Решение № 123394955, 29.11.2024, Покровский районный суд Днепропетровской области

Справа № 189/1722/24

2/189/584/24

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лукінової К.С.,

за участю секретаря судового засідання Копиці С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Мелешко І.В. звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданого позову посилається на те, що позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» 12.02.2001 року нібито було укладено договір № 23-2000 про надання кредиту на суму 50 000,00 грн. Позивач вживає слово «нібито», оскільки достеменно факту укладення такого правочину не пам?ятає. У подальшому, через багато років, аж в 2022 році позивач почав отримувати пенсію у суттєво меншому розмірі, аніж зазвичай. Звернувшись до банку, там йому повідомили, що наразі відбувається стягнення за якимось виконавчим документом, яким саме не сказали. В Єдиному державному реєстрі боржників позивач побачив запис про себе, як боржника, де було указано орган, що здійснює примусове виконання рішення - це Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса). Після цього, навесні поточного року позивач звернувся до адвоката, який зробив адвокатський запит до відділу ДВС, у відповідь, на який державний виконавець листом від 13.06.2024 року направив копію виконавчого напису нотаріуса. Слід зазначити, що раніше, до 13.06.2024 року, ані від відділу ДВС, ані від приватного нотаріуса Бондар І.М., копії виконавчого напису або будь-яких інших документів стосовно наявності перед позивачем певних грошових зобов?язань, останній не отримував. Таким чином, побачивши вперше оскаржуваний виконавчий напис нотаріуса 13.06.2024 року, ознайомившись із його змістом, позивач вважає його незаконним, вчиненим з порушенням норм Закону. В зв`язку з чим, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 22.10.2015 року, зареєстрований в реєстрі за №5817, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (на даний час АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 2811 035,31 грн. , а також просив стягнути з відповідача судові витрати по справі. Представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Християн О.М. надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Посилається на те, що позивач жодних контррозрахунків або доказів невідповідності чи відсутності боргу перед банком, платіжних документів на підтвердження повного або часткового виконання ОСОБА_1 зобов`язань за укладеним кредитним договором станом на день вчинення виконавчого напису не надав. Позивач належними доказами не спростовує ні факту заборгованості перед банком, ні розміру боргу зазначеного у виконавчому написі. Виконавчий напис був вчинений нотаріусом у відповідності до чинного законодавства, підстав відмови у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Разом з тим, представник відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Християн О.М. в судове засідання не з`явилася, просить проводити проводити розгляд справи без її участі. Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, представник позивача надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити. Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна в судове засідання не з`явилася, надала заяву до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2001 року між Акціонерним товариством КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 23-2000, згідно умов якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 50000 грн. на строк 9 місяців зі сплатою відсотків за користування кредитом із розрахунку 41% річних (а.с. 52-53).

Згідно копії виконавчого напису, 22.10.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5817 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 23-2000 від 12.02.2001 року, укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк», яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк». Залишок заборгованості за кредитом 50000 грн., заборгованість за відсотками 223084, 94 грн., пеня 2537950,37 грн., що в загальному розмірі становить 2811035,31 грн. та витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису 1700 грн. (а.с.34). Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до положень ст.ст.15,16 ЦПК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Згідно зіст. 18 ЦПК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановленихзаконом. Відповідно до положеньст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 88 Закону України «Про нотаріат»розкриває зміст умов вчинення виконавчих написів, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до положень п.п. 1, 3 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій стягнення грошових сум або витребування майна за виконавчим написом. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду. Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбаченіПереліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 23-2000 між Акціонерним товариством КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено 12.02.2001 року, а виконавчий напис нотаріуса було вчинено 22.10.2015 року. Таким чином, три роки з моменту виникнення права вимоги стягнення заборгованості пройшли, Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 2 від 31.01.1992 року зазначив, що при вирішенні справ,пов`язаних з оскарженням відмови у видачівиконавчогонаписуабо його видачею,судам слід мати на увазі,що відповідно до статей34, 36, 87, 88 Закону України«Про нотаріат» виконавчийнаписможебутивчиненонотаріусомізаумови,щонаявністьбезспірноїзаборгованостіабоіншоївідповідальностіборжника передстягувачем підтверджуєтьсядокументами,передбаченими затвердженимпостановою РадиМіністрів Українивід 12жовтня 1976року №483Переліком документів,за якими стягненнязаборгованості провадитьсяу безспірномупорядку напідставі виконавчихнаписів державнихнотаріальних контор(знаступними змінами)і щоз днявиникнення прававимоги минулоне більшетрьох років,а увипадках,коли закономвстановлено інший строк давності - не минув цей строк. Отже, виконавчий напис вчинено з порушенням умов вчинення виконавчих написів, визначенихНаказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме з пропуском строку для вчинення виконавчого напису нотаріуса. З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, нотаріусу, окрім іншого, повинні бути надані оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.

Отже, ні відповідач ні нотаріус не надали доказів правомірності вчинення виконавчого напису, що є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Оцінивши усі наявні докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позовних вимог у повному обсязі, на відповідача слід покласти сплату судового збору за подання позову у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 206, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд,-

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 22.10.2015 року, зареєстрований в реєстрі за №5817, яким стягнуто із ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (на даний час АТ КБ «ПриватБанк»), ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором у сумі 2811 035,31 грн. (два мільйони вісімсот одинадцять тисяч тридцять п`ять гривень тридцять одна копійка). Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (на даний час АТ КБ «ПриватБанк»), ЄДРПОУ 14360570 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок). Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.С. Лукінова

29.11.2024