Приговор № 123395930, 25.11.2024, Бершадський районний суд Вінницької області

В И Р О К

іменем України

Справа № 126/2058/22

Провадження № 1-кп/126/80/2024

"25" листопада 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020100000234 від 06.08.2022 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого:

- 31.08.2001 Піщанським районним судом Вінницької області, за ч. 1 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;

- 12.01.2004 Піщанським районним судом Вінницької області, за ч. 1 ст. 186 КК України, до покарання у виді 2 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 1 рік,

- 25.10.2005 Піщанським районним судом Вінницької області, за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком 2 роки,

- 27.04.2007 Піщанським районним судом Вінницької області, за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 70, 71 КК України, до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі,

- 03.06.2011 Піщанським районним судом Вінницької області, за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі,

- 09.09.2016 Вінницьким міським судом Вінницької області, за ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 4 років позбавлення волі,

- 14.11.2022 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області, за ч. 2 ст. 190 КК України, до покарання у виді 3 років позбавлення волі,

- 07.02.2023 Вінницьким міським судом Вінницької області, за ч.2 ст. 190 КК України, до покарання у 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 345 КК України

ВСТАНОВИВ:

06.08.2022 близько 01 год. 32 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, зателефонував зі свого мобільного телефону з абонентським номером НОМЕР_1 на мобільний телефон за номером НОМЕР_2 до раніше незнайомої йому ОСОБА_6 , жительки АДРЕСА_1 , та видаючи себе за її чоловіка ОСОБА_7 , повідомив їй завідомо недостовірні відомості про те, що він став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди в м. Вінниця, внаслідок чого потерпіла жінка померла у лікарні, а для його звільнення від відповідальності терміново потрібні гроші. Далі по телефону ОСОБА_4 почав говорити в якості іншої особи чоловічої статті, яка не представившись встановила в ОСОБА_6 місце знаходження останньої та вказала, щоб вона збирала всі гроші. які є на домоволодінні, та чекала подальших вказівок, які будуть їй надходити по телефону. ОСОБА_6 , будучи введено в оману, реально сприймаючи слова ОСОБА_4 та переконаною в тому, що діє в своїх інтересах та в інтересах свого чоловіка, оцінивши характер негативних наслідків, які можуть в подальшому настати відносно її чоловіка у випадку, якщо вона не передасть вказані гроші, погодилася передати гроші в сумі 37500 доларів США.

В подальшому, 06.08.2022 о 03:20 ОСОБА_4 знов зі свого номера НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_6 за номером НОМЕР_2 , повідомивши останній про те, що він знаходиться в м.Бершадь, Гайсинського району Вінницької області біля магазину "Алекс", пересуваючись за кермом автомобіля Хонда Акорд сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 знаходячись із ОСОБА_6 на телефонному зв`язку, не даючи можливості усвідомити події, що відбуваються, викрити його та не допустити здійснення останньою телефонних дзвінків до близьких та родичів та викриття факту вчинення шахрайських дій, приїхав у АДРЕСА_1 .

Перебуваючи в с.Баланівка Бершадської територіальної громади Гайсинського району вінницької області 06.08.2022 близько 05:14 ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_9 про те, що вона знаходиться на автобусній зупинці в напрямку с.ободівка Ободівської сільської територіальної громади Гайсинського району вінницької області, де через деякий час зупинився вищевказаний автомобіля, з якого із за керма вийшов ОСОБА_4 , якому ОСОБА_6 будучи введена в оману, передала чорний сміттєвий пакет, в якому знаходилися грошові кошти в сіму 37500 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючиз умисломна заволодіннячужим майномшляхом обману,з корисливихмотивів,з метоюнаживи,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,незаконно заволодівналежними ОСОБА_7 грошовими коштамив сумі37500доларів США,які згіднокурсу НБУ,станом на06.08.2022,виходячи зрозрахунку 100доларів США 3656,86грн.,становило 1371322,5грн.,чим заподіявмайнову шкоду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на загальну суму 1 371 375 гривень, після чого із вказаними грошовими кошами покинув місце вчинення злочину.

