Постановление суда № 123428921, 02.12.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/18903/24

1-кс/308/7226/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №12024070000000419, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна у рамках кримінального провадження №12024070000000419, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

З внесеного клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024070000000419 від 03.09.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 03.09.2024, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, знаючи вимоги законодавства України про те, що бойові припаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, віднайшов (придбав) з метою збуту, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме, однин корпус гранати Ф-1 та засіб ініціації вибуху однин запал УЗРГМ-2, які у конструктивному поєднанні будуть являти собою ручну осколкову гранату Ф-1, яка відносяться до категорії боєприпасів та придатна до вибуху, виготовлена промисловим способом, після чого, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою подальшого збуту, у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, однак не пізніше 06.09.2024, незаконно перемістив та зберігав вказаний боєприпаси, у приміщенні квартири за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут боєприпасів, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, попередньо домовившись про зустріч 06.09.2024, з ОСОБА_6 , у приміщенні квартири за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , о 18.55 год., передав останньому конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме, однин корпус гранати Ф-1 та засіб ініціації вибуху однин запал УЗРГМ-2, які у конструктивному поєднанні будуть являти собою ручну осколкову гранату Ф-1, яка відносяться до категорії боєприпасів та придатна до вибуху, виготовлена промисловим способом, за які одержав від ОСОБА_6 раніше обумовлену суму грошових коштів в розмірі 3300 грн.

За даним фактом 26.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

26.11.2024 під час затримання ОСОБА_5 , в ході проведення особистого обшуку, було виявлено та вилучено: мобільний телефон ІМЕІ 1 № НОМЕР_1 , 3554-1610-6817-413 з сім-карткою № НОМЕР_2 , який упаковано в спецпакет №ICR0172531, сумку камуфляжну, всередині якої наявні шампунь, зарядний пристрій, дезодорант, пластикова коробка з навушником, які упаковано в спецпакет №QHY0035659.

26.11.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовим доказом мобільного телефону та сумки з речами, які відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий вказує, що зважаючи на те, що вказаний мобільний телефон є речовим доказом у кримінальному провадженні, так як містить сліди злочину, а саме, на ньому наявні переписки та телефонні дзвінки з учасниками злочину, і підлягає більш детальному огляду, камуфляжна сумка надає прив`язку до військової служби, а тому на них необхідно накласти арешт.

Як зауважує слідчий, зазначенні речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та зважаючи на те, що вказані предмети є речовими доказами у кримінальному провадженні, так як можуть мастити на собі сліди злочину, і підлягають огляду та дослідженню експертним шляхом, і з метою унеможливити знищити сліди, які могли зберегтися на вказаних предметах, необхідно накласти на них арешт.

З метою забезпечення збереження вилученого речового доказу, проведення його детального огляду у даному кримінальному провадженні, слідчий просить накласти арешт на майно, яке було вилучено 26.11.2024 в ході проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон ІМЕІ 1 № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 з сім-карткою № НОМЕР_2 , який упаковано в спецпакет №ICR0172531, сумку камуфляжна, всередині якої наявні шампунь, зарядний пристрій, дезодорант, пластикова коробка з навушником, які упаковано в спецпакет №QHY0035659, які належать підозрюваному, шляхом заборони користуватися, розпоряджатися чи відчужувати вказане майно.

Слідчий у судове засідання не з`явився, при цьому прокурор подав заяву, у якій просить розглядати клопотання про арешт майна без його участі, зазначивши, що клопотання підтримує.

Підозрюваний у судове засідання не з`явився, при цьому його захисник адвокат ОСОБА_7 подав заяву, згідно з якою просить розглянути клопотання слідчого про арешт майна, вилученого у підозрюваного ОСОБА_5 , без їх участі.

Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000419, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.09.2024.

26.11.2024 о 07 год. 45 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_5 у порядку ст. 208 КПК України, про що складено відповідний протокол.

26.11.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, кваліфікуючими ознаками яких є: придбання, носіння, зберігання та збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.11.2024, вбачається, що під час затримання ОСОБА_5 , в ході проведення особистого обшуку, слідчим виявлено та вилучено: мобільний телефон ІМЕІ 1 № НОМЕР_1 , НОМЕР_3 з сім-карткою № НОМЕР_2 , який упаковано в спецпакет №ICR0172531, сумку камуфляжну, всередині якої наявні шампунь, зарядний пристрій, дезодорант, пластикова коробка з навушником, які упаковано в спецпакет №QHY0035659.

Постановою слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3 від 26.11.2024 вказані речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що булиоб`єктом кримінальнопротиправних дій,гроші,цінності таінші речі,набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особоювнаслідок вчиненнякримінального правопорушення(ч.1ст. 98 КПК України).

За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.

Оцінивши наведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно, що було вилучено 26.11.2024 під час проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , є доказом кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, беручи до уваги, що стороною обвинувачення доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя дійшов до переконання про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування, що вилучено 26.11.2024 в ході проведення особистого обшуку підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон ІМЕІ 1 № НОМЕР_1 , 3554-1610-6817-413 з сім-карткою № НОМЕР_2 , який упаковано в спецпакет №ICR0172531, сумку камуфляжну, всередині якої наявні шампунь, зарядний пристрій, дезодорант, пластикова коробка з навушником, які упаковано в спецпакет №QHY0035659.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1