№ 12334881, 19.11.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа №2а- 7879/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року           

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                     Катаєвої Е.В.,

секретаря                     Юзефович Ю.А.

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про скасування податкових повідомлень –рішень, зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна” (далі ТОВ „Сіносмарт Україна”) до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ), Головного управління державного казначейства України в Одеській області (далі ГУДКУ) про скасування податкових повідомлень –рішень ДПІ №0000952350/0 від 18.09.2009 року та №0000952350/1 від 30.11.2009 року, за якими йому зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень, а також зобов’язання ДПІ надати ГУДКУ висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та зобов’язання ГУДКУ перерахувати цю суму з бюджетного рахунку на його поточний рахунок.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що акт перевірки ДПІ не може бути підставою для рішення, оскільки перевірка проведена відповідачем без наявності підстав для її проведення, чим ДПІ порушило вимоги Закону, відповідно до яких суб’єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. П.5 ч.6 ст.11-1Статтею 11-1 Закону „Про державну податкову службу України” не міг бути підставою для перевірки, оскільки ним не було отримано будь-якого письмового запиту органу держаної податкової служби. Також відповідачем були порушені вимоги пп.7.7.5 п.7.7 ст.7, який надає право податковому органу здійснити виїзну перевірку заявлених в декларації даних, але протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації.

Також позивач зазначив, що висновки акту перевірки щодо відсутності у нього права на отримання суми бюджетного відшкодування не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам, оскільки позивачем розраховані обсяги оподаткованих операцій не за останні 12 місяців до заявленої суми бюджетного відшкодування з червня 2008 року по травень 2009 року та яка складала 9786933грн., а за період з березня 2008 року по лютий 2009 року, проте і за цей період відповідачем неправильно зазначений обсяг оподаткованих операцій (930978грн.), оскільки не враховані оподатковані операції з ввезення товарів на митну територію України за квітень 2008 року, з урахуванням яких обсяг таких операції також більше заявленої суми бюджетного відшкодування.

26.10.2010 року надійшла заява прокуратури Приморського району міста Одеси про вступ до справи на стороні відповідача (а.с.96). Ухвалою суду від 03.11.2010 року прокуратуру Приморського району міста Одеси допущено до участі в справі на стороні відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача ДПІ та Прокуратури позовні вимоги не визнали, наполягали, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача ГУДКУ у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що у разі надання ДПІ висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню, ця сума буде відшкодована позивачу.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ „Сіносмарт Україна” зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 10.04.2007 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 №511056 (а.с.10). На податковому обліку в податкових органах з 13.04.2007 року. ТОВ „Сіносмарт Україна” є платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100036838 (а.с.12).

З 20.08.2009 року по 03.09.2009 року відповідачем була здійснена позапланова виїзна перевірка ТОВ „Сіносмарт Україна” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2009 року, про що 10.09.2009 року був складений Акт №11344/23-512/35049170 (а.с.13-19).

На підставі Акту від 10.09.2009 року ДПІ 18.09.2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми «В1»№0000952350/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі на 1043344,00грн за встановлені перевіркою порушення пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР (а.с.20).

На підставі цього ж Акту від 10.09.2009 року ДПІ 30.11.2009 року прийняла податкове повідомлення-рішення форми «В3»№0000952350/1, за яким ТОВ „Сіносмарт Україна” відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень (а.с.21).

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для прийняття оскаржуємих податкових повідомлень –рішень є вищезазначений акт перевірки від 10.09.2009 року, в якому зазначено, що позапланова виїзна перевірка позивача проведена згідно зі ст.11-1 п.5 ч.6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР.

Статтею 11-1 Закону „Про державну податкову службу України” визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів). Однією з таких підстав, передбачених саме п.5 ч.6 ст.11-1, є виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу держаної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Проте судом встановлено, що у відповідача були відсутні підстави, передбачені п.5 ч.6 ст.11-1 зазначеного Закону, для проведення перевірки, оскільки з самого акту перевірки не вбачається, що перевірялись взаємовідносини позивача з контрагентом. Крім того, відповідачем –суб’єктом владних повноважень не надано жодного доказу в спростування доводів позивача щодо неотримання ним будь-якого письмового запиту податкового органу.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7.ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняття рішення про повергнення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 цього Закону податковим органом документальна невиїзна перевірка заявлених в декларації даних проводиться протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну (документальну) перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов’язаний в п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, щ підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже підпунктом 7.7.5 п.7.7.ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлено, що податковий орган має право здійснити позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування, але протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Судом встановлено, що позивач надав декларацію за травень 2009 року та заяву про повернення бюджетного відшкодування в податковий орган 22.06.2009 року (а.с.22-25), проте перевірка протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації проведена не була, а проведена лише з 20.08.2009 року по 03.09.2009 року.