Своїми діями ОСОБА_10 заподіяв майнову шкоду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на загальну суму 1 371 375 грн.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч.4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та вчинене в особливо великих розмірах.

Крім того, 06.08.2022 близько 19:00 в АДРЕСА_2 , а саме старший слідчий СВ ВП №1 Гайсинського рУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_12 , слідчий СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_13 , старший оперуповноважений СКП ВП №1 ОСОБА_14 та старший оперуповноважений СКП ВП №1 ОСОБА_15 , виявили автомобіль Хонда Акорд, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 належить ОСОБА_8 , під керуванням ОСОБА_4 , відносно якого були наявні підстави для затримання в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, вчиненому на території Бершадської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, який рухався їм в зустрічному напрямку, під час чого вказані працівники поліції здійснили намір затримати ОСОБА_4 на підставі ст. 208 КПК України. З цією метою ОСОБА_14 за допомогою службового автомобіля ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_5 , перегородив проїздну частину, тому ОСОБА_4 зупинився та намагався увімкнути задній хід, але в цей час двигун автомобіля Хонда Акорд заглох. Після чого, до нього підійшли вищевказані працівники поліції, які відповідно до ч.1 ст. 2 ЗУ "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" відносяться до працівників правоохоронних органів, при цьому ОСОБА_12 був у однострої. ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що його зупинили працівники поліції, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності та перешкоджаючи службовій діяльності працівників поліції, пов`язаній з його затриманням, розуміючи те, що втекти від працівників поліції, без завдання шкоди їхньому життю та здоров`ю не вдасться, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи намір застосування насильства відносно працівника поліції, у виді наїзду на нього, запустив двигун вищевказаного транспортного засобі та з метою втечі почав рух в напрямку ОСОБА_12 , який загородив рух транспортного засобу, тим самим ОСОБА_4 намагався здійснити наїзд на вище вказаного працівника поліції, чим вчинив погрозу насильством відносно нього, однак ОСОБА_12 відбіг в сторону від автомобіля, таким чином уникнувши наїзду на себе, тому ОСОБА_4 не довів свій умисел до кінця.

В цей час, капітан поліції ОСОБА_16 та капітан поліції ОСОБА_12 , діставши з кобору табельну вогнепальну зброю, почергово здійснили попереджувальні постріли в гору для зупинки транспортного засобу, однак ОСОБА_17 не зупинившись, продовжив рух.

Окрім цього, під час вищевказаних дій, капітан поліції ОСОБА_15 знаходячись біля передніх пасажирських дверей автомобіля ОСОБА_18 , виконуючи свої службові обов`язки, пов`язані із його затриманням, відкрив вказані двері та наказав вийти з автомобіля, однак останній, маючи намір на заподіяння йому тілесних ушкоджень задля втечі, на його вимогу вийти з автомобіля не відреагував та продовжив рух, вдаривши при цьому боковою частиною автомобіля капітана ОСОБА_15 , заподіявши йму при цьому тілесні ушкодження у вигляді 2 синців на задній поверхні правого плеча та на розгинальній поверхні правого передпліччя з дрібними внутрішньо-шкіряними крововиливами на правому передпліччі, а також у вигляді дрібної саднини в області проекції лівого ліктьового суглобу, які відповідно до висновку судової медичної експертизи №45 від 09.08.2022 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров`я, після чого з місця події зник.

Досудовим розслідуванням дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 345 КК України та ч.4 ст. 190 КК України визнав частково, а саме підтвердив вчинення ним злочину за встановлених органом досудового розслідування обставин, передбаченого ч.2 ст345 КК України. Однак, заперечив свою причетність до вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України та вказав, що в м.Бершадь він особисто не був, потерпілу незнає, ніяких грошей у неї не брав. Також, зазначив, що під час проведення у нього обшуку, працівниками поліції ніяких грошей, мобільного телефону, сім карти, у нього знайдено не було. Крім того, ОСОБА_4 повідомив суд, що автомобіль Хонда акорд був придбаний ним у смт. Крижопіль для своєї дружини, при цьому він ним у місті ОСОБА_19 не пересувався. У означений стороною обвинувачення час, він знаходився у гостях.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 його вина у вчинені злочинів, передбачених ч.4 ст. 190 КК України та ч.2 ст. 345 КК України, підтверджується наступними доказами.

