Решение № 123433175, 19.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11721/24

Провадження № 2/752/5365/24

РІШЕННЯ

Іменем України

19 листопада 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Крушельницької Д.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в особі органу опіки та піклування, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та накладення заборони на відчуження майна, -

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року Голова Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, в особі органу опіки та піклування, звернувся до суду з даним позовом в якому просить позбавити батька - ОСОБА_4 , батьківських прав відносно доньок: неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнути з ОСОБА_4 аліменти у розмірі 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до їх повноліття, починаючи від дня пред`явлення позову до суду. Накласти заборону на відчуження майна та житла, де право користування мають діти.

Позов обґрунтований тим, що після смерті матері ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 її діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишилися без батьківського піклування. Батько участі у вихованні дітей не приймає, проживає окремо, де саме невідомо. Діти знаходяться на утриманні старшої повнолітньої рідної сестри ОСОБА_5 , яка 21.03.2024 і звернулася до служби у справах дітей Голосіївського району із відповідною заявою. У сестер було відібрано пояснення, де вони зазначили, що батько участі у їхньому житті не приймає, навчальним процесом не цікавиться, харчуванням та одягом не забезпечує вже понад шість років не з`являється в їхньому житті. Коли ОСОБА_6 лікувалася з діагнозом сколіоз, батько до медичного закладу не звертався, розвитком та здоров`ям дітей не цікавився. Коли мати була жива, діти з 03.02.2021 вже перебували на обліку як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах та ситуація поліпшилася, тому 27.10.2021 були зняті з обліку. Фахівцями служби неодноразово здійснювалися спроби зв`язатися з батьком дітей однак останній не зв`язок не виходить. Зазначені фактори можна розцінювати як ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей. ОСОБА_4 є особою працездатного віку, відомості про розмір його доходів відсутній, дані обставини є істотними, тому розмір аліментів, які потрібно стягнути з відповідача на утримання дітей визначається відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України. Враховуючи вищенаведене та у зв`язку з тим, що станом на сьогодні ОСОБА_4 не виконує свої батьківські обов`язки в повному обсязі, виходячи з інтересів дітей, позивач просить задовольнити позов.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 справу передано у провадження судді Слободянюк А.В.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.06.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення зазначених недоліків.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.06.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

18.09.2024 до суду надійшла заява представника позивача про долучення доказів, а саме висновку Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.09.2024 підготовче провадження у справі закрито. Справу призначено до розгляду у судовому засіданні за участю сторін. В судове засідання викликано сторони по справі та неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вислуховування думки яких по суті спору проводити за участю представників органу опіки та піклування.

У судовому засіданні представник позивача та третьої особи ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Додатково пояснила, що діти в 2021 році вже перебували на обліку, але мати влаштувалась на роботу та згодом діти були зняті з обліку дітей, що перебувають у складних життєвих обставинах. Та згодом, у 2024 році, від хвороби мати померла в лікарні. Батько не займався дітьми взагалі, діти ходили та просили їсти по вулиці. Старша донька вже була повнолітньою та доглядала за дітьми як могла, працювала на базарі. Наразі в неї вже є своя родина, чоловік та дитина. Проживають три сестри, чоловік та дитина найстаршої з них в квартирі, яка належала їх матері. Квартира трикімнатна, однак не приватизована матір`ю за життя. З моменту звернення до суду, відповідач ОСОБА_4 не цікавиться долею дітей, не звертається до служби у справах дітей з приводу урегулювання питання, лише одного разу телефонував спитати за онучку, цікавився, що він став дідом. З 05.09.2024 діти поставлені на первинний облік дітей, залишених без батьківського піклування.

Опитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_2 в присутності представника органу опіки та піклування, пояснила, що вона навчається в школі №16 в м. Києві в 10 класі, хоче стати флористом в майбутньому. Старша сестра ОСОБА_7 допомагає їй по життю та говорить, що візьме її хрещеною матір`ю для своєї новонародженої доньки. З меншою сестрою ОСОБА_8 вони також в добрих стосунках. Батька вона не бачила більше десяти років. Та їй відомо, що він писав по телефону ОСОБА_9 та в жовтні перерахував кошти в розмірі 2000 грн. Всім необхідним їх забезпечує ОСОБА_10 - чоловік ОСОБА_9 , найстаршої сестри, а ще їм допомагає церква. Пам`ятає, що батько дуже бив маму та її, коли був тверезий то бив менше, але це було завжди. Погрожував мамі викинути її з вікна.

Опитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_3 в присутності представника органу опіки та піклування пояснила, що вона навчається у 8 класі в школі №220 в м. Києві, та в майбутньому хоче стати баристою. Батька не пам`ятає, знає що він жив в окремій кімнаті, вона його майже не бачила, спілкувалися рідко. Наразі вона проживає зі старшими сестрами ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , чоловіком ОСОБА_9 та їх дитиною. Мають хороші стосунки. Відомо, що батько інколи телефонує ОСОБА_9 . Про неї піклується старша сестра ОСОБА_7 та її чоловік, а також церква допомагає. Тітка ОСОБА_10 інколи привозить домашні продукти.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд до відома не поставив. До суду поверталися конверти без вручення за місцем реєстрації відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові в справі № 918/539/16 від 07 07.2022, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи ОСОБА_1 , вислухавши думку неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по суті спору, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_4 та ОСОБА_13 перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.08.2001, що вбачається із наданої суду копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Московського районного управління юстиції у м. Києві 05.08.2001, актовий запис №627. Після реєстрації шлюбу подружжя не обирало спільного прізвища, дружина і надалі іменувалася як ОСОБА_13 (а.с. 16).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народжені доньки подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_13 у шлюбі, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та НОМЕР_4, виданих відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві 27.07.2010 та 16.05.2007 відповідно (а.с.17,18).

Згідно до Наказів №3 від 03.02.2021 та №39 від 27.10.2021 Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були постановлені на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку із ухиленням батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_13 від виконання батьківських обов`язків. Підставою постановки дітей на облік були не задовільні умови для проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 . Помешкання було не пристосовано для їх проживання, батьки не забезпечували базові потреби малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме діти не отримували повноцінне харчування, проживали в антисанітарійних умовах. А також заява матері ОСОБА_13 від 02.02.2021 про тимчасове влаштування малолітніх дітей до центру соціально психологічної реабілітації дітей до вирішення проблем в родині. В подальшому, 27.10.2021, діти були зняті з обліку оскільки за результатами акту оцінки потреб сім`ї з`ясовано, що за адресою проживання дітей проводиться ремонт, в помешканні чисто, прибрано, дотримано санітарно-гігієнічні норми. Наявні продукти харчування, сезонні речі, засоби індивідуальної гігієни (а.с. 32,33).

ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Київ у віці 49 років померла ОСОБА_13 , актовий запис №4774, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане Київським відділом державної реєстрації смерті ЦМУ МЮ (м. Київ) ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15).

21.03.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою, в якій повідомила, що померла її мати ОСОБА_13 , через що її неповнолітні сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилися без батьківського піклування. Вони всі разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Їх батько - ОСОБА_4 вихованням сестер не займається. ОСОБА_5 хоче і надалі піклуватися про своїх молодших сестер (а.с.11).

22.03.2024 головним спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_14 відбулося обстеження умов проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 за результатами якого складено акт обстеження в якому зазначено, що в квартирі постійно проживають троє осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Умови для виховання та розвитку дітей не створені, рекомендовано створити належні умови в квартирі, прибрати сміття, полагодити меблі, ОСОБА_5 влаштуватись на роботу. Проведена профілактична бесіда, проводиться робота про влаштування дітей під опіку. Батько дітей ОСОБА_4 уникає відповідальності, з працівниками служби на зв`язок не виходить, на дзвінки не відповідає (а.с.10).

В подальшому, 24.04.2024 фахівцями Голосіївського районного в м. Києві центру соціальних служб було здійснено візит до родини ОСОБА_15 та складено акт оцінки потреб сім`ї. Встановлено, що мати дітей ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , а батько дітей ОСОБА_4 проживає окремо, має іншу сім`ю, з доньками не спілкується, місце його перебування дітям не відоме. З фахівцем центру на зв`язок батько також не виходив. Діти проживають разом із повнолітньою сестрою ОСОБА_5 в трикімнатній квартирі. В квартирі прибрано, але квартира потребує ремонту. В дітей є окремі ліжка, чиста постільна білизна, облаштовано місце для навчання. Діти числі, охайно одягнені, одяг відповідає сезону, отримують належне харчування. Діти навчаються в школі, а старша сестра ОСОБА_16 працює продавцем, проживає разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_17 , 1994 року народження, який працює будівельником (а.с.26,27-31а).

Відповідно до інформації Спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов №220 міста Києва №8 від 23.04.2024 на запит Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.04.2024 №100/09-1109 повідомлено, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчальний заклад відвідує. Заняття пропускає лише через хворобу або інші поважні причини. Дитина забезпечена всім необхідним шкільним приладдям та навчальними посібниками. ОСОБА_3 спокійна, не конфліктна, легко іде на контакт, але її спілкування обмежено однією подругою (однокласницею). Випадків цькування відносно неї виявлено не було. Дитина не повідомляла про будь-яке психологічне, економічне, фізичне або інше насильство над нею зі сторони батька або інших осіб. Батько ОСОБА_2 у навчальному процесі дитини участі не бере. З адміністрацією школи та класним керівником не спілкується, батьківські збори не відвідує (а.с.13).

Згідно з інформацією КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Голосіївського району м. Києва №100/46-327 від 24.04.2024 на запит Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.04.2024 №100/09-1108 повідомлено, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_3 проживаєть за адресою: АДРЕСА_1 з повнолітньою сестрою ОСОБА_5 , перебувають на медичному обслуговуванні КНП «ЦПМСД №1» Амбулаторії Загальної практики Сімейної Медицини №3 з народження. Декларація на медичне обслуговування дітей підписана з лікарем педіатром ОСОБА_18 Малолітня ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з діагнозом Сколіоз грудо-поперекового відділу хребта, вроджене викривлення носової перетинки. Неповнолітня ОСОБА_2 на диспансерному обліку не перебуває. До медичного закладу для огляду при хворобі, здійснення профілактичних щеплень, тощо, з дітьми приходила старша сестра ОСОБА_5 , або діти приходили самостійно. Батько ОСОБА_4 до медичного закладу не звертався і не цікавився розвитком і здоров`ям дітей. Малолітня ОСОБА_3 отримувала курс реабілітації (ЛФК, масаж) з приводу д-за: Сколіоз грудо-поперекового відділу хребта (а.с.12).

15.05.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ім`я начальника Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації надано письмові пояснення, де вони вказують, що їх батько ОСОБА_4 не з`являється в їхньому житті багато років, не приймає участі у їх вихованні, утриманні та не спілкується з ними. Всю відповідальність за їх виховання взяла на себе старша сестра ОСОБА_16 , яка замінила їм маму (а.с.4,5).

13.08.2024 Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією (орган опіки та піклування) за №100-10585 складено висновок, за яким остання вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.50-52).

Наказами Начальника Служби у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №34/ПО та №35/ПО від 05.09.2024 ОСОБА_2 та ОСОБА_19 , як дітей, що залишилися без батьківського піклування у зв`язку з тим, що їх мати ОСОБА_13 померла, а місце перебування батька невідоме, поставлено на первинний облік дітей, залишених без батьківського піклування (а.с.45,46).

Згідно інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївського РДА №113525443 від 04.06.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 10.10.1991 по теперішній час (а.с.21).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» конкретизує, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Статтею 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

В силу ч. 5 ст. 167 СК України якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №402/428/16-ц викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини встановлюють, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3). Ці положення Конвенції про права дитини узгоджуються з положеннями Конституції та законів України, тому її правові норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

Згідно з п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10.05.2001 та «A. проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 є батьком неповнолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що відповідач не виконує своїх обов`язків щодо виховання дітей, не піклуються про фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання дітей, не створює умов для отримання дітьми відповідної освіти.

Через відсутність батьківського піклування неповнолітні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були постановлені на первинний облік дітей, залишених без батьківського піклування.

Зазначені обставини суд розцінює як ухилення від виховання дітей, оскільки батько свідомо нехтує своїми обов`язками щодо виховання дітей.

Таким чином, беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини, суд вважає, що у вказаному випадку інтереси неповнолітніх дітей превалюють над потребами збереження сім`ї, оскільки відповідач ухилився від виконання батьківських обов`язків відносно своїх дітей.

З огляду на викладене, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на законі, вважає, що позовні вимоги Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в особі органу опіки та піклування, яка діє в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , позбавити ОСОБА_4 , батьківських прав відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідають інтересам дітей та знаходяться в тих вузьких межах, які залишають з огляду на гарантії, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також суд вважає обґрунтованим та приймає висновок Органу опіки та піклування в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.08.2024 №100-10585 щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, оскільки за встановлених обставин він не суперечить інтересам дітей.

За таких обставин, виходячи з інтересів дітей та враховуючи, що в судовому засіданні було підтверджено належними і достатніми доказами, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, суд з урахуванням приписів ч. 6 ст. 19 СК України погоджується з вказаним висновком Органу опіки та піклування.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дітей суд відзначає, що одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 зобов`язаний утримувати своїх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , батьком яких він є, суд вважає можливим стягнути з нього аліменти на утримання дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Частиною 3 ст. 166 СК України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок по утриманню дитини покладено у рівній мірі на обох батьків з урахуванням дотримання балансу відповідних їх прав та обов`язків.

Рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини встановлена статтею 141 СК України, відповідно до частин першої та другої якої мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч .3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Пунктами 1-3 ч. 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Згідно з ч .2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік».

Враховуючи те, що при позбавленні батьківських прав особи не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини, а також те, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину, вимога щодо стягнення з відповідача на утримання неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , аліментів у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку (мінімальний розмір, передбачений законодавством) щомісячно та до досягнення дітьми повноліття, підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог накласти заборону на відчуження майна та житла де право користування мають діти, оскільки позивачем не надано доказів про те, яким майном на праві власності володіє відповідач.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 2 422,40 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в особі органу опіки та піклування, яка діє в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та накладення заборони на відчуження майна, задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову 30 травня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову 30 травня 2024 року, до досягнення дитиною повноліття.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач - Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація, місцезнаходження: м. Київ, просп. Голосіївський, б. 42, код ЄДРПОУ 37308812.

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37413735, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 58.

Суддя А.В. Слободянюк