Оскільки акт перевірки від 10.09.2009 року №11344/23-512/35049170, який затверджує факт проведення перевірки та є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог податкового законодавства складений з порушенням законодавства, яке регламентує порядок проведення перевірок та їх підстави, а тому є неналежним доказом та не може бути підставою для прийняття рішення суб’єктом владних повноважень відносно позивача.

Крім того, суд вважає неправомірним прийняття на підставі акту перевірки від 10.09.2009 року оскаржуємих податкових повідомлень –рішень, оскільки висновки цього акту перевірки не ґрунтуються на положеннях Закону України №168/97-ВР. При цьому суд виходить з наступного.

Стаття 1 Закону України №168/97-ВР визначає поняття термінів, які вживаються в цьому Законі. В п.1.3 ст.1 Закону зазначено, що платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Пунктом 1.8 ст.1 визначено поняття бюджетного відшкодування –це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

В висновках Актів від 10.09.2010 року вказано, що на порушення пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, ТОВ „Сіносмарт Україна” не мало права на отримання бюджетного відшкодування у сумі 104344грн. за травень 2009р. на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні 2009 року.

В Акті перевірки зазначено, що згідно з поданою ТОВ „Сіносмарт Україна” до ДПІ податковою декларацією з ПДВ за березень 2009 року (вх. від 21.04.2009 року №69068), від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту становить 1043344грн. Перевіркою показників, відображених в рядках 1-9 Декларації за березень 2009 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення експортних операцій товарів сільського господарства та під час здійснення цих операцій підприємство застосовувало «0»ставку ПДВ. Здійснення цих операцій вплинуло і на показники податкової декларації за травень 2009 року (вх .від 22.06.2009 року №131175).

В самому Акті перевірки від 10.09.2009 року №11344/23-512/35049170 перевіряючі не спростовують того факту, що позивачем ТОВ „Сіносмарт Україна” сума бюджетного відшкодування розрахована правильно. За результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ТОВ „Сіносмарт Україна” з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними; не встановлено укладення нікчемних (недійсних) правочинів (а.с.15).

Підпунктом 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР встановлені особи, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема не має права на бюджетне відшкодування (пп.7.7.11«а») особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основаних фондів.

Таким чином, зазначений пп.7.7.11«а»визначає фактично дві категорії осіб, які не мають права на бюджетне відшкодування, при цьому, якщо для першої категорії зазначено строк –«до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування», тобто отримати суму бюджетного відшкодування перш зареєстрована як платника податку особа може не раніше ніж через 14 місяців з дня реєстрації, то для другої категорії такого строку не зазначено, а тому строк останні 12 календарних місяців, за які враховуються обсяги оподаткованих операцій, відраховуються від місяця, в якому заявлена сума до бюджетного відшкодування. Зазначене на думку суду підтверджується також тим, що відповідно до пп.7.7.3,7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР саме платнику податку належить право прийняти рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів або заявити про повернення такої суми бюджетного відшкодування шляхом надання заяви податковому органу.

Враховуючи викладене, суд вважає неправомірним розрахунок відповідачем в акті перевірки обсягу оподаткованих операцій за 12 місяців за період з березня 2008 року по лютий 2009 року та який на думку перевіряючих складає 930978грн. При цьому, відповідач –суб’єкт владних повноважень, не спростував доводів позивача щодо неврахування ДПІ в обсязі оподаткованих операцій за цей період, оподаткованих операцій за квітень 2008 року з ввезення товарів на митну територію України, з урахуванням яких, загальна їх сума складає більшу суму, заявленої до бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, виходячи з даних наданих позивачем податкових декларацій, які прийняті податовиком органом (а.с.28-56), що обсяги оподаткованих операцій за останні 12 календарних місяців з моменту заявлення суми бюджетного відшкодування, а саме з червня 2008 року по травень 2009 року, складають більш дев’яти мільйонів, що більше суми, заявленої до бюджетного відшкодування.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що позивач мав право на повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до поданої заяви від 22.06.2009 року, а тому його позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000952350/0 від 18.09.2009 року, №0000952350/1 від 30.11.2009 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов’язання ДПІ надати ГУДКУ висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, та зобов’язання ГУДКУ перерахувати цю суму з бюджетного рахунку на його поточний рахунок, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки такий обов’язок відповідачів встановлений законом, а саме пп.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, відповідно до якого у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов’язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п’яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов’язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ №0000952350/0 від 18.09.2009року, №0000952350/1 від 30.11.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна” до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про скасування податкових повідомлень –рішень, зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000952350/0 від 18.09.2009 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна” зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000952350/1 від 30.11.2009 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна” відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень.

У задоволенні решти вимог –відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя:

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000952350/0 від 18.09.2009 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна” зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000952350/1 від 30.11.2009 року Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Сіносмарт Україна” відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 1043344,00 гривень.

У задоволенні решти вимог –відмовити.

19 листопада 2010 року