Показами допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_6 , яка вказала, що 06.08.2022 року о 01:32 до неї зателефонував невідомий номер. Піднявши слухавку, вона почула голос свого колишнього чоловіка, ОСОБА_7 , який повідомив їй, що збив на пішохідному переході у місті Вінниця 45 річну жінку і зараз перебуває в поліції. Крім того, чоловік вказав, що родичі загиблої просять матеріальну компенсацію за вчинене правопорушення аби не порушували кримінальну справу та не посадили його у в`язницю. ОСОБА_6 прийняла за правду сказану чоловіком інформацію, так як напередодні, ОСОБА_7 дійсно поїхав до міста Вінниці, так як його направили туди для проходження МРТ. Проте, в той день йому не вдалося здійснити обстеження, тому він залишився ночувати у Вінниці. Також, потерпіла у своїх показах відмітила, що чоловік був постійно з нею на зв`язку, слухавку не ставив, при цьому імітував діалог з начальником поліції. За його вказівками, вона взяла гроші в розмірі 37500 доларів, сховала їх у чорний пакет для сміття і вийшла на зупинку, яка знаходиться в с.Баланівка. Згодом до неї під`їхала сіра машина марки Хонда акорд, з якої вийшов чоловік ромської національності. Гроші потерпіла передала йому особисто в руки.

Показами потерпілого ОСОБА_7 , який повідомив суд, що 05.08.2022 він поїхав до міста Вінниці для проведення обстеження. Проте, в цей же день йому не вдалося зробити МРТ, тому він залишився ночувати у своєї сестри у місті Вінниці. 06.08.2022 о 7 ранку йому зателефонувала ОСОБА_20 , запитала як він. Однак, перебуваючи в кабінеті лікаря потерпілий не мав згоди з нею розмовляти, тому повідомив їй, що згодом зателефонує. Приблизно, о 11:30 він приїхав додому в с.Баланівка з міста Вінниці, де йому ОСОБА_6 розповіла про події, які відбувалися з нею вночі. Зрозумівши, що шахраї шляхом обману виманили у ОСОБА_6 гроші, він одразу зателефонував до поліції, після чого до нього приїхала слідчо-оперативна група. Також, в своїх показах потерпілий зазначив, що ОСОБА_4 раніше він не знав.

Показами потерпілого ОСОБА_12 який повідомив суд, що на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про те, що в с.Баланівка, невідома особа подзвонила до його дружини на мобільний телефон та вимагала 37 тис. доларів. За вказаним фактом було внесено відомості до ЄРДР. В подальшому, 06.08.2022 оперативним шляхом було встановлено, що до вказаного злочину може бути причетним ОСОБА_4 , який пересувався на автомобілі сірого кольору, марки хонда акорд. Було вирішено відправитися за місцем проживання, ОСОБА_4 зокрема до м.Ямпіль, для його затримання в порядку, ст. 208 КПК України. Разом з потерпілим, також поїхали ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 В районі с.Качівка на зустріч їм їхав сірий автомобіль марки Хонда акорд, за кермом якого був ОСОБА_4 . Побачивши вказаний автомобіль вони розвернулися, аби його наздогнати, проте автомобіля зник з поля їх зору. Розуміючи, що він буде повертатися назад, ними було прийнято рішення зачекати. Згодом, автомобіль з`явився знову. З метою затримання ОСОБА_4 вони автомобілем перегородили перед ним проїздну частину дороги. Чоботар намагався здати назад, але в нього заглох двигун. Потерпілий, разом з іншими працівниками поліції підійшли до автомобіля обвинуваченого та повідомили йому, що є працівниками поліції. Однак, ОСОБА_4 намагався втікти та завів автомобіль, при цьому напрямок його руху був у бік ОСОБА_12 , в результаті чого потерпілий відбіг у бік. Так, як обвинувачений не припиняв рух авто, потеріпілий разом з іншими працівниками поліції змушений був дістати табельну зброю та здійснити декілька пострілів вгору. Вказані дії не дали результату, ОСОБА_4 продовжив рух автомобіля. В цей час, ОСОБА_15 , перебував біля пасажирських дверей автомобіля, відкрив їх, однак обвинувачений намагаючись втекти продовжив рух, вдаривши боковою частиною автомобіля ОСОБА_15 ..

Показами потерпілого ОСОБА_15 та свідків, ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , які надали аналогічні покази, щодо обставин при яких в них була спроба затримати ОСОБА_4 .

Показами ОСОБА_21 , який повідомив суд, що працює начальником сектору кримінальної поліції. На початку серпня 2022 року надійшло повідомлення від слідчих доставити ОСОБА_4 до слідчого відділення. Він поїхав до нього додому, проте останнього там не було. Попросив у дружини номер телефон, однак вона вказала, що їй він не відомий. Свідок, залишив дружині ОСОБА_4 свій номер телефону та попросив її передати, що як ОСОБА_4 з`явиться додому, зателефонував до нього. На наступний день, приблизно о 09:00год., до нього телефонував невідомий номер, проте він не брав трубку. Згодом, невідомий номер повторно зателефонував, ОСОБА_21 взяв трубку, телефонував ОСОБА_4 .. Він повідомив йому про необхідність з`явитися до відділку поліції, на що той вказав, що не прийде.

Протоколом огляду від 06.08.2022, згідно якого слідчим СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_13 було проведено огляд автомобіля Хонда акорд сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , де виявлено паспорт громадянина ОСОБА_4 .. До протоколу долучено micro SD накопичувач на якому відображено хід проведення огляду.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.08.2022, згідно якого потерпіла ОСОБА_6 вказала на особу, зображену на знімку під №2.

Протоколом пред`явлення речі для впізнання за фотознімками від 06.08.2022, згідно якого потерпіла ОСОБА_6 вказала на автомобіль зображений на фотознімку під №3, як таким на якому була людина, якій вона передала гроші.

Протоколом огляду від 07.08.2022, згідно якого старшим слідчим СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_12 було проведено огляд службового кабінету №17, відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області. На момент огляду був присутній ОСОБА_21 , який добровільно надав для огляду, належний йому мобільний телефон Xiaomi Redmi, з сім картою за номером НОМЕР_6 . При перегляді журналу викликів було встановлено, що на вказаний мобільний телефон, 05.08.2022 о 09:10 надходив виклик з номера НОМЕР_7 , який належить ОСОБА_4 (вх. дзвінок, тривалістю 6 хв. 1 сек.)

Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.08.2022, згідно якого слідчий СВ ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, ОСОБА_13 , 07.08.2022 о 01:30 год. було затримано ОСОБА_4 .

Висновком експерта №45 від 09.08.2022, згідно якого на момент проведення експертизи у ОСОБА_15 мають місце тілесні ушкодження у вигляді 2 (двох) синців на задній поверхні правого плеча та на розгинальній поверхні правого передпліччя з дрібними внутрішньо шкіряними крововиливами на правому передпліччі, а також у вигляді дрібної саднини в області проекції лівого ліктьового суглобу. Характер та локалізація зазначених ушкоджень дозволяє зробити висновок про те, що синці на розгинальній поверхні передпліччя і задній поверхні плеча утворилися внаслідок дії тупих твердих предметів з переважно пласкою контактуючою поверхнею, якою могла бути і поверхня дверцят автотранспортного засобу. Саднини в області проекції лівого ліктьового суглобу, могла утворитися внаслідок дотичної до поверхні шкіри дії, тупого твердого предмету з нерівною, обмеженою контактуючою поверхнею. Термін утворення ушкоджень 2-4 дні до часу проведення експертизи За ступенем важкості, кожне із вище вказаних тілесних ушкоджень, являється легким тілесним ушкодженням, що не потягли за собою короткочасного розладу здоров`я.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 29.08.2022, з якого вбачається, що у ПрАТ "Київстар" було вилучено інформацію, яку поміщено на оптичний носій формату DVD-R.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.09.2022, з якого вбачається, що було вилучено в електронному вигляді інформацію з камер відеоспостереження магазину "Мрія", яка міститься на DVD-R диску.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.09.2022, з якого вбачається, що було вилучено в електронному вигляді інформацію з камер відеоспостереження Крижопільської селищної ради смт.Крижопіль, яка міститься на DVD-R диску.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.09.2022 з якого вбачається, що було вилучено в електронному вигляді інформацію з камер відеоспостереження ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка міститься на DVD-R диску.

