Решение № 123431363, 21.11.2024, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2-а/582/19/24

Справа № 582/1248/24

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2024 року

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Жмурченка В.Д., за участю секретаря Коваль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

До Недригайлівського районного суду Сумської області надійшов вказаний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 098294 від 24.09.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 680,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі. Крім того, просив стягнути із відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору.

На обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначає, що 24.09.2024 в м. Харків на проспекті Аєрокосмічний, буд. 22, поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коровік Віктором Володимировичем було винесено постанову серії ББА № 098294 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн за те, що він, згідно фабули постанови: керував транспортним засобом (автобусом) надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Суми, при цьому технічний стан т/з не відповідає вимогам техніки безпеки дорожнього руху, а саме наявна тріщина лобового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив вимоги пункту 31.1 ПДР Украни та пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП.

Вважає постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справа підлягає закриттю.

У зв`язку з наведеним, просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ББА № 098294 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коровік В.В. 24.2024.

У судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити за його відсутності та задовольнити його позовні вимоги.

Належним чином повідомлений представник відповідача Департаменту патрульної поліції, відповідача по справі, у судове засідання не прибув, своїм правом на подання відзиву не скористався.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Так, судом встановлено, що 24.09.2024 поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коровік В.В. була винесена постанова відносно ОСОБА_1 , в якій зазначено, що водій керував транспортним засобом (автобусом) надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Харків-Суми, при цьому технічний стан т/з не відповідає вимогам техніки безпеки дорожнього руху, а саме наявна тріщина лобового скла в зоні роботи склоочисників, чим порушив вимоги пункту 31.1 ПДР Украни та пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КупАП, та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн.

Тобто, поліцейським поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коровік В.В. у постанові було зазначено порушення, яке на його думку, допустив водій ОСОБА_1 , а саме, рухався на транспортному засобі, автобусі, надаючи послуги з перевезення пасажирів, з технічною несправністю та на вітровому склі мав тріщину, чим порушив п. 6.8.5 ДСТУ 3649-2010 та п. 31.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 122 КупАП передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Серед передбаченого відсутнє діяння, яке б підпадало під описане у постанові, таким чином, в даному випадку має місце невірна кваліфікація вчиненого правопорушення, що виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки опис обставин не містить в собі ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КупАП.

Щодо зазначення в оскаржуваній постанові про порушення ОСОБА_1 п. 31.1 ПДР України, а саме, що транспортний засіб, який керував позивач, мав тріщини лобового скла в зоні роботи склоочисників, суд зазначає наступне.

Як встановлено частиною 1 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 121 КУпАП).

З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 2 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється, або таким транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням установлених правил, норм і стандартів.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за твердженням відповідача відбулося через допущене позивачем порушення вимог ДСТУ 3649-2010, п. 31.1 ПДР України.

У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.

Згідно з п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.

Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.

Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.

Доводи відповідача про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічну несправність, а саме - тріщину на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

Пунктом 31 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, встановлені вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Приписами пп. 31.4 п. 31 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.

У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація.

Вказаний перелік технічних несправностей, наведений в п. 31 ПДР, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.

Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.

Враховуючи, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно вимог пункту 31 ПДР не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, а відповідальність відповідно до ч. 2 ст. 121 КУпАП настає саме у разі керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічні несправності, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, є незаконним.

Враховуючи відсутність будь-яких належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та доходить висновку про наявність підстав для скасування постанови серії ББА № 098294 від 24.09.2024 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ..

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 229, 243-246, 250, 255, 257-263, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

Постанову серії ББА № 098294 від 24.09.2024, винесену поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Коровік Віктором Володимировичем,. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд. 3) на рахунок ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення до другого апеляційного адміністративного суду через Недригайлівський районний суд Сумської області.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: В. Д. Жмурченко