№ 123368378, 28.11.2024, Врадіївський районний суд Миколаївської області

Справа № 474/1209/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.11.24р. с-ще Врадіївка

Суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області Сокол Ф.Г., розглянув справу про адміністративне правопорушення, матеріали по якій надійшли від СРПП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

встановив:

12.11.2024р., близько 19 год. 35 хв., по вул. Покровська, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував мопедом Сузукі, без н/з, в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчило різкий запах алкоголю з порожнини рота, неясна річ, почервоніння обличчя. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці за допомогою Drаger 6810 за № 1222 від 12.11.2024р., результат огляду на стан сп`яніння позитивний та становить 1, 68 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 841509 від 12.11.2024р. надійшов до суду 14.11.2024р.

12.11.2024р., близько 19 год. 35 хв., по вул. Покровська, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував мопедом Сузукі, без н/з, не маючи права керування даним видом транспортного засобу, тобто не маючи посвідчення водія взагалі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. а п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 172201 від 12.11.2024р. надійшов до суду 14.11.2024р.

12.11.2024р., близько 19 год. 35 хв., по вул. Покровська, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував мопедом Сузукі, без н/з, який не був зареєстрований у встановленому порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 30.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 172208 від 12.11.2024р. надійшов до суду 14.11.2024р.

12.11.2024р., близько 19 год. 35 хв., по вул. Покровська, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував мопедом Сузукі, без н/з, без мотошолома. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. г п. 2.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 172204 від 12.11.2024р. надійшов до суду 14.11.2024р.

18.11.2024р., близько 15 год. 18 хв., по вул. Привокзальна, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керував мопедом Сузукі, без н/з, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці за допомогою Drаger 6810 за № 1224 від 18.11.2024р., результат огляду на стан сп`яніння позитивний та становить 0, 25 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 176624 від 18.11.2024р. надійшов до суду 20.11.2024р.

18.11.2024р., близько 15 год. 18 хв., по вул. Привокзальна, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував мопедом Сузукі, без н/з, який не був зареєстрований у встановленому порядку в органах МВС. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 30.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 176640 від 18.11.2024р. надійшов до суду 20.11.2024р.

18.11.2024р., близько 15 год. 18 хв., по вул. Привокзальна, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував мопедом Сузукі, без н/з, без мотошолома. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. г п. 2.3 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 176635 від 18.11.2024р. надійшов до суду 20.11.2024р.

18.11.2024р., близько 15 год. 18 хв., по вул. Привокзальна, с-ще Врадіївка гр. ОСОБА_1 керував мопедом Сузукі, без н/з, не маючи права керування даним видом транспортного засобу, тобто не маючи посвідчення водія взагалі. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. а п. 2.1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 176630 від 18.11.2024р. надійшов до суду 20.11.2024р.

Крім цього, 20.11.2024р. до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 606238 від 17.11.2024р., згідно з яким 05.11.2024р. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого брата ОСОБА_2 насильство в сім`ї психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановами від 18.11.2024р. та 20.11.2024р. справи про адміністративні правопорушення щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, об`єднані в одну справу, якій присвоєно єдиний унікальний номер 474/1209/24.

ОСОБА_1 та його законний представник ОСОБА_3 в судове засідання, призначене на 10 год. 15 хв. 28.11.2024р., не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи (розписки про одержання судової повістки про виклик до суду від 20.11.2024р.), про причини неявки не повідомили.

Враховуючи приписи ст.ст. 268, 270 КУпАП, згідно з якими участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її законного представника, під час судового розгляду справи є необов`язковою, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності вказаних осіб.

Розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю встановленим таке.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у порушенні правил користування ременями безпеки або мотошоломами, за щопередбачена відповідальністьу вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 6ст.121КУпАП передбаченовідповідальність заадміністративне правопорушення,склад якогополягає укеруванні водіємтранспортним засобом,не зареєстрованимабо неперереєстрованим вУкраїні вустановленому порядку,за щопередбачена відповідальністьу вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 2 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті, а саме у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за яке передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно п.п. а п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно п.п. г п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Згідно п.п. а п. 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 30.1 Правил дорожнього руху власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи приписи ст.ст. 245, 251, 252, 266, 280 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015р., факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, які зафіксовані в протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 841509 від 12.11.2024р., серії ЕПР1 № 172201 від 12.11.2024р., серії ЕПР1 № 172208 від 12.11.2024р., серії ЕПР1 № 172204 від 12.11.2024р., ЕПР1 № 176624 від 18.11.2024р., серії ЕПР1 № 176640 від 18.11.2024р., серії ЕПР1 № 176635 від 18.11.2024р., серії ЕПР1 № 176630 від 18.11.2024р., серії ЕПР1 № 176630 від 18.11.2024р., які останній підписав без будь-яких зауважень щодо їх змісту, підтверджується: відеозаписами з нагрудних камер поліцейський; актами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.11.2024р. та від 18.11.2024р.; постановою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 02.07.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення мопед Сузукі, без н/з, належить ОСОБА_4 .