Протоколом огляду від 11.10.2022, згідно якого старшим слідчим СВ ВП №1 Гайсинського рУП ГУНП у Вінницькій області в приміщенні службового кабінету проведено огляд речових доказів, а саме компакт дисків із відеозаписами:

- на відеозаписі камери відеспостереження, яка перебуває на балансі Крижопільської селищної ради та встановлена в смт. Крижопіль, при виїзді в напрямку с.Ободівка, зафіксовано рух автомобіля "Хонда Акорд" схожого на описаний потерпілою ОСОБА_6 , яким пересувався злочинець, о 03:40 год. в напрямку місця скоєння злочину та о 05:47 від місця скоєння злочину в напрямку м.Ямпіль;

- на відеозаписі із камер відеоспостереження, яка розташована АДРЕСА_3 , на АЗС "Авантаж" зафіксовано рух автомобіля "Хонда Акорд" схожого за описом на автомобіль на якому рухався злочинець згідно опису потерпілої ОСОБА_6 о 04:05год. в напрямку місця скоєння злочину та о 04:57 в напрямку смт. Крижопіль;

- на відеозаписі із камер відеоспостереження, яка розташована в АДРЕСА_4 , магазин "Мрія" зафіксовано рух автомобіля "Хонда Акорд" схожого за описом потерпілої ОСОБА_6 на той, яким рухався злочинець о 04:51 год, в напрямку смт. Крижопіль.

З метою оцінки вищезазначених доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, суд дослідив надані прокурором документи, якими оформлені процесуальні рішення прокурора, керівників органу досудового розслідування, слідчих щодо підслідності кримінального провадження, повноважень процесуальних прокурорів, слідчих, доручень, запитів, та інші матеріали, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження.

Крім того, судом було досліджені характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_4 .

Також, за клопотанням сторони захисту в судовому засідання було допитану ОСОБА_22 , яка показала суду, що являється дружиною ОСОБА_4 та зазначила, що ОСОБА_4 разом з нею був в гостях та нікуди не відлучався. Повідомила суду, що коли вони поверталися додому, невідома їм машина перекрила дорогу. Чоловіки, які вийшли з неї почали стріляти по машині. Вона дуже злякалася, так як разом з ними в машині була маленька дитина. Вони не зрозуміли, що відбувається, так як чоловіки не були одягнені в поліцейську форму, тому вони втікли.

Стаття 2 КПК України встановлює, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчій, прокурор, слідчій суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Оцінюючи досліджені під час судового розгляду вищезазначені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України.

Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу кримінального правопорушення, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає існування будь-яких інших подій, ніж ті, що викладені в обвинувальному акті.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміновані кримінальні правопорушення були учинені і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, установленими на підставі допустимих доказів, і єдиною версією, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Органом досудового слідства правильно кваліфіковані дії обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 28.04.2023), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та вчинене в особливо великих розмірах та ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку із виконанням цим працівником службових обов`язків.

Суд дійшов висновку, що прокурор надав допустимі, належні, достовірні та достатні докази для визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4 статті 190 КК України та ч.2 ст. 345 КК України.

На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що досліджені в судовому засіданні докази логічні, послідовні, не містять протиріч, переконливі як кожен окремо, так і їх сукупність у взаємозв`язку.

Жоден із них не спростований, містить інформацію щодо предмету доказування, схожих неоспорюваних чітких і узгоджених між собою презумпцій факту.

