ», строк позовної давності, до яких не сплив на час початку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

Враховуючи викладені обставини, суд доходить до висновку, що позивач пропустив строк позовної давності за вимогами, які виникли з січня 2016 року по лютий 2017 року включно.

За ч. 4ст. 267 ЦК Українисплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У вказаній справі відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, про що зазначено у заяві.

Позивачем не зазначено поважних причин пропуску строку позовної давності за період з січня 2016 року по лютий 2017 року включно, а також не заявлено клопотання про поновлення цього строку.

При цьому суд звертає увагу на те, що в розрахунку позивача немає призначення платежів відповідача; на дослідження суду не були надані квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, що могли б свідчить про визнання повністю боргу, а не лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Зокрема в правовій позиції сформованій Верховним Судом у постанові від 22.03.2017 по справі № 6-43цс17 зазначено, що: «за змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу».

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з відповідача ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2017, слід відмовити у зв`язку із пропуском позивачем строку позовної давності.

Разом з тим, з урахуванням наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, задоволенню підлягають позовні вимоги у межах строку позовної давності, з урахуванням вимог п. 12Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, і стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у період з 01.03.2017 по 30.11.2023, яка у загальному розмірі становить 15076, 91 грн..

Відповідно до ч. 1ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За період з березня 2017 року по листопад 2023 року включно було нараховано до сплати за послуги 44040,24 грн.. За цей же період відповідачем було сплачено борг в розмірі 27302,63 грн.. Як вбачається з розрахунку, то відповідачем сплачувалися послуги саме з теплопостачання (опалення) на суму 27302,63 грн.. Нарахування за опалення за цей же період складають 24496,99 грн., тобто вбачається, що за надані послуги в цій частині відповідач заборгованість сплатила.

При цьому, за період з березня 2017 року по 01 жовтня 2021 року (з наступним перерахунком) були надані послуги з гарячого водопостачання, які відповідачем не сплачувалися взагалі. Загальна сума такої заборгованості станом на жовтень 2021 року склала 15774,29 грн. В зв`язку з відключенням житлового будинку АДРЕСА_3 від гарячого водопостачання було перераховано заборгованість, але станом на 01.09.2021 вона становила 15076,91 грн. Згідно розрахунку така заборгованість нарахована за період з березня 2017 року по вересень 2021 року включно, що перебуває в межах позовної давності та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до зазначеного розрахунку позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за централізоване опалення та постачання гарячої води у розмірі 15076, 91 грн..

Крім того, у відповідності з ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 2182,10 грн. (90,08%).

Керуючись ст. ст. 2-4, 12, 13, 76-82, 141, 211, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд.137, м.Запоріжжя, 69091; фактичне місцезнаходження за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м.Запоріжжя, 69057, заборгованість за житлово-комунальні послуги, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 березня 2017 року по 30 листопада 2023 року у розмірі 15 076 (п`ятнадцять тисяч сімдесят шість) гривень 91 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», код ЄДРПОУ 32121458, місце знаходження: вул. Героїв полку «Азов», буд.137, м.Запоріжжя, 69091, фактичне місцезнаходження за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, м.Запоріжжя, 69057, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) гривні 10 копійок.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованими листами із повідомленнями.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 12 листопада 2024 року.

Суддя: О.О. Романько