Статтею 13 КУпАП визначено, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:

1) зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2) попередження;

3) догана або сувора догана;

4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

При призначенні адміністративного стягнення з урахуванням встановленого, вважаю доцільним застосувати по відношенню до ОСОБА_1 з метою його виховання та попередження вчинення нових правопорушень адміністративне стягнення у виді штрафу, без оплатного вилучення транспортного засобу, передбачене санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.

Водночас, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 606238 від 17.11.2024р.), слід зазначити таке.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, який зафіксований в протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД № 606238 від 17.11.2024р., який останній підписав без будь-яких зауважень щодо їх змісту, надано: рапорт поліцейського Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області від 05.11.2024р.; письмову заяву ОСОБА_1 від 05.11.2024р.; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 від 05.11.2024р.; рапорт т.в.о. начальника СД Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенанта поліції Гилка В. від 05.11.2024р.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у вчиненні домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за адміністративне правопорушення, склад якого полягає у діях, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою ст. 173-2 КУпАП, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Норма ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

У той же час, організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України Про запобігання та протидію домашньому насильству.

Відповідно до п.п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному та економічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП України, можуть бути як члени однієї сім`ї відповідно до визначеного поняття члена сім`ї у Законі України Про запобігання та протидію домашньому насильству, та інші родичі та особи, які пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, за умови спільного проживання.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Статтею 21 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття сварка, суперечка, конфлікт, насильство.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Таким чином, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції ст. 173-2 КУпАП, орган поліції зобов`язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо), та чи була, чи могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, і це є обов`язковим.

Водночас в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 606238 від 17.11.2024р. не зазначено, яка шкода заподіяна чи могла бути заподіяна потерпілому ОСОБА_2 , хоча це прямо випливає з диспозиції ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, у даному випадку, наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення невідображено та не розкрито їх зміст.

Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду Енгель та інші проти Нідерландів були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.

Такими критеріями є: критерій національного права, який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; критерій кола адресатів, відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; критерій мети та тяжкості наслідків, за змістом якого вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину, якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. У будь-якому випадку правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за правилами кримінального правопорушення за яке призначене покарання (стягнення), за яким особа позбавляється волі.

Аналіз диспозиції та санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП дає підстави стверджувати те, що це правопорушення відповідає критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв`язку із цим, при розгляді справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.

Фактично об`єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.

Насильство в сім`ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди економічному або психічному здоров`ю потерпілого.

При цьому, суддя, окрім викладених вище мотивів, виходив ще й з того, що на особу, уповноважену складати протокол про адміністративне правопорушення, покладається обов`язок довести причинно-наслідковий зв`язок між діями, що учинені особою та наслідками, що настали.

Інакше кажучи, саме по собі висловлення образ на адресу осіб, із числа передбачених ст. 3 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме:завдання чи можливість завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи - ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, тощо.

У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня. Дійсно мала місце обопільна словесна перепалка, однак, не кожна перепалка є домашнім насильством у розумінні норм Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству

Сам факт звернення до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.

У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У справах Малофєєва проти Росії (Malofeyevav.Russia, рішення від 30.05.2013р.) та Карелін проти Росії (Karelinv.Russia, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад і подія адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення, а відтак вказане є підставою для закриття провадження по справі, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Також слід зазначити, що хоча потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився та в суду відсутня інформація про належне його повідомлений про час та місце розгляду справи, одна враховуючи вищевикладене, вважаю, що ця обставина не впливає та не може вплинути на суть рішення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а тому приходжу до висновку про можливість розгляду справи за відсутності потерпілого ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 13, 23, 36, 40-1, 121, 126, 130, 173-2, 221, 284 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 5, 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (отримувач: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/21081100 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) номер рахунку: UA758999980313040106000014454 код банку отримувача (МФО): 899998) у розмірі 2 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у еквіваленті становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. без оплатного вилучення транспортного засобу.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутню в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт Врадiївка/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, код банкуотримувача (МФО): 899998, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA868999980313131206000014454 Код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Скаргу на постанову може бути подано до Миколаївського апеляційного суду через Врадіївський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ф.Г. Сокол