Оцінюючи докази, безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Пояснення потерпілих в судовому засіданні є послідовними, не суперечать дослідженим доказам і пов`язуються із іншими доказами в сукупності та не довіряти їм у суду немає підстав.

За змістом кримінально-процесуального закону до предмета показань свідка належать обставини, що мають пряме чи опосередковане відношення до події кримінального правопорушення, форми вини, наслідків кримінального правопорушення, даних, що належать до показань інших свідків, експертів, їх висновків, понятих і інших учасників процесу, відомості про факти, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого та взаємовідносини свідка з ними і з потерпілим. Знання характеру цих взаємовідносин (нормальні, дружні, родинні, ворожі, неприязні, відсутні будь-які відносини, оскільки бачив (чув) вперше, тощо) дозволить дати правильну оцінку відповідних показань, висновків і процесуальних дій указаних осіб.

При оцінці показань свідків суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Доорсон проти Нідерландів» від 26.03.1996 в п.78 якого зазначено, що « … відповідно до Конвенції, завдання Суду полягає не в тому, щоб ухвалювати, чи були свідчення свідків прийняті як докази належним чином, що мають зробити національні суди, завдання ж Європейського суду полягає в тому, щоб установити, чи було справедливим провадження загалом, зокрема і спосіб прийняття доказів. Суд не може визнати абстрактно, що свідчення свідка на відкритому засіданні і під присягою, завжди важать більше, ніж інші свідчення, які той самий свідок дає в межах судового провадження, тим більше, якщо між першими і другими є суперечність…». В рішенні Європейського суду з прав людини «Х і Y проти Федеративної Республіки Німеччини від 2 березня 1983 року, Суд зазначив: на свідках, що стають перед судом або перед слідчим суддею, лежить формальне і строге зобов`язання говорити правду…Ця позиція була б іншою, якби обвинувачення необґрунтовано вдалося до такого заходу з метою чинити тиск на свідків. Проте, якщо можливий тиск є просто наслідком, до якого призвели явно неправдиві свідчення, його слід визнати складником системи загальних гарантій кримінального процесу як такого. Комісія у цьому зв`язку повинна брати до уваги те, що передумовою системи кримінального правосуддя, яка захищає суспільство в цілому, є пильний контроль за виконанням обов`язку свідків говорити правду.

Під час ухвалення даного вироку, суд бере до уваги показання вищевказаних свідків обвинувачення, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, крім того свідки описали обставини, які входять в предмет доказування.

Щодо показів свідка ОСОБА_22 , то суд їх оцінює їх як намагання захистити обвинуваченого, з яким вона перебуває в родинних відносинах та виховує спільних дітей.

Суд визнає належними та допустимими доказами протоколи огляду місць подій, протокол затримання, оскільки такі складено уповноваженими на те особами.

Також, суд визнає належним та допустимим доказом висновок експерта, оскільки експертиза проведена висококваліфікованим експертом та містять відповіді на усі поставлені питання. Висновок обґрунтований дослідницькою частиною, фактичні дані викладені у висновку відносяться до справи і мають доказове значення. Підстав недовіряти висновку експерта в суду немає.

Суд визнає належними та допустимими доказами протокол огляду речових доказів, протоколи тимчасового доступу до речей і документів та аналітичну довідку, протоколи впізнання та додатками до них, оскільки такі складено уповноваженими на те особами. Зауважень та доповнень від учасників процесуальних дій не надходило.

За змістом ст. 8 Конституції України в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Разом з тим не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно до ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи.

Розглядаючи кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Правова природа кваліфікації злочинів пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення та доказування у визначений кримінальним процесуальним законом спосіб двох важливих обставин: 1) факту вчинення суб`єктом злочину суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту поведінки у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.

Суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону від 28.04.2023), тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно та вчинене в особливо великих розмірах та ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Згідно із ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 Про практику призначення судами кримінального покарання особі, що вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і для попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 відносяться до нетяжкого та особливо тяжкого злочину, також особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліках в лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває.

