№ 12334898, 15.11.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-4915/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Кусайло Я.Г.,

представника позивача - Трунової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора Диканського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській областідо ОСОБА_2про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

12 жовтня 2010 року позивач Прокурор Диканського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2про стягнення фінансових санкційв розмірі 1 700 грн 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що відповідачем було порушено вимоги Закону України “Про автомобільний транспорт”, у звязку із чим до нього були застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн 00 коп., які до теперішнього часу не перераховані до Державного бюджету України, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в адміністративному позові.

Відповідач в судове засідання не зявився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль за додержанням субєктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190.

Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань згідно пункту 8 зазначеного Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.

26 лютого 2009 року, працівниками Територіального управління Головавтотрансінспекції в Полтавській області в ході проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійсненої на підставі завдання на перевірку №014850 від 24.02.2009 року, перевірено транспортний засіб марки ВАЗ 2107 СПГ, номерний знак НОМЕР_1, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3 та знаходився під керуванням водія ОСОБА_2

За наслідками перевірки державними інспекторами складено акт №058074 від 26.02.2009 року, в якому зафіксовано, що відповідачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»- надання послуг по перевезенню пасажирів без оформлення документів, а саме ліцензійної картки.

23 березня 2009 року на підставі акту №058074 від 26.02.2009 року, начальником Територіального управління Головавтотрансінспекції у Полтавській області винесено постанову №066069 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн 00 коп. за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 39 Закону "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника є ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із наявного в матеріалах справи письмового пояснення ОСОБА_2, відібраного помічником прокурора Диканського району від 14.06.2010 року вбачається, що відповідачем станом на 14.06.2010 року фінансова санкція не сплачена у зв`язку з фінансовим становищем останного.

Відповідач своїм правом на надання заперечень проти позову не скористався. Доказів у спростування вищевикладеного суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову Прокурора Диканського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора Диканського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікацій номер НОМЕР_2) на р/р 31117106700107, УДК у Диканському районі, ЄДРПОУ 34698390 ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019, код платежу 21081100, символ 106, фінансові санкцій в сумі 1700 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2010 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва