Решение № 123385702, 26.11.2024, Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/1807/24

провадження № 2/598/444/2024

РІШЕННЯ

іменем України

"26" листопада 2024 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого Гудими І.В.

секретаря Казмірук Н.Г.

з участю представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

До суду звернулося акціонерне товариство «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12 березня 2024 року, під час виконання працівниками Збаразького РЕМ АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» робіт з відключення від електричної мережі на вимогу постачальника житлового будинку ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем ОСОБА_2 було пошкоджено службовий автомобіль РЕМ марки «УАЗ-39095», д.н.з. НОМЕР_1 , зокрема умисно, стороннім предметом, розбито вітрове скло автомобіля, вартість заміни якого на станції ТО становила 1850 гривень. Своїми діями ОСОБА_2 завдав матеріальної шкоди в розмірі 1850 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, разом із сплаченим судовим збором в розмірі 3028 грн..

Відповідно до ухвали Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 серпня 2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_2 не подав до суду відзиву на позовну заяву.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, пославшись при цьому на ті ж обставини, що викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та заперечив щодо їх задоволення. При цьому зазначив, що він не пошкоджував вітрове скло службового автомобіля РЕМ марки «УАЗ-39095», д.н.з. НОМЕР_1 , а в матеріалах справи відсутні будь-які докази завдання ним майнової шкоди майну позивача. При цьому, не заперечив, що 12 березня 2024 року між ним та працівниками Збаразького РЕМ АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО», які приїхали відключати від електричної мережі житловий будинок ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_1 , виник конфлікт з приводу відключення будинку від електропостачання.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12 березня 2024 року працівниками Збаразького РЕМ АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» виконувалися роботи з відключення від електричної мережі житлового будинку ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується копією попередження про припинення розподілу електроенергії від 01.03.2024 року (а.с.15), копією акту про припинення електропостачання від 12.03.2024 року (а.с.16), та не заперечується самим відповідачем.

Тоді ж, 12 березня 2024 року, під час виконання працівниками Збаразького РЕМ АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» вищевказаних робіт, між останніми та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу відключення від електричної мережі житлового будинку ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_1 , в ході якого відповідачем ОСОБА_2 було пошкоджено стороннім предметом службовий автомобіль РЕМ марки «УАЗ-39095», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме розбито вітрове скло. Дана обставина стверджується: свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки «УАЗ», р.н.з. НОМЕР_1 за НОМЕР_2 ВАТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» (а.с.10), копією інвентаризаційного опису підприємства ВАТ «Тернопільобленерго» (а.с.11-12), копією акту нанесення збитків автомобілю УАЗ Збаразького РЕМ ВАТ «Тернопільобленерго» від 12.03.2024 року (а.с.13), довідкою за результатами розгляду звернення ОСОБА_4 від 27.03.2024 року (а.с.47), копією рапортами працівників поліції від 12.03.2024 року (а.с.49, 54, 55), копіями письмових пояснень від 12.03.2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (а.с.50-52, 57), копією претензії ВАТ «Тернопільобленерго»до ОСОБА_2 від 29.03.2024 року (а.с.9).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що 12 березня 2024 року, він, разом з колегами - працівниками Збаразького РЕМ АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО», виконували роботи з відключення від електропостачання житловий будинок ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_1 . Між відповідачем ОСОБА_2 та працівниками РЕМ АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» виник конфлікт з приводу відключення. Після того, як вдалося відключити вказаний житловий будинок від електромереж, ОСОБА_2 наніс два удари дерев`яною палкою по лобовому склу автомобіля АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» марки «УАЗ-39095», д.н.з. НОМЕР_1 ., в наслідок чого розбив вітрове скло автомобіля.

Судом встановлено, що вартість робіт по заміні розбитого відповідачем вітрового скла автомобіля марки «УАЗ», р.н.з. НОМЕР_1 , який належить АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» склала 1850 гривень. Дана обставина знайшла своє підтвердження копією рахунку №65 від 26.03.2024 року (а.с.17), копією платіжної інструкції №2615 від 28.03.2024 року (а.с.86), копією рахунку від 28.03.2024 року (а.с.18).

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд вважає, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 було завдано майнової шкоди АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» на суму 1850 гривень.

При цьому, суд вважає, що винесення постанови Збаразьким районним судом Тернопільської області від 04 квітня 2024 року, якою відмовлено в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.173 КпАП України по факту пошкодження відповідачем ОСОБА_2 вітрового скла автомобіля «УАЗ», яке мало місце 12 березня 2024 року, саме по собі не спростовує самого факту пошкодження відповідачем вітрового скла автомобіля.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6, при розгляді позовів про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Оскільки внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 було завдано майнову шкоду АТ «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО», у ОСОБА_2 виник обов`язок відшкодувати заподіяну ним шкоду у розмірі 1850 гривень.

Наведені докази є достатніми для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в користь акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» 1850 гривень завданої матеріальної шкоди.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в користь акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» 3028 гривень сплаченого судового збору. При цьому суд бере до уваги платіжну інструкцію за №35120 від 08.07.2024 року про сплату позивачем судового збору (а.с.4).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в користь акціонерного товариства «ТЕРНОПІЛЬОБЛЕНЕРГО» (місцезнаходження м.Тернопіль вул.Енергетична, 2, код ЄДРПОУ 00130725) 1850 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят) гривень завданої матеріальної шкоди та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено та підписано 29 листопада 2024 року.

СУДДЯ: Ігор ГУДИМА