Решение № 123323293, 22.11.2024, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2820/24

Провадження № 2/366/800/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22.11.2024 с-ще. Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

з участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Іванків в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Моторного (Транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 , про відшкодування витрат в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник Моторного (Транспортного) страхового бюро України (далі Позивач, МТСБУ), ОСОБА_2 , звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 (далі Відповідач), у якому просила стягнути з Відповідача на користь Позивача:

шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 33093, 16 грн.;

судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.10.2020 о 16 год. 25 хв. в смт. Іванків по вул. Заводська сталась ДТП за участю автомобілів DACIA LOGAN з реєстраційним номером НОМЕР_1 під керуванням Відповідача та ВАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , внаслідок якої автомобілю ВАЗ спричинено шкоду.

Винуватцем пригоди є Відповідач, який в момент ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів.

ОСОБА_4 звернувся до Позивача із заявою про відшкодування шкоди. Згідно з наказом № 3.1/731 від 03.02.2021, розмір регламентної виплати потерпілому ОСОБА_4 склав 31013, 16 грн., яку Позивач сплатив потерпілому.

Крім цього, з метою визначення розміру шкоди, Позивач сплатив 2080 грн.

Вартість відновлювального ремонту становила 60951, 66 грн., а ринкова вартість ТЗ потерпілого ВАЗ з д.н.з. НОМЕР_2 в непошкодженому стані складає 60096, 33 грн. Вартість автомобіля після ДТП складає 29083, 17 грн.

Тому, авто ВАЗ вважається фізично знищеним, а різниця між вартістю ТЗ до та після ремонту становить 31013, 16 грн., які Позивач в порядку ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просить стягнути на свою користь з Відповідача.

Рух справи

18.09.2024 позовна заява надійшла до суду.

20.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Перший судовий розгляд в порядку письмового провадження призначений на 17.10.2024, відкладений на 14.11.2024 та 22.11.2024.

Позиції сторін

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відзив до суду не подав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Жодних документів по суті справи до суду від нього не надходило.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права.

Згідно з ч. 8ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження, згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадженні і Відповідач, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не подав клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін чи в порядку загального позовного провадження, не подав відзиву на позовну заяву та Позивач не висловив заперечень проти ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку про ухвалення у справі заочного рішення.

Стаття 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно дост. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

29.12.2020 постановою судді Іванківського районного суду Київської області від у справі № 366/2796/20, Відповідач визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та звільнений від накладення адміністративного стягнення, відносно нього вирішено обмежитись усним зауваженням.

Цією постановою Відповідач визнаний винуватим у тому, що він 24.10.2020 о 16 год. 25 хв. в смт. Іванків по вул. Заводська, керуючи автомобілем DAKIA LOGAN з реєстраційним номером НОМЕР_1 на перехресті вулиці Івана Проскури, перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем марки ВАЗ-210990-20 з реєстраційним номером НОМЕР_2 , який рухався по вул. І. Проскури. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями Відповідач порушив вимоги п. 10.1 ПДР України.

Зазначена постанова суду набрала законної сили 11.01.2021.

В основу доказів винуватості Відповідача у вчиненні ДТП судом покладено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 224260 від 24.10.2020, схему місця ДТП від 24.10.2020, письмові пояснення Відповідача та ОСОБА_4 (а.с. 7)

З відповіді НПУ вбачається, що автомобіль марки DACIA LOGAN з реєстраційним номером НОМЕР_1 перебував під керуванням Відповідача, який в момент ДТП був тверезий, не мав полісу обов`язкового страхування, за що відносно нього складено постанову за ст. 126 КУпАП серії БАБ № 364749.

Водій автомобіля ВАЗ 210990-20 з реєстраційним номером НОМЕР_2 ОСОБА_4 в момент ДТП був тверезий, мав поліс страхування на автомобіль серії ЕР № 158926489 терміном дії до 17.03.2021 (а.с. 8, 8 зворот).