Обставин, що пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого Чоботаря, згідно

ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов до переконання, що, з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 , йому слід призначити покарання за санкціями ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції Закону України від 28.04.2023) та ч.2 ст. 345 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст. 70 КК України та остаточно призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 345 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України. Вказаний вирок набрав чинності 07.03.2023.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Отже, з врахуванням положень ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_4 слід призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначеного вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 07.02.2023 року та даним вирком.

Вказане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Згідно з протоколом затримання від 07.08.2022 року ОСОБА_4 був затриманим 07.08.2022 року в порядку ст. 208 КПК України та 09 серпня 2022 року йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Так, як обвинувачений ОСОБА_4 з 07 серпня 2022 року був затриманим та перебуває під вартою, то останньому з урахуванням вимог ч.5 ст. 72 КК України варто зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення.

Оскільки підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не перестали існувати, то вказаний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 потрібно продовжити до вступу вироку в законну силу.

Щодо цивільних позовів потерпілих про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом в КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, недоторканості права власності та розумності строків (ч. 5 ст. 128 КПК України).

Розглядаючи цивільний позов в кримінальному провадженні, суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Ст. 22 КПК України регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законний інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Наведена норма узгоджується із ст. 12 ЦПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд вивчивши та дослідивши матеріали позовних заяв та надані на їх обґрунтування докази, вважає за необхідне залишити їх без розгляду, оскільки питання, які випливають з правовідносин, включають правильне визначення суб`єктного складу сторін, проведення складних розрахунків цивільно-правового характеру, що непритаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів розгляду.

Потерпілими у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 .. Однак, з матеріалів справи вбачається, що з позовом про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 371 375 грн. звернувся лише потерпілий ОСОБА_7 , хоча вказана матеріальна шкода окрім нього була завдана і ОСОБА_6 .. Вказане позбавляє суд можливості вірно визначити розмір завданої саме йому матеріальної шкоди, так як ОСОБА_6 з позовом не зверталася, третьою особою, не залучалася, хоча її права у випадку задоволення позову можуть бути порушені.

Позовні заяви потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , в прохальній частині містять вказівку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 завдану кримінальним правопорушенням шкоду в розмірі 30000 грн., при цьому не конкретизвовано, яку саме шкоду матеріальну чи моральну. В мотивувальній частині позову зазначено лише, що незаконними діями ОСОБА_4 порушив їх інтереси.

Враховуючи, що потерпілі в судові дебати не з`явилися, суд позбавлений можливості з`ясувати перелічені вище неточності позовних заяв., тому приходить до висновку про залишення їх без розгляду. Одночасно, суд роз`яснює потерпілим право на звернення до суду в порядку ЦПК України.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили не змінювати.

Судові витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72, 100, 124, 174, 369-

371, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (в редакції Закону від 28.04.2023), ч.2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком на 7 (сім років) років з конфіскацією майна;

- за ч.2 ст. 345 КК України (в редакції Закону від 28.04.2023) у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири роки) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень визначити ОСОБА_4 остаточне покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити шляхом часткового складання призначених покарань з цим вироком та вироком Вінницького міського суду від 07.02.2023 у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання, строк попереднього ув`язнення у даному кримінальну провадженні з моменту його затримання, а саме з 07.08.2022 по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу залишити попередній, у виді тримання під вартою.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бершадського районного суду Вінницької області від 09.08.2022 на автомобіль «Хонда Акорд» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу який належить ОСОБА_8 ; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , два поліетиленові пакети, один сміттєвий чорного кольору, інший прозорий з написами «zorrex», які було упаковано до спеціального пакету НПУ № INZ2018342, які в подальшому було передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області.

Речові докази:

- мобільний телефон Xiomi Redmi 9T, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_21 залишити йому як власнику;

- автомобіль «Хонда Акорд» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, який належить ОСОБА_8 повернути їй як власниці;

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ;

- два поліетиленові пакети, один сміттєвий чорного кольору, інший прозорий з написами «zorrex», які було упаковано до спеціального пакету НПУ № INZ2018342, які в подальшому було передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області знищити.

- гільзу від набою, яку поміщено до паперового конверту, яка знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області - знищити.

Цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_15 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду через Бершадський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1