Приговор № 123467401, 03.12.2024, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/4167/24

Провадження № 1-кп/307/277/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретар судового засідання - ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

представника потерпілого - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів в об`єднаному кримінальному провадженні відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071160000618 від 26.07.2024 року та №12024071160000636 від 02.08.2024, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.246 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В період з 28 травня по 06 червня 2024 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді істотної шкоди довкіллю, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст. ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», а саме порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером) та виданим уповноваженим органом, перебуваючи в лісовому масиві кварталу №16 виділу №4 урочища «Чорна Вода» Буштинського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України» в межах населеного пункту села Лази Тячівського району, самовільно, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснив незаконну рубку сиро ростучих дерев із наступними діаметрами пнів в корі біля шийки кореня породи «Граб» 51 см. - 1 шт., 42 см. - 1 шт., 41 см. - 1 шт. та породи «Бук» 65 см. - 1 шт., та загальною масою деревини - 5, 74 м3. Вказану лісо продукцію ОСОБА_4 перемістив з місця події до невстановленого досудовим розслідуванням місця.

Внаслідок незаконного вирубування лісу в лісовому масиві кварталу №16 виділу №4 урочища «Чорна Вода» Буштинського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України», що мало місце відбутись в період з 28 травня по 06 червня 2024 року, ОСОБА_4 , згідно висновку експерта №3018-Е від 28.08.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, заподіяв державі в особі ДСПГ «Ліси України» матеріальну шкоду на загальну суму - 78669, 48 грн. (сімдесят вісім тисяч шістсот шістдесят дев?ять гривень 48 коп.), що згідно ч.1 примітки до ст. 246 КК України є істотною шкодою, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 1 ст.246 КК України, а саме: в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду.

Окрім цього, 01 липня 2024 року, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки у вигляді істотної шкоди довкіллю, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст.ст. 4, 24, 67, 68, 69 Лісового кодексу України, ст.12 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», а саме порушуючи встановлений порядок охорони, раціонального використання та відтворення лісу, без спеціального дозволу, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером) та виданим уповноваженим органом, перебуваючи в лісовому масиві кварталу №16 виділу №3 урочища «Чорна Вода» Буштинського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України» в межах населеного пункту села Лази Тячівського району, самовільно, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, здійснив незаконну рубку сиро ростучих дерев із наступними діаметрами пнів в корі біля шийки кореня породи «Дуб» 37 см. - 1 шт., 35 см. - 1 шт., 32 см. - 1 шт., 31 см. - 1 шт., 30 см. - 1 шт., 27 см. - 1 шт., 26 см. - 1 шт. та породи «Липа» 27 см. - 1 шт., та загальною масою деревини - 3,24 м3.

Вказану лісопродукцію ОСОБА_4 перемістив з місця події до невстановленого досудовим розслідуванням місця.

Внаслідок незаконного вирубування лісу в лісовому масиві кварталу №16 виділу №3 урочища «Чорна Вода» Буштинського лісництва філії «Брустурянське ЛМГ» ДСПГ «Ліси України», що мало місце відбутись в 01 липня 2024 року, ОСОБА_4 , згідно висновку експерта №3019-Е від 28.08.2024, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи, заподіяв державі в особі ДСПГ «Ліси України» матеріальну шкоду на загальну суму - 66536, 85 грн. (шістдесят шість тисяч п?ятсот тридцять шість гривень 85 коп.), що згідно ч.1 примітки до ст. 246 КК України є істотною шкодою, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 2 ст.246 КК України, а саме: в незаконній порубці дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду, вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 246 КК України за обставин, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Показав, що не памятає ні точної дати, а ні часу коли вчиняв незаконну рубку дерев. Однак пам`ятає, що в різні дні та в різних місця Буштинськогого лісництва, спочатку одного дня зрубав чотири дерева серед яких були дерева породи граб та бук, а потім іншого дня зрубав сім дерев, серед яких були дерева породи дуб та липа. Вказані дерева він рубав пилою та конем відволок їх до місця свого проживання. Завдану матеріальну шкоду він не відшкодував. Обіцяє більше не повторювати подібного та шкодує про вчинене.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст.246 КК України, доведена повністю.

Оскільки прокурор, представник потерпілого, обвинувачений не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, визначеному ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних про особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обставинам, викладеним у обвинувальному акті, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України, а саме незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду та кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 246 КК України, а саме незаконну порубку дерев у лісах, що заподіяла істотну шкоду, вчинена повторно.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень передбачених ч.1 та ч.2 ст.246 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не значиться, має постійне місце проживання, та немає постійного місця роботи, завдану шкоду не відшкодував та раніше не судимий.

Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд визнає: визнання своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Разом з цим суд не визнає такої пом`якшуючої покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обставини, як щире каяття, оскільки під час судового розгляду ОСОБА_4 визнав лише факт вчинення ним кримінальних правопорушень, однак не встановлено дійсного, відвертого, а не уявного визнання ним своєї провини у вчиненому, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що повинно виражатись в бажанні обвинуваченого виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Про що також свідчить, відсутність доказів будь-якого відшкодування завданих злочином матеріальних збитків.

Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.

У судовому засіданні були досліджені докази, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , зокрема характеристику надану виконавчим комітетом Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, з якої слідує, що за час проживання в с. Бедевля, ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони.

Відповідано до дослідженої довідки ВІТ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській обалсті, ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності раніше не притягався та згідно довідки КНП "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради Закарпатської обалсті від 05.08.2024 на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра, не значиться.

За положеннями ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, який вину визнав, наявність обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченому, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів у сфері проти довкілля, висновок органу пробації, згідно якого ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та також ризик небезпеки для суспільства оцінюються як середній, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, у вигляді обмеження волі із звільненням його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням передбачених ст. 76 КК України обов`язків.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому саме такого покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправним діянням, і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення не зверталася до суду з клопотаннями про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази відсутні.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

- судової інженерно-екологічної експертизи №3018-Е від 26.07.2024 в розмірі 45436,80 грн,

- судової інженерно-екологічної експертизи №3019-Е від 28.08.2024 в розмірі 41650,40 грн.

Керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.246 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання за ч.2 ст.246 КК України у вигляді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді обмеження волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 87087,2 (вісімдесят сім тисяч вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок процесуальних витрат за проведення судових інженерно-екологічних експертиз.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлено.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору

Головуючий ОСОБА_1