05.11.2020 ОСОБА_4 звернувся до Позивача з повідомленням про згадану ДТП (а.с. 10)

Цього ж дня він звернувся до Позивача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 11)

Згідно зі звітом № 7950/11/20 про оцінку транспортного засобу ВАЗ моделі 210990-20 з реєстраційним номером НОМЕР_2 (справа № 72060), виконаним за замовленням Позивача ТОВ «Сател Груп» (Сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 30/19 від 14.01.2019 (дійсний до 14.01.2022 (а.с. 40)), 25.11.2020 автомобіль ВАЗ 210990-20 з д.н.з. НОМЕР_2 оглянуто в присутності ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 .

За результатами огляду автомобіля встановлено:

Середня ринкова вартість автомобіля 70660 грн.;

Ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження 60096, 33 грн.;

Вартість відновлювального ремонту 60951, 66 грн.

Згідно з рахунком-фактурою № СФ-0000260 від 26.12.2020, ТОВ «Сател Груп» розрахувало вартість проведених робіт на загальну суму 2080 грн., яка складається із: 1000 грн. оціночні послуги ВАЗ АІ 1077 ЕР; 300 грн. огляд пошкоджених ТЗ; 780 грн. виїзд на огляд з м. Київ до смт. Іванків (а.с. 42)

Відповідно до акту виконаних робіт відповідно до листа Позивача № 3.1-02/72060 від 17.11.2020 у справі МТСБУ № 72060, МТСБУ прийняло а ТОВ «Сател Груп» виконало послуги з надання Позивачу звіту № 7950/12/20 від 24.12.2020. Акт є підставою для проведення розрахунку на суму 2080 грн. (а.с. 43)

Згідно з розрахунком вартості КТЗ марки ВАЗ 21099 з номерним знаком НОМЕР_2 після ДТП та розміру регламентної виплати:

Ринкова вартість автомобіля до ДТП - 60096, 33 грн.;

Вартість відновлювального ремонту 60951, 66 грн.;

Вартість КТЗ в пошкодженому стані 29083, 17 грн.;

Різниця до та після ДТП 31013, 16 грн.;

Розмір регламентної виплати - 31013, 16 грн. (а.с. 44)

03.02.2021 Позивач видав наказ про відшкодування ОСОБА_4 шкоди у розмірі 31013, 16 грн. з фонду захисту потерпілих у справі 72060 (а.с. 46)

Згідно з копіями платіжних доручень від 15.02.2021 № 889256 та від 03.02.2021 № 888779, Позивач перерахував на рахунок ОСОБА_4 31013, 16 грн. та на рахунок ТОВ «Сател Груп» 2080 грн. (а.с. 47)

30.05.2023 Позивач направив Відповідачу за вих. № СУ/72060/4 претензію про регресні вимоги з проханням сплатити в добровільному порядку 33093, 16 грн. витрати Позивачу (а.с. 48)

З огляду на встановлені обставини справи, застосовуючи їм відповідні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Згідно з ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Щодо стягнення суми шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода,завдана внаслідоквзаємодії кількохджерел підвищеноїнебезпеки,відшкодовується назагальних підставах,а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі (ч. 1 ст. 1192 ЦК України)

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV) (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі (ст. 4 цього Закону)

Відповідно до ст. 5 Закону № 1961-IV, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону № 1961-IV)

Відповідно до ст. 30 цього Закону, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 31 Закону № 1961-IV, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону № 1961-IV, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 цього Закону, страховик (у випадках, передбаченихстаттею 41цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 37.1.4. ст. 37 Закону № 1961, підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно доп.41.1ст.41Закону №1961-IV,МТСБУ зарахунок коштівфонду захиступотерпілих відшкодовуєшкоду наумовах,визначених цимЗаконом,у разіїї заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогампункту 1.7статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 1.7 ст. 7 цього Закону, забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно зпп.38.2.1п.38.2ст.38Закону № 1961-IVМТСБУ післясплати страховоговідшкодування маєправо податирегресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених упункті 13.1статті 13 цього Закону.

Системний аналіз наведених положень Закону № 1961-IV дає підстави стверджувати, що МТСБУ на підставі звернення потерпілої від ДТП особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність та за наявності на те підстав, в межах суми страхового відшкодування за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує потерпілій особі суму матеріальної шкоди, спричинену водієм транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

При цьому, у разі якщо транспортний засіб потерпілого вважається фізично знищеним в силу положень ст. 30 Закону, МТСБУ відшкодовує за рахунок згаданого фонду потерпілому різницю між вартістю автомобіля до та після ДТП.

Після відшкодування суми страхового відшкодування (регламентної виплати), МТСБУ має право звернутись до суду з регрес ним позовом до винуватця пригоди для стягнення коштів в межах регламентної виплати.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП, винуватцем в якій є Відповідач, автомобіль ВАЗ з реєстраційним номером НОМЕР_2 зазнав пошкоджень, вартість відновлення яких становить 60951, 66 грн., при цьому вартість самого автомобіля до ДТП становила 60096, 33 грн.

Таким чином, автомобіль ВАЗ вважається фізично знищеним.

Різницею вартості автомобіля до та після ДТП є 31013, 16 грн., яка сплачена Позивачем потерпілому ОСОБА_4 .

У випадку фізичного знищення транспортного засобу потерпілому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (в контексті відшкодування шкоди між потерпілим і винуватцем так як правило в Законі виписано для відносин між потерпілим і страховиком).

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові: від 14.04.2022 № 205/7747/18.

Потерпілий застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тоді як Відповідач, який є винуватцем пригоди, свою цивільно-правову відповідальність не застрахував та не довів суду того, що він є особою, яка звільняється від обов`язкового страхування своєї цивільно-правової відповідальності та того, що ДТП сталась не з його вини.

У свою чергу Позивач довів факт виплати ним страхового відшкодування потерпілій від ДТП особі належними доказами.

З огляду на те, що ДТП відбулось з вини Відповідача, який на правовій підставі керував транспортним засобом та не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, між його діями та наслідками, що настали, є причинно-наслідковий зв`язок, що встановлено судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, Позивачем надано достатні підтверджуючі документи про спричинену суму збитків та суму виплаченого страхового відшкодування потерпілому, яка становить 31013, 16 грн., відповідно, виплачена Позивачем сума страхового відшкодування підлягає стягненню на його користь з Відповідача.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо стягнення витрат Позивача на залучення експерта

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 133 ЦПК України).

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо суд урахував відповідний висновок експерта як доказ.

Відповідний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові ВП ВС усправі№ 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).

Поняття судових витрат міститься вп. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону № 1961-IV, МТСБУ має право залучати експертів або юридичних осіб, у штаті яких є експерти, упорядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених устатті 41цього Закону.

Позивач просив стягнути з Відповідача витрати, пов`язані із залученням експерта з ТОВ «Сател Груп» у розмірі 2080 грн.

В обґрунтування заявленої суми, Позивач надав суду рахунок Акт виконаних робіт від 17.11.2020 (а.с. 43) та рахунок-фактуру № СФ-0000260 від 26.12.20202 (а.с. 42), відповідно до якого вартість послуг ТОВ «Сател Груп» становить 2080 грн.

З огляду на те, що суд при ухваленні рішення врахував як доказ звіт про оцінку транспортного засобу ВАЗ 210990-20 з д.н.з. НОМЕР_2 , виконаним ТОВ «Сател Груп» на замовлення МТСБУ в рамках справи № 72060, заявлені Позивачем витрати є такими, що пов`язані з розглядом справи, їх не співмірність недоведена Відповідачем, тому, витрати, пов`язані на залучення експерта у розмірі 2080 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Судовий збір

Відповідно до ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено 3028 грн. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 984085 від 26.08.2024 (а.с. 36).

Оскільки позовні вимоги Позивача задоволені у повному обсязі, відповідно дост. 141 ЦПК Україниз Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума у розмірі 3028 грн. як понесені та документально підтверджені судові зі сплати судового збору.

На підставі викладеного,керуючись ст.4,12,76,141,258,263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України:

шкоду, заподіяну внаслідок ДТП у розмірі 33093, 16 грн., з них: регламентна виплата 31013,16грн.; вартість послуг експерта у розмірі 2080 грн.

судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028грн. (три тисячі двадцять вісім гривень)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.11.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (02002, м. Київ, вул. Русанівський бульвар, 8. Код ЄДРПОУ: 21647131).

Відповідач: ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Н.П. Слободян