Решение № 123404684, 29.08.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/8161/24

Провадження № 2/752/4582/24

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 серпня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Ахмеяна Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних -

в с т а н о в и в:

у квітні 2024 року позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 червня 208 року між ВАТ КБ «Украгазбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 140/2008, за умовами якого банк надав останній кредит в сумі 19000 доларів США на строк з 19.06.2008 по 18.06.2018 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами 13,8 % річних. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором було укладено з ОСОБА_2 договір поруки № 140/2008 від 19.06.2008, відповідно до якого поручитель зобов`язалася перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором та договором поруки, банк звернувся до суду із позовною заявою про стягнення із відповідачів заборгованості за кредитним договором. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2011 у справі 2-432/11 позов задоволено повністю, стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 22239,71 доларів США та 27450 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а також стягнуто судові витрати. Рішення суду набрало законної сили 12.04.2011, виконавчі листи видані 19.08.2011. У зв`язку із невиконанням відповідачами умов договору та рішення суду, відповідно до ст. 625 ЦК України банк має право вимагати від відповідачів сплати трьох процентів річних від простроченої суми за період з 12 березня 2017 року по 20 лютого 2022 року в розмірі 2137,72 доларів США. Позивач зазначив, що звернувся до суду в межах строку позовної давності, оскільки у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби дані продовжено на строк дії карантину.

Позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 2137,72 доларів США та судові витрати.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 45-46). Відповідачкам наданий строк для надання відзиву.

У судовому засіданні сторони відсутні, про час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог Закону.

На електронну адресу суду від позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачки про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не подали, з будь-якими клопотаннями до суду не зверталися. Судові повістки, направлені судом по місцю реєстрації останніх, повернулися до суду з довідкою, в якій причинами повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2011 у справі 2-432/11, яке набрало законної сили 12.04.2011, позов задоволено повністю, стягнуто солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 140/2008 від 19.06.2008 в сумі 22239 дол. 71 цент США та 27450 грн.. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 140/2008 від 19.06.2008 у розмірі 22239 дол. 71 цент США та 27450 грн. звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,060 га, кадастровий номер: 3220886000:03:002:0508, що знаходиться зв адресою: Київська область, Бориспільський район, Процівська сільська рада, садове товариство «Дніпровець» та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на землю, серії ЯБ № 036180, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 132. Стягнуто із відповідачів на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» понесені судові витрати (а.с. 16-17).

19 серпня 2011 року на підставі вказаного рішення видано виконавчі листи (а.с. 18, 19).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 5 ст. 11 та ч. 2 ст. 509 цього Кодексу у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, зобов`язання можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц) міститься висновок про те, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань. Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, із невиконанням грошового зобов`язання.

Таким чином, у даній справі між сторонами виник спір щодо стягнення на підставі ст. 625 ЦК України трьох відсотків річних у зв`язку з неналежним виконання грошового зобов`язання за рішенням суду.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Позивач надав суду розрахунок розміру 3% річних, які просить стягнути за період з 12 березня 2017 по 23 лютого 2022 в розмірі 2137,72 доларів США (а.с. 20).

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів того, що ПАТ АБ «Укргазбанк» зверталося із заявою про примусове виконання рішення суду та що на виконання рішення суду у рахунок вищевказаної заборгованості не звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,060 га, кадастровий номер: 3220886000:03:002:0508, що знаходиться зв адресою: Київська область, Бориспільський район, Процівська сільська рада, садове товариство «Дніпровець» та належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі державного акту про право власності на землю, серії ЯБ № 036180, виданого Бориспільським районним відділом земельних ресурсів 19 жовтня 2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 132.

Судом перевірено дані з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, згідно яких відсутні виконавчі провадження про виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.04.2011 в справі № 2-432/11.

Тобто, виконавчі листи до виконання у визначенні строки пред`явлені не були, а згідно інформації в Єдиному реєстрі боржників, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні відкриті виконавчі провадження.

Доказів поважності причин такого тривалого пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання позивач суду не надав, а також із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчих документів до суду не звертався, докази цього відсутні у матеріалах справи.

Тобто, банк послідовно не вчиняв дії щодо стягнення заборгованості, а саме добровільно відмовився стягувати з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 боргові зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Статтею 3 ЦК України встановлені загальні засади цивільного законодавства, зокрема п. 3 ч. 1 встановлює свободу правочину.

Кредитор на власний розсуд реалізує свої права передбачені ЦК України, і держава чи будь-які інші особи не вправі втручатись в те, що робить кредитор, не може змушувати його подати позов, відмовитись від позову, зобов`язати подати чи не подати виконавчий лист до виконання.

Кредитор сам вирішує стягувати йому борг чи пробачити його боржнику, подавати позов чи ні, пред`являти виконавчий лист до виконання чи не робити цього.

Зазначені твердження ґрунтуються на загальних засадах цивільного законодавства, на ст. 206 ЦПК України, яка наділяє позивача правом відмовитись від позову, та ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", яка наділяє стягувача правом подати заяву про повернення виконавчого документа.

Тобто, позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» був вільний у реалізації своїх прав, у тому числі він був наділений правом не подавати виконавчий лист до виконання та взагалі пробачити борг.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку, що на момент звернення до суду строк пред`явлення виконавчого документа до виконання уже пропущено, виконавчий лист не було пред`явлено до примусового виконання, згідно інформації в Єдиному реєстрі боржників, у відповідачів відсутні борги за вказаними виконавчими документами, а тому у позивача відсутні підстави вимагати від відповідачів стягнення трьох відтоків річних.

Таким чином, дослідивши та оцінивши зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК судові витрати, пов`язані з розглядом справи слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76